What do you think?
Rate this book
B.P.R.D. #9, 13, 16
B.P.R.D.: 1946-1948
In the wake of World War II, Professor Trevor Bruttenholm - occult investigator and guardian of the young Hellboy - and a group of war-weary veterans investigate Hitler's top secret Project Vampir Sturm, exposing one of the greatest villains of the Third Reich, uncovering the secret history of vampires, and leading one Bureau agent to risk his soul and his mind.
Collects B.P.R.D. 1946, 1947, and 1948.
Collects B.P.R.D. 1946, 1947, and 1948.
472 pages, Hardcover
First published June 16, 2015
37 people are currently reading
351 people want to read
About the author
Mike Mignola
1,864 books2,526 followersMike Mignola was born September 16, 1960 in Berkeley, California and grew up in nearby Oakland. His fascination with ghosts and monsters began at an early age (he doesn't remember why) and reading Dracula at age 13 introduced him to Victorian literature and folklore from which he has never recovered.
In 1982, hoping to find a way to draw monsters for a living, he moved to New York City and began working for Marvel Comics, first as a (very terrible) inker and then as an artist on comics like Rocket Raccoon, Alpha Flight and The Hulk. By the late 80s he had begun to develop his signature style (thin lines, clunky shapes and lots of black) and moved onto higher profile commercial projects like Cosmic Odyssey (1988) and Gotham by Gaslight (1989) for DC Comics, and the not-so-commercial Fafhrd and the Grey Mouser (1990) for Marvel. In 1992, he drew the comic book adaptation of the film Bram Stoker's Dracula for Topps Comics.
In 1993, Mike moved to Dark Horse comics and created Hellboy, a half-demon occult detective who may or may not be the Beast of the Apocalypse. While the first story line (Seed of Destruction, 1994) was co-written by John Byrne, Mike has continued writing the series himself. There are, at this moment, 13 Hellboy graphic novel collections (with more on the way), several spin-off titles (B.P.R.D., Lobster Johnson, Abe Sapien and Witchfinder), three anthologies of prose stories, several novels, two animated films and two live-action films staring Ron Perlman. Hellboy has earned numerous comic industry awards and is published in a great many countries.
Mike also created the award-winning comic book The Amazing Screw-on Head and has co-written two novels (Baltimore, or, the Steadfast Tin Soldier and the Vampire and Joe Golem and the Drowning City) with best-selling author Christopher Golden.
Mike worked (very briefly) with Francis Ford Coppola on his film Bram Stoker's Dracula (1992), was a production designer on the Disney film Atlantis: The Lost Empire (2001) and was visual consultant to director Guillermo del Toro on Blade II (2002), Hellboy (2004) and Hellboy II: The Golden Army (2008). He lives somewhere in Southern California with his wife, daughter, a lot of books and a cat.
In 1982, hoping to find a way to draw monsters for a living, he moved to New York City and began working for Marvel Comics, first as a (very terrible) inker and then as an artist on comics like Rocket Raccoon, Alpha Flight and The Hulk. By the late 80s he had begun to develop his signature style (thin lines, clunky shapes and lots of black) and moved onto higher profile commercial projects like Cosmic Odyssey (1988) and Gotham by Gaslight (1989) for DC Comics, and the not-so-commercial Fafhrd and the Grey Mouser (1990) for Marvel. In 1992, he drew the comic book adaptation of the film Bram Stoker's Dracula for Topps Comics.
In 1993, Mike moved to Dark Horse comics and created Hellboy, a half-demon occult detective who may or may not be the Beast of the Apocalypse. While the first story line (Seed of Destruction, 1994) was co-written by John Byrne, Mike has continued writing the series himself. There are, at this moment, 13 Hellboy graphic novel collections (with more on the way), several spin-off titles (B.P.R.D., Lobster Johnson, Abe Sapien and Witchfinder), three anthologies of prose stories, several novels, two animated films and two live-action films staring Ron Perlman. Hellboy has earned numerous comic industry awards and is published in a great many countries.
Mike also created the award-winning comic book The Amazing Screw-on Head and has co-written two novels (Baltimore, or, the Steadfast Tin Soldier and the Vampire and Joe Golem and the Drowning City) with best-selling author Christopher Golden.
