Гріх на душу

by Мартин Якуб

Поїздка в село на Житомирщині здавалася американській поліцейській Саллі Кондратюк чимось майже романтичним. Її дід Микита усе життя згадував ці місця як теплий, простий світ — із піснями, яблуками в саду і людьми, що тримаються одне за одного. Вона приїхала, щоб виконати його останню волю. І побачити Україну, про яку він говорив.

Але замість родинного затишку — тіло вбитої дівчини. Замість пісень — мовчання. Поліція не діє. Місцеві відвертаються. І тоді Саллі береться за розслідування.

Зрештою вона розуміє: це не просто вбивство, а нитка, що веде в саме серце спільноти — до давніх образ, невідпущених гріхів і страху, який зберігся в крові кількох поколінь.

448 pages, Hardcover

First published May 15, 2025

Reviews

[Igor Mogilnyak · Rating 5 out of 5]

4,5⭐️

Класний детектив від Мартина Якуба, як і всі його книги. Постійно хотілось знати що далі, і навіть мав сто процентного винного - але таки помилився. Сподобалась Саллі, дуже гарна героїня цієї історії. Погоджусь з Кідруком, історія варта уваги.

Рекомендую.

[Кирило Половінко · Rating 5 out of 5]

Найкращий детектив, який я читав за останні 8 років.

[Olena · Rating 5 out of 5]

Так, народ, це точно треба вам прочитати, особливо якщо ви з Житомирщини😏

Вам точно защемить, коли ви прочитаєте "єїна" на 38 сторінці 💔 

І в цілому — це гарний детектив, він ймовірно навіть розіб'є вам серденько десь там наприкінці. Але мені неймовірно імпонує в цьому романі навіть не це, а те, що тут є тяглість до коренів. Знаючи, що автор писав про село, пов'язане з його родом, я просто не можу цим не захоплюватися. Поцікавтеся своїм родоводом, спробуйте зафіксувати свою історію. І, хто зна, можливо ви відкриєте для себе ще й не так детективні історії 😉

[Марина Браславець · Rating 5 out of 5]

Це було просто неймовірно!
Фінал дійсно здивував 😯

[Nadiia Shostak · Rating 5 out of 5]

Книга, яка розриває зсередини 😵‍💫📖
“Гріх на душу” — це не просто детектив. Це історія про те, як легко зламатися… і як важко зберегти себе 🫠
Сильні теми, живі персонажі, атмосфера, що не відпускає до останньої сторінки 🖤

Автор майстерно тримає напругу, веде по тонкій межі між добром і злом, світлом і темрявою. Персонажі живі, справжні — не ідеальні, але дуже реальні. З кожною сторінкою відкривається новий біль, нова правда)

💬 Читала з відкритим ротом
🥹 Співчувала
🫣 І в кінці просто сиділа в тиші...

Рекомендую тим, хто готовий до емоційної глибини й моральних ударів.
∞/10 і тиша в душі після прочитання 🫶

[Liudmyla · Rating 4 out of 5]

"Непоганий детективчик, добре написано, легко і швидко читається", - подумала я собі десь на середині книжки, - "Не прямо аж так все очевидно в цій історії, але й нічого суперзагадкового".

Але потім сталося кілька крутих поворотів сюжету (люблю таке), і вийшло, що воно-то ніби й так, але трішечки не так.

Незважаючи на деякі косяки, вся детективна історія більш-менш логічна, а українські реалії досить правдиво описані.

Фінал мене відверто вразив, такого я точно не очікувала. Тож останній розділ підняв оцінку до 4⭐️

[Назар Гузарський · Rating 5 out of 5]

Детективи - це мій топ жанр в світі книг і оскільки прочитав я їх багато, то завжди очікування в мене занижені, бо в 99% випадків я здогадуюсь хто вбивця і дивують мене лише подача та повороти сюжету. Однак Мартин Якуб мене відверто вразив - це однозначно найкращий детектив прочитаний мною за останні років 5 і точно один з кращих взагалі.

Книга розповідає нам про Саллі - поліцейську з США з українським корінням, дідусь якої помирає так і не здіснивши свою давню мрію - відвідати рідне село Неділища в Україні. Хоч дідусь вже не зможе цього зробити, однак Саллі вирішила їхати в Україну, познайомитися з селом звідки тягнеться її коріння. Після США глухе село на Житомирщині здається Саллі чимось диким, а люди дуже замкнутими та агресивними. І Саллі не затрималась би в Неділищах більше, ніж на день, як би не знайшла на кладовищі в пошуках могили своєї прабабусі закопане тіло. Почуття відповідальності та небайдужість штовхають головну героїню взятися за розслідування цієї справи, адже на українську поліцію надій мало.

