Чи можна поєднати пригодницький роман і художній репортаж? Так, бо саме такою є ця книжка про любов до мандрів і пошук кохання.
Коли бізнес-партнер напівжартома радить одружитися із танзанійкою, бо це дозволить суттєво економити у наступних подорожах, головний герой — українець, який возить тури до Африки, — починає діяти. Це дає поштовх до великої пригоди, яскравого калейдоскопа з кумедних і зворушливих історій про невдалі побачення й оглядини, а також про глибоке пізнання країни.
Споглядання за життям диких тварин на сафарі, сходження на вершину священного для народу масаїв вулкана, візити до племен, кавова церемонія на схилі гори, рафтинг порогами Нілу, контакти з не дуже безпечними людьми. Не оминаючи болісних тем, автор розповідає про колонізацію та деколонізацію Африки, проблеми постколоніальних країн, а також про те, чому годі шукати книжок, написаних мовою суахілі.
Ніби з'їздила у відпустку в сонячну і гарячу Африку) Це було весело й дотепно - побувати на сафарі, на фермі і спостерігати ритуал приготування кави, прогулятися колоритним базарчиком і купити в книжковому магазині книжечку на суахілі).
Також сподобався формат пригодницького роману у поєднанні з художнім репортажем, ілюстрації додали кінематографічності всім подіям (ілюстрацій тут багацько).
Рекомендую, якщо є бажання перенестися з дощового Львова в літо)
Автору вдалось перенести мене до Уганди та Занзибару. Бачити його очима, як крокують слони, вибудовують захисну дубкосмугу зебри та переходять річку антилопи. Стара колоніальна архітектура, африканська кухня від своїх та в готелях, веселі й подекуди крінжові пригоди - всього було з одного боку достатньо, а з іншого хотілось ще.
Особливо хочу відмітити неймовірне оформлення - атмосферні ілюстрації, які були практично на кожній сторінці 🌿 Катерина Гордієнко проробила величезну роботу, яка подарувала половину вражень від читання на рівні з текстом Максима Беспалова.
Ну що - чергова чудова книга Беспалова) якщо я минулу книгу цього автора порівнював з ютуб серіалом - то ця серія есеїв в ФБ. Легкі, з гумором, зі смаком сонця короткі оповіді з однією сюжетною композицією. Після цього реально стаєш зацікавлений Африкою (дійсно, як мало ми знаємо про чорний континент) та мрієш по подорожі. Автор продав на 100 відсотків 💪👌
Проковтнув цю неймовірну, "фантастичну" книгу усього за 3 дні. Здається неможливим, що все в цій історії правда. Тим не менше, цю книгу написала людина, яка дійсно працювала провідником груп українських мандрівників в Африці, і хоча "Африканський роман" - це фікшен, я не думаю, що це прямо-таки фікшен-фікшен. Іншими словами, я і справді чекатиму на новину від автора в його соцмережах про те, що до нього в Україну приїхала Чані, і вони грають весілля десь на сході нашої країни. Це було би логічним продовженням цієї африканської історії!
Це вже другий роман Максима Беспалова, що я прочитав, і друга його книга, в яку я повірив. Африка тут настільки ж реальна і нереальна, як розділене річкою на східний Дніпроперовськ і західний Січеслав місто на сході нашої країни зі "Східного валу". Автор, чия попередня книга переконала мене здійснити подорожі до Запоріжжя та Дніпра, дуже небезпечний, випустивши книгу про Африку, адже прочитання "Африканського роману" є першим кроком до мандрівки у повну небезпек Африку. Це безальтернативне рішення, яке приймаєш на останній сторінці. Меркантильний Чарлі, що супроводжував головного героя в його подорожах, точно знається на фінансах і вдало інвестував свої 50 доларів. До зустрічі в Танзанії, Чарльзе! :)
Що ж, Максим знову зумів здивувати, і, на щастя, у найприємніший спосіб! Коли я бралася за цю книгу, мої читацькі очікування були налаштовані на роман. Але вже з перших сторінок стало зрозуміло: романом тут і не пахне, і це виявилося абсолютно чудово! Натомість, я занурилася у захопливу збірку подорожніх заміток автора, зроблених під час його мандрів Африкою.