Mike worked (very briefly) with Francis Ford Coppola on his film Bram Stoker's Dracula (1992), was a production designer on the Disney film Atlantis: The Lost Empire (2001) and was visual consultant to director Guillermo del Toro on Blade II (2002), Hellboy (2004) and Hellboy II: The Golden Army (2008). He lives somewhere in Southern California with his wife, daughter, a lot of books and a cat.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 82 reviews
May 29, 2019
1946 and 1947 are great. There's lots of worldbuilding as Prof. Bruttenholm builds the BPRD from the ground up along with lots of former soldiers mopping up the Nazi's supernatural messes. 1948 really drags though as the professor is smitten with a young physicist. It's really long winded and just plain uninteresting.
April 28, 2019
There's a lot of great world building here for fans of Hellboy. You get to see a younger Professor Trevor Bruttenholm build the beginnings of the B.P.R.D. and start down the path that leads us to all the great Hellboy books to come.
This volume is broken down by year and my only real gripe was 1948 was a little long winded. Trevor gets a little caught up by a pretty face and there is a lot of science/magic/physics happening, which would be fine, but it gets so wordy and hard to follow. There were parts where I was just jumping ahead blocks of speech because it wasn't adding anything and got kind of tedious. That being said, the story lines in that are really interesting to watch unfold.
As always, the Mignola-verse delivers.
This volume is broken down by year and my only real gripe was 1948 was a little long winded. Trevor gets a little caught up by a pretty face and there is a lot of science/magic/physics happening, which would be fine, but it gets so wordy and hard to follow. There were parts where I was just jumping ahead blocks of speech because it wasn't adding anything and got kind of tedious. That being said, the story lines in that are really interesting to watch unfold.
As always, the Mignola-verse delivers.
January 30, 2021
Before the Hellboy was fully grown and a mere lad his adoptive father already did investigate paranormal activities and this big hardcover does tell three stories called 1946, 1947 and 1948.
The first tale is the one about Adolf Hitler who wanted to create an unstoppable vampire army that would destroy his enemies completely, as mad as the man was he stepped back from that idea. Only somebody else in the Nazi world did not rest and put the idea to a test. Now in the days after the war the American and Russians are looking into the matter. And they have to stop the Vampire -Sturm as revenge on the destroyed Third Reich.
1947 sees some agents visiting some lake and palace because of the legend of an opera that after his first performance was destroyed with all its content and composer. These agents of B.P.R.D. get more than what they bargained for and one has to get liberated from an evil place and person.
1948 sees the aftermath of a nuclear test that might have ruptured the dimensions and let some other dimensional creaatures enter our realm. B.P.R.D. is send out to investigate and put a stop to this Lovecraftion nightmare. The survivor from 1947 tale does play an important role he has changed in major ways and looks upon the world in a different way. The prof does feel some romance in the air but due to his responsibilities he choses differently.
Three interesting tales of the paranormal that feature Hellboy in a limited way but tell us that before B.P.R.D. there was a need for people saving humanity and that that even the adaoption of Hellboy was not always seen as a sensible thing.
Three comics with an interesting drawing choice and well written nonetheless, they make humanity felt in these books as haunted as they can chose to be.
The first tale is the one about Adolf Hitler who wanted to create an unstoppable vampire army that would destroy his enemies completely, as mad as the man was he stepped back from that idea. Only somebody else in the Nazi world did not rest and put the idea to a test. Now in the days after the war the American and Russians are looking into the matter. And they have to stop the Vampire -Sturm as revenge on the destroyed Third Reich.
1947 sees some agents visiting some lake and palace because of the legend of an opera that after his first performance was destroyed with all its content and composer. These agents of B.P.R.D. get more than what they bargained for and one has to get liberated from an evil place and person.
1948 sees the aftermath of a nuclear test that might have ruptured the dimensions and let some other dimensional creaatures enter our realm. B.P.R.D. is send out to investigate and put a stop to this Lovecraftion nightmare. The survivor from 1947 tale does play an important role he has changed in major ways and looks upon the world in a different way. The prof does feel some romance in the air but due to his responsibilities he choses differently.
Three interesting tales of the paranormal that feature Hellboy in a limited way but tell us that before B.P.R.D. there was a need for people saving humanity and that that even the adaoption of Hellboy was not always seen as a sensible thing.
Three comics with an interesting drawing choice and well written nonetheless, they make humanity felt in these books as haunted as they can chose to be.
December 2, 2016
I've read all of these before (many times), but they remain some of my favorite books from the Mignola/Hellboy gestalt, especially when you also include B.P.R.D.: Vampire, which I also just re-read.
November 27, 2020
(4,4 of 5 for BPRD how I like it)
This is a collection of post-war beginnings of B.P.R.D. It's a thing we didn't (or did) know that we missed. It's mainly revolving around professor Bruttenholm (pronounced Broom-holm apparently) and some sharp war veterans usually as his muscles. Each year is a different story which carries on usually only characters and each has a different creative team.
