Солодкий несолодкий бізнес. Від кавових автоматів до ресторанної мережі

by Анна Завертайло

Це видання поєднує особисту історію розвитку сімейного бізнесу та прикладний посібник для підприємців, які цікавляться ресторанною галуззю. Водночас ця книжка показує, наскільки інакше можна ставитися до їжі, бачити в ній не задоволення базових потреб, а культурний код.
Авторка відверто розповіла про шлях від кавових автоматів до мереж кондитерських «Honey» і пекарень «Завертайло» – із усіма можливими викликами та перешкодами, з якими стикаються підприємці та бізнеси. Відсутність стартових інвестицій, розподіл ролей в бізнес-партнерстві, пошук своєї унікальності.
Розкрито всі складники величезної системи: продукт, концепції закладів, пошуки крутої локації, комунікація, обладнання та формування команди – і в легкій формі розказано як це працює.

Genres: Business

240 pages, Paperback

Published January 1, 2025

Reviews

[Тaniia Тkachuk]

Мені загалом сподобалась книга, вона досить легка і цікава. Надихає дізнаватися більше про українську кулінарну культуру та їжу в цілому. Також авторка поділилася внутрішніми процесами ресторанного бізнесу, та як це, створювати лавмарки.

[Anastasiia]

Зовсім ніякої конкретики, все дуже абстрактно. «У нас були проблеми і ми їх вирішили; були успіхи - вони дуже успішні». Не бачу особливо причин читати таку книгу - тільки як підтримка закладів пані Анни

[Anastasiia]

Проста, але хороша книжка про класний соціально-відповідальний бізнес.

Класно, що зʼявляється наш нонфік про наші бізнеси, історії успіху, фак-апи та досвіди.

[Анна Савіна]

Дуже легко читається, але мені було не так цікаво, бо переглянула Fedoriv vlog до книги

[Tatiana Muratova]

Щиро зраділа появі нової книги про український бренд, особливо від творців одного з найвідоміших українських кондитерських проєктів. Абсолютно поділяю прагнення українських підприємців створювати бренди світового рівня, тому бралася за читання з великими очікуваннями. На жаль, сама книга мене розчарувала.

Для мене вона виявилася доволі хаотично побудованою та сповненою внутрішніх суперечностей. Значну її частину займають не історії розвитку бізнесу, а філософські роздуми, психологічні відступи та особисті рефлексії авторки, які часто відводять увагу від головної теми.

Попри захоплення авторки психологією, мене здивував стиль окремих висловлювань. Наприклад:

«Це спрацювало завдяки моєму вмінню зачаровувати людей»,

«Я — фея зовнішніх комунікацій, гуру формування сенсів»,

«Усі мої тексти — своєрідний божественний акт»,

«У нашої команди маркетингу відкрилося якесь третє око».

На мій погляд, подібні формулювання більше працюють на самозвеличення автора, ніж на довіру до історії бренду.

Так само неоднозначне враження залишили висловлювання про споживачів, зокрема:

«Ми не продаємо цукровий діабет»,

«Ніби протерти їм скло серветкою, і вони зрозуміють та полюблять наші офігенні десерти».

Мені здалося, що в цих фразах більше повчального тону, ніж поваги до вибору клієнта. Для книги про бренд це особливо відчутно, адже саме повага до споживача формує довготривалу лояльність.

Не менш дивно прозвучав епізод про французькі кондитерські, де авторка пише, що вони з чоловіком були розчаровані рівнем місцевої pâtisserie й навіть припускали, що випічку «просто купують замороженою в Metro». Це виглядає доволі категорично, особливо з огляду на те, що Франція є одним із світових центрів кондитерського мистецтва. Критичний погляд цілком природний, однак інтонація, на мою думку, виявилася дещо зверхньою.

Окремо звернула увагу на внутрішню суперечність. У книзі авторка багато пише про наслідки зросійщення, комплекс меншовартості та потребу віднайти власну ідентичність. Водночас описує, як під час Революції Гідності поїхала навчатися до московської кулінарної школи, а згодом продовжила професійну співпрацю з російським шефом Іваном Шишкіним. Ці факти подані без глибшої рефлексії, тому особисто для мене вони залишили відчуття певної світоглядної неузгодженості.