Спочатку про детективну складову, відверто кажучи вона мене вразила. Справа дуже заплутана, постійно в голові підозрюєш когось, потім розумієш що ні не він і так до кінця книги. Це вперше за цей рік коли я просто до останнього моменту не міг вгадати вбивцю а коли в фіналі дізнаєшся чому саме ця людина і які причини щелепа відвисає.

Друга ж найбільш вражаюча частина книги - це побудова сюжету на родинних зв'язках, коріннях і взаєминах. Автор показує нам на початку плоди, повільно опускається по багатьох гілках до стовбура і вкінці занурює нас глибоко під землю до найстарішого коріння. Це все настільки майстерно подано, що перехоплює дух. Також хочу відмітити, що в книзі дуже багато персонажів і жоден не є зайвим, кожна людина відіграє величезну важливу роль, навіть ті хто на перший погляд були написані чисто для передачі атмосфери села.

Окрема велика дяка Мартину Якубу за те, що так чудово передав атмосферу і проблематику української глушини. Алкоголізм, корупція, неефективна правоохоронна система, безкарність владних верхівок, бідність, відсутність роботи, наслідки розвалу СРСР. Я наче сам побував в Неділищах і відчув це все на власній шкурі.

Рекомендую читати абсолютно всім - це скарб в сучасній українській літературі. Неначе "Кайдашева сім'я" перенеслась в наш час і наповнилась вбивствами.

Моя оцінка ∞/5⭐ всі бігом читати!

[Dmytro Momot · Rating 5 out of 5]

4.5⭐️

[Kateryna Lys · Rating 4 out of 5]

Історія справді крута, одразу зрозуміло автор вміє писати, вміє в сюжет👌🏻 гарно прописані герої та й загалом історія, не одразу здогадуєшся, що і до чого, хоч в процесі правильні думки проскакували.

Мені не вистачало динаміки в середині, сюжет трішки провисав, тому відкладала книгу на деякий час. Розділи хоч і короткі, бракує якихось кліфгенгерів, щоб хотіло одразу читати далі(бо зупиняєшся, йдеш по своїх справах,і в моменті не тягне продовжувати)

Загалом книга сподобалась, приємно читати круті історії українських авторів😌 Поціновувачам жанру дуже рекомендую👌🏻

P.S. Мінус бал за жорстке поводження з тваринами(лише один момент на останній сторінці), розумію для чого це зроблено, але все ж дуже тригерить таке.

[Nadia · Rating 5 out of 5]

Вбивства, екшн, драма у богом забутому селі в Житомирській області.
Я не до кінця вірила в мотиви деяких персонажів, однак контекст життя в селі, реалії 2000х, менталітет - це все супер описано.

[Данило Депутат · Rating 4 out of 5]

Почав читати книжку — зловив скепсис. Тема іноземки, що приїздить в українське село, була ще в «Молоко з кров’ю» Люко Дашвар. Однак тут набагато цікавіше, бо ж трилер-детектив.
Ще й кегль дрібний, а я ж другий місяць майже не читаю, бо редагую. Та й що я не знаю про село? Щоліта в Криму до війни в прабабусі проводив, а потім їздив на Київщину до батьків вітчима. Так, тут фактично кінгівський ефект присутності; любов тут, до речі, більш брутальна і неявна до місцини мені здалась. Але як вередливий, противний читач я знаю, що без любові так детально в контекст не занурюють.
І оце читав я до сотої сторінки, нудився страшенно, бо плітки штибу «хто з ким спить і що взагалі робиться» мені знайомі. Ще й троп людини, що щось відвідує, а потім починає джазувати, мені теж відомий. Але в суботу прокидаюсь я раненько і о пів на десяту вирішую, що мені конче потрібно на шосту вечора на обговорення і, щиро кажучи, сумнівався, що це справдиться, оскільки чого я тільки не планував, а «Зимове сонцестояння» Пілчер досі цмулю потихеньку, «Двір крил і руїн» читаю від випадку до випадку, а рубрикаційна книжечка поки виграє мій зір, на жаль.
Власне, тепер ви зрозуміли, чому я вважаю «Гріх на душу» хорошою книжкою? Попри те, що мені довелося змінити кілька поз для читання і місць, я її дочитав і сходив на тригодинне обговорення у Валентинів день.
Але про книжку таки. Мені пообіцяли екшОн, і був він там. Щоправда, трохи голівудщини, але сам автор не приховує, що хоче вийти на міжнародний рівень. Проте, як часто, буває, атмосферність вирішила.
А ще автор підніс гарну тему, над якою я рефлексував три дні. Себто книжка наче і масовий трилер; ніби з кінгівською повільністю місцями; а таки в неї є досить небанальні ходи — й загалом це досить глибока річ.

