Завтра знову Сьогодні

by Віталій Запека

Володар Всесвіту, а може, навіть його Творець, успішно керує своїми підданими, коли випадково дізнається, що вони з товаришами
насправді живуть у божевільні, в кімнаті для буйних. Компанія виривається на волю — начувайтеся, поліціянти, пияки та негідне керівництво міста. Тихоня і його товариші точно знають, чого вони хочуть від світу та як це отримати.

От тільки б не заснути, бо Завтра знову стане Сьогодні.

280 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Ilona Leonova · Rating 4 out of 5]

Весела іронічна історія про кількох персонажів у психлікарні, яка спочатку малозрозуміла, а далі розкачується і несеться абсурдними кульбітами, стає динамічною у тих дурнуватих пригодах та алогічних діях героїв.

[Kvitka · Rating 5 out of 5]

а я би хотіла жити в світі де чоловіки бояться жінок, а не навпаки, спокійніше б жилось

[Марія Кондратьєва · Rating 4 out of 5]

Завтра знову сьогодні
Віталій Запека
#сучукрліто #сучаснапроза

Віталій Запека кілька років серед моїх улюблених письменників. Особливо подобається книга Герої, херої та не дуже. Тому читання цієї книги було деяким викликом. Добре, що на початку вказано, що це придуркуватий роман.

Отже, чоловік прикидається в кімнаті і не пам'ятає нічого. Ні де він, ні хто він. В кімнаті крім нього ще 5 чоловіків, а один з них простягає йому зошит і каже, що треба його прочитати. Читаючи цей зошит, чоловік розуміє, що його звати Тихоня і після сну він забуває все, що раніше було, тому написав сам для себе вказівки та пояснення.

Тихоня вважає себе Володарем, кімнату своїм Світом, а людей в ній підлеглими. Але через певний час і причини ця група людей втікає з метою знайти ракету і полетіти на ній на Кубу.

Загалом, цікавий експеримент вийшов з цією книгою. Першу половину я трохи нудилась, бо було багато повторів, Тихоня думав часто одне і те ж. А от після втечі стало веселіше. Післямова автора розяснила загалом ідею героїв та питання щодо жінок-ворогів, бо мене теж здивувало, як саме жінки описані в цій книзі.
Окремо відмічаю дуже комфортний шрифт.

[Viktoria Neborikina · Rating 4 out of 5]

Завтра знову сьогодні - дивна книжка, а щоб зрозуміти всі посили треба прочитати післямову автора. Це той випадок, коли тобі і смішно, і соромно за те, що смішно. Бо історія розповідає про жителів психіатричної лікарні, де головним (для мене чомусь бандюком) є Тихоня, який забуває, що було вчора але веде щоденник і вважає себе господарем світу. Це висміювання політики, пролетаріату, совка та боротьби за владу. І все дуже гіперболізовано

Персонажі цікаві, їх всього 5, що не важко запам'ятати, кожен наділений якоюсь унікальністю та різниться від іншого баченням цього світу або силою. Вони доповнюють одне одного, та згладжують недоліки

"Запам'ятай! Хто володіє котлетами - той володіє цим Світом!"

[Vika Kovalova · Rating 3 out of 5]

дякую автору за попередження, що роман "придуркуватий" :)
якщо коротко: вийшла цікава аналогія, яку можна покласти не тільки на 1 конкретний випадок.
ситуації періодично відносили мене до якихось артхаусних фільмів, де складно спрогнозувати наступний поворот сюжету (потім вже стало зрозуміло чим будуть закінчуватись ~90% подій).
є гумор, який інколи на грані 😅
знімаю бали, бо часте повторення одного й того ж в діалогах/думках почало втомлювати, тож часом примушувала себе брати книгу до рук для продовження читання

[Usypenko Viktoria · Rating 5 out of 5]

Власне, книга прочитана, а мені шкода. Шкода, що іноді не можна трошки памʼять підтерти, щоб мати можливість знову перечитати і насолодитися глибиною та оригінальністю.

Творець цього дива обіцяв, що роман придуркуватий - творець слова дотримав.

Але це було смачно! Це було сумно і весело, місцями - соромно і боляче від розуміння того, що за художніми алегоріями автор корректно ховає гірку правду: «Люди! Агов! Ви всі живете в божевільні, на стаорення якої самі ж дали добро!»

Майстерно підібрані представники з різних категорій населення, поєднані в одну упряж, отримали відповідного предводителя. Обмеженість мислення, примітивне бажання збагатитися за рахунок ближнього, невикорінений менталітет кожного окремого героя призводить до недолугих, нераціональних, абсурдних результатів діянь цієї яскравої компанії. Примітивні бажання - катастрофічні наслідки… «Нам би нажертися від пуза та голі дупи прикрити! А давайте так: хто нам з майбутніх керманичів кращу цяцянку наобіцяє - за того голос і віддамо!»Ахаха! Ну хіба може людина розумна так думати і чинити?! Риторичне питання... Хотіли хліба і видовищ? - Нате, їжте...

Не буду першою, хто скаже про майстерне володіння паном Запекою словом, думкою і їхнім гармонійним поєднанням, про філігранне вміння подати сумну правду нашого життя гумористично оформленим текстом, про вміння і, головне - бажання, закликати відкрити очі і подивится зі сторони читача на кожного героя цієї книги як на себе.
Цю книгу потрібно читати, і не як художній жанр - для відпочинку, аби мозок розвантажити, а навпаки - щоб почати думати. Адже почати думати - це вже старт для подальших змін на краще.

[Їжачок · Rating 5 out of 5]

Почну з того, що купила цю книгу на львівському букфорумі й обіцяла написати відгук. Нарешті знайшла час і настрій для прочитання!!

Це щось дуже дивне. Концепт неймовірно вдалий, цікава задумка

Коли почула, що це сатира, то одразу зацікавилась. У мене слабкість до такого типу літератури. З вайбом старого кіно, такого стереотипного, комедійного й легкого. Не складно візуалізувати собі цю історію, а в персонажів повірити.

Остання частина книжка – найкраща. Зациклення проблеми + ВІДКРИТИЙ ФІНАЛ. (очікувано, але мене це просто загнало в цикл інтерпретацій)

До того ж карикатури це ну таке вже peak мистецтво.

[Wora Virgo · Rating 3 out of 5]

Перше знайомство з автором вийшло саме з цієї книги.
Дуже дивно було читати, в процесі інколи не розуміти, чому я продовжую це, але при тому не можливо відірватися.
Раджу спочатку прочитати післямову автора , трохи легше буде переварити багато моментів.
Трохи нагадує старе комедійне кіно