Геополітичні інтриги, несподівані союзи, карколомні пригоди, вірність і зрада — у світі відьом і відьмаків усе, як і в людей.
Відьма Таїсія Живко опікується українськими подорожніми в Німеччині. Однієї ночі на берлінський вокзал прибуває оперна діва Римма Корсакова, нібито опозиціонерка, вислана з Росії. Прибуває з почтом і Катрусею — дівчинкою з-під Луганська, яку планує удочерити і виховати в ній любов до всього російського.
Що стоїть за цим прагненням і чи підкорить російська оперна співачка європейську публіку й світову відьмацьку спільноту? І навіщо відьмі Таїсії потужна підтримка польсько відьмака Скшетуського й німецьких чаклунів?
☀️ І ні, справа не в наявній тут русні. Русня тут аутентично руснява: бреше, краде дітей, вбиває, мучить і взагалі тільки коптить небо (все, як в житті).
до речі, ті, хто активно противилися існуванню цієї книги, прочитавши лише анотацію, ви ж десь так само були проти існування збірок "Змієві вали" та "Мотанка", правда, та? Де рівно так само існує русня у фентезі? Правда же?
🧁 Справа в тому, що я особисто не очікувала, що віковий ценз книги — 9+ рочків. Що зав'язка, що розвиток, що кульмінація твору навіть не намагаються бути складнішими за пригоди Каріка і Валі (тест на вік). Абсолютно нічого не маю проти книжок для молодшого шкільного віку, насправді, окрім хіба що побажання уточнити це десь в описі книг.
💀 Але при цьому в тексті зустрічаються відсилки на речі, які зрозуміють хіба що дорослі (як-то, наприклад, згадка про "двох найтупіших відьмочок із прізвищами на Б, які зараз роблять кар'єру у Верховній Раді").
☀️ Книга ніяк не може визначитися — вона для дітей чи для дорослих? — і ця невизначеність псує враження катастрофічно.
☀️ А в цілому немає до чого придратися: прочиталося швидко, сатисфакція від кінцівки отримана, у якості розважального контенту #Дафа_радить
Це та історія, яку я чекала, коли купувала книгу Мотанка, але якогось захоплення ця історія не викликала.
Події розвиваються у часи великої війни в магічному світі за кордоном. Звісно є протистояння України та росії, ну і є підтрика заходу. І є купа магії, але все так накручено, що тяжко пояснити, що не так в цій світобудові.
Є навіть натяк на незавершену історію, але якось не певна, що читатиму далі.
Мене книга абсолютно не вразила. Наскільки чудова і багато обіцяюча обкладинка, настільки посередня книга.
Відчуття, що я прочитала путівник Німеччиною. А я була в Німеччині. Мені не про країну, а про відьом цікаво було б.
Світ не прописаний, чому саме герої опинились в центрі сюжету не зрозуміло, одні питання в мене лишились після цієї книги. При чому не гарні питання, які чіпляють, а питання: «Що я тільки що прочитала і навіщо?»
У цій книзі багато всього: швидкий, динамічний сюжет, де за доволі малу кількість сторінок відбувається багато подій і нашарувань сучасних реалій та вигадки. Іноді цього темпу навіть забагато: не так тому, що іноді «випадаєш», а тому що всі ці речі не складаються в один пазл.
Книга однозначно не для всіх читачів. Її гумор та специфічність деяких сюжетних елементів (та ж менструальна кров, згадана вже багато разів) створюють специфічну канву для сприйняття. Водночас у цій книзі однозначно багато інтертексту: на кожному кроці яиьання треба ставити питання щодо імен персонажів, політичних реалій «вигаданого» світу та елементів сюжету.
У книзі доволі цікаво сплітається реальність та фентезі, де «вигаданий» світ має настільки багато схожостей зі світом «реальним», що їх тут точно не можна протиставляти. Це, власне, те, до яких роздумів найбільше спонукає книга: де межа між справжнім і магічним, і чим нам послуговують вигадані світи зараз.
Думала, думала, читала відгуки і так і не знайшла до чого причепитися, аби забрати ще зірки.
Я люблю сучасне урбан фентезі де відбувається якась дікуха, яку можна класно уявити наче це аніме. Мені було весело читати. Звісно трошки засумнівалася щодо сюжету заснованому/натхненному на нинішніх подіях, але які часи такі й сюжети. Та і якби магія існувала в реальному світі, як і в цій книзі, то росіяни так себе б і поводили.
Це якраз той об'єм і та історія, яку я хочу почитати поки сиджу в кав'ярні під час блекауту, аби розвантажити голову.
Головна героїня сподобалась. Скшетуський сподобався. Момент як у дівчат в потязі волосся колір змінювало сподобалось (теж так хочу). А зі сцени того ЯК пролилася перша кров я посміялась, бо ну лол, неочікувано :D
Ще дуже сподобалося як живо написано. Дуже крінжую коли автори пишуть про героїв знааачно молодших на них самих, і текст виходить карикатурно молодіжним. Тут я такого не помітила і це дуже тішить!
Просто жах. Мізогінія, сексуалізація та педофільні нахили автора, загорнуті в погано написаний «містичний» сюжет і дешево приправлений актуальними темами.