[Валерія · Rating 5 out of 5]

«Гріх на душу» Мартин Якуб
10🔥/10
Перше – назва: Це просто 🔥. Чіпляє з першого погляду.
Далі – текст: Якісний, захоплюючий український детектив від українського автора. Я в щирому захваті 🔥
Насамперед скажу: ця книга – це горюча суміш, яка запалює всі відчуття. Гостра, пекуча, з пристойним гумором і сільським колоритом. З безліччю сенсів, де кожен знайде щось саме для себе.
Питання, що піднімаються у тексті – гострі і завжди актуальні: тут і корупція, і пліткарство, заздрощі, ревнощі, расизм, зв’язок поколінь, відчуття безкарності і прагнення справедливості і ще багато всього. Окрім детективної складової, розкрито соціальні аспекти сільського життя – відсутність роботи (тут саме про таку роботу, де платять зарплату), важка праця на городі і по господарству, яка не оплачується, наслідки «совєцького» виховання, які і досі не подолані.
А ще у тексті є любов ♥️ (Більше не скажу, бо буде спойлер)
Саллі – головна героїня роману – жива, зі своїми тарганами, але з загостреним відчуттям справедливості. Було приємно ототожнювати себе з героїнею під час читання. От в дитинстві я уявляла себе саме такою детективкою, з гострим почуттям справедливості і розвиненою інтуїцією, впертою і наполегливою.
Героїв у романі багато, проте кожному відведена своя роль у хитросплетеному сюжеті. Вони живі, справжні, як сусіди через тин чи кум через дорогу. Все про всіх знають, а як не знають – то дофантазують.
Увага автора до деталей глибоко занурює у атмосферу сільського життя і поліцейського розслідування. Яскраво показаний український сільський колорит – від «трьохповерхових столів» до пліток біля єдиного магазину.
Особисто я тут знайшла всі сім смертних гріхів, які брали на свою душу персонажі роману у різний проміжок часу, і які призвели до низки трагічних подій.
А що побачили тут ви?
P.S. Прочитано за 9 год 2 хв (Не знаю, для чого ця інформація, але ж не даремно я нарешті встановила Rork 😂)

[Alina Boroda · Rating 2 out of 5]

Звичайний пересічний детектив, але з купою помилок і нелогічних вчинків, що бісило й не дало того задоволення, яке очікуєш від жанру.
Головна героїня — детективка, справжня драма-квін, пані «усе повинно бути за законом». І водночас під час розслідування вона постійно використовує маніпуляції та різні незаконні дії. Взагалі назвати це розслідуванням важко: по факту вона просто ходить по селу й базікає з «підозрюваними». Або, наприклад, бачить у магазині жорстоке поводження з дитиною і робить висновок: «О, це ж убивцею може бути мати» 🤯.
Окремо дратувало: «А у нас в Америці… Україна — країна третього світу». Тобто повне знецінювання усього українського і прославлення «Законослухняної Америки».

Події книги відбуваються після 2018 року, тож із реалістичним зображенням України в автора очевидні проблеми.

«Улюблені» цитати:
- «Навіть безхатьки з найзлиденніших нетрів Чикаго були еталоном ввічливості, порівняно з цим (мається на увазі українськими) поліцейським.»
- «Іноді повз неї мчали машини, але Саллі навіть не думала їх зупиняти. Автостоп це нормальне явище, однак не в країнах третього світу» - мається на увазі Україна.

Головна героїня зʼясовувала, що підлітки в Україні займаються сексом
- «Це шокувало. Досі Саллі розуміла, що Україна - якийсь інший світ зі своїми правилами, але щодо сексуальних стосунків між підлітками, то вона була впевнена, що це було протизаконно.»

