Майбутнє — це коли починають здійснюватися найоптимістичніші прогнози песимістів.
Семптем — футуристичне семирівневе місто, що захищає мешканців від небезпечного зовнішнього світу. Кожен рівень має своє призначення та особливості: що вищий рівень, то краща якість життя. Перейти з нижчого рівня на вищий майже неможливо, але Ірисі це вдалося, адже її призначили доглядальницею немовляти в сім’ї винахідників з другого рівня. Та не встигла дівчина звикнути до нового життя, як почалися жахливі події: містом шириться загадкова смертоносна хвороба, а загарбники скористалися нагодою і намагаються захопити Семптем. Ірисі доводиться рятувати не лише немовля, а й ціле місто. А ще стрімко дорослішати, знаходити союзників, ухвалювати складні рішення та слідувати цінностям у світі, де подеколи важко збагнути, хто свій, а хто чужий.
Анна Вікторівна Софіна (Черненко) народилася 19 лютого 1989 року.
З дитинства любила шкільні свята, писати сценарії та приміряти на себе образи, взяті із улюблених книжок.
В 2006 році закінчила Миколаївський базовий медичний коледж за спеціальністю «Сестринська справа» і працювала медсестрою в школі, а потім у поліклінічному відділенні дитячої лікарні. Але постійно шукала способи задіяти свою фантазію: пропонувала сценарії школам, сценарії заходів для поліклініки, записувала короткі прозові замітки.
З 2005 року навчалася в Херсонському державному університеті, де отримала диплом спеціаліста на кафедрі біології.
У 2011 році вийшла заміж, а в 2014 році народила доньку і почала писати, записувати вигадані казки, вплітати знакові події – на згадку.
На конкурсі «Напишіть про мене книжку» отримала відгук: «Цікаво, але для домашнього використання!».
Анна продовжувала писати, складаючи написане у шухляду, і лише за підтримки друзів та рідних наважилася відправити рукопис «Лавка продажу дітей», написаний під час першого марафону NaNoWrimo, в 2017 році, на «Коронацію слова».
Анна Софіна – активна відвідувачка онлайн-навчань від Літосвіти, авторських курсів Сергія Гаврилова «Колосторі» та «Курс сценарної майстерності», авторських марафонів Тамріко Шолі і Таїс Золотковської.
Співведуча Клубу Анонімних Авторів у Миколаєві та творчих зустрічей Текстольєрів.
В липні 2020 року отримала Спецвідзнаку від часопису «Час і Події» міста Чикаго на «Коронації слова» 2020.
У вересні 2020 року казку Анни Софіної обрали до благодійної збірки казок від БФ «Щастя завжди поруч».
Попри добре прописаний світ усі події та герої не зацікавили. Ні за кого не вболівав і не переживав. Коли я вже листаю книгу щоб не закинути - це поганий знак. Хоча очікував цікавої історії ще з моменту анонсу книги, щось не склалось.
Семптем Анна софіна @artbooks 2025 ⠀ Екологічно-утопічний роман 🌍 ⠀ Це про наше можливе майбутнє - під куполом, серед рівнів, де технології вбили все живе! ⠀ Ірися - наївна й слухняна дівчина з нижчого рівня. Вона потрапила в краще життя та чітко дотримується правил… поки світ навколо не починає руйнуватись. ⠀ 📉 Епідемія ⚠️ Загарбники 💡 Вибір: вижити чи залишитися людиною? ⠀ Коли все навколо розвалюється, кордони між рівнями змиваються - люди показують своє справжнє обличчя. ⠀ Хтось - виявляє силу, хтось - страх ⠀ Ірися дорослішає, росте її сила - і дух міста Семптем! ✨ ⠀ Мені сподобалося те, як авторка обігрує технології в цій книзі, ви про них ще й не чули, а вони вже "вбили" все живе! ⠀ Цитата: ⠀ "Раптом не тільки все спалювали, а мали ще варіанти. Галя саркастично підтвердила: - Ага, молилися. Дівчина читала багато книжок про минуле й часто злилася на предків. Якби вони менше сподівалися Бога чи «якось буде», то, можливо, планета не була б у такому плачевному стані. Галі й іншим не довелося б жити під ковпаком Семптема. і строк життя одразу Їй подобалося місто. Вона любила Семптем. Але її тривожила думка, що вони тут зачинені назавжди. Варто вийти за межі міста зменшується. До того ж дівчина вважала, що Семптему бракує технологій і зв'язків з іншими схожими містами. Та, мабуть, староста краще знає, як підтримувати добробут міста." ⠀ Про книжку: ⠀ "Майбутнє — це коли починають здійснюватися найоптимістичніші прогнози песимістів. Семптем — футуристичне семирівневе місто, що захищає мешканців від небезпечного зовнішнього світу. Кожен рівень має своє призначення та особливості: що вищий рівень, то краща якість життя. Перейти з нижчого рівня на вищий майже неможливо, але Ірисі це вдалося, адже її призначили доглядальницею немовляти в сім’ї винахідників з другого рівня. Та не встигла дівчина звикнути до нового життя, як почалися жахливі події: містом шириться загадкова смертоносна хвороба, а загарбники скористалися нагодою і намагаються захопити Семптем. Ірисі доводиться рятувати не лише немовля, а й ціле місто." ⠀ #примхливачитака
Чудова книга, я так зріднилась з героями, що не хотілось їх відпускати. Чекаю продовження, дякую авторці.Пи.Си. Читати можна не тільки підліткам але й дорослим, мене особисто захопила ця історія.
