What do you think?
Rate this book
Семптем
Майбутнє — це коли починають здійснюватися найоптимістичніші прогнози песимістів.
Семптем — футуристичне семирівневе місто, що захищає мешканців від небезпечного зовнішнього світу. Кожен рівень має своє призначення та особливості: що вищий рівень, то краща якість життя. Перейти з нижчого рівня на вищий майже неможливо, але Ірисі це вдалося, адже її призначили доглядальницею немовляти в сім’ї винахідників з другого рівня. Та не встигла дівчина звикнути до нового життя, як почалися жахливі події: містом шириться загадкова смертоносна хвороба, а загарбники скористалися нагодою і намагаються захопити Семптем. Ірисі доводиться рятувати не лише немовля, а й ціле місто. А ще стрімко дорослішати, знаходити союзників, ухвалювати складні рішення та слідувати цінностям у світі, де подеколи важко збагнути, хто свій, а хто чужий.
Семптем — футуристичне семирівневе місто, що захищає мешканців від небезпечного зовнішнього світу. Кожен рівень має своє призначення та особливості: що вищий рівень, то краща якість життя. Перейти з нижчого рівня на вищий майже неможливо, але Ірисі це вдалося, адже її призначили доглядальницею немовляти в сім’ї винахідників з другого рівня. Та не встигла дівчина звикнути до нового життя, як почалися жахливі події: містом шириться загадкова смертоносна хвороба, а загарбники скористалися нагодою і намагаються захопити Семптем. Ірисі доводиться рятувати не лише немовля, а й ціле місто. А ще стрімко дорослішати, знаходити союзників, ухвалювати складні рішення та слідувати цінностям у світі, де подеколи важко збагнути, хто свій, а хто чужий.
- GenresFantasyYoung Adult
528 pages, Hardcover
Published January 1, 2025
About the author
Анна Софіна
7 books5 followersАнна Вікторівна Софіна (Черненко) народилася 19 лютого 1989 року.
З дитинства любила шкільні свята, писати сценарії та приміряти на себе образи, взяті із улюблених книжок.
В 2006 році закінчила Миколаївський базовий медичний коледж за спеціальністю «Сестринська справа» і працювала медсестрою в школі, а потім у поліклінічному відділенні дитячої лікарні. Але постійно шукала способи задіяти свою фантазію: пропонувала сценарії школам, сценарії заходів для поліклініки, записувала короткі прозові замітки.
З 2005 року навчалася в Херсонському державному університеті, де отримала диплом спеціаліста на кафедрі біології.
У 2011 році вийшла заміж, а в 2014 році народила доньку і почала писати, записувати вигадані казки, вплітати знакові події – на згадку.
На конкурсі «Напишіть про мене книжку» отримала відгук: «Цікаво, але для домашнього використання!».
Анна продовжувала писати, складаючи написане у шухляду, і лише за підтримки друзів та рідних наважилася відправити рукопис «Лавка продажу дітей», написаний під час першого марафону NaNoWrimo, в 2017 році, на «Коронацію слова».
Анна Софіна – активна відвідувачка онлайн-навчань від Літосвіти, авторських курсів Сергія Гаврилова «Колосторі» та «Курс сценарної майстерності», авторських марафонів Тамріко Шолі і Таїс Золотковської.
Співведуча Клубу Анонімних Авторів у Миколаєві та творчих зустрічей Текстольєрів.
В липні 2020 року отримала Спецвідзнаку від часопису «Час і Події» міста Чикаго на «Коронації слова» 2020.
У вересні 2020 року казку Анни Софіної обрали до благодійної збірки казок від БФ «Щастя завжди поруч».
З дитинства любила шкільні свята, писати сценарії та приміряти на себе образи, взяті із улюблених книжок.
В 2006 році закінчила Миколаївський базовий медичний коледж за спеціальністю «Сестринська справа» і працювала медсестрою в школі, а потім у поліклінічному відділенні дитячої лікарні. Але постійно шукала способи задіяти свою фантазію: пропонувала сценарії школам, сценарії заходів для поліклініки, записувала короткі прозові замітки.