Деякі помилки в тексті:

Розділ починається словами «за день до того», хоча насправді пройшло два дні.
Подія, що впливає на хід розслідування на 32-й сторінці відбувається зранку, а на 171-й згадується як така, що трапилася ввечері.
Хлопець у березні 1938-го «мав уже дванадцять років», а на наступній сторінці — у листопаді 1939-го — він «вже дванадцятилітній». Напевно, якісь чари, бо він зовсім не росте 😀

[Liudmyla Aksonova · Rating 5 out of 5]

Цікавий сюжет, події розгортаються в українській глибинці

[Oleksandr · Rating 5 out of 5]

Книга залишає після себе сильне враження. Вона змушує замислитися над тим, як минуле впливає на теперішнє, і чи можливо звільнитися від страхів, якщо про них мовчати. Це не просто детектив, а серйозний роман про пам’ять, відповідальність і правду, яка рано чи пізно проявиться.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Дуже цікава і захоплююча історія.

[Дар‘я Артамонова · Rating 5 out of 5]

Мартин Якуб у «Гріх на душу» створив захопливу суміш психологічного трилера, детективу й соціальної драми, яку важко випустити з рук. Це історія не лише про злочин, а про тишу, що кричить, і провину, яка передається в спадок.

У центрі сюжету — американська поліцейська Саллі Кондратюк, яка приїжджає до села на Житомирщині, виконуючи останню волю свого діда. Замість ідилічного образу, який він змальовував, вона стикається з мовчанням, страхом і вбивством, що відкриває двері до колективної пам’яті та родових травм.

Автор майстерно вибудовує сюжет: проста подорож перетворюється на атмосферне розслідування, де кожен погляд має значення, а мовчання важить більше за слова. Автор не женеться за екшеном — він повільно занурює читача в густу тривогу, де за побутовими деталями ховаються трагедії, що ніколи не були озвучені.

Село Неділище — це не просто локація. Це живий, замкнутий організм, що десятиліттями навчився ховати правду. Тут усі всіх знають, але ніхто нічого не говорить. І ця тиша — страшніша за будь-якого вбивцю.

Головна героїня — чужинка серед «своїх», і це дозволяє читачеві дивитися на українську глибинку ніби збоку. Її поступове проникнення в місцеву ментальність, у спільну пам’ять і травми — це водночас і шлях до істини, і небезпечне наближення до прірви.

У романі також піднята тема спадкової травми. Через образи кількох поколінь автор досліджує, як досвід, що не був проговорений, передається через поведінкові шаблони. Це особливо відчутно в контексті української історії — Голодомору, війни, побутового расизму.

«Гріх на душу» — це книга про злочини, які не старіють. Про таємниці, які ніколи не ховаються досить глибоко. Про біль, який передається з покоління в покоління, замість любові й розуміння. Це якісна детективна історія, яка показує наскільки автор виріс.

Мені дуже сподобались «великодки» до інших романів Мартина Якуба: фраза «не твоє собаче діло» та могила Прокопа Ґедзя.

«Гріх на душу» — це занурення в глибини людської психіки та українську ментальність. Книга залишає післясмак — як яблуко з саду, але з гірчинкою, яка змушує замислитися над нашими реа��іями.

[Oleksandr · Rating 5 out of 5]

Книжка дуже емоційна. Читається максимально просто.
Гумор на дуже пристойному рівні, максимально доречний і приємний .
Є трохи англійського тексту без перекладу, це круто додає атмосфери.
Це єдина книжка яку я читав пізно ввечері - важко було зупитинися.
Такої продуманості сюжету як тут, я не зустрічав ні в одній книзі . Це однозначно шедевр, і не тільки для жанру ,,детектив", це шедевр не зважаючи на жанри.
На даний момент це найкраща художня книга яку я прочитав, вона дає багато можливостей задуматися над абсолютно різними речами.
Український колорит , характер, система - показані дуже добре.
Книжка одночасно і дає віру в людей , і показує, що більшість людей не без гріха, і готові взяти ,,гріх на душу".
Кожні декілька сторінок можуть бути дуже неочікувані сюжетні повороти, і найголовніше ,що вони повністю логічні і продумані. Емоційна складова так само , великі емоційні качелі, але вони абсолютно доречні.
Оцінка 95/100 . Історія максимально цікава , і написати її краще було б дуже складно, і непотрібно, вона і так ШИКАРНА.
Величезним плюсом книги є те що вона підійде різним читачам. І любителям жанру детектив, і любителям психологічних трилерів , і любителям книжок ,,високої полиці".
І найголовніше - ця книжка запам’ятовується, і має вплив на життя людини яка її прочитала

[Tetiana]

У мене не так багато досвіду саме з українським детективом, тож «Гріх на душу» став для мене приємним відкриттям. Це сучасний, динамічний і водночас дуже колоритний твір. Автору вдалося поєднати атмосферу українського села, зі всією його специфікою, характерами та побутом, із сучасними реаліями та проблемами.