Це не просто опис місць, а справжній калейдоскоп вражень, спостережень та думок, що переплітаються з особистими роздумами. Автор майстерно передає атмосферу континенту, його кольори, звуки та запахи, неначе переносячи читача туди.
Замість вигаданих сюжетів, я отримала автентичні історії, живі емоції та глибокі роздуми про світ і людство. Це був неочікуваний, але надзвичайно цінний досвід. Саме тому, незважаючи на те, що це не роман, я без вагань ставлю цій книзі п'ять зірок.
Атмосферна книга, ідеальна для прочитання в сніговий день. Допомагає на деякий час перенестися до теплого клімату та палючого африканського сонця і в той самий час дізнатися більше про східну Африку.☀️
Добра й цікава книжка — наче читаєш якийсь тревел-блог :) Нагадала безтурботні подорожі до війни, тож після прочитання залишилося дуже приємне відчуття. Є й хороші жарти! Можливо, це не найгеніальніший з літературної точки зору текст, але читається легко й приємно, тому ставлю всі 5 зірочок :)
Коли надворі майже +40, саме час почитати щось про Африку. На прогулянках я слухаю про подорожі Яблонської до Мароко, і в книзі тревелблогерки сторічної давнини час рухається повільно, каву розливають кілька сторінок, одна зустріч триває кілька глав, і я застрягла десь на половині. Натомість книгу Maksym Bespalov я проковтнула за вечір і ранок, як освіжаючий коктейль. Сторінку за сторінкою, рухаючись по Танзанії разом з героєм, дізнаючись про історію колонізації та деколонізації, а також знаходячи підтвердження сучасних впливів Китаю та росії; згадуючи відео Маші Себової, яка і відкрила для мене світ Африки та сафарі, і милуючись ілюстраціями Катерина Гордієнко, яку може сміливо назвати співавторкою цього графічного роману. Обкладинка та ілюстрації дуже влучно доповнюють текст, яким кожен має насолодитися сам. У ньому, як на сафарі, хтось побачить щось своє: життя тварин, долі людей, жарти та байки, пошук кохання і навіть різні бізнес-моделі. А кому пощастить - той збере цю велику африканську пʼятірку :-)
Любов Максима Беспалова до подорожей, культур та людей проявилась і в цій книзі, а ілюстрації її особливо прикрасили і зробили легшою для сприйняття. Це можливість подивитися на Африку з різних сторін, задуматися про її історію та спільне між нами. Відчути, як бути не туристом, а мандрівником. А також насолодитися стилем і гумором автора.
Все життя я хочу дивитись якусь туристичну програму, і ніколи не витримую більше 10 хвилин через нецікавих ведучих. Те, що створив Vivat — краще за будь-яку програму. Я бував у Африці лише у Ліберії, але дякуючи Максиму, здається, тепер відвідав Танзанію і Занзібар.
👩🎨 Картинку роблять безмежно добрі, влучні та живі ілюстрації Катерини Гордієнко. Я не прихильник ілюстрованих к��ижок, але у даному випадку — повний метч, це ідеально!
🏕 Максим Беспалов — чудовий екскурсовод, він цікавий! Він не боїться розказати, як, попри правила, пішов подзюрити під час сафарі і ледь не наклав у штани від зустрічі з левицею, не боїться бути часом смішним на межі крінжу, коли шукає собі африканську подругу, чесно визнає, що Занзібар переоцінений, не занадто сильно хвалиться тим, що жив у кімнаті Фредді Мерк’юрі, і ще багато чого. Але як він розповідає про африканську каву, про міграцію звірів, про підводне плавання, ммммм!!!
лучча книжка про подорожі, яку я читала соу фар! купуйте і читайте! шо тут можна ще сказать. вона вас затягне, розвеселить і зігріє африканським теплим сонечком. дуже гарна книжка! ілюстрації в книзі, то взагалі окремий вид кайфу