З 2005 року навчалася в Херсонському державному університеті, де отримала диплом спеціаліста на кафедрі біології.
У 2011 році вийшла заміж, а в 2014 році народила доньку і почала писати, записувати вигадані казки, вплітати знакові події – на згадку.
На конкурсі «Напишіть про мене книжку» отримала відгук: «Цікаво, але для домашнього використання!».
Анна продовжувала писати, складаючи написане у шухляду, і лише за підтримки друзів та рідних наважилася відправити рукопис «Лавка продажу дітей», написаний під час першого марафону NaNoWrimo, в 2017 році, на «Коронацію слова».
Анна Софіна – активна відвідувачка онлайн-навчань від Літосвіти, авторських курсів Сергія Гаврилова «Колосторі» та «Курс сценарної майстерності», авторських марафонів Тамріко Шолі і Таїс Золотковської.
Співведуча Клубу Анонімних Авторів у Миколаєві та творчих зустрічей Текстольєрів.
В липні 2020 року отримала Спецвідзнаку від часопису «Час і Події» міста Чикаго на «Коронації слова» 2020.
У вересні 2020 року казку Анни Софіної обрали до благодійної збірки казок від БФ «Щастя завжди поруч».
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 15 of 15 reviews
September 24, 2025
3,5⭐️
Попри добре прописаний світ усі події та герої не зацікавили. Ні за кого не вболівав і не переживав. Коли я вже листаю книгу щоб не закинути - це поганий знак. Хоча очікував цікавої історії ще з моменту анонсу книги, щось не склалось.
Попри добре прописаний світ усі події та герої не зацікавили. Ні за кого не вболівав і не переживав. Коли я вже листаю книгу щоб не закинути - це поганий знак. Хоча очікував цікавої історії ще з моменту анонсу книги, щось не склалось.
July 23, 2025
Семптем
Анна софіна
@artbooks 2025
⠀
Екологічно-утопічний роман 🌍
⠀
Це про наше можливе майбутнє - під куполом, серед рівнів, де технології вбили все живе!
⠀
Ірися - наївна й слухняна дівчина з нижчого рівня. Вона потрапила в краще життя та чітко дотримується правил… поки світ навколо не починає руйнуватись.
⠀
📉 Епідемія
⚠️ Загарбники
💡 Вибір: вижити чи залишитися людиною?
⠀
Коли все навколо розвалюється, кордони між рівнями змиваються - люди показують своє справжнє обличчя.
⠀
Хтось - виявляє силу, хтось - страх
⠀
Ірися дорослішає, росте її сила - і дух міста Семптем! ✨
⠀
Мені сподобалося те, як авторка обігрує технології в цій книзі, ви про них ще й не чули, а вони вже "вбили" все живе!
⠀
Цитата:
⠀
"Раптом не тільки все спалювали, а мали ще варіанти.
Галя саркастично підтвердила:
- Ага, молилися.
Дівчина читала багато книжок про минуле й часто злилася на предків. Якби вони менше сподівалися Бога чи «якось буде», то, можливо, планета не була б у такому плачевному стані. Галі й іншим не довелося б
жити під ковпаком Семптема.
і строк життя одразу Їй подобалося місто. Вона любила Семптем. Але її тривожила думка, що вони тут зачинені назавжди. Варто вийти за межі міста зменшується. До того ж дівчина вважала, що Семптему бракує технологій і зв'язків з іншими схожими містами. Та, мабуть, староста краще знає, як
підтримувати добробут міста."
⠀
Про книжку:
⠀
"Майбутнє — це коли починають здійснюватися найоптимістичніші прогнози песимістів.