Сюжет багатошаровий: тут і заплутана історія вбивства (а точніше — кількох), і родинні таємниці, і драми, де тісно переплітаються любов та ненависть, довіра й зрада. Атмосфера тримає в напрузі, а герої — справжні, з нашого середовища, зі своїми вадами й чеснотами.

Мені здається, ця історія цілком могла б стати основою для якісного українського серіалу. Вона дуже яскраво відображає наш менталітет, змушує замислитися не лише над злочином і його мотивами, а й над людськими стосунками та виборами.

Я іноді намагалася «грати у детектива» й відгадувати сюжетні ходи. І так, деякі моменти вдалося передбачити. Але коли за сто сторінок до фіналу мені здалося, що все зрозуміло, Якуб все ж зумів здивувати несподіваною розв’язкою. І це, мабуть, найкращий комплімент для детективу.

[Olga Zakharchyk · Rating 4 out of 5]

Досить цікава і трагічна історія, де я взагалі не здогадувалась хто вбивця.
По відчуттях, це книга ніби не про українське село, а про селище десь в Америці - стільки екшену, аварії, вбивства, захоплення заручників... Досить цікаво читати і спостерігати за діями головної героїні. Хоча по відчуттях і поведінці вона мені геть не схожа на американку.
Гарне нове видавництво - "Мартінес" - чудової якості щільний папір і якісний кольоровий зріз. Але книга важко розгортається - треба постійно тримати руками, бо закривається сама.
З поганого - книга потребує гарної редактури. Сторінок 100 можна б було викинути спокійно без втрати для сюжету.

[Жанна Добриднєва · Rating 5 out of 5]

Ну що ж, це було класно! Неочікувано, фінал взагалі шок. Майстерно, цікаво, динамічно і незвично

[Юлія Федорович · Rating 5 out of 5]

"Все, що важливе в житті, це твоя сім'я. А все чуже - це від диявола 💔"

📕"Гріх на душу"
✍️Мартин Якуб
📚Вид-во "Мартінес, 2025.-448с.

У мене не так часто трапляється, що книга захоплює буквально з першої сторінки, але цей випадок був саме таким! Все завдяки легкій, я б навіть сказала, задушевній манері оповіді, яка дає змогу повністю зануритися у цю неймовірно цікаву історію.

🏘️Американка Саллі приїжджає у маленьке українське село на Житомирщині, щоб виконати останнє бажання свого дідуся Микити та дослідити власне коріння. Проте дівчина навіть не уявляла, що ця мандрівка перетвориться на справжній кошмар, в епіцентрі якого опиниться сама Саллі.

У спокійному, на перший погляд, селі стається щось нечуване: жорстоке вбивство темношкірої дівчини-підлітка. Саллі, яку гнітить відчуття провини, вирішує провести власне розслідування.
І тоді відчиняються скрині зі страшними таємницями, що пролежали під замком десятиліттями, очікуючи свого часу.

Отож, що найцікавіше в цій історії, яка мов павутиння, огортає читача?

🏘️Атмосфера маленького українського села, де кожна вулиця пам'ятає шепіт пліток, а кожен дім приховує власну драму.

🕵️‍♀️Образ Саллі. 36-річна американка, яка вважає себе невдахою, адже в її житті, окрім роботи, нічого не має. Ця наївна дівчина виявляється морально неготовою до шокуючих реалій в Україні: непрофесійності правоохоронних органів, закону, що захищає лише багатих, та гнилої системи, на справедливість і допомогу якої звичайна людина не може розраховувати.

🔪Це нетиповий детектив, де майже на початку з'являється безжальний вбивця, який розповідає жахливі речі, від яких волосся стає дибки.

↪️Напруга, що майстерно дозується. Хоча твір не постійно тримає в лещатах тривоги, місцями напруга справді зашкалює. Проте найбільше мені сподобалося, як цікаво розгортаються події, як автор вміло тримає увагу читача, підкидаючи абсолютно неочікувані сюжетні повороти, нові докази та інтригуючі зачіпки.

❤️‍🔥Несподівано мила романтична лінія, яка хоч і не є основною, але відкриває Саллі з іншої, більш чуттєвої сторони.