Також неодноразово різали слух окремі жаргонні вислови на кшталт «вижимати з консультацій усі соки», «Бонні і Клайд», постійні згадки про «сталеві яйця». Вони погано поєднувалися з образом бренду, який позиціонується як витончений, естетичний і побудований на відчутті смаку.

Найцікавішими для мене були сторінки, де описувався розвиток бізнесу: запуск, рішення, помилки, побудова команди та бренду. На жаль, саме цього матеріалу виявилося значно менше, ніж особистих роздумів і самоописів авторки.

У результаті книга, яка могла стати сильним кейсом українського бренду, залишила в мене протилежне враження. Замість бажання ще більше захоплюватися брендом виникло відчуття дистанції. Для книги про бренд це, на мою думку, найсумніший результат.

[Ольга Низенко]

Історія родини власників однієї з найкращих кондитерських Honey та пекарень Завертайло. Авторка відверто розповідає про свій шлях в бізнесі: становлення, злети, падіння та уроки. Ділиться філософією закладів, секретами побудови потужного бренду та розповідає як працює цей бізнес з середини. Книга цікава і надихає.

[Daniel Krebs]

Книга легка і досить швидко читається, але у ній немає їжі для розуму.

Потрібен конструктив, ідеї, терміни - організація думок і їх впорядкованість майже відсутня…

[Yaroslava Katolyk]

Шкода витраченого часу. Книга дуже загально розповідає про український ресторанний бізнес. Занадто багато деталей з особистого сімейного життя авторки і так мало інформації про саму ресторанку.
На мою думку, книга мала на меті лише піар закладів авторки.

[Alina Ivanchenko]

Чи раджу книгу до прочитання? Раджу, якщо помастите її маслом бачення виключно як художньої із ненадійним оповідачем.

Ця книга - квінтесенція історій "успішного успіху" одного з найневдячніших поколінь незалежної України, яке й досі живе у країні Delululand. У цій чудовій країні проблеми виникають нізвідки (їх неможливо було передбачити!) і вирішуються лише за рахунок геніальності її мешканців-супергероїв - як? Та якось - вони просто мали ідею і тяжко працювали - і більше нічого! Чесно! Навіть не мали жодної підтримки, жоднісінької опори... Долали несприятливі умови, як тільки могли. Одним словом виживали. Цитуючи Ренома Денома з серіалу IT Crowd, який щиро раджу усім, кого теж нудить від нинішньої епідемії графоманів-успішників (дивіться оригінал, бо переклад його вбиває):
- They just had 2 things in life - a DREAM and six million pounds 🥂

Загалом, я цілком припускаю, що авторка цієї книги і справді вірить у щирість своєї історії - люди такого типажу не рідкість і, припускаю також, що вони і є її основною ЦА - саме їм вона дуже заходить. Для мене ж вона стала чи не найбішою антирекламою мережі, про яку в книзі йдеться, за що я вдячна, бо це дозволить мені пітримувати ті заклади, які цього заслуговують більше (так-так, настільки крута мережа від цього нічого не втратить, але у цьому житті я продовжую голосувати гривнею чи іншою грошовою одиницею, і закликаю до цього інших - це зараз єдине, на що зважають бізнеси).
Щодо редакторської роботи над текстом, то критикувати її якось недоречно, зважаючи на його зміст 🤷‍♀️

[Volodymyr Dodon]

Книжка, яка описує досвід створення унікального концепту бізнесів — експериментальної кондитерської вражень і сімейного кафе-пекарні. Тут є багато роздумів як про бізнес, так і про сімейне життя — часто тісно переплетених разом.

Сильні сторони книжки: власне опис досвіду — основна цінність для мене, часом є історії про випадки в бізнес-процесах/комунікаціях. Розкритий зміст бізнесу, ідейна складова і його історія. Багато мотиваційних думок з розвитку себе і власної справи. Цікаві думки про поєднання подружніх, сімейних і ділових стосунків.

