Сама. 2300 кілометрів через усі Карпати

by Олена Бондаренко

Мандрівниця Олена Бондаренко стала третьою жінкою у світі та першою українкою, яка пройшла Карпати теренами чотирьох країн. За 108 днів у соло-поході вона подолала понад 2000 кілометрів і більше сотні двотисячників, зустрічала ведмедів, ночувала в наметі поряд з дикими тваринами, у покинутих будівлях та курних колибах.

Авторка детально описує планування маршруту, необхідне спорядження та розрахунок запасів їжі на довгі дистанції. Олена щиро розповідає про людей, яких зустрічала, і про те, як цей похід став для неї шляхом до глибшого розуміння себе самої.

Genres: Travel

240 pages, Paperback

Published January 1, 2025

Reviews

[Øleksandra Banina]

Щоб вирушити в дорогу, треба знайти шлях. Шлях, хоч як парадоксально, не лежить прямо під ногами. Шлях спочатку народжується як ідея.

ця історія – гідна суперниця популярній Wild, тільки більш доросла, виважена і ближча до нас. пані Олена дуже цікаво розповідає про свої пригоди, зустрічі з місцевими і ведмедями, роздуми та інсайти, що подарував їй шлях. мені дуже імпонує і сама авторка, і її погляди та сприйняття світу, тому проковтнула цю розповідь із величезним задоволенням ❤️‍🔥

[Igor Mogilnyak]

5⭐️

[Liudmyla Pavlenko]

108 днів в поході - це мрія і складне випробування)

Насолоджувалась розповідями авторки і коливалась на горах Карпат. Дуже сумую за українським Карпатами, тому частина про Україну була найбільш тою на яку чекала.


Деякі частини в книзі були ніби поспіхом описані. Хотілось би ще більше рефлексії почути про цей досвід✨

Відкриттям було багато про Румунію.

Збагатилась на наповнилась читаючи книжку. Це відчуття після прочитання для мене - 5ка!

[Yuliia Fedor]

Мені стало цікаво прочитати цю книжку, тому що я усвідомлюю, що сама б не наважилась, по-перше, на таку тривалу мандрівку, а по-друге – соло. В результаті мені сподобались історії зі Шляху, особливо моторошні розповіді про ведмедів, порівняння Карпат в різних країнах, поради щодо того, що варто брати з собою і як планувати маршрут. Попри це, мені взагалі не відгукнулась манера написання, оскільки вона здалася досить поверховою.

[Artem Kuz]

Сподобалося - лаконічно, захопливо і справді про шлях. Хороший репортаж без нічого зайвого.

[Iuliia]

Гори завжди мене рятують. Коли насувається емоційна буря, чи то краще було б сказати - емоційне спустошення - гори, це як ліки, які точно діють. Пару днів походу витягували мене з жахливих емоційних станів.
Авторка ведучи свою розповідь постійно згадує свій емоційний стан, який покращується. Шлях лікує. І на цьому моменті у мене виникає довіра до авторки. Подальша книга сприймається як розмова з подругою - легко, цікаво і постійно примірюючи досвід авторки на себе.
Ще з самого початку мене захоплює, ця розповідь. На жаль, в нашому суспільстві багато людей, які досягли певного віку - вважають, що далі нічого немає і ведуть життя, яке більше нагадує існування ніж справді проживання часу. Пані Олена спростовує це. І викликає повагу та захват.
Дикі стежки, дикі тварини і прекрасні люди на шляху. Ти ніби проходиш Карпатами разом з авторкою, читаючи книгу.
Після прочитання хочеться знайти своє гірське спорядження і в путь!

[Solomiia Sabat]

Після триденного походу побігла у франківський Сенс по книгу. Історія — суцільна насолода та натхнення не розпаковувати рюкзак, а вертатися чимскоріше в Карпати!