⚫І, мабуть, найцікавіше — темрява, що зачаїлася у, здавалося б, гостинному українському селі. Вона шокує своєю підступністю, моторошністю і глибиною людського падіння.

Хто ж із цих привітних селян насправді є монстром, чия рука піднялася на невинне дитя?

Саллі глибоко досліджує моральне обличчя кожного підозрюваного. Їй відкриваються таємниці, сховані за сімома замками, що роз'їдають душі і руйнують життя:

Кохання, перетворене на отруту ревнощів,
ненависть та злоба, що затаїлася в найпотаємніших куточках серця.
Хіть, яка здатна затьмарити розум і зруйнувати будь-які моральні бар'єри.
Дитячі травми, які назавжди заплямували душу, затаврувавши її клеймом темряви.

Кожна "рушниця" тут обов'язково вистрілить, кожна, нібито випадкова, людина відіграє свою доленосну роль у цій напруженій драмі.

Цю книгу я не просто рекомендую, я наполегливо закликаю вас її прочитати! Потужно, сильно, емоційно!🔥💔😌

‼️Автор служить у Збройних силах України. 20% прибутку від продажу цієї книги спрямовується на потреби ЗСУ.

[Ira Mar · Rating 5 out of 5]

Кожного разу, читаючи деталізацію побуту/ландшафту/зовнішності в кінгівських оповідках, в голові пробігала думка: а де ж наші автори, які так само опишуть (зафіксують у часі важливу хроніку) наш український контекст?

Так, щоб не окремий (головний) персонаж був деталізований, не окремі події чи описи важливих для розвитку сюжету, а все без винятку.

І от із нашим КК ми обираємо книгу Мартина Якуба, свіженький детективний роман із доволі незвичною анотацією. Вже на 30-й сторінці я зрозуміла, що мої молитви були почуті!

Повний ефект присутності, але не тому, що описані декорації чи персонажі легко впізнати, а через те, ЯК це написано. При цьому нічого зайвого (ну, знаєте, відсутня дотошність, яка втомлює і не рухає сюжет).

Не знаю, чи була у автора ціль привернути увагу до окремих гостро-соціальних тем, чи то так накладався талант на вміння оповідача, але закручено знатно. Хоча, через свій читацький досвід, зізнаюся, про деякі тропи здогадалася.
Ні, не про особу головного злодія, адже там не так все просто. Буквально до останнього неможливо було визначитися, хто ж насправді вбивця.

А персонажів пан Мартин понавиписував із вершечком, довелося писати собі окрему шпаргалку, щоб нікого не забути та не заплутатися. І описані вони так колоритно, наче ти й сам з Неділищів, ходив із Афією в один клуб та сільмаг. Дізнаєшся новини від тітки Люсі, яка щойно бачила бабу Варю, а та … Окремого шарму тексту додають пасхалочки, просто повірте та читайте уважно ;).

І найцікавіше, незважаючи на карколомність, сюжет не базується на прагненні до сенсаційності чи гайпу, кожна мотивація персонажів має сенс та логіку.

А ще у автора надзвичайно розвинена інтуїція, розуміння поведінки та психології жінки. Як зазначила одна з учасниць обговорення на КК: чоловіки - автори полюбляють створювати глибокі образи сильних жінок. Саллі, головна героїня, виглядає абсолютно реалістичною та відповідає уявленню про жінку в подібних умовах.

Часто бачу у відгуках на книгу зауваження щодо теригенного порівняння американських та українських систем (правоохоронних органів, судочинства, органів самоврядування тощо). Мовляв, автор комплементарно висловлюється щодо Америки, а от Україна занурена в безкарність, безправність та корупцію (а хіба ні?).
От тільки є маленький нюанс: Саллі щойно закінчила академію, ще «пороху не нюхала», не стикалася із справжнім реальним світом. Її рожеві окуляри щодо того, як МАЛО Б БУТИ, в порівнянні з ЯК Є, без найменших ілюзій розбиваються вщент.

Під фінал здалося, що автор вирішив максимально підсолодити читачеві ванільним гепієндом, але ні, останні 10 сторінок дуже класно підперчили враження.
Формула грішної людської душі, яка була виведена в «сіру зону» без білих пальтечок та надмірної демонізації, найбільше сподобалася, адже так легко засуджувати, не пройшовши шлях іншої людини.

Я в захваті.
На обговоренні КК були певні ремарочки щодо окремих арок персонажів, які мали фльор Голлівуду, але на загальні враження від читання це не вплинуло.

Раджу наполегливо.

