«Трипільці... Як вони називали себе, щоб виділятися серед інших племен?
Як їх могли називати сусіди? Ми про це не дізнаємося ніколи. Хіба хтось колись вигадає машину часу й дістане з минулого купу інформації про цей наш загадковий народ. Наш? Попри наукові чи антинаукові дискусії «хто, де, звідки й куди», трипільці жили на землях України впродовж двох тисячоліть і тому не можуть бути нам чужими»
Трипільці жили на території понад півтора десятка областей України, мали багато родичів та залишили після себе майже дві тисячі поселень.
Владислав Чабанюк, історик і директор археологічного заповідника «Трипільська культура», доступно й захопливо відповідає на всі можливі запитання про культуру, яка існувала на теренах України за кілька тисяч років до нашої ери.
Навіщо трипільцям був потрібен посуд на колесах та чому горох став для них другим хлібом? Як жили їхні гігантські поселення й чому вони не перетворилися на перші міста-держави? Автор, спираючись на працю багатьох науковців, розкриває секрети трипільського побуту, архітектури, моди та соціального ладу. Він робить зрозумілішою загадкову культуру, яку людство досліджує вже майже півтори сотні років.
Владислав Чабанюк — історик та письменник, який уже понад 30 років працює з темою трипільської культури.
Проста і водночас інформативна книга яка торкається всіх можливих і доступних аспектів життя трипільців. Без додумування, міфології і сенсацій. Дуже цікаво і корисно
Сподобалося, що все описано дуже детально. А то буває, що обмежуються здебільшого узагальненнями. Автор не гребує не тільки подавати самі факти, але і пояснювати, чому і як. Навіть пояснює, чому хибні припущення - хибні, а не просто їх відкидає чи замовчує. Розділом про одяг узагалі поділився зі своєю кравчинею. Сподіваюсь, вона знайде в ньому матеріал для якогось відео про трипільську моду. Взагалі останніми роками мене захоплює доісторична доба чи рання історія, шлях до цивілізації. І трипільське суспільство тут займає особливо цікаве місце.
Можу одразу сказати, що це одна з найкращих нон-фік книжок, які я читала. Тут - все, чого чекаєш від науково-популярної літератури. Стиль подання матеріалу, ілюстрації, все доладно, інформативно, без надлишку деталей, які були б цікаві тільки спеціалістам і мало зрозумілі не фахівцям. Видно, що автор дуже любить свою справу і добре на ній знається. Мені тепер дуже хочеться відвідати музей Трипілля
Чудова книга, багато стислої інформації, багато відповідей на питання, які перетікають з роботи в роботу. У автора точно талант до писання і популяризації інформації про Трипілля, що й ге дивно з таким досвідом і посадою. Дуже хочу навідатися в музей Трипілля.
Коли починала читати книгу думала, що дізнаюсь про трипільців більше, але ні. Книга побудована більш на здогадках після розкопок, чим на фактах. Якби не фантазія автора та його гумор, я б не дочитала до кінця.
Чудова і дуже легка книжечка яка дасть вам загальне розуміння про те, як розселились ранні хлібороби, як жили трипільці, хто вони і чому ж палили ті свої поселення.