Семптем — футуристичне семирівневе місто, що захищає мешканців від небезпечного зовнішнього світу. Кожен рівень має своє призначення та особливості: що вищий рівень, то краща якість життя. Перейти з нижчого рівня на вищий майже неможливо, але Ірисі це вдалося, адже її призначили доглядальницею немовляти в сім’ї винахідників з другого рівня. Та не встигла дівчина звикнути до нового життя, як почалися жахливі події: містом шириться загадкова смертоносна хвороба, а загарбники скористалися нагодою і намагаються захопити Семптем. Ірисі доводиться рятувати не лише немовля, а й ціле місто."
⠀
#примхливачитака
Анна софіна
@artbooks 2025
⠀
Екологічно-утопічний роман 🌍
⠀
Це про наше можливе майбутнє - під куполом, серед рівнів, де технології вбили все живе!
⠀
Ірися - наївна й слухняна дівчина з нижчого рівня. Вона потрапила в краще життя та чітко дотримується правил… поки світ навколо не починає руйнуватись.
⠀
📉 Епідемія
⚠️ Загарбники
💡 Вибір: вижити чи залишитися людиною?
⠀
Коли все навколо розвалюється, кордони між рівнями змиваються - люди показують своє справжнє обличчя.
⠀
Хтось - виявляє силу, хтось - страх
⠀
Ірися дорослішає, росте її сила - і дух міста Семптем! ✨
⠀
Мені сподобалося те, як авторка обігрує технології в цій книзі, ви про них ще й не чули, а вони вже "вбили" все живе!
⠀
Цитата:
⠀
"Раптом не тільки все спалювали, а мали ще варіанти.
Галя саркастично підтвердила:
- Ага, молилися.
Дівчина читала багато книжок про минуле й часто злилася на предків. Якби вони менше сподівалися Бога чи «якось буде», то, можливо, планета не була б у такому плачевному стані. Галі й іншим не довелося б
жити під ковпаком Семптема.
і строк життя одразу Їй подобалося місто. Вона любила Семптем. Але її тривожила думка, що вони тут зачинені назавжди. Варто вийти за межі міста зменшується. До того ж дівчина вважала, що Семптему бракує технологій і зв'язків з іншими схожими містами. Та, мабуть, староста краще знає, як
підтримувати добробут міста."
⠀
Про книжку:
⠀
"Майбутнє — це коли починають здійснюватися найоптимістичніші прогнози песимістів.
Семптем — футуристичне семирівневе місто, що захищає мешканців від небезпечного зовнішнього світу. Кожен рівень має своє призначення та особливості: що вищий рівень, то краща якість життя. Перейти з нижчого рівня на вищий майже неможливо, але Ірисі це вдалося, адже її призначили доглядальницею немовляти в сім’ї винахідників з другого рівня. Та не встигла дівчина звикнути до нового життя, як почалися жахливі події: містом шириться загадкова смертоносна хвороба, а загарбники скористалися нагодою і намагаються захопити Семптем. Ірисі доводиться рятувати не лише немовля, а й ціле місто."
⠀
#примхливачитака
June 16, 2025
Чудова книга, я так зріднилась з героями, що не хотілось їх відпускати. Чекаю продовження, дякую авторці.Пи.Си. Читати можна не тільки підліткам але й дорослим, мене особисто захопила ця історія.
May 13, 2025
Ця книга - янґедалт та постап сучасної авторки.
Тут постапокаліптичний світ зібрався докупи у Семптемі - місті з сімома рівнями, де люди живуть у такій собі утопії, яка тріщить по швам. Мене цей світ тримав і не відпускав, хотілося дізнатися більше причин апокаліпсису і про утворення Семптема та й взагалі про цей світ (ще всього ми не взнаємо, але якісь дещиці отримали, а ще більше натяків на щось глобальне). Ну такий цікавий світ створила авторка!
Історія легко читається. Я з нею чудово провела час - і відпочила, і отримала кілька думок на роздуми.
Чекаю на продовження (натяки на другу частину тут є)
Тут постапокаліптичний світ зібрався докупи у Семптемі - місті з сімома рівнями, де люди живуть у такій собі утопії, яка тріщить по швам. Мене цей світ тримав і не відпускав, хотілося дізнатися більше причин апокаліпсису і про утворення Семптема та й взагалі про цей світ (ще всього ми не взнаємо, але якісь дещиці отримали, а ще більше натяків на щось глобальне). Ну такий цікавий світ створила авторка!