[Usypenko Viktoria · Rating 5 out of 5]

Якісний трилер - це задоволення для пошановувача жанру. Якісний Украінський трилер - це окремий вид задоволення.
Пан Якуб потішив об"ємним, структурованим твором з цікавим, напруженим сюжетом. Це було повне занурення: не тільки в розслідування вбивства, а і в родинні таємниці, які, як би ретельно не зберігалися в секреті, рано чи пізно стануть розкритими.

В цьому творі прекрасно все. Навіть матюки 😁 Ні, ви не подумайте, я культурна, освічена людина. Але, як освічена людина, я маю непоганий словарний запас, в тому числі - і матюків. Тому я не втрачаю свідомість від міцного слівця в житті і в текстах, якщо вони доречні. А, як на мене - тут вони доречні, бо додають атмосферності місцю перебігу подій).

А ще я родом з маленького містечка, і колоритний живий опис українського села не тільки радував, а й сколихував власні спогади про дитинство в бабусиному обійсті. Білені вапном стіни (до яких я і рук прикладала), вишиті рушники/скатертини/наволочки, живе тепло від печі, різносольні столи при зустрічі гостей, двір, який тонув в зелені, город звідси і до вечора 🫣 - вайб села неймовірний ❤️

Трапився момент, який мене добряче обурив, а саме коли свій (автор) "гнав" на своїх (українців). Ей! - думаю я собі, шановиний пане письменнику! Ви чо це так зневажливо про своїх озиваєтеся? Ви ж, наче як-би, маєте навпаки - прягти за своїх, а не проти! Та дуже скоро, коли вир пристрастей в моєму патріотичному серденьку притих, холодним розумом я розумію, що правда ж... Маленький населений пункт - це не лише атмосфера і романтика села, це - своя влада, свої закони і свій образ життя. Голова і начальник поліції - царі і боги, які вирішують все, їхні дітки - це вседозволення і безнаказанність, проблема простих смертних безкоштовно нікому не цікаві, хто суне носа не в свої справи - по тому носу боляче отримує. Але ж, не дивлячись ні на що, щира українська душа головної героїні ❤️ (хай і взрощена в тих далеких Америках) з нестримним прагненням справедливості і порядку, врешті-решт, досягає бажаного 🔥

Аналізуючи перебіг сюжету часами пробую вирахувати злочинця. І мені було наче ж як все логічно, зрозуміло і до бабки не ходи. Але не так сталося я гадалося. Фінал трохи поламав мені усі хатки 🧐, підсипав добрячого дьогтю у вже сформовані образи персонажів. Відчуття було таке, наче нісся на великій швидкості і вже майже приїхав, та не очікував, що перед зупинкою тебе кілька разів добряче трусоне (дороги в селі теж не фонтан 🤷

Книгу щиро раджу! ❤️

Дякую за увагу 🤗

[Людмила Нужна · Rating 5 out of 5]

Книжка-спалах, оповідь-напруга, фінал-шок📕💥.

Прочитала роман "Гріх на душу" Мартин Якуб Якуб— і досі під враженням 😮.

Карколомна динаміка, голлівудські пристрасті, сімейні таємниці, особисті гріхи, які позначаються на всьому роді, корупційні схеми та боротьба з системою. І все це — у маленькому поліському селі Неділище 🌲. Пан Якуб так закрутив сюжет, що ніхто з моїх знайомих, хто читав історію, не зміг вгадати, хто ж убивця 🕵️‍♂️.
На День закоханих ❤️ та День психічного здоров’я відбулося онлайн-обговорення книги з автором, яке провела Ірина Марченко Irynka Marchenko. Усі присутні були одностайні: це було супер! 🙌

Дуже тішуся, що в Україні пишуть і видають такі сильні, небанальні твори. У цієї історії, без перебільшення, є все, щоб стати світовим бестселером 🌍.

У романі яскраво показано і культуру Америки (Північна Дакота), і українські традиції та побут, порушено теми расових і релігійних упереджень та забобон.

Оповідь тримає до останньої сторінки — відкривши книгу, ви навряд чи підете спати, поки не дійдете до фіналу. А він, обіцяю, приголомшить 💥🤯.

І, звісно, куди ж без кохання 💔. Тут воно різне: пристрасне й болісне, ревниве й зрадливе, але знайдеться й трохи «ванілі», щоб напруга не розривала серце 🍰.

Читайте українське — у нас найкраще 🇺🇦.