Те, що не сподобалось: значну частину опису бізнесу і процесів всередині можна побудувати на кількох тезах: «ми якісні», «ми ідейні», «ми дорогі», «ми — найкращі», «всі хто не поділяє наших думок ще не доросли до нашого рівня». І оці слова повторюються скрізь і скрізь, враження що деякі розділи по кілька разів просто описують ці тези і сильно нічого нового не розповідають. Часто були круті теми, які лишались нерозкритими — соціальна відповідальність, безпосередня робота з персоналом, тема виживання і розвитку українського бізнесу в умовах війни.
Ще трохи сумно з редагування книжки, величезної кількості англіцизмів (часто не специфічних, яким можна знайти наші більш легкі для сприйняття слова). Іноді є пасажі про «успішний успіх» (що авторка на початку заперечує).

Нотбед, але я б записав 2-3 годинний подкаст зі Стасом і Анною і, думаю, було б більш природньо і можна було б уникнути величезної кількості повторів інформації.

[Olga]

є бізнеси, що виявляють та задовольняють потреби людей, а є бізнеси, що створюють тренди та стандарт індустрії - і ця книга про других.

загалом цю історію можна описати короткою фразою "ми багато працювали, щось виходить, а щось ні - але ми продовжуємо працювати". звісно, цікаво було дізнатися про бекграунд запуску таких популярних закладів як Хані та Завертайло від людини, що була напряму залучена до всіх процесів, але все ж деякі елементи розповіді викликали в мене скептичну посмішку (наприклад, мені важко повірити що такі досвідчені люди не досліджують свою аудиторію, бо їсти хліб з маслом на Подолі приходить не простий сільський чолов'яга, як було розказано в розділі про концепт пекарні, а доволі гламурна подільська тусовка, що в принципі робить велику різницю і в подачі, і в самій ідеї).

дуже круто що в Україні живуть та працюють такі підприємці, що не бояться піднімати планку, виходити на ринок з новими ідеями та нести ці ідеї та українську культуру за кордон. єдине що мене зацікавило та хотілось б більше розкрити - це як авторка прийшла до гештальт-терапії, більш того, до навчання в гештальт підході. чекатиму наступну книгу :)

[Viki]

Цю книгу хочеться з’їсти!

Чесна та цікава історія Анни Завертайло про створення Honey: від ідеї до реалізації. А потім народження Звертайла. Авторка розповідає про будівництво власного бізнесу, про те, як стати підприємцем, про перемоги та факапи. Ділиться своїми відкриттями та дає поради, що варто не лише керувати процесами та контролювати роботу команди, але й самому розумітися на кожному кроці, який проходить їжа, щоб задовольнити, ощасливити та здивувати гостя.

Неймовірний опис десертів та страв, історії їх створення, побудова стосунків в командах закладів, турбота про команду та власний приклад того, як потрібно працювати.

[Oksana Naumchuk]

"Так, мені б хотілося, щоб ця книжка теж лишила по собі післясмак - думку про те, що ми всі несемо в собі безмежну енергію творити і любити"

Такий післясмак і лишився. Дуже цікаво було зануритися у підприємницьку історію закладів Ані і Стаса. Особливо тому, що я абсолютно не знаюся на підприємництві. Розкладені по поличкам цінності й ідеї дійсно надихають.

Мінус зірочка за недороблену редакторками роботу із текстом.

[Hanna Ponikarchuk]

Цікаво дізнатися внутрішні світи авторки, подивитися вглиб процесу створення соц відповідального і чесного бізнесу.

Не вистачило структурованості, послідовності. Текст виглядає як монолог авторки, в якому одні і ті ж думки повторюються в різних розділах.

[Inna Buhai]

Натхнення є, досвіду багато, та все ж багато тез по-колу. І ще не дуже зрозумілий вибір структури. Послідовності в голові не відбулось, а з цього складніше потім пригадувати ключові факти чи описи.

Головна ідея книги незмінна: боїшся? роби
🫰

[Helga]

Легка, цікава, але мені бракувало конкретики
Але тепер точно хочеться десертів з Honey (не скрита реклама 😅)