What do you think?
Rate this book
Граф Монте-Крісто. Книга 2
Сюжет роману «Граф Монте-Крісто» Александр Дюма взяв із архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко під пером майстра жанру перетворилося на захопливу історію про Едмона Дантеса, в'язня замку Іф.
Після зухвалої втечі він повертається в рідне місто, щоб здійснити правосуддя — помститися тим, хто зруйнував його життя.
Після зухвалої втечі він повертається в рідне місто, щоб здійснити правосуддя — помститися тим, хто зруйнував його життя.
648 pages, Hardcover
Published January 1, 2025
3 people are currently reading
13 people want to read
About the author
Alexandre Dumas
7,085 books12.4k followersThis note regards Alexandre Dumas, père, the father of Alexandre Dumas, fils (son). For the son, see Alexandre Dumas fils.
Alexandre Dumas père, born Alexandre Dumas Davy de la Pailleterie, was a towering figure of 19th-century French literature whose historical novels and adventure tales earned global renown. Best known for The Three Musketeers, The Count of Monte Cristo, and other swashbuckling epics, Dumas crafted stories filled with daring heroes, dramatic twists, and vivid historical backdrops. His works, often serialized and immensely popular with the public, helped shape the modern adventure genre and remain enduring staples of world literature.
Dumas was the son of Thomas-Alexandre Dumas, a celebrated general in Revolutionary France and the highest-ranking man of African descent in a European army at the time. His father’s early death left the family in poverty, but Dumas’s upbringing was nonetheless marked by strong personal ambition and a deep admiration for his father’s achievements. He moved to Paris as a young man and began his literary career writing for the theatre, quickly rising to prominence in the Romantic movement with successful plays like Henri III et sa cour and Antony.
In the 1840s, Dumas turned increasingly toward prose fiction, particularly serialized novels, which reached vast audiences through French newspapers. His collaboration with Auguste Maquet, a skilled plotter and historian, proved fruitful. While Maquet drafted outlines and conducted research, Dumas infused the narratives with flair, dialogue, and color. The result was a string of literary triumphs, including The Three Musketeers and The Count of Monte Cristo, both published in 1844. These novels exemplified Dumas’s flair for suspenseful pacing, memorable characters, and grand themes of justice, loyalty, and revenge.
The D’Artagnan Romances—The Three Musketeers, Twenty Years After, and The Vicomte of Bragelonne—cemented his fame. They follow the adventures of the titular Gascon hero and his comrades Athos, Porthos, and Aramis, blending historical fact and fiction into richly imagined narratives. The Count of Monte Cristo offered a darker, more introspective tale of betrayal and retribution, with intricate plotting and a deeply philosophical core.
Dumas was also active in journalism and theater. He founded the Théâtre Historique in Paris, which staged dramatizations of his own novels. A prolific and energetic writer, he is estimated to have written or co-written over 100,000 pages of fiction, plays, memoirs, travel books, and essays. He also had a strong interest in food and published a massive culinary encyclopedia, Le Grand Dictionnaire de cuisine, filled with recipes, anecdotes, and reflections on gastronomy.
Despite his enormous success, Dumas was frequently plagued by financial troubles. He led a lavish lifestyle, building the ornate Château de Monte-Cristo near Paris, employing large staffs, and supporting many friends and relatives. His generosity and appetite for life often outpaced his income, leading to mounting debts. Still, his creative drive rarely waned.
Dumas’s mixed-race background was a source of both pride and tension in his life. He was outspoken about his heritage and used his platform to address race and injustice. In his novel Georges, he explored issues of colonialism and identity through a Creole protagonist. Though he encountered racism, he refused to be silenced, famously replying to a racial insult by pointing to his ancestry and achievements with dignity and wit.
