Оповідання про побачення з найгіршим з усіх Миколаїв, про створення нової сім’ї напередодні Різдва й про зустріч Нового року. А ще — про п’яні пригоди письменника й приїзд тітоньки з Канади. Оповідання про військових і їхні родини. Це історії про неідеальних людей в неідеальній країні, проте в сповнений див час зимових свят від Андрія до Маланки. Стосунки, традиції, передсвяткова метушня, втрати і, звісно, надія зустрічаються в цій збірці — дорослій, пряній, геть не солодкаво-різдвяній.
Збірка оповідань «Не чіпай, то на свята» — це дванадцять оповідань від українських письменників і письменниць, які показують зимові свята геть по-різному, але водночас — знайо&
Збірка, яку важко оцінити однозначно, але легко читати. Я не великий фанат короткої прози, проте ця книжка привабила можливістю познайомитися з різними сучасними українськими авторами. У збірці 12 оповідань про зимові свята, і майже всі вони вплетені в теперішню реальність - у життя на тлі великої війни. Для себе я умовно розділила всі 12 історій на чотири групи: дуже сподобалось, досить непогано, "що хотів сказати автор?" і повна маячня. Тож ураження вийшли строкаті, як і самі історії. Попри це, збірка мене зачепила. Було цікаво читати про героїв, які живуть у тому ж часі, що й ми, з тими ж радощами та тривогами. А ще вона чудово передає різдвяно-новорічний настрій, який так хочеться відчути, навіть зараз. Хороший варіант, якщо хочеться сучасної української святкової прози - різної, емоційної, часом дуже щирої.