What do you think?
Rate this book
C'est ainsi que nous demeurons libres
«Світ зійшовся клином на обороні цієї землі.
І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді –—
нам іншого вже, мабуть,
ніколи насправді не буде треба»
Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.
Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».
Ярина Чорногуз — поетка, бойова медикиня та розвідниця (розвідувальна рота, 140 Окремий розвідувальний батальйон морської піхоти). Авторка поетичної збірки «Як вигинається воєнне коло», написаної після чотирьох років в українській армії – ротацій у «Госпітальєрах» і служби в розвідувальній роті батальйону морської піхоти.
«Поезія — це моя медитація. Не всім близька, далеко не всім зрозуміла, місцями надто особиста, місцями надто далека й філософічна, але в ній точно є моя правда про смерть, любов, межу, на якій стається пізнання. Такий собі трикутник війни», — пише Ярина.
І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді –—
нам іншого вже, мабуть,
ніколи насправді не буде треба»
Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.
Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».
Ярина Чорногуз — поетка, бойова медикиня та розвідниця (розвідувальна рота, 140 Окремий розвідувальний батальйон морської піхоти). Авторка поетичної збірки «Як вигинається воєнне коло», написаної після чотирьох років в українській армії – ротацій у «Госпітальєрах» і служби в розвідувальній роті батальйону морської піхоти.
«Поезія — це моя медитація. Не всім близька, далеко не всім зрозуміла, місцями надто особиста, місцями надто далека й філософічна, але в ній точно є моя правда про смерть, любов, межу, на якій стається пізнання. Такий собі трикутник війни», — пише Ярина.
112 pages, Paperback
Published September 4, 2025
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 23 of 23 reviews
May 28, 2024
Люблю поезію за можливість чесно і правдиво відрефлексувати реальність тут і тепер. Особливо, коли твоє життя ходить під тінню смерті.
* * *
відсутність війни породжує бажання загинути у бою молодим
війна присутня породжує думку, що не так вже й погано — дожити до старості...
старість — це те, що навряд ми побачимо,
хоча на війні навіть діти стають старими
* * *
* * *
відсутність війни породжує бажання загинути у бою молодим
війна присутня породжує думку, що не так вже й погано — дожити до старості...
старість — це те, що навряд ми побачимо,
хоча на війні навіть діти стають старими
* * *
March 31, 2024
***
я би хотіла писати вірші
де кожне слово було б загадкою
і було б дзеркалом
в якому кожен хто читає
бачив би сотні своїх відображень
***
я би хотіла писати вірші
де кожне слово було б загадкою
і було б дзеркалом
в якому кожен хто читає
бачив би сотні своїх відображень
***
October 4, 2023
мені ця книга нерозривно сприймається з образом авторки. а вона чудова: харизматична, красива, майстерна.
купила її одразу після виступу Ярини на Арсеналі цьогоріч, до деяких віршів поверталась вже неодноразово. і точно повернусь ще. в них стільки сили, часто саме жіночої сил! в них стільки досвіду, який, завдяки таким як Ярина, мені поки спізнати не довелось, в них стільки болю…
купила її одразу після виступу Ярини на Арсеналі цьогоріч, до деяких віршів поверталась вже неодноразово. і точно повернусь ще. в них стільки сили, часто саме жіночої сил! в них стільки досвіду, який, завдяки таким як Ярина, мені поки спізнати не довелось, в них стільки болю…
April 1, 2024
Ця книга відкриває вікно прямо в серце війни. І, посилаючись на Чернова, я б хотіла, щоб цієї книги не було, щоб авторка писала вірші про сонце, море та пустелю.
Повний відгук: https://t.me/kseniia_reads/232
Повний відгук: https://t.me/kseniia_reads/232
February 1, 2024
Я все ще не знаю, як оцінювати поезію, але від цих слів мені неймовірно боляче й хотілося, щоб їх почуло якомога більше людей
"у цій країні зими не забуваються"
"у цій країні зими не забуваються"
May 4, 2026
«У цій країні зими не забуваються»
«Я би хотіла писати вірші про море сонце і пустелю»
Дякую за цю збірку. Пронизує
«Я би хотіла писати вірші про море сонце і пустелю»
Дякую за цю збірку. Пронизує
December 24, 2023
Я зовсім не впевнена, що це поезія.
Це магія слова з присмаком війни.
Бо куди ж без неї, якщо вона всередині нас.
А ще любов. Куди ж без неї.
Адже це синонім життя.
Життя попри все та незважаючи ні на що.