#гріхнадушу #МартинЯкуб #сучпснаукраїнськалітература #детектив #читатимодно

[Anna Shulga · Rating 5 out of 5]

Почну з головного: це без перебільшення один з кращих детективів, що я читала коли-небудь. Я є великою поцінувачкою детективного жанру, і повірте, що через мене пройшли сотні романів.
В «Гріхі» поєднується все, що я люблю у такого роду книжках: цікавий сюжет, який не відпускає з першої сторінки; розмірене життя звичайних людей, які є навкруги нас; відсутність екшна, погонь і перестрілок.
Неочікуваний кінець, і знаєте, краще б він був очікуваним, і вбивцею опинився головний «злодій». Бо кінцівка моторошна. Леденяща. Жахлива в своїй буденності. І ти розумієш, що ці звичайні, добрі люди- вони серед нас. Привітний сусід, чи любляча мамочка ангелочків. Найбільше зла можуть принести люди, яких ти любиш і довіряєш🥹
І коли вже здалося, що в цілому книга закінчується на позитивній ноті- то.... далі знов йде неочікуваний поворот.
Порадувало також, що всі сюжетні лінії прописані дуже ретельно, і автор не забув, навіщо додавав другорядних персонажів)
Окремо відзначу мову, вона жива і легко читається, у порівнянні з багатьма книгами українських авторів, де спотикаєшся об слова.
Загалом, дякую автору! Я отримала величезне задоволення від якісної, цікавої, захоплюючої української книги! Любителям закручених моторошних детективів несамовито раджу

[Yuliia · Rating 4 out of 5]

Цікавий, захопливий детектив. Читалося так добре, що не могла відірватися.

Коли читаю детеквтиви й трилери, залишаюся наївною, не веду свого власного розслідування і дозволяю авторові ввести мене в оману. Так сталося і цього разу. Дякую, пане Мартине, за плот твісти, я їх зацінила)

Іноді люди в цій книжці роблять гидкі речі та кажуть гидкі слова, від яких виступають сироти по шкірі. Тому книжка не залишила байдужою.

Із мінусів:
- Не сподобався чи то щоденник, чи то спогади наприкінці. Структурно виглядало дивно і не пасувало до самої історії.
- Бісило трошки, що Саллі постійно знецінювала Україну та звеличувала США: то в нас всі алкоголіки, не те що в США; то в нас ніхто не вірить поліції, не те що в США; то в нас нема таксі у містечках, не те що в США. Нереалістично, бо переважно і в Україні, і в США схожі проблеми.
- Хотілося іншої кінцівки. Здалося, що відкритий фінал пасував би цій історії більше.

Але загалом я кайфонула від читання та буду радити книжку іншим)

[Iryna Trush · Rating 5 out of 5]

Браво, це було дуже цікаво,
тішуся, що таке видають наші українські автори.
Хоча наче і типовий детектив, і моментами є шлейф типових серіалів українського телебачення. Але автор зміг викрутитися, і навіть персонажі на піку подій вже жартують, що якщо весь сюжет до купи скласти, то ніхто б не повірив, так все закрутилося-завертілося.
Є моменти, де автор так знатно лоскоче нерви відносно долі деяких персонажів.
Загалом - все зроблено так, щоб читач встряг надовго😅
Ну і атмосфера - маленька громада, притравлена місцевою говіркою, звичаями, нашим менталітетом.
Дуже хотілося б, щоб більше людей дізналося про цей детектив і відкрили для себе ще одного неймовірного українського автора, як це зробила я.

[Tetiana · Rating 5 out of 5]

Однозначно рекомендую всім, хто любить детективи.

Читається на одному диханні. Тримає напругу до останніх сторінок. Несподівані повороти сюжету, гарно прописані діалоги, живі нешаблонні персонажі.

Якщо ви живете/жили в селі, буваєте/бували там або взагалі нічого про нього не знаєте, варто читати:) Впізнаєте у героях себе, своїх знайомих і деякі національні (як зараз кажуть, трансгенераційні) травми нашого суспільства.

Це приклад по-справжньому масової літератури. Але при цьому не поверхової, а з добре продуманим і ретельно виписаним сюжетом.

[Anastasiia · Rating 4 out of 5]

у сюжеті забагато всього нагромаджено, немає відчуття, що пазл склався й що відповідь увесь час була поруч. Замість цього просто накопичено надто багато подій і деталей, через що виникає враження неправдоподібності. До того ж головна героїня — американка — прописана так, що мотивації її вчинків важко повірити, а любовна лінія здається зайвою.