Історія легко читається. Я з нею чудово провела час - і відпочила, і отримала кілька думок на роздуми.
Чекаю на продовження (натяки на другу частину тут є)
April 12, 2025
Дуже сподобалась контроверсія, яка починається разом із книгою: ніби усіх приймають такими, які вони є; але при цьому обов'язково треба виділятись і мати щось індивідуальне, а краще декілька таких рис.
Спойлери без контексту:
Майбутнє — це коли починають збуватися найоптимістичніші прогнози песимістів.
«Найкраще людина вміє вмирати, принаймні це єдина мета, якої вона завжди досягає!».
Ото в людей причини для смутку були.
Спойлери без контексту:
Майбутнє — це коли починають збуватися найоптимістичніші прогнози песимістів.
«Найкраще людина вміє вмирати, принаймні це єдина мета, якої вона завжди досягає!».
Ото в людей причини для смутку були.
March 29, 2026
З плюсів:
– гарно побудований світ, де місто складається з 7 шарів.
Що вище живеш, то комфортніші умови. Але необхідно бути корисним у Семптемі, тоді є шанси піднятися вище.
– читається не нудно, події відбуваються динамічно (аж занадто... що переходить у мінуси).
З мінусів:
– Авторка сильно поспішала з подіями, оповідання було уривчастим, у кожному наступному абзаці міг кардинально змінитись сюжет, не вистачало більш детальних описів.
Але це і категорія young adult, то можна на це зробити поправку. У 13-15 років може й зайти, але для мене це
⭐️ 3,5/5
– гарно побудований світ, де місто складається з 7 шарів.
Що вище живеш, то комфортніші умови. Але необхідно бути корисним у Семптемі, тоді є шанси піднятися вище.
– читається не нудно, події відбуваються динамічно (аж занадто... що переходить у мінуси).
З мінусів:
– Авторка сильно поспішала з подіями, оповідання було уривчастим, у кожному наступному абзаці міг кардинально змінитись сюжет, не вистачало більш детальних описів.
Але це і категорія young adult, то можна на це зробити поправку. У 13-15 років може й зайти, але для мене це
⭐️ 3,5/5
July 9, 2026
Зізнаюся щиро, придбала книгу через її невимовно красиву обкладинку та кольоровий зріз - ілюстратор продав книгу на тисячу відсотків. Те, що авторка українка теж підкорило, захотілося підтримати вітчизняних авторів. Також цікаво було почитати книгу на антиутопічну тематику, тому всі пазли склалися - книгу прочитала.
Хочу наголосити, що жодним чином не хочу образити авторку особисто, а тільки висловлюю свою суб'єктивну думку про книгу, бо вважаю що історія існує лиш тоді, коли про неї говорять.
Ще в магазині помітила великий шрифт, тому, не зважаючи на кількість сторінок - книга прочиталася легко і швидко. За це все вже вділила від себе три зірки.
Тепер, щодо сюжету: не буду лукавити, книга мене захопила. Сюжет розгортався цікаво, хоча і не дуже стрімко. Головна героїня досить цікава, хоча не вистачало в ній постійності. Ріст персонажів наче був, але відчувається штучним, бо так треба було. Закоханості, симпатії, шпильки були - але нічого особливого не можу сказати, не вистрілило.
Хочу відмітити, що авторка має свіжий погляд на світ, тому мені сподобалося її ставлення до жінок, профеменістична позиція та адекватні, здорові стосунки між різними персонажами. Але весь час мені чогось бракувало: головного антагоніста не було, різні люди діяли в сукупності, і як ефект метелика - запустили незворотній механізм. Виставили антигероєм тут саме Тсеру - але й інші доклалися з власних причин, саме через це я не вважаю її найгіршою в цій історії. На мій погляд, тут не вистачало рішучості саме від авторки - різкіших слів, радикальніших вчинків, крутіших поворотів.
