Темні віки — це словосполучення, яке часто викликає похмурі асоціації. Та насправді «пітьма» цієї епохи пов’язана не з особливими жорстокістю чи невіглаством, а з тим, що документальних свідчень із того часу збереглося дуже мало. «Навігатор», присвячений темним вікам, допоможе зорієнтуватися в цьому небагатому на джерела періоді, який можна вважати однією з наймультикультурніших сторінок в історії України. Адже завдяки своєму розташуванню наші терени в цей період стали домівкою чи тимчасовим прихистком для багатьох племен і народів. Це був час, коли після падіння Римської імперії змінювалося обличчя Європи, і саме він багато в чому визначив те, який вигляд зараз має наш світ.
перш за все вражає наскільки близько все це відбувалося. і географічно - всі ці кочівники, що ганяли одні одних рідною територією, і всі разом рухалися від зміни клімату. і хронологічно - рим уже розвалювався, цивілізація встигла занепасти, а тут готи, гуни, склавини - мішанина народів, які й народами толком не були - в книзі постійно повторюють про парасолькові назви для груп. але й красиво - ось угорці пройшли з азійських глибин, осіли за карпатами і збереглися, ось болгари, які теж прикочували за дунай, але розпорошилися і розчинилися в словʼянах. всі ці людські потоки спонукають дивитися на себе, свою країну, свою історію під цікавими та новими ракурсами. після таких книжок у старших класах (судячи з розділу «психологічний супровід», то така основна цільова аудиторія) можна вирости відкритою людиною, яка не боїться світу і не замикається від нього в упередженнях. головна цінність цієї серії для мене - що ледь не на кожній сторінці можна зачепитися за щось цікаве, зупинитися, загуглити, а тоді пропасти на пару годин вичитуючи про, скажімо, омеляна пріцака чи гаплогрупи. словом, красиве й корисне. ага, і ще лаконічно й вичерпно описано, чому чорні археологи - то ганебне зло. тупо через шкурну вигоду (і то аж ніяк не гарантовану) якогось дядька ми втрачаємо змогу дізнатися про своє минуле і збагнути себе.
Чудовий вступ до раннього середньовіччя в Україні - період, що ним так часто люблять маніпулювати конспірологи, псевдоісторики і тд.
І чудово пояснено все, що пов'язано з археологією, адже писали професіонали своєї справи, особливо Євген Валентинович Синиця, якого мені повезло слухати в часи навчання на істфаці Шевченка.
Чітко і лаконічно пояснені головні методологічні засади, за якими вивчають епохи (як працює археолог, як інтепретує знайдений матеріал), зв'язок між писемними і речовими джерелами (часто нетривкий). Для школярів, студентів перших курсів - це супер. Та і навіть для студентів старших курсів/дорослих, яким могло не повезти із викладанням історії і археології (особисто у мене україністику викладали в універі по шкільній програмі).
Виклад історій народів і держав (часто дуже різних), змін археологічних культур, які були на території України в Темні віки, роз'яснення щодо суті кочівнництва і осідлості як способів життя - чи не найголовніші переваги книги. Сюди також можна зарахувати включення історії українських земель в глобальний контекст - велика частина уваги приділена в навігаторі тому ж Риму, гунам тощо, що дає ширший погляд на історію України тим, хто сприймає її ще за пост-совєтськими наративами.
Чому 4? Мені не вистачило в книзі трохи більшої уваги до нематеріальних сфер - культури, релігії, ментальності тощо. Так, я розумію, що навігатор писали передусім археологи. Так, ці сфери були згадані, але лише в контексті інших тем. Тому хотілося б більше - хай на 10 сторінок, але цього б вистачило.
Можливо, не вистачає також більше розвіянь популярних міфів щодо цього періоду історії. І це я кажу не просто так, а засновуючись на тому, що в навігаторі з історії Русі цьому приділено значну увагу.
Також у книзі зустрічаються деякі моменти, які не надто вдало сформульовані.
Тому ця 4 радше не вказує на якість наявного матеріалу (як і написаного, так і візуального), а радше на те чого їй не вистачає.
Тим не менше, саме такі лаконічні, написані зрозумілою мовою книги з історії - це те, що дуже потрібно сьогодні і в подальшому українцям (та і не лише нам), які звикли до історії нудної, сухої і заангажованої.
Дякую видавництву Портал і авторам навігатору з Темних віків.
Ось ці Навігатори дуже подобаються як жанр, коли хочеш швидко і доступно підзібрати в голові інформацію з певного періоду. Як перше легке ознайомлення гарно підходить. А ще вони дуже красиві, за це їх теж люблю)