Ця книга - янґедалт та постап сучасної авторки. Тут постапокаліптичний світ зібрався докупи у Семптемі - місті з сімома рівнями, де люди живуть у такій собі утопії, яка тріщить по швам. Мене цей світ тримав і не відпускав, хотілося дізнатися більше причин апокаліпсису і про утворення Семптема та й взагалі про цей світ (ще всього ми не взнаємо, але якісь дещиці отримали, а ще більше натяків на щось глобальне). Ну такий цікавий світ створила авторка! Історія легко читається. Я з нею чудово провела час - і відпочила, і отримала кілька думок на роздуми. Чекаю на продовження (натяки на другу частину тут є)
Дуже сподобалась контроверсія, яка починається разом із книгою: ніби усіх приймають такими, які вони є; але при цьому обов'язково треба виділятись і мати щось індивідуальне, а краще декілька таких рис.
Спойлери без контексту:
Майбутнє — це коли починають збуватися найоптимістичніші прогнози песимістів.
«Найкраще людина вміє вмирати, принаймні це єдина мета, якої вона завжди досягає!».
- Хай вершиться ім’я твоє! - Як заслужу, то вершитеметься!
Футуристичний роман "Семптем" натхненний кімерійським поселенням Дикий Сад на території сучасного Миколаєва. В принципі для мене вже цієї фрази було достатньо, щоб взятися за книгу і помандрувати з героями через усі пригоди. А вони ну точно будуть з таким жанром! Тільки уявіть: семирівневе місто, все ідеально-неідеальне, яскраві персонажі з родинними травмами, без минулого, з мріями та амбіціями. Де кожен прагне "кращого" життя та не кожен уявляє, яке ж воно насправді і яка ціна того "кращого". З цією книгою ви будете сміятись. З цією книгою ви будете переживати, а інколи сваритись з героями – щоб не лізли в надто небезпечні місця. Окремо варто відмітити стиль авторки та її "влучнослови" (наприклад: Не бути соняхом серед пшениці; Руки роблять, думки літають), що так пасують тексту та емоціям читача. Хоча, ось одне розчарування все ж таки залишиться після прочитання – адже книга закінчилась. Чекаю продовження!
Антиутопія в українському сеттингу. Мені не вистачило похмурості та містичності, якої начебто вимагав сюжет. Книга в рожевий тонах та плей-лист створений авторкою не передає атмосферу ізольованості, війни та неравенства. Все дуже позитивно. Калька з серіалу Silo. Герої достатньо плоскі, важко визначити кому співпереживати. На мою думку на 522 стр. Затягнуто, і цікаво читати десь реально останні 2/3. Світ прописаний добре.
Так приємно іноді почитати підліткові романи. В першу чергу мені в Семптемі сподобалася не надто завуальована проблематика. Тут дуже багато всього намішано: інакшість, сприйняття себе, власної ідентичності, екологія, зрада і це тільки початок списку. І неймовірно сподобалася світобудова — враження, що ми потенційно маємо усі шанси опинитися в такому постапокаліптичному місті. Змушує замислитися.
Початок захоплює: автор вибудовує світ, задає настрій, знайомить з тим як він влаштований — і це справді інтригує. Але вступна частина виявилися цікавішою за фінал книги. Книга дуже красиво оформлена!