What do you think?
Rate this book
На острові
Книга «На острові» — це збірка модерністської прози Михайла Михайловича Коцюбинського. Відомий автор української класичної літератури мав дар: він бачив найпотаємніші закутки людської душі. Письменник міг занурюватися у свідомість особистості, розкриваючи її істинні мотиви, страхи та емоції. Саме це допомогло йому створювати унікальних, доволі суперечливих персонажів — своєрідних «острівців», береги яких оминають течії приглушених почуттів. Відсахнувшись від зовнішнього світу, вони вслухаються в тремтіння власного єства, щоб осягнути повноту внутрішнього спокою.
Збірка «На острові» Михайла Коцюбинського містить дванадцять творів — одвічних історій про сенс життя людей, цих незліченних самотніх архіпелагів. Тексти класика торкаються позачасових подій і ситуацій, відтак не втрачають своєї актуальності, попри зміну епох.
Збірка «На острові» Михайла Коцюбинського містить дванадцять творів — одвічних історій про сенс життя людей, цих незліченних самотніх архіпелагів. Тексти класика торкаються позачасових подій і ситуацій, відтак не втрачають своєї актуальності, попри зміну епох.
320 pages, Hardcover
Published July 14, 2025
2 people are currently reading
43 people want to read
About the author
Mykhailo Kotsiubynsky
87 books67 followersMykhailo Mykhailovych Kotsiubynsky (Ukrainian: Михайло Михайлович Коцюбинський), (September 17, 1864 – April 25, 1913) was a Ukrainian author whose writings described typical Ukrainian life at the start of the 20th century. Kotsiubynsky's early stories were described as examples of ethnographic realism; in the years to come, with his style of writing becoming more and more sophisticated, he evolved into one of the most talented Ukrainian impressionist and modernist writers.
During the Soviet period, Kotsiubynsky was honoured as a realist and a revolutionary democrat. A literary-memorial museum was opened in Vinnytsia in 1927 in the house where he was born.
About twenty novels were published during Kotsiubynsky's life. Several of them have been translated to other European languages.
During the Soviet period, Kotsiubynsky was honoured as a realist and a revolutionary democrat. A literary-memorial museum was opened in Vinnytsia in 1927 in the house where he was born.
About twenty novels were published during Kotsiubynsky's life. Several of them have been translated to other European languages.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
October 23, 2025
Для мене в українській літературі існують три майстри короткої прози: Коцюбинський, Підмогильний і Тютюнник.
Тексти Коцюбинського читаєш — і наче куштуєш дозрілий м'який соковитий персик, нагрітий серпневим сонцем. Чітко можна простежити зміну стилю автора від ранніх народницьких текстів (інколи навіть трохи "лубочних") до зрілих вже майже експресіоністичних замальовок. І невідомо, куди б далі завела його творчість, якби не рання смерть :(
Тексти Коцюбинського читаєш — і наче куштуєш дозрілий м'який соковитий персик, нагрітий серпневим сонцем. Чітко можна простежити зміну стилю автора від ранніх народницьких текстів (інколи навіть трохи "лубочних") до зрілих вже майже експресіоністичних замальовок. І невідомо, куди б далі завела його творчість, якби не рання смерть :(
July 6, 2025
Люблю перечитувати класику - виявляється, це приносить неймовірне задоволення, якщо ти читаєш її за власним бажанням, а не на уроки🤭
Деякі твори перепрочитані через більш як 30 років, деякі читала вперше. А сьогодні можу констатувати той несподіваний для себе факт, що Коцюбинський впевнено вривається в категорію моїх найулюбленіших письменників. І не в останню чергу за фантастично красиві, незвичайні, милозвучні, яскраві описи природи, які я чомусь не любила в юному віці. Тож тепер, перечитуючи новели та повісті Коцюбинського, усвідомлюю, що його твори - це шедеври в літературі, десь як імпресіоністські картини Моне в мистецтві (вчувається мені подібність саме з картинами Моне). Навіть свою коротку прозу Коцюбинський позиціонує як етюди або акварелі, уподібнюючи її до творів мистецтва.
Intermezzo - буквально гімн мізантропа. А ось це наче про мене написано: "Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. [...] А вдень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні, з усіх городських вулиць".
Мегаяскравими зразками імпресіонізму є новели "На острові" та "Сон". Останню й сам Коцюбинський назвав аквареллю - уява читача чітко вимальовує морські пейзажі, які бачить уві сні головний герой. Це просто перлина імпресіоністської літератури, от без перебільшення.