First two shorts are cool, then we move to Dysart/Azaceta/Filardi's 1946. And it's great. I love-hate Azaceta's rough sketchy art but I must admit it's very atmospheric and colouring saves the rest. Story - this is how I like it, plentiful of the occult, some action and some investigation, all very thought trough. Bonus is Vavara, which is a great character.
Next team is Dysart/Bá & Moon/Steward with 1947. Not really a fan of Bá/Moon art, but there is something to it and accompanied by Steward's perfect colouring is very Hellboy-fitting. The story is cool, searching for the occult in small European villages is always fun and atmospheric. I enjoyed this a lot. And the kid Hellboy snips was an awesome addition.
Last part is 1948 by Arcudi/Fiumara/Steward. Well, Fiumara's art is good-weird, especially there is something weird in how he draws faces. But again with Steward's colouring, I give it a pass. The little issue here is Arcudi. He (of course) brings back that "Agents of BPRD" feeling, or at least bit of it due to the different setting. And I'm not really a fan of that in "my Hellboyverse". But he also shows how the professor put his work behind everything else (and the circumstances reminds him that if he stared to act otherwise) and makes him more complex character (but similar archetype like UA's professor Hargreeves, for example).
Overall, this is a great omnibus. It fills that massive gap between the appearance of the Hellboy and his fieldwork for BPRD and that great. And it fills it with three great stories with specific but still proper Hellboy-ish art.
This is a collection of post-war beginnings of B.P.R.D. It's a thing we didn't (or did) know that we missed. It's mainly revolving around professor Bruttenholm (pronounced Broom-holm apparently) and some sharp war veterans usually as his muscles. Each year is a different story which carries on usually only characters and each has a different creative team.
First two shorts are cool, then we move to Dysart/Azaceta/Filardi's 1946. And it's great. I love-hate Azaceta's rough sketchy art but I must admit it's very atmospheric and colouring saves the rest. Story - this is how I like it, plentiful of the occult, some action and some investigation, all very thought trough. Bonus is Vavara, which is a great character.
Next team is Dysart/Bá & Moon/Steward with 1947. Not really a fan of Bá/Moon art, but there is something to it and accompanied by Steward's perfect colouring is very Hellboy-fitting. The story is cool, searching for the occult in small European villages is always fun and atmospheric. I enjoyed this a lot. And the kid Hellboy snips was an awesome addition.
Last part is 1948 by Arcudi/Fiumara/Steward. Well, Fiumara's art is good-weird, especially there is something weird in how he draws faces. But again with Steward's colouring, I give it a pass. The little issue here is Arcudi. He (of course) brings back that "Agents of BPRD" feeling, or at least bit of it due to the different setting. And I'm not really a fan of that in "my Hellboyverse". But he also shows how the professor put his work behind everything else (and the circumstances reminds him that if he stared to act otherwise) and makes him more complex character (but similar archetype like UA's professor Hargreeves, for example).
Overall, this is a great omnibus. It fills that massive gap between the appearance of the Hellboy and his fieldwork for BPRD and that great. And it fills it with three great stories with specific but still proper Hellboy-ish art.
March 11, 2018
One of my favorite books so far in the Hellboy universe. More development and long form story here.
January 29, 2020
Llevo desde 2017 leyendo un tomo integral de AIDP en Enero, al principio fue casualidad. Ahora ya lo hago como una especie de tradición, y así doy dando tiempo a Norma Editorial a que vayan publicando los integrales. Igualmente es una espera que con gusto estoy dispuesto a realizar, pues el placer que me produce adentrarme en el Mignolaverso no lo consiguen otros grandes universos como puedan ser Marvel o DC.
En este tomo que contienen las historias de "1946","1947" y "1948" escritas por Mike Mignola, Joshua Dysart, John Arcudi y dibujadas por Paul Azaceta, Fábio Moon, Gabriel Bá y Max Fiumara respectivamente en orden de arco argumental.
Nos adentramos en el pasado de la Agencia de Investigación y Defensa de lo Paranormal, justo cuando se funda, cuando solo es una "Agencia" minoritaria creada por el profesor Trevor Bruttenholm con ayuda del gobierno de los Estados Unidos. El primer arco argumental es muy bueno, pues reúne una multitud de cosas que me encantan, como son los nazis, una Berlín en ruinas tras la guerra, experimentos secretos, vampiros y la cabeza parlante nazi de Von klempt siempre dando por culo.