Later in life, Dumas continued writing and traveling, spending time in Belgium, Italy, and Russia. He supported nationalist causes, particularly Italian unification, and even founded a newspaper to advocate for Giuseppe Garibaldi. Though his popularity waned somewhat in his final years, his literary legacy grew steadily. He wrote in a style that was accessible, entertaining, and emotionally reso
Alexandre Dumas père, born Alexandre Dumas Davy de la Pailleterie, was a towering figure of 19th-century French literature whose historical novels and adventure tales earned global renown. Best known for The Three Musketeers, The Count of Monte Cristo, and other swashbuckling epics, Dumas crafted stories filled with daring heroes, dramatic twists, and vivid historical backdrops. His works, often serialized and immensely popular with the public, helped shape the modern adventure genre and remain enduring staples of world literature.
Dumas was the son of Thomas-Alexandre Dumas, a celebrated general in Revolutionary France and the highest-ranking man of African descent in a European army at the time. His father’s early death left the family in poverty, but Dumas’s upbringing was nonetheless marked by strong personal ambition and a deep admiration for his father’s achievements. He moved to Paris as a young man and began his literary career writing for the theatre, quickly rising to prominence in the Romantic movement with successful plays like Henri III et sa cour and Antony.
In the 1840s, Dumas turned increasingly toward prose fiction, particularly serialized novels, which reached vast audiences through French newspapers. His collaboration with Auguste Maquet, a skilled plotter and historian, proved fruitful. While Maquet drafted outlines and conducted research, Dumas infused the narratives with flair, dialogue, and color. The result was a string of literary triumphs, including The Three Musketeers and The Count of Monte Cristo, both published in 1844. These novels exemplified Dumas’s flair for suspenseful pacing, memorable characters, and grand themes of justice, loyalty, and revenge.
The D’Artagnan Romances—The Three Musketeers, Twenty Years After, and The Vicomte of Bragelonne—cemented his fame. They follow the adventures of the titular Gascon hero and his comrades Athos, Porthos, and Aramis, blending historical fact and fiction into richly imagined narratives. The Count of Monte Cristo offered a darker, more introspective tale of betrayal and retribution, with intricate plotting and a deeply philosophical core.
Dumas was also active in journalism and theater. He founded the Théâtre Historique in Paris, which staged dramatizations of his own novels. A prolific and energetic writer, he is estimated to have written or co-written over 100,000 pages of fiction, plays, memoirs, travel books, and essays. He also had a strong interest in food and published a massive culinary encyclopedia, Le Grand Dictionnaire de cuisine, filled with recipes, anecdotes, and reflections on gastronomy.
Despite his enormous success, Dumas was frequently plagued by financial troubles. He led a lavish lifestyle, building the ornate Château de Monte-Cristo near Paris, employing large staffs, and supporting many friends and relatives. His generosity and appetite for life often outpaced his income, leading to mounting debts. Still, his creative drive rarely waned.
Dumas’s mixed-race background was a source of both pride and tension in his life. He was outspoken about his heritage and used his platform to address race and injustice. In his novel Georges, he explored issues of colonialism and identity through a Creole protagonist. Though he encountered racism, he refused to be silenced, famously replying to a racial insult by pointing to his ancestry and achievements with dignity and wit.
Later in life, Dumas continued writing and traveling, spending time in Belgium, Italy, and Russia. He supported nationalist causes, particularly Italian unification, and even founded a newspaper to advocate for Giuseppe Garibaldi. Though his popularity waned somewhat in his final years, his literary legacy grew steadily. He wrote in a style that was accessible, entertaining, and emotionally reso
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
January 2, 2026
ця книга нагадала мені про те як я люблю читати пригодницькі книжки та як мені цього не вистачало останнім часом! і я випадково дізналась що ця історія заснована на реальних подіях??!! Олександр Дюма буквально взяв сюжет із файлів французької поліції, про життя Франсуа Піко. damn…
перший том пішов легко на початку, але трошки складніше ближче до кінця, бо до того моменту я вже остаточно заплуталась хто кому друг-брат-сват, але після того як дочитала першу частину то провела трохи часу розбираючись із characters maps, остаточно відклала це у себе в пам‘яті та другий том читався вже набагато легше.