Або ось уривок: "Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси... Снує срібну нитку розум і золоту - серце, хвиля життя виходить з берегів, шумить і грає, - і коли до уст моїх торкається келих веселощів - я чую вже знайомий реквієм душі:
- А ти самотній!.."
Вдруге перечитувала "Подарунок на іменини", знову вразив до глибини душі, до потрясіння. Історія ця написана на реальній основі. Околодочний наглядач зробив своєму малолітньому сину на день народження незвичайний подарунок - повів його на страту жінки, що кинула в губернатора бомбу. Коцюбинський вміє шокувати. Як от в "Подарунку на іменини", чи в новелах "Persona grata", "Яблуневий цвіт", "Лист". Наскільки глибоко передані в них душевні переживання, муки, вагання героїв.
"Хвала життю" присвячена трагедії в Мессіні, де смертоносний землетрус майже повністю зруйнував міста Мессіна і Реджо-Калабрія, забравши життя бл. 75-80 тис. людей. Як же картина руйнувань нагадує руїни наших домівок після кацапських атак і відгукується знайомим болем:
"Десь високо під небом, в п'ятиповерховім будинку, завалилась тільки передня стіна, і середина хати стояла одкрита, немов на сцені. Веселенькі шпалери, залізне ліжко, через поренчата якого звисає рушник, фотографія на стіні, образ Мадонни в головах ліжка. І ся інтимність чужої хати, де ще заховалося наче тепло людської руки, робила сильніше враження на мене, ніж зовсім мертві сірі руїни".
А мова! Мова просто шикарна, отримала від неї естетичний екстаз:
"Два метелики білих, один за другим, злітають звідкись на тихі трави, як черешневий цвіт; то блимнуть на сонці, то посіріють у тінях."
"Срібні корони подзвонюють листом вгорі".
"Сонце розтоплює скелі, а само на крайнебі задивилось в дзеркало моря і підпалило воду."
"Сонце бродить серед інкрустації тіней".
"Там море дере свою синю одежу об гострі скелі на білі клапті і закидає ними весь берег."
"Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастаньєтах"
Ну хіба ж не прекрасно?
Деякі твори перепрочитані через більш як 30 років, деякі читала вперше. А сьогодні можу констатувати той несподіваний для себе факт, що Коцюбинський впевнено вривається в категорію моїх найулюбленіших письменників. І не в останню чергу за фантастично красиві, незвичайні, милозвучні, яскраві описи природи, які я чомусь не любила в юному віці. Тож тепер, перечитуючи новели та повісті Коцюбинського, усвідомлюю, що його твори - це шедеври в літературі, десь як імпресіоністські картини Моне в мистецтві (вчувається мені подібність саме з картинами Моне). Навіть свою коротку прозу Коцюбинський позиціонує як етюди або акварелі, уподібнюючи її до творів мистецтва.
Intermezzo - буквально гімн мізантропа. А ось це наче про мене написано: "Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. [...] А вдень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні, з усіх городських вулиць".
Мегаяскравими зразками імпресіонізму є новели "На острові" та "Сон". Останню й сам Коцюбинський назвав аквареллю - уява читача чітко вимальовує морські пейзажі, які бачить уві сні головний герой. Це просто перлина імпресіоністської літератури, от без перебільшення.
Або ось уривок: "Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси... Снує срібну нитку розум і золоту - серце, хвиля життя виходить з берегів, шумить і грає, - і коли до уст моїх торкається келих веселощів - я чую вже знайомий реквієм душі:
- А ти самотній!.."
Вдруге перечитувала "Подарунок на іменини", знову вразив до глибини душі, до потрясіння. Історія ця написана на реальній основі. Околодочний наглядач зробив своєму малолітньому сину на день народження незвичайний подарунок - повів його на страту жінки, що кинула в губернатора бомбу. Коцюбинський вміє шокувати. Як от в "Подарунку на іменини", чи в новелах "Persona grata", "Яблуневий цвіт", "Лист". Наскільки глибоко передані в них душевні переживання, муки, вагання героїв.
"Хвала життю" присвячена трагедії в Мессіні, де смертоносний землетрус майже повністю зруйнував міста Мессіна і Реджо-Калабрія, забравши життя бл. 75-80 тис. людей. Як же картина руйнувань нагадує руїни наших домівок після кацапських атак і відгукується знайомим болем:
"Десь високо під небом, в п'ятиповерховім будинку, завалилась тільки передня стіна, і середина хати стояла одкрита, немов на сцені. Веселенькі шпалери, залізне ліжко, через поренчата якого звисає рушник, фотографія на стіні, образ Мадонни в головах ліжка. І ся інтимність чужої хати, де ще заховалося наче тепло людської руки, робила сильніше враження на мене, ніж зовсім мертві сірі руїни".