También se nos presentan algunos personajes que serán importantes imagino en el futuro/presente de este universo, como Varvara, una niña adorable que no lo es tanto...
El segundo arco argumental flaquea un poco respecto a los otros dos, aunque sigue siendo un disfrute visual y con ciertas ideas que cojeen de 1946 y las desarrollan mas. Aquí el vampirismo esta mas enfocado a la trama de los vampiros en la sombra que se nos presenta en los comics de Hellboy que esperan el momento para atacar cuando la humanidad este mas débil y olviden a los propios vampiros. Se nos presentan mas personajes como Simon que serán importante en tramas futuras y vemos al pequeño Hellboy que siempre es un placer.
El tercer arco argumental ha sido mi favorito, y se nota que esta el grande de John Arcudi a los guiones junto a Mignola. En este arco se nos presenta una amenaza de otra realidad provocada por las pruebas atómicas en Utah y se nos adentran mas en la psique de un Hellboy adolescente con sus propios demonios (Ja) y como Trevor tiene que amoldarse a ser juzgado por su extraña forma de vida como líder de una agencia de lo paranormal.
Aquí me centro en lo bien tratado que esta el personaje de Trevor Bruttenholm, que como suele pasar en el Mignolaverso se le da una riqueza de claros y oscuros. Bruttenholm era un personaje que para mi fue desaprovechado al ser quitado de la ecuación ya en el primer numero de Hellboy haya en 1993 "Semilla de Destrucción", pero gracias a estas tramas del pasado podemos descubrir mas sobre este interesante personaje. Un personaje que me ha trasmitido pena, pues siempre esta siendo juzgado por haber querido adoptar a Hellboy, pues en el no vio a un demonio, sino a un niño. Eso le acarreará miradas desdeñosas por parte de exorcistas y otros poderes que ven a Hellboy como una futura amenaza para el mundo.
Trevor es juzgado por sus propios hombres a los que manda a peligrosas misiones en una realidad que aun no ha aceptado del todo que haya problemas de índole ocultista o paranormal. Y eso se ve reflejado en el tercer acto cuando Trevor intenta tener una relación con una científica de la cual se ha encaprichado, pero es cuando empiezan a adentrarse en el conflicto de los seres que aparecen a través del portal desde otra realidad cuando chocan las dos mentalidades, la ciencia contra la magia. Esta es incapaz de aceptar la visión que Bruttenholm percibe y su aparente vida aferrada a estos conflictos paranormales les hace distanciarse el uno del otro.
Al final Bruttenholm es despreciado casi por todos y solo le queda Hellboy, el cual tambien pasa por una fase de aceptación sobre si mismo producto de su condición de demonio. Aunque Varvara siempre le hace compañía a Trevor en estos dos arcos argumentales, no se deja claro si están conectados mentalmente o Varvara en estos números pueda ser producto de la propia psique de Trevor.
En conclusión, que me ha encantado. Aun siendo una especie de tomo de "descanso" entre el ciclo de "Una Plaga de Ranas" y el "Infierno en la Tierra". Donde volveremos a encontrarnos con nuestros personajes de siempre en el presente, como son Abe Sapien, Liz Sherman, etc.
En este tomo que contienen las historias de "1946","1947" y "1948" escritas por Mike Mignola, Joshua Dysart, John Arcudi y dibujadas por Paul Azaceta, Fábio Moon, Gabriel Bá y Max Fiumara respectivamente en orden de arco argumental.
Nos adentramos en el pasado de la Agencia de Investigación y Defensa de lo Paranormal, justo cuando se funda, cuando solo es una "Agencia" minoritaria creada por el profesor Trevor Bruttenholm con ayuda del gobierno de los Estados Unidos. El primer arco argumental es muy bueno, pues reúne una multitud de cosas que me encantan, como son los nazis, una Berlín en ruinas tras la guerra, experimentos secretos, vampiros y la cabeza parlante nazi de Von klempt siempre dando por culo.
También se nos presentan algunos personajes que serán importantes imagino en el futuro/presente de este universo, como Varvara, una niña adorable que no lo es tanto...
El segundo arco argumental flaquea un poco respecto a los otros dos, aunque sigue siendo un disfrute visual y con ciertas ideas que cojeen de 1946 y las desarrollan mas. Aquí el vampirismo esta mas enfocado a la trama de los vampiros en la sombra que se nos presenta en los comics de Hellboy que esperan el momento para atacar cuando la humanidad este mas débil y olviden a los propios vampiros. Se nos presentan mas personajes como Simon que serán importante en tramas futuras y vemos al pequeño Hