Це видання поєднує особисту історію розвитку сімейного бізнесу та прикладний посібник для підприємців, які цікавляться ресторанною галуззю. Водночас ця книжка показує, наскільки інакше можна ставитися до їжі, бачити в ній не задоволення базових потреб, а культурний код. Авторка відверто розповіла про шлях від кавових автоматів до мереж кондитерських «Honey» і пекарень «Завертайло» – із усіма можливими викликами та перешкодами, з якими стикаються підприємці та бізнеси. Відсутність стартових інвестицій, розподіл ролей в бізнес-партнерстві, пошук своєї унікальності. Розкрито всі складники величезної системи: продукт, концепції закладів, пошуки крутої локації, комунікація, обладнання та формування команди – і в легкій формі розказано як це працює.
Мені загалом сподобалась книга, вона досить легка і цікава. Надихає дізнаватися більше про українську кулінарну культуру та їжу в цілому. Також авторка поділилася внутрішніми процесами ресторанного бізнесу, та як це, створювати лавмарки.
Історія родини власників однієї з найкращих кондитерських Honey та пекарень Завертайло. Авторка відверто розповідає про свій шлях в бізнесі: становлення, злети, падіння та уроки. Ділиться філософією закладів, секретами побудови потужного бренду та розповідає як працює цей бізнес з середини. Книга цікава і надихає.
Зовсім ніякої конкретики, все дуже абстрактно. «У нас були проблеми і ми їх вирішили; були успіхи - вони дуже успішні». Не бачу особливо причин читати таку книгу - тільки як підтримка закладів пані Анни
є бізнеси, що виявляють та задовольняють потреби людей, а є бізнеси, що створюють тренди та стандарт індустрії - і ця книга про других.
загалом цю історію можна описати короткою фразою "ми багато працювали, щось виходить, а щось ні - але ми продовжуємо працювати". звісно, цікаво було дізнатися про бекграунд запуску таких популярних закладів як Хані та Завертайло від людини, що була напряму залучена до всіх процесів, але все ж деякі елементи розповіді викликали в мене скептичну посмішку (наприклад, мені важко повірити що такі досвідчені люди не досліджують свою аудиторію, бо їсти хліб з маслом на Подолі приходить не простий сільський чолов'яга, як було розказано в розділі про концепт пекарні, а доволі гламурна подільська тусовка, що в принципі робить велику різницю і в подачі, і в самій ідеї).
дуже круто що в Україні живуть та працюють такі підприємці, що не бояться піднімати планку, виходити на ринок з новими ідеями та нести ці ідеї та українську культуру за кордон. єдине що мене зацікавило та хотілось б більше розкрити - це як авторка прийшла до гештальт-терапії, більш того, до навчання в гештальт підході. чекатиму наступну книгу :)
"Так, мені б хотілося, щоб ця книжка теж лишила по собі післясмак - думку про те, що ми всі несемо в собі безмежну енергію творити і любити"
Такий післясмак і лишився. Дуже цікаво було зануритися у підприємницьку історію закладів Ані і Стаса. Особливо тому, що я абсолютно не знаюся на підприємництві. Розкладені по поличкам цінності й ідеї дійсно надихають.
Мінус зірочка за недороблену редакторками роботу із текстом.
Натхнення є, досвіду багато, та все ж багато тез по-колу. І ще не дуже зрозумілий вибір структури. Послідовності в голові не відбулось, а з цього складніше потім пригадувати ключові факти чи описи.