А мова! Мова просто шикарна, отримала від неї естетичний екстаз:
"Два метелики білих, один за другим, злітають звідкись на тихі трави, як черешневий цвіт; то блимнуть на сонці, то посіріють у тінях."
"Срібні корони подзвонюють листом вгорі".
"Сонце розтоплює скелі, а само на крайнебі задивилось в дзеркало моря і підпалило воду."
"Сонце бродить серед інкрустації тіней".
"Там море дере свою синю одежу об гострі скелі на білі клапті і закидає ними весь берег."
"Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастаньєтах"
Ну хіба ж не прекрасно?
September 2, 2025
Коцюбинський - це завжди шикарна література. Дуже красиво, дуже емоційно. Його твори викликають співчуття, захоплення або обурення. У будь-якому випадку вони не залишають байдужими. Проблеми, які піднімаються, є актуальними й нині. Це добро і зло, кохання та зрада, стосунки в родині, виховання дітей, життя та смерть. Чудово написано, чітко поставлені питання. Жоден із творів не пройшов повз мене. Таке враження, що автор знаходить найболючіші струни нашої душі й майстерно грає на них. Ця книга не для відпочинку. Вона, щоб замислитися над своїм життям, щоб витягнути звідкілясь із середини себе такі думки, такі спогади, про які ти навіть не здогадуваєшся. Дуже раджу читати твори не поспішаючи, обдумуючи, звертаючи увагу на образи, деталі – вони неймовірно глибокі. Але водночас це такий шквал емоцій, що я, мабуть, деякі новели не скоро захочу ще раз перечитати.Чудово написано, чітко поставлені питання, але поставила чотири. Чотири, але з половиною.
October 25, 2025
Коцюбинський - чудове перевідкриття для мене. Зі школи його не читала, а тут такий скарб! Це промінчик світла серед сірого буденного дня. Якщо читати не поспіхом, відкриваються нові світи, бо стільки метафор на одне речення я ще ні в кого не бачила. Спробуйте почитати «Тіні забутих предків» 10-річному школяру і зрозумієте, як розігрується фантазія. Новели читаються на одному диханні, в кожній своя атмосфера і тематика. Є і психологічні, і побутові.
Звісно, Intermezzo вразило найбільше, сьогодні воно особливо актуальне, коли втома накриває і треба відновитися, щоб повернутися в важку дійсність. Прочитавши декілька новел про Капрі, хочу тепер перейти і до бессарабського і до кримського циклів. А знайомство з біографією автора було окремою приємністю, вона гарно віддзеркалює його творчість.
Звісно, Intermezzo вразило найбільше, сьогодні воно особливо актуальне, коли втома накриває і треба відновитися, щоб повернутися в важку дійсність. Прочитавши декілька новел про Капрі, хочу тепер перейти і до бессарабського і до кримського циклів. А знайомство з біографією автора було окремою приємністю, вона гарно віддзеркалює його творчість.
September 7, 2025
Чудова збірка пізньої творчості автора.
Була рада перечитати Intermezzo та Цвіт яблуні і відкрити для себе неймовірну красу оповідань Сон, На острові, Хвала життю.
Загадала собі перечитати «Тіні забутих предків» у Карпатах – неймовірно магічна та захоплива повість.
Була рада перечитати Intermezzo та Цвіт яблуні і відкрити для себе неймовірну красу оповідань Сон, На острові, Хвала життю.
Загадала собі перечитати «Тіні забутих предків» у Карпатах – неймовірно магічна та захоплива повість.
October 27, 2025
Важко написати якийсь лаконічний коментар, бо кожний твір зі збірки доволі унікальний і цікавий по своєму, але в цілому немає жодного який би не сподобався. Єдиний з якого я трохи покрінжував він якби і не був дописаний автором, тому можна пробачити(іронічно що збірка несе саме імʼя цієї новели)
October 27, 2025
навіть не задумувалась, наскільки модерно може відчуватися українська класика. це прямо дуже харашо
December 5, 2025
Ми то купаємо очі у морі, то очі в очах…
September 19, 2025
Оповідання Коцюбинського справді можуть змусити тебе відчувати. І хоч поки я прочитав лише декілька, відразу додаю собі в беклог прочитати всі. Ніколи не забуду неймовірну розмову очима в «На острові» і битву небес у «В дорозі» - через ось такі моменти книжку відкладати не хочеться. Лише «Дебют» сподобався менше, але це не перекриває інші новели. 9/10
Displaying 1 - 9 of 9 reviews