Хто ще не стикався - то це така собі літературознавча книжечка, типу шкільної "критики", де автор розповідає про різну класичну літературу, коротко викладає біографію автора, сюжет, розповідає про персонажів, дає цитати і неодмінний розділ "Шо хотів сказати автор". Викладено це все брутальним суржиком і досить дотепно, але водночас дуже пізнавально й по суті. В цьому томі зібрані класичні твори, які можна якимось чином порівняти з мандрами Одісея, з Одісеї вона логічно починається і Улісом логічно завершується.
Цікаво читати і про ті книги, які вже встиг, і про ті, за які ще не брався і навіть ті, про які розумієш, що й не візьмешся. Перші цікаво тому, що розумієш усі підколки й жарти, другі тому, що... ну, не знаю, як ваші знайомі, а мої, радячи хорошу книгу, рідко говорять про сюжет, а мені необхідно хоча б у двох словах почути, про що йдеться, щоб заохотитися. Завдяки першому тому я прочитала "Шум і лють" Фолкнера, наприклад. Після цієї, імовірно, поцікавлюся "Наративом Артура Гордона".
Вчора віддала томик на почитати приятелеві з кафедри української філології. Він сказав, що там її вже півкафедри чекає. Мабуть, приємно приносити в колектив книжку, якої всі чекають)))
Ну і ледачим школярам, які не хочуть читати повного тексту, вона пригодиться. Там все стисло, зрозуміло і, головне, потім все-таки дуже хочеться прочитати!