Уявіть, що ви потрапили на справжній курс письменницької майстерності. Ваші викладачі — це топові українські письменники, літературознавці й видавці. Вони дружньо й відверто діляться своїм досвідом, практичними порадами, інструментами, лайфгаками, які працюють найкраще. Навчають вас писати: з чого почати, як розробити цікавих героїв, побудувати сильний сюжет, знайти свій стиль і прокачати авторську мову. Під однією обкладинкою – 20 авторів, 30 тем, 30 творчих завдань. Ця книжка для всіх, хто пише тексти: художні, нехудожні, комерційні. Або просто хоче глибше розібратися в літературі та як вона працює.
Галина Вдовиченко — українська письменниця, журналістка та членкиня PEN Ukraine. Авторка популярних романів та дитячих книжок-бестселерів.
Народилася 21 червня 1959 року. У дитинстві часто переїжджала з родиною, що подарувало їй багатий географічний досвід. Здобула освіту на філологічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Значну частину професійного життя присвятила журналістиці: до 2017 року працювала заступницею головного редактора львівської щоденної газети «Високий Замок».
Письменницький дебют Галини відбувся у 2008 році з романом «Пів'яблука», який миттєво став хітом продажів. Її наступний роман, «Замок Гербуртів» (виданий як «Тамдевін»), здобув першу премію престижного конкурсу «Коронація слова — 2009». Серед інших знакових творів для дорослої аудиторії — романи «Бора», «Купальниця», «Найважливіше — наприкінці» та «Маріупольський процес» (який увійшов до топ-7 Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2015»). Вона також є активною учасницею та упорядницею багатьох літературних антологій і збірок есеїв.
Справжнім феноменом на українському книжковому ринку стала її серія дитячих повістей «36 і 6 котів», яка здобула безліч нагород, регулярно перевидається, перекладається за кордоном (зокрема, в Латвії) та виходить шрифтом Брайля.
Її дитяча проза має широке міжнародне та медійне визнання. Книжка «Сова, яка хотіла стати жайворонком» увійшла до престижного каталогу «Білі круки 2019» (White Ravens). А за мотивами повісті «Чорна-чорна курка» українська студія анімації розпочала створення мультсеріалу. Серед інших відомих дитячих творів авторки — «Мишкові Миші», «Ліга непарних шкарпеток» та «Містельфи».
Галина мешкає у Львові. Має сина та доньку. Серед її особистих захоплень — гірські лижі, дизайн одягу та інтер'єрів, а також незвичне хобі: колекціонування рукавичок.
Книгою не розчарована, хоч і не всі розділи видалися мені цікавими. Відразу знала, від яких авторів очікувати чогось вартісного. Ну не може мене розчарувати Ганна Улюра, Остап Сливинський чи той же Тарас Прохасько. А читала лише для того, аби навчитися глибше занурюватися в тексти. Якби писала книгу, то оцінка була б іншою.
Деякі розділи буди максимально інформативні, корисні і надихаючі, проте, як завжди буває в таких збірках, були й такі розділи, які викликали нудьгу, сон і "навіщо це тут, просто через ім'я автора"?
Прочитавши цю книгу, я зрозумів, що найкращим підручником з письменницької майстерності все-таки є художня література загалом. Треба читати і якомога більше. Авторів улюблених і нелюбимих, маловідомих і розкручених, романістів і майстрів малої прози, і максимально різножанрових.
Це я загалом і без того знав, але книжка підкріпила та остаточила це знання.
Книга поділена на тридцять розділів, в яких різні літературні гуру дають вичерпні, або розмиті поради, викладають теорію або банальщину. Наприкінці кожного розділу є практичне завдання, які я завжди пропускаю в усіх книжках. Хтось їх дійсно виконує?:)
Цей а-ля підручник буде корисним тим, кому потрібно засвоїти очевидні речі. Не буду душняком останнім — пройшло два тижні, як я дочитав, і мені досі пригадується і відгукується розділ про техніки занурення, де Марія Титаренко по поличках розкладає і заохочує витрачати час на звуки, кольори, запахи й аромати в тексті. Завдяки цьому розділу, мені не шкода часу і грошей витрачених на книжку. Та і загалом — читалось легко, розважливо, тому і трійко зірочок.
хороша книга для тих, хто хоче витратити час на прочитання книги про те, як писати книгу, замість власне написання своєї
деякі розділи це лекції з курсу літосвіти, деякі мені не зайшли, бо цього автора я не вважаю прикладом особисто для себе. та загалом це 5/5, та навіть 6, із хорошою структурою і справді цікавим матеріалом
Мені, як людині що тільки починає свій шлях письменництва, ця книжка була дуже корисна. Багато перекладних вправ, які можна виконати для саморозвитку. Звичайно, були розділи ні про що, які просто трошки щось розповідали, я їх не знайшла для себе корисними. Можливо пізніше я зрозумію в чому був їх сенс. Більшість поданої інформації, особливо від сучасних практикуючих письменниць, була дуже інформативна, корисна і класна. Написана простими словами як для початківців. Лишила дуже велику кількість стікерів в цій книжці. Обов’язково буду перечитувати її в процесі написання своєї книжки. Хоч я і була скептично налаштована до подібної літератури, але ця книжка мене задовільнила.
Навіть попри те, що почав читати вже після того, як видав одну книгу і ще дві майже дописав, отримав задоволення від прочитання (і сподіваюся, матиму користь десь у процесі написання нових). Якісно підібрані автори, різні погляди на написання книжок, тема розібрана під багатьма кутами: тут точно знайдеться щось таке, що треба саме вам, якщо ви автор-початківець (проблема більшості книг про писання в тому, що вони зациклені на одній ідеї і одному способі, а переважно різним людям підходять різні способи письменництва, нема універсального).
Поставив би тверді 5 балів, якби не проблема малесенького шрифта. Ну дуже болять очі читати. Шановні Стретовичі, дуже вас люблю, але не робіть так більше, будь ласонька!
Важко було визначитись з оцінкою, адже справедливо було би поставити її кожному з авторів окремо. Деякі розділи просто чудові — короткі, влучні, корисні. Я переривала читання книги на розкопки в літературознавчих працях Ганни Улюри, Ростислава Семківа, адже хотілось почути від них більше — і саме такий ефект, на мій смак, має викликати нонфік. З іншими ж розділами було сумно: хтось написав художній есей на тему літературної творчості, хтось в кожному абзаці рекламував свою книгу, а когось навпаки, здається, запросили заради прізвища.
Підсумок такий, що третині книги я би поставила всі шість з п'яти, ще третині — міцні чотири, а решту, як на мене, краще було би туди й не додавати.
P.S. Паперова книга мала додатковий бонус для письменницької майстерності — можна було надихатись фарбою і зловити ще той потік натхнення.
достатньо практична, наповнена, моментами романтична книга-майстер клас з письменства. 30 розділів від письменників, літературознавців та людей дотичних до письма про все довкола написання текстів. про побудову сюжету і як прописати героїв, про те як надихатися і як систематизувати роботу, як редагувати тексти, як читати книжки і так далі. підійде як тим, хто шукає натхнення і порад для того, щоб писати, так і тим кому просто цікаво, як влаштоване це ремесло.