Кожен шлях учить чогось нового. І так виходить, що після одного амбітного досягнення хочеться ще амбітнішого. Хоча зараз найбільша моя проблема — злізти з годівнички.

Дуже багатошарова історія, за чим би ви не прийшли — обділеним не будете: тут і про силу пригоди, і про підготовку (по спорядженню і психологічну), і про самоту та кайф від неї, і про жіноче старіння, і про людське добро, і про біду джипінгу, і навіть про грайливого Дмитра Павличка!!!

[Nastia Shpyt]

Надто дорога книга. Після прочитання буде важко зупинити себе від купівлі спорядження для наступного походу. У мене не вийшло, тож тепер я шукаю спальник на додачу до палатки з матрацом.

Книга надихає жити повніше, в ній міститься дещо корисна інформація, історичні довідки, цікаві історії з життя авторки. Мені подобається таке різноманіття.

Хотілося б тепер книги про походи, суто практична інформація. Бо палатка в мене є, а далі що з нею робити?

[Ясум Гай]

Це було прекрасно. Живий щоденник-подорож, я аж сама перенеслася в Карпати, крізь Словаччину, Україну, Румунію. Написано просто і без вихвалянь, хоча авторка реалізувала неймовірний виклик самі собі! Дуже надихає.

[Solomiya Antonyshyn]

Книжка-мандрівка...надихає на пошук свого шляху. Любителям гірських походів книга неодмінно зайде.

[Inna Buhai]

Уявити ж!!! Близько 4 місяців вирушити у соло похід великою Карпатською дугою та перетнути кордон 4 країн!!!

Абсолютно шокована й дуже захоплена пригодою пані Олени, яка починала усе з самісінької ідеї цього шляху й маленького зошиту, яки взяла з собою у подорож, щоби фіксувати усе важливе.

Захват і від того, наскільки психологічно потрібно бути сильним, щоби подолаті ці 2000+ км пішки горами. Авторка про це десь і писала: якщо голова в порядку, то і всі фізичні проблеми приборкати можливо. Коли розклеюєшся — усі зійде нанівець. І байдуже — про гори ми говоримо, чи ні)

Приймати усе, що стається з тобою на шляху, відпускати усе, що так чи інакше йде не за планом, — велике мистецтво, щоби навчитися.

Й мабуть найважливіше — жодна така амбітна ціль неможлива була б без людей, що зустрічалися й допомагали, часом справді рятували. Люди, коли вони по-справжньому люди, дуже цінні ❤️‍🩹

[Olga]

безкінечно захоплююсь людьми, які ходять в автономні походи, а ще більше захоплююсь жінками, які ходять соло. і хоча я вже давно ходжу в гори і не з чуток знайома з пригодницьким туризмом, пані Олена описала прям всі мої страхи в дорозі: ведмеді та інші дикі звірі, відсутність води, неочікувані проблеми зі спорядженням та не завжди привітні люди.
але є й інша сторона мандрівки, де довіряєш всесвіту і береш те, що дає дорога, приймаєш рішення по ситуації, насолоджуєшся перебуванням у природі, приємними знайомствами і бачиш як можеш те, у що раніше було складно повірити.

дуже сподобалась цитата в кінці книги: "...підіть додому пішки, вдивляючись в світ. Гарантую, ви дійдете цікавішою людиною".

одним словом, вражаюча книга, дуже рекомендую.

[АК-75]

Я не люблю походів в гори, такого типу туризму. Це- не моє. Книгу купив, бо не мав що читати. Особливих сподівань не мав...

Книга дуже сподобалася! Сам стиль написання, думки авторки, її спогади, переживання - все це й наповнило книгу змістом, який я люблю і ціную.
Захоплююся такими людьми!

[Inna]

Класна книжка, але закінчилася швидко, хочеться, щоб була довшою, і щоб були карти, маршрути і фоточки не окремо, а поміж тексту.

[Zheeenka]

Цікаво описаний шлях