Фортеця для серця

by Олена Печорна

Від переможниці премії ім. О. Гончара.
Автор вміє торкнутися найпотаємніших струн душі.

Вона талановита художниця, але ніхто не розуміє її. Заможні кавалери її не цікавлять...
Одного разу вона врятувала життя незнайомцю. Чим обернеться ця добра справа?

368 pages

First published January 1, 2014

Reviews

[Iryna Paprotska · Rating 4 out of 5]

Ця книжечка, куплена була за обкладинку. Дуже мені вже сподобалась, - дівчина з квітами у волоссі, що є на обкладинці.
Я чомусь чекала поставити дві або три зірочки, і піти далі, читати казки.. Але тут також свого роду казка. І мені сподобалось читати цей текст. Я напевно не чекала такого стилю письма, а він мальовничий і художній.
Рада, що натрапила на цю книжку.

Це така історія про життя. Про життя від початку до кінця, і із гарним закінченням.
Про дівчинку Лесю, яка любила малювати. А потім любила вчити малювати і ділитись цим відчуттям. І створювати магію у буденному житті. Трошки магії, але “трошки” магії це вже достатньо багато у світі, де ми всі живемо.
Історія про дівчину, яка обрала свій шлях і була щира своїм почуттям, а потім знайшла ті почуття, що заставили серце битись скоріше. І відчула те, що багато людей іноді і не бачить, і не знає, чи втрачає, чи ламає. Це така любов, яка відчувається на фізичному рівні. І яку ніколи не просто пережити, але варто, напевно, знати.
Тому це насправді гарна історія. Не сумна, не заяложена, не засвітла, не затемна. У якій є різна любов, людські життя, вірність собі і прості бажання. І трошки магії.

[Milosska · Rating 3 out of 5]

Непогана книжка, але, на жаль, не моя. Дехто скаржиться, що в книзі недоречно використано елементи магічного реалізму. І я б поскаржилася, але для мене проблема була іншою - забагато скла. Як віддана фанатка Кінга я думала, що звикла до того, що автор може бути доволі жорстоким щодо своїх героїв, але тут авторка переплюнула навіть маестро. Мені щиро було шкода героїв, бо їх життя найкраще описує старе добре народне прислів'я "як не срачка, то болячка". Їй богу, жодного моменту в книзі, де у героїв все добре, просто немає. Навіть фінал більш-менш добрий тільки для основних персонажів, а про другорядних годі і казати. Для мене якось було забагато цих безперервних страждань, при чому претензія моя не в тому, що герої страждають чи проходять через перепони в принципі, а в тому, що між цими безкінечними випробуваннями немає навіть малих проміжків спокою. Як на мене, в житті все не настільки погано (принаймні я дуже хочу в то вірити). Але якщо ви полюбляєте читати про те, як звичайні люди переживають складні життєві ситуації і негативні моменти, і проходять крізь них попри все, то скоріш за все книга вам сподобається. Як я і зазначила, вона непогана - просто не моя.

[Mariana Levochko · Rating 1 out of 5]

Мені книга не сподобалось.
Усе жіноче життя трьох подруг зводиться до того що жінка має вийти заміж та народити дитину. Но коли кожну авторка видає заміж вони зникають з сюжету (першу видали заміж Любу і після того в книзі вона згадується лишень тому що вдруге вагітна) а книга закінчується на тому що вагітна остання подруга, лишень лишається епілог де всі живуть довго і щасливо
Також у авторки на мою думку нездоровий акцент на матерях одиначках. Усі три дівчини вагітніють не будучи одруженими і у кожному випадку вони переживають момент сільських пліток і засудження .
І також протягом всієї книги є велика сюжетна діра під назвою де мама Лесі (це єдине питання яке мене цікавило і чому я продовжувала читати цю книгу де всі вагітні). І авторка на останніх 5 сторінках книги видає типове клішоване пояснення - втекла бо чоловік бив і ще й вагітною(ще одна вагітність).
І ще крім того дратують метафори які використовує авторка. Чомусь не займалися сексом а літали чи не менструація а цвітіння.

[Marta Kuzmiak · Rating 3 out of 5]

Типовий жіночий романчик з елемантами містики, передчуттів ітд. Попелюшка зі села знаходить свого принца, який привидівся їй ще у дитинстві. Для мене було багато нестиковок і фейспалмів, але як спосіб відволіктись від сумних новин ця книга працює відмінно. Все таки хочеться вірити в казку)

[Vira Lytvyn · Rating 5 out of 5]

дивовижна книжка... і авторка неймовірно талановита...
ти наче й просто читаєш чергову добре описану історію... а щось в душі ворушиться, змінюється... щось нове народжується чи, може, воскресає?...
і справді "Любити і прощати - найскладніша наука у світі"