мені сподобалось, що в історії майже немає випадковостей і більша частина всього, що відбувається, гарненько спланована. бували моменти, коли це так не працювало, але я часто сиділа буквально ось так 😮 коли всі частинки пазлу складалися в одну картинку. ну Граф Монте Крісто постарався звичайно!
якщо говорити про моїх улюблених персонажів, то це сам Граф / Едмон, адже за ним завжди було цікаво спостерігати, бо він буквально людська версія фрази «дивись шо зараз викину», і до кінця твору він так і залишався для мене частково загадковим, що на мою думку йому дуже личить. а також відмітила, що навіть не дивлячись на сильну жагу помсти та ненависть до власних ворогів, він завжди залишався добрим до своїх друзів та був готовий допомогти їм чим завгодно, в будь який момент. ще мені припав до серця Альбер, чому не знаю, просто здалося що він дуже добрий та шляхетний хлопець! і май герл Ежені звичайно ж, але вона не була центральною героїнею, тому багато про неї сказати не зможу.
окрім того, що за сюжетом цікаво спостерігати та від книг було ну дуже важко відірватися, я думаю, що ця історія може ще й чомусь навчити та змусити задуматися. тепер я ще більше хочу прочитати «Трьох Мушкетерів», що стоять у мене на полиці і чекають свого часу. але думаю повернуся до Дюми трохи згодом.
перший том пішов легко на початку, але трошки складніше ближче до кінця, бо до того моменту я вже остаточно заплуталась хто кому друг-брат-сват, але після того як дочитала першу частину то провела трохи часу розбираючись із characters maps, остаточно відклала це у себе в пам‘яті та другий том читався вже набагато легше.
мені сподобалось, що в історії майже немає випадковостей і більша частина всього, що відбувається, гарненько спланована. бували моменти, коли це так не працювало, але я часто сиділа буквально ось так 😮 коли всі частинки пазлу складалися в одну картинку. ну Граф Монте Крісто постарався звичайно!
якщо говорити про моїх улюблених персонажів, то це сам Граф / Едмон, адже за ним завжди було цікаво спостерігати, бо він буквально людська версія фрази «дивись шо зараз викину», і до кінця твору він так і залишався для мене частково загадковим, що на мою думку йому дуже личить. а також відмітила, що навіть не дивлячись на сильну жагу помсти та ненависть до власних ворогів, він завжди залишався добрим до своїх друзів та був готовий допомогти їм чим завгодно, в будь який момент. ще мені припав до серця Альбер, чому не знаю, просто здалося що він дуже добрий та шляхетний хлопець! і май герл Ежені звичайно ж, але вона не була центральною героїнею, тому багато про неї сказати не зможу.
окрім того, що за сюжетом цікаво спостерігати та від книг було ну дуже важко відірватися, я думаю, що ця історія може ще й чомусь навчити та змусити задуматися. тепер я ще більше хочу прочитати «Трьох Мушкетерів», що стоять у мене на полиці і чекають свого часу. але думаю повернуся до Дюми трохи згодом.
October 26, 2025
Ця книга - шедевр для якого у мене немає слів
Я прожила ціле життя разом з Едмоном Дантесом. Я була з ним на кораблі і в камері, в маєтках, на балу.
Я кохала і ненавиділа, як він.
Рідко які книги змушують захопитися і прожити кожен рядок.
Я не можу читати щось далі - все не те;(
Якщо ви ще не читали - виділіть час цьому скарбу. Так, сторінок багато, але, повірте, ви прочитаєте це швидше, ніж здається. Бо відірватися від книги навіть на хвилину це тортури
Я прожила ціле життя разом з Едмоном Дантесом. Я була з ним на кораблі і в камері, в маєтках, на балу.
Я кохала і ненавиділа, як він.
Рідко які книги змушують захопитися і прожити кожен рядок.
Я не можу читати щось далі - все не те;(
Якщо ви ще не читали - виділіть час цьому скарбу. Так, сторінок багато, але, повірте, ви прочитаєте це швидше, ніж здається. Бо відірватися від книги навіть на хвилину це тортури
Displaying 1 - 2 of 2 reviews