[монолог]
я би хотіла писати вірші
де в кожному рядку було б заховано щонайменше сонце море й пустелю
а потім світанок серед морозного степу спеку на морі прибережні сутінки в літі вечір у дубовому лісі пелену ночі в степу
…
але я народилася серед народу
який сотні років веде оборону від ушестеро більшого ворога за свою велику країну а ворог хоче будь-якою ціною нас знищити, і вже робив нам щонайменше три геноциди (насправді, їх більше)
а тому я у своїх віршах
плачу на могилах
своїх посестер і побратимів
…
навіть коли забуваємо наше справжне імʼя та мову ми ніколи ніколи ніколи не втрачаємо віру
в нашу красу та силу у волю а тому
навіть лишившись лиш під покровом попелу - не здаємось
схоже це і є дар мого народу
Це магія слова з присмаком війни.
Бо куди ж без неї, якщо вона всередині нас.
А ще любов. Куди ж без неї.
Адже це синонім життя.
Життя попри все та незважаючи ні на що.
[монолог]
я би хотіла писати вірші
де в кожному рядку було б заховано щонайменше сонце море й пустелю
а потім світанок серед морозного степу спеку на морі прибережні сутінки в літі вечір у дубовому лісі пелену ночі в степу
…
але я народилася серед народу
який сотні років веде оборону від ушестеро більшого ворога за свою велику країну а ворог хоче будь-якою ціною нас знищити, і вже робив нам щонайменше три геноциди (насправді, їх більше)
а тому я у своїх віршах
плачу на могилах
своїх посестер і побратимів
…
навіть коли забуваємо наше справжне імʼя та мову ми ніколи ніколи ніколи не втрачаємо віру
в нашу красу та силу у волю а тому
навіть лишившись лиш під покровом попелу - не здаємось
схоже це і є дар мого народу
March 17, 2024
Раджу почитати. Радію, що маю цю книгу на своїй полиці. Пані Ярина дійсно боронить нашу присутність. Дуже чітко називає все своїми іменами.
«я хочу співати, поки ще можу
про свободу
для якої серед багаторічних років бойових дій
здавалося б —
місця не залишилося»
Читайте. Знайте своїх Героїв.
«я хочу співати, поки ще можу
про свободу
для якої серед багаторічних років бойових дій
здавалося б —
місця не залишилося»
Читайте. Знайте своїх Героїв.
November 15, 2023
Дуже сильні вірші.
May 28, 2023
боляче💔
September 21, 2026
Yaryna Chornohuz was, I think, always going to be a great writer. Maybe a writer of historical fiction, perhaps about Yaroslav the Wise and the end of Ukraine’s ‘golden age’. Maybe she still will be. But right now her country is being invaded, her partner and compatriots have been killed and she’s literally fighting for the future. So she’s put her experience into words.
The poems in [dasein] are not fluffy rhymes. They take you down in the mud and the grime, in the wisdom and despair, in the love and the losses. Each poem is worthy of a week’s study. I learned a lot. My favourites, I think, are [the Siverskyi Donets] - a love song to the river, [monologue] - a personal statement, and [old age] - “freedom, you’re beautiful, despite it all”.
(This book is already available in the UK from Jantar Publishing.)
The poems in [dasein] are not fluffy rhymes. They take you down in the mud and the grime, in the wisdom and despair, in the love and the losses. Each poem is worthy of a week’s study. I learned a lot. My favourites, I think, are [the Siverskyi Donets] - a love song to the river, [monologue] - a personal statement, and [old age] - “freedom, you’re beautiful, despite it all”.
(This book is already available in the UK from Jantar Publishing.)
Review of advance copy received from Publisher
In this Jantar edition I have, Amelia Glaser has translated Yaryna Chornohuz' collection into English from Ukrainian, and provides an afterword giving insight into some of the major themes within her poetry, while Hugh Roberts gives a very useful foreword. This edition also includes black and white photographs taken, from the frontlines of Ukraine's defence against russia's invasion, by Yaryna Chornohuz herself.
It's a collection which relates immense grief and loss, and conveys the poet's desire to speak truth through poetry.
From the opening poem [square brackets]:
I want to sing, while I can
of freedom,
which, it seems,
amid so many years
of combat,
has been displaced
It's a collection which relates immense grief and loss, and conveys the poet's desire to speak truth through poetry.
From the opening poem [square brackets]:
I want to sing, while I can
of freedom,
which, it seems,
amid so many years
of combat,
has been displaced
October 13, 2024
Проковтнула вірші за 1 вечір.
Болючі, але такі реальні.
Усвідомлюю, що не можу відчути ці рядки, як авторка, бо я не на фронті, але в цьому сила віршів — вони смикають в кожного свої струни.
Дякую, пані Ярина, за слова, за правду, за позицію, за захист.
P.s. Деякі було трохи важко читати без пунктуації, але може то додатковий сенс, який я не встигла осягнути.
Болючі, але такі реальні.
