Що і скільки їсти. Книга, яка надихне на здорові звички

by Ольга Дорош

«Не варто боятися їжі», — каже нутриціологиня Ольга Дорош, спростовуючи популярні міфи про харчування. Здорове харчування починається не з обмежень, підрахунку калорій чи зважування продуктів, а з усвідомлених стосунків з їжею та розуміння, що й для чого має бути у вашій тарілці. У здоровому раціоні є місце і для солодощів, і для піци, а не лише для салатів, супу чи дієтичного мʼяса.

Авторка доступно відповідає на найпоширеніші запитання про їжу, пояснюючи, як працює наше тіло. Це книжка для тих, хто хоче харчуватися смачно та корисно, але й без зайвої мороки; книжка-інструкція, яка допоможе зрозуміти, що і скільки їсти та як при цьому смакувати улюбленими продуктами.

Genres: Nonfiction, Ukrainian Literature

272 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Nashelito · Rating 5 out of 5]

​Це вже друга книга про впорядкування стосунків людини з їжею, яку я прочитав останнім часом, бо ж якщо до сорок одного року життя я так і не помолодшав, то навряд чи це зі мною трапитися після сорока двох.

"Що і скільки їсти" — це буквально мій перманентний персональний запит до життя, Всесвіту і взагалі, в яких я ціную і поважаю порядок та дисципліну, хоча сам користуюся ними значно рідше, ніж мені хотілося б. Цю книгу написала нутриціологиня, фізіологиня, (перша свого імені, Руйнівниця міфів тощо-абощо), біологиня Ольга Дорош і я вважаю, що зробила це дуже класно.

Не буду наполягати на тому, що я не вірю в дієвість психологічних методів покращення власного життя. Впевнений, що існують мільйони людей, для яких вони потужно та ефективно працюють, але мій світогляд та досвід змушують віддавати перевагу таким способам, які я сам можу поміряти та відслідкувати. Наприклад: систематичний біг, схема підтягувань, регулярні відвідини спортзалу, йогічні вправи. Ну в якщо вже зайшла мова про їжу, то методичні закупи простого, зрозумілого і конкретного переліку продуктів, з яких я міг би щодня конструювати смачні та різноманітні сніданки, обіди, вечері та перекуси. Бо "макдак" і "Тітка Клара" — це, звісно, чудово,  але якщо дуже зрідка.

Книга про їжу, яка написана так захопливо та з гумором, надихає і читача підходити до цього питання простіше. Авторка розповідає про білки, жири, вуглеводи, волокна, вітаміни, мінерали, цільнозернові продукти науково і доступно водночас, час від часу згадує "святу броколі" і по-доброму жартує з типової для українців харчової поведінки, розвінчує чимало міфів і спонукає принаймні спробувати. Маленькими кроками поступово  зменшувати калорійність свого звичного меню, додавати більше овочів, ягід та фруктів (і не просто "більше", а скільки і яких саме!), але й не забувати про рибу, зелень, бобові, молочні продукти, горіхи та гриби.

Є тут і про те, з чого має складатися типова тарілка здорового збалансованого харчування, і про харчові добавки та протеїнові коктейлі, доданий цукор і його замінники, а також приклади тижневих закупів продуктів, які б повністю покривали потребу в нутрієнтах та достатньо насичували завдяки своїм смаковим якостям, про те, чи потрібно рахувати калорії, є навіть меню з елементарних страв на тиждень життя, які можна готувати без обов'язкового дотримання Другого закону української кухні (це з книги Євгенії Кузнєцової, if you know).

Відтак, хоч сьогодні я поїду додому з повним рюкзаком гоірків, помідорів, редьки та інших дарів землі, але до введення рибки в раціон повернуся одразу ж після того, як розберемося із накопиченим в холодильнику до Великодня мнясом, позаяк Перший закон української кухні скасуванню — не підлягає.

Головне, що я для себе зрозумів: для того, щоб їсти здорово і смачно, не потрібна жодна магія, дзен чи просвітлення, але організація цього процесу неможлива без дисципліни. А з цією панею у мене нехай складні, але достатньо тривалі стосунки.

Варто лише розпочати, пам'ятати чому це для мене важливо і не спинятися.

