Мартин Боруля

by Іван Карпенко-Карий

Сюжет комедіï «Мартин Боруля» письменник будує на фактах з життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який довгий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це пішло чимало часу, але марно — дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тубілевич, а в нових Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби висміяти намагання простоï людини вибитись у дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь вивищитися над іншими.

Розв'язка — гостро драматична: Мартин скрізь зазнає поразки i, нарешті, одна літера в прізвищі (Боруля — Беруля) кладе край його змаганням за дворянське звання: рід Мартина не визнали дворянським.

Genres: Ukrainian Literature, Classics, Fiction, Plays, Drama

ebook

First published January 1, 1887

About the author

Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці (нині Веселівці), недалеко від Єлисаветграда (сучасного Кропивницького).
Навчався Бобринському повітовому училищі, яке в 1859 році закінчив на "відмінно". Іван Тобілевич отримав посаду писарчука, а згодом його підвищили до канцелярського служителя в Бобринецькому повітовому суді, ще пізніше - до столоначальника у кримінальній частині.
З 1865 року живе в Єлисаветграді, грає в аматорському театрі.
У 1883 році Івана Тобілевича звільнили з посади секретаря поліції за політичну неблагонадійність.
З 1884 року живе в Новочеркаську через заборону жити в Україні.
З 1887 року живе на хуторі Надія під гласним наглядом поліції, активно працює в "театрі корифеїв".
У 1888 році з Карпенка-Карого зняли гласний нагляд поліції.
Іван Карпенко-Карий помер 15 вересня 1907 року в Берліні, похований в селищі Калюжине, неподалік від хутора Надія.

Reviews

[Evgen Novakovskyi]

Історія про те, як один тіп дуже завзято намагався стати дворянином, але куди йому, селюкові.

Бісить, що контент 1886 року повністю пронизаний цим клятим дискурсом: нібито українське — це щось сільске та безхитрісне, а от російське — завжди піднесене та пахне «французской булкой тм». Тобілевич, звичайно, іронізує, але ну типу камон, це приречене на невдачу прагнення головного героя мімікрувати під аристократа — і є головний конфлікт п‘єси. Клята русня століттями культивувала в нас меншовартість.

[Nazarii Zanoz]

Дуже цікаво, як зараз неофіти українства читають ці книжки безсмертної класики, де відвертий стьоб з меншовартости? Як читали до того не питатиму)та й це й так риторишне. Але вкотре піймав Кайдаша через те, що століття йдуть, а все так знайомо, скільки це не перечитуй/не передивляйся

[Анастасія ꒰⁠⑅⁠ᵕ⁠༚⁠ᵕ⁠꒱⁠˖⁠♡ · Rating 3 out of 5]

З одного боку мені цікаво читати про інше століття, але з іншого, те, як батьку абсолютно начхати на бажання доньки і насильно хоче її віддати заміж. Але в цій повісті донька згодна, але на іншого, але батько в голову клюнув індик(образно) то йому подавай тільки панського нареченого, бо бачьте він сам виявляється пан, в результаті: він не пан, донька вийшла за коханого.

[Mary Riz · Rating 4 out of 5]

Начебто твір з дуже очевидним сюжетом та кінцівкою, але мені було цікаво читати 🤔

[KiraNi · Rating 3 out of 5]

Пьеса о семье Борулей и о том как они добивались справедливости с помощью документов и хотели получить дворянский титул и род. Но несмотря на это всего одна буква рушит всю жизнь, а подслушанный разговор лишил выгодного брака, при этом сохранив настоящую, искреннюю, сильную и чистую любовь. Несмотря на всё это очень трагично и печально, хотя и были веселые моменты.

Очень динамичная и продуманная история, где герои взяты с реального народа на то время, что придает реальность и обоснованность произведению с людьми. Персонажи не вызвали никаких чувств, вот совершенно. Иногда реакция и поведение героев настолько непредсказуемо, так и присущее ихнему характеру. Произведение написано на украинском языке и это останавливало чтение, ибо лично мне очень сложно пробираться через слог и слова того времени, несмотря на то, что я разговариваю им в повседневной жизни с родными, но при этом смешивая с русским. С этого можно понять, что для меня это было как продираться через песок в пустыне. Это произведение вряд-ли можно повторить, ибо, несмотря на знания о том времени, мы не сможем прочувствовать всю атмосферу и проблематику тех людей. Поэтому не думаю, что это возможно. Идея совершенно обыденная при написании, но именно проблема которую выбрал автор не совсем распространенная в произведениях.

Книге я поставила 2,5/5. Ну, не зацепило меня, вот совершенно. Я осталась безучастна и бесчувственная к этому произведению. Мне не близка эта проблема и несмотря на то, что история о моём народе, она скорее раздражала чем радовала.

Удачного чтения!

[Oreon · Rating 4 out of 5]

http://whatsread.pp.ua/work/5411
А мені Бурулю то й шкода було - так людина прагнула кращого і собі, і сім'ї, і дітям, вже навіть носа дерти почала:

Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було “Мартин, дядьку Мартине”, а тепер — пан!.. Нічого, призвичаяться!

І тут як завжди облом. Ну так, тут висміюється його прагнення дворянства, його пиха, ще папір про своє панство не отримав, а вже з сусідніми панами свариться, із старими друзями знатися не хоче тощо. Я оці його риси не виправдовую, але ж він мав потрібні папери і не на порожньому місці в дворяни вирішив йти. Чому завжди навкруги були пани польські, дворяни москальські, купці жидівські, а українцю зась? Ще то не знав Буруля, що невдовзі комуняки прийдуть...

А так, то не погана комедія із тодішнього життя і з очікуваним фіналом. Та з висновком, що на поверхні, я все ж не погоджуюсь. Так, поведінка Борулі не гарна, але чому сама його ідея, за автором, має бути смішною і підлягала загальному засудженню і спаленню, звідки ця меншовартість?

[taisy13 · Rating 5 out of 5]

З однієї сторони - чудова іронія та висміювання меншовартости свого часу. Актуально як ніколи, навіть після століття з її написання. І сміх і гріх. А з іншої сторони - автор чудово показав проблему батьків і дітей.

[Yana · Rating 5 out of 5]

Цікавий твір з повчальним і очікуваним кінцем.

[Asja Sky · Rating 3 out of 5]

Багатий мужик хоче стати дворянином і плювать на всіх з висоти титулу. Якщо це ваша перша п'єса на цю тему, вам може сподобатись. Від комедії тут одна назва, мені було сумно весь час

[satinsighs1 · Rating 3 out of 5]

not bad actually

[Victory · Rating 5 out of 5]

Это было задано по школьной программе, люблю укр. лит.