Книга мені виглядає наче нарис, чернетка до майбутньої крутої історії, бо все трохи недопрацьовано.
Щодо структури: розділи короткі, і кожен наступний ведеться від іншого персонажа\ів, або про них від автора, що є для мене більш вадою, аніж перевагою. Але це моя особиста думка, бо я люблю вчитатися в розділ, а тут не встигаєш поглинути інформацію, перейнятися настроєм персонажів - а тебе вже перекинули. Почувалася наче м'ячик-пострибунчик по книзі, скік-скок. Місцями в діалогах було не розібратися, хто зараз говорить, навіть якщо повернутся і перечитати кілька разів хто там і що, мабуть більше помилка редакції. А під кінець історію ніби штучно пришвидшили, пів розділу тобі розповідають в деталях якого кольору одяг, звідки у кого лилася краплинка крові, а потім різко - ну от вони зробили це, і те, і вийшло в них чудово. тобто непропорційно скорочений сюжет, там де хотілося б більше деталей - зась. А ось де не конче було повторювати якого кольору шкіра у Аврори - пів книги про це згадується.
Попри мою середню оцінку, та посередній відгук, вважаю цю книгу гідною на початку кар'єри, пані Анні бажаю тільки більше натхнення та працювати з кращими людьми, які зуміють розкрити її талант та допомогти в таких структурних та сюжетних моментах. Бо людині потрібна людина, і найсильніші ми коли разом, об'єднані спільною ідеєю, захопленням та метою.
Хочу наголосити, що жодним чином не хочу образити авторку особисто, а тільки висловлюю свою суб'єктивну думку про книгу, бо вважаю що історія існує лиш тоді, коли про неї говорять.
Ще в магазині помітила великий шрифт, тому, не зважаючи на кількість сторінок - книга прочиталася легко і швидко. За це все вже вділила від себе три зірки.
Тепер, щодо сюжету: не буду лукавити, книга мене захопила. Сюжет розгортався цікаво, хоча і не дуже стрімко. Головна героїня досить цікава, хоча не вистачало в ній постійності. Ріст персонажів наче був, але відчувається штучним, бо так треба було. Закоханості, симпатії, шпильки були - але нічого особливого не можу сказати, не вистрілило.
Хочу відмітити, що авторка має свіжий погляд на світ, тому мені сподобалося її ставлення до жінок, профеменістична позиція та адекватні, здорові стосунки між різними персонажами. Але весь час мені чогось бракувало: головного антагоніста не було, різні люди діяли в сукупності, і як ефект метелика - запустили незворотній механізм. Виставили антигероєм тут саме Тсеру - але й інші доклалися з власних причин, саме через це я не вважаю її найгіршою в цій історії. На мій погляд, тут не вистачало рішучості саме від авторки - різкіших слів, радикальніших вчинків, крутіших поворотів.
Книга мені виглядає наче нарис, чернетка до майбутньої крутої історії, бо все трохи недопрацьовано.
Щодо структури: розділи короткі, і кожен наступний ведеться від іншого персонажа\ів, або про них від автора, що є для мене більш вадою, аніж перевагою. Але це моя особиста думка, бо я люблю вчитатися в розділ, а тут не встигаєш поглинути інформацію, перейнятися настроєм персонажів - а тебе вже перекинули. Почувалася наче м'ячик-пострибунчик по книзі, скік-скок. Місцями в діалогах було не розібратися, хто зараз говорить, навіть якщо повернутся і перечитати кілька разів хто там і що, мабуть більше помилка редакції. А під кінець історію ніби штучно пришвидшили, пів розділу тобі розповідають в деталях якого кольору одяг, звідки у кого лилася краплинка крові, а потім різко - ну от вони зробили це, і те, і вийшло в них чудово. тобто непропорційно скорочений сюжет, там де хотілося б більше деталей - зась. А ось де не конче було повторювати якого кольору шкіра у Аврори - пів книги про це згадується.
Попри мою середню оцінку, та посередній відгук, вважаю цю книгу гідною на початку кар'єри, пані Анні бажаю тільки більше натхнення та працювати з кращими людьми, які зуміють розкрити її талант та допомогти в таких структурних та сюжетних моментах. Бо людині потрібна людина, і найсильніші ми коли разом, об'єднані спільною ідеєю, захопленням та метою.
This entire review has been hidden because of spoilers.
May 7, 2025
- Хай вершиться ім’я твоє!
- Як заслужу, то вершитеметься!
Футуристичний роман "Семптем" натхненний кімерійським поселенням Дикий Сад на території сучасного Миколаєва. В принципі для мене вже цієї фрази було достатньо, щоб взятися за книгу і помандрувати з героями через усі пригоди. А вони ну точно будуть з таким жанром!
Тільки уявіть: семирівневе місто, все ідеально-неідеальне, яскраві персонажі з родинними травмами, без минулого, з мріями та амбіціями. Де кожен прагне "кращого" життя та не кожен уявляє, яке ж воно насправді і яка ціна того "кращого". З цією книгою ви будете сміятись. З цією книгою ви будете переживати, а інколи сваритись з героями – щоб не лізли в надто небезпечні місця.
Окремо варто відмітити стиль авторки та її "влучнослови" (наприклад: Не бути соняхом серед пшениці; Руки роблять, думки літають), що так пасують тексту та емоціям читача.
Хоча, ось одне розчарування все ж таки залишиться після прочитання – адже книга закінчилась.
Чекаю продовження!
- Як заслужу, то вершитеметься!
Футуристичний роман "Семптем" натхненний кімерійським поселенням Дикий Сад на території сучасного Миколаєва. В принципі для мене вже цієї фрази було достатньо, щоб взятися за книгу і помандрувати з героями через усі пригоди. А вони ну точно будуть з таким жанром!
Тільки уявіть: семирівневе місто, все ідеально-неідеальне, яскраві персонажі з родинними травмами, без минулого, з мріями та амбіціями. Де кожен прагне "кращого" життя та не кожен уявляє, яке ж воно насправді і яка ціна того "кращого". З цією книгою ви будете сміятись. З цією книгою ви будете переживати, а інколи сваритись з героями – щоб не лізли в надто небезпечні місця.
Окремо варто відмітити стиль авторки та її "влучнослови" (наприклад: Не бути соняхом серед пшениці; Руки роблять, думки літають), що так пасують тексту та емоціям читача.
Хоча, ось одне розчарування все ж таки залишиться після прочитання – адже книга закінчилась.
Чекаю продовження!
October 19, 2025
Антиутопія в українському сеттингу.
Мені не вистачило похмурості та містичності, якої начебто вимагав сюжет. Книга в рожевий
тонах та плей-лист створений авторкою не
передає атмосферу ізольованості, війни та
неравенства. Все дуже позитивно.
Калька з серіалу Silo.
Герої достатньо плоскі, важко визначити кому співпереживати.
На мою думку на 522 стр. Затягнуто, і цікаво читати десь реально останні 2/3. Світ
прописаний добре.
Мені не вистачило похмурості та містичності, якої начебто вимагав сюжет. Книга в рожевий
тонах та плей-лист створений авторкою не
передає атмосферу ізольованості, війни та
неравенства. Все дуже позитивно.
Калька з серіалу Silo.
Герої достатньо плоскі, важко визначити кому співпереживати.
На мою думку на 522 стр. Затягнуто, і цікаво читати десь реально останні 2/3. Світ
прописаний добре.
September 21, 2025
Так приємно іноді почитати підліткові романи. В першу чергу мені в Семптемі сподобалася не надто завуальована проблематика. Тут дуже багато всього намішано: інакшість, сприйняття себе, власної ідентичності, екологія, зрада і це тільки початок списку. І неймовірно сподобалася світобудова — враження, що ми потенційно маємо усі шанси опинитися в такому постапокаліптичному місті. Змушує замислитися.
September 29, 2025
Початок захоплює: автор вибудовує світ, задає настрій, знайомить з тим як він влаштований — і це справді інтригує. Але вступна частина виявилися цікавішою за фінал книги. Книга дуже красиво оформлена!
July 25, 2025
«Що може бути цікавішим, аніж слухати про чужий занепад?»
Дякую за цікаву історію. Привіт з Миколаєва 👋🏻
Дякую за цікаву історію. Привіт з Миколаєва 👋🏻
January 14, 2026
З захопленням прочитала за 3 дні. Чекаю на продовження. Дякую авторці.
July 12, 2026
Не зацікавили ні герої, ні події. Кінцівка дуже незрозуміла
March 9, 2026
Я декілька разів натрапляла на згадки та коротенькі огляди цієї книжки, і вона мене зацікавила. Коли я розглядала її в книгарні, продавчиня сказала, що авторка з Миколаївської області. Тож, звісно, я купила книгу аби підтримати місцеву авторку!
Варто зазначити, що книга має неймовірне оформлення: цікава обкладинка, карта міста, ілюстрації непересічних персонажів, гарний зріз... Це янг-адалт історія, антиутопія, і, на жаль, вона "не моя".
Після кліматичних та екологічних катастроф людство виживає як може. Купка людей знайшла облаштоване багатіями містечко і захопила його для себе. Однак ресурси тут обмежені, тому постає жорстокий розподіл суспільства. Закінчивши школу, діти розподіляються по поверхах залежно від своїх умінь. Від моменту розподілу для них не існує колишньої сім'ї - лише нові обов'язки. Мені це дуже нагадувало серію "Дивергент" В. Рот, але тут події трьох частин якось умістилися в одній, та ще й без харизматичних персонажів, за якими хочеться стежити.
Дуже швидко внутрішні заворушення переросли у зовнішнє вторгнення, яке, не зважаючи на жорстокість та кривавість, захлинається в "комариному коридорі". Десь на половині книги я задумалася: а нащо я це досі читаю? Але суто на силі власної впертості дочитала твір до кінця, час від часу закочуючи очі. Тут такі "роялі в кущах" ховаються! Я не розуміла логіку дій більшості персонажів, бо вони щось робили тільки тому, що так треба було за сюжетом, а от як вони дійшли до такого чи для чого вони це робили - незрозуміло.
Ця історія - не моя, хоча в ній дійсно є дуже гарна основа, як-от побудова світу. Книга закінчується натяком на продовження, і я не буду його читати.
Варто зазначити, що книга має неймовірне оформлення: цікава обкладинка, карта міста, ілюстрації непересічних персонажів, гарний зріз... Це янг-адалт історія, антиутопія, і, на жаль, вона "не моя".
Після кліматичних та екологічних катастроф людство виживає як може. Купка людей знайшла облаштоване багатіями містечко і захопила його для себе. Однак ресурси тут обмежені, тому постає жорстокий розподіл суспільства. Закінчивши школу, діти розподіляються по поверхах залежно від своїх умінь. Від моменту розподілу для них не існує колишньої сім'ї - лише нові обов'язки. Мені це дуже нагадувало серію "Дивергент" В. Рот, але тут події трьох частин якось умістилися в одній, та ще й без харизматичних персонажів, за якими хочеться стежити.
Дуже швидко внутрішні заворушення переросли у зовнішнє вторгнення, яке, не зважаючи на жорстокість та кривавість, захлинається в "комариному коридорі". Десь на половині книги я задумалася: а нащо я це досі читаю? Але суто на силі власної впертості дочитала твір до кінця, час від часу закочуючи очі. Тут такі "роялі в кущах" ховаються! Я не розуміла логіку дій більшості персонажів, бо вони щось робили тільки тому, що так треба було за сюжетом, а от як вони дійшли до такого чи для чого вони це робили - незрозуміло.
Ця історія - не моя, хоча в ній дійсно є дуже гарна основа, як-от побудова світу. Книга закінчується натяком на продовження, і я не буду його читати.
Displaying 1 - 15 of 15 reviews