[Ivanna · Rating 4 out of 5]

мені сподобалась книга, авторка адекватно пояснює матеріал, рекомендації прикладні, якщо цікавить база по харчуванні - то це якісна книга під такий запит :)

[Natalka Diachenko · Rating 4 out of 5]

толкова доказова книжка для тих, хто досі вірить у те, що глютен склеює ворсинки кишківника, а мед у чаї не рахується за цукор, але викликає рак. мені власне не було багато нового, просто ще раз впевнилася, що їжа це про баланс, що їсти можна все, що все отрута все ліки. а ще у авторки шикарний гумор і жива іронічна мова

[туся · Rating 5 out of 5]

дуже гарна книжка, з корисною інформацією, та є структурованою. зробила собі багацько нотаток, тож до прочитання усім, кому треба розібратися з міфами про їжу

[Volodymyr Korobka · Rating 4 out of 5]

Мені сподобалося. Тут є про все, що може цікавити на достатньому рівні. Сподобався легкий стиль викладання і гумор

[Ra29 · Rating 1 out of 5]

Пару років тому дізналася, що маю хронічну хворобу ЖКТ і стала цікавитися подібною літературою. Щоправда, в 2022 році інформація була або російською, або англійською. Книгу пані Дорош я взялася читати, щоби зрозуміти як справи в україномовному сегменті, порівняти роботу української фахівчині з книгами її іншомовних колег.

Ну що, справи так собі...

А тепер по пунктах:
1. Неправильна назва. Я би назвала книгу "розвінчаємо міфи про харчування". Бо саме це на 270 стор розказувала мені автор. Чіткої інструкції що і скільки їсти ви тут не знайдете. Інформація, в кращому випадку, буде розкидана по всій книжці. І багато-багато зайвого замість того, щоб докладно все пояснити.

2. Пані Дорош, можливо, гарний спеціаліст. Але посередній популяризатор. Книга не структурована. Вона, фактично, поділена на маленькі глави, які розвінчують міфи - "чи можна цукрозамінники", "чи безпечно їсти крохмаль". А ось чому хтось не хоче їсти крохмалисті овочі - це ви попередньо мали дізнатися в соцмережах. Тобто не зрозуміло який тут поріг входження. Вам досить побіжно пояснюють найелементаріші речі, але в той же час вважають, що ви вже маєте знати які питання задавати.

3. Цільова аудиторія книги. Практично через абзац пані Дорош згадує або оцих нерозумних і наївних людей, що вірять всьому, що несеться з соцмереж про харчування, або своїх колег, які продають авторські спецкурси по схудненню. Сумніваюся що колеги Ольги Дорош стануть купувати її книгу, щоб дізнатися що вона таке не схвалює. Та і перша категорія і далі віритиме в соцмережі, а не платитиме 250 грн. за цю книгу. А я чомусь маю це читати, ще й за свої гроші. Може, пані Дорош якось сама, поза науково-популярним виданням, яким планувалася ця книга, вирішить свої проблеми з колегами і потенційними клієнтами?

4. Наук-поп?
"Звичайний крохмаль, як ви пам'ятаєте, розщеплюється ферментами в тонкому кишечнику й перетворюється на глюкозу, що всмоктується в кров - всі щасливі.".
(Хто ці "всі" я вас питаю?!).
"Тому краще все-таки будь-які продукти, навіть святу броколі, їсти в міру".
(Хто її посвятив? Нагадую, це все ще наук-поп).
"Розумію, що ніхто, крім мене, не какає і говорити про цей процес багатьом соромно, але в контексті профілактики закрепів поясню дію клітковини".
(Хто цей "ніхто"? Я, наприклад, какаю. І мені не соромно про це казати. До чого тут такі узагальнення?).
"Залежно від країни поширень проблеми - від 4% до 29%".
(Проблеми - чого? Відсотків - чого? Це речення взагалі іде окремим абзацом!!!).
"Ну й цікавинки наостанок: у середньому за день утворюється 400 г калу, за рік це десь 145 кг - трохи більше, ніж важить доросла панда".
(Серйозно? Як я жила без інформації, що за рік висираю цілу панду?!).
Просто хочу нагадати ще раз як автор назвала свою книжку... Вважаю, що мене ввели в оману.
"Нащо вам це все знати? Не можу відповісти на це запитання. Просто люблю дізнаватись щось нове, погуглила й ділюся з вами цими чудовими новинами - не дякуйте".
Замість тисячі слів... Що ще сказати? 🤷

Висновок: не рекомендую книгу.

[Всево Поліщук (Vsevo Polishchuk) · Rating 5 out of 5]

Я переважно книжки про раціональне харчування не дочитую, а цю дочитав, і це максимальна похвала, яка тільки може бути від людини, котра не може дотримуватися якоїсь дієти через роботу (постійні нерегулярні дегустації і тому подібне).

Написано чітко, логічно, зрозуміло, нема фанатичного натиску на якусь конкретну систему харчування, все звучить дуже розумно, але з можливістю підлаштувати під себе. Ясно, що більшість порад так і лишаться неюзаними, зате, по суті, кожен може знайти кілька інструментів для себе, для свого буденного життя, яким би різним воно у нас не було.

[Olha Tunska · Rating 5 out of 5]

Це дуже класна книга! По-перше. вона науково обгрунтована. І це плюс. По-друге, вона написана з гумором і здоровим глуздом, простою, зрозумілою мовою, місцями з суржиком ( але прям ледь-ледь).

По-третє, вона дає відповіді на конкретні запитання. Які, езумно, більшості знайомі і легко гугляться, але тут вони зібрані під однією обкладинкою і підкріплені науковими статтями.

Наочні таблиці, малюнки, приклади, все дуже практично і корисно. Максимально рекомендую.

[Юлія Крюкова · Rating 5 out of 5]

Це чудовий матеріал для того, щоб розібратись і налаштувати своє харчування.
Авторка зрозуміло і доступно пояснює нюанси, міфи, переваги і недоліки у харчуванні. При цьому не затягує на свій (чи якийся інший) бік читача. Ось вам інформація - тільки користуйтесь і знайте міру у своєму харчуванні.
Великим плюсом для мене є рясно наведені посилання на джерела. Якщо комусь хочеться підтвердити/спростувати прочитане - можна піти і подивитись власними оченятами звідки авторка то взяла.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Про їжу простими словами, і моментами з гумором😌
Багато цікавої інформації, спростування міфів. Всім треба читати, щоб розуміти, як харчуватись. Або тим, хто хоче почати правильно харчуватись (на скільки правильно - кожен індивідуально зробить висновки після прочитання). Це - база, це - потрібно, це - корисно!

[Yana Huryn · Rating 3 out of 5]

3 - це теж хороша оцінка, я би сказала ідеальна для тих, хто ще нічого не читав на подібну тему.

[Zaya · Rating 5 out of 5]

Одна з найбільш доступних і зрозумілих книжок про раціональне харчування

[Diana Shtunder · Rating 5 out of 5]

Чудова книжка для тих, хто хоче більше дізнатися про правильне харчування та розвіяти харчові міфи.

[Irina · Rating 5 out of 5]

Шикарно написано! З гумором, іронією і дуже цікаво. Це просто база адекватного харчування. Вона не про дієти, не про обмеження а про стиль життя з повагою до себе і свого тіла.

[Alina Halushko · Rating 4 out of 5]

Хоча я майже не дізналась нічого нового про харчування, прочитання змотивувало мене почати/повернутися до корисних харчових звичок. За що і вдячна авторці)

[Христина Лончина · Rating 5 out of 5]

У мене, як здається, і у багатьох людей в Україні, є дитячі травми щодо харчування: треба доїсти все, а тарілку витерти хлібом; солодке лише після «чогось ріденького» й часто як аргумент чи винагорода після якоїсь дії; коронні фрази родичів: «не їж булочки, бо ти сама, як та булочка» та/або «а що ти так схудла? то вже нездорово, їж більше»... Цукор і сіль — біла смерть! І так дальше, і тому подібне. Перелік можна ще продовжувати, бо є багато різних мітів і байок, на які велися наші близькі й тепер, подекуди досі, ведемося ми.

❤️‍🩹 За останні роки мені вдалося позбутися більшість комплексів і нав'язаних стереотипів. Часто вони були пов'язані з вагою, тому вже з підліткових років я часто сиділа на різних дієтах і марафонах зі схуднення. Я худла, але в результаті вага все одно поверталася. Близько двох років назад я дізналася про інтервальне голодування і вже 1,5 роки дотримуюсь схем 16/8. До недавнього часу мені підходило, але я почала помічати, що з'явилися нові «приколи» з харчуванням в зрозуміла, що мені потрібно щось змінити.

Якраз в цей час, мене запросили на презентацію книжки лікарки-нутріоціологині Ольги Дорош — знак! І, здавалося б, за роки читання тематичної й профільної літератури, прослуховування різних експертних блогів, - нового вже не дізнатися. А неправда! Пані Ольга за на презентації завоювала моє серце простотою й відкритістю до харчування! О боги, їжа не має бути складною, щоб бути корисною й поживною! І це ніби просте твердження, але поки його не поговорити детально, то важко повірити.

🫐 Вже з книги я дізналася всього ще більше! Вважаю, пані Ольга має якийсь талант пояснювати складне доступно й лаконічно. З великою базою ґрунтових джерел, досліджень, експериментів, з доказовою медициною й здоровим глуздом про важливе в нашому житті — їжу! Ми не маємо перетворювати її на культ, але це й не просто бензин для нашого організму. У всьому має бути баланс! В ідеалі — здорова (гарвадська) тарілка, до якої мені ще далеко, але, "батя, я стараюсь"!