Усвідомлюю, що не можу відчути ці рядки, як авторка, бо я не на фронті, але в цьому сила віршів — вони смикають в кожного свої струни.
Дякую, пані Ярина, за слова, за правду, за позицію, за захист.
P.s. Деякі було трохи важко читати без пунктуації, але може то додатковий сенс, який я не встигла осягнути.
October 13, 2026
Yaryna hat 35 eindrückliche Soldatengedichte geschrieben. Sie hat auch im Original das deutsche Wort "Dasein" verwendet, was mich sehr freut, aber auch fragen lässt, welche Verbindung sie zu dem Wort speziell in meiner Sprache hat. Das wäre ein tolles Thema für ein Vorwort gewesen. Es geht nich blutig oder gewaltsam zu, sie schreibt aber in direkter Sprache, mit Wärme und ohne Pathos über Tod, Sterben und Krieg, Liebe, Verlusst und Vermissen - lange Gedichte, wie ein Monolog (mit einem Verweis auf Schewtschenko). Gedichte und ich sind immer etwas schwierig, aber hier kann ich mich aufgrund der bildhaften Sprache gut reinfinden. [Geister des Waldes und Felder], [Unter Besatzung gelassen I - III], [Straffreiheit] und [Monolog] haben mir am besten gefallen.
Was mir noch fehlt - außer ein Vor-/Nachwort - sind ein Autorenfoto und eine Info zur Übersetzung. Gedichte zu übersetzen ist immer schwierig, und man muss sich zwischen verschiedenen Arten entscheiden. Auf was wurde hier das Augenmerk gelegt? Auf Rhythmus/Melodie? Und warum? Wie schreibt Yaryna im Original?
Was mir noch fehlt - außer ein Vor-/Nachwort - sind ein Autorenfoto und eine Info zur Übersetzung. Gedichte zu übersetzen ist immer schwierig, und man muss sich zwischen verschiedenen Arten entscheiden. Auf was wurde hier das Augenmerk gelegt? Auf Rhythmus/Melodie? Und warum? Wie schreibt Yaryna im Original?
October 3, 2024
Вірші, в яких можна перечитувати кожне речення багато разів і знаходити в ньому щось нове.
Водночас філософська, але дуже близька і життєва поезія, мені особливо відгукнулись слова про післясмерть - саме так відчувається зараз наше життя.
*
навіть коли ми забуваємо наше справжнє ім'я та мову
ми ніколи ніколи ніколи
не втрачаємо віру
в нашу красу та силу у волю
а тому
навіть лишившись лиш під покровом попелу -
не здаємось
схоже це і є дар мого народу
*
Водночас філософська, але дуже близька і життєва поезія, мені особливо відгукнулись слова про післясмерть - саме так відчувається зараз наше життя.
*
навіть коли ми забуваємо наше справжнє ім'я та мову
ми ніколи ніколи ніколи
не втрачаємо віру
в нашу красу та силу у волю
а тому
навіть лишившись лиш під покровом попелу -
не здаємось
схоже це і є дар мого народу
*
July 20, 2025
Загалом книжка мені сподобалася скоріш на три зірки, але є одне велике АЛЕ, і воно виписано мов буквицею, що розтягнулася на кожну сторінку. Вірші цієї збірки раз у раз просякнуті філософським дискурсом кінця передминулого і перебігу минулого сторіччя. Своєю ж чергою його вплетено так філігранно, що книжці кортить ставити одразу п'ять зірочок. Утім зкомпромісую на чотирьох і пораджу всім, хто цікавиться філософією.
July 14, 2023
"я думала що біль стоптується
як черевики"
як черевики"
July 23, 2024
Поезія про щоденне болюче, про втрати і відчуття війни на фронті. Напевно, найкращі вірші про війну. Назва це теж щось особливе
Read
October 6, 2024Поезію мені завжди складно описувати. Тому просто раджу взяти збірку. Вона хороша.
July 22, 2025
все-таки бачу більше правди в поезії військових, ніж в поезії цивільних. це було сильно
April 13, 2026
Цікава збірка. Кілька віршів дуже сильно мене торкнулися, але більшість мене не сильно зацікавили. Стиль віршування не дуже мій. Проте в цілому це дуже гарна збірка і я її радо раджу.
October 8, 2025
J'ai été heureuse de découvrir la poésie ukrainienne et cette poétesse qui écrit sur la guerre terrible qui a lieu avec la Russie, contre le régime de Poutine, le deuil de letre aimé, la mort, l'amour. La plume ne ma pas toujours transporté mais cest peut etre perdu par la traduction. Une voix à ecouter, lire, encourager, porter
February 21, 2024
Яка влучна назва для збірки – Ярина саме це і робить, обороняє присутність.
Displaying 1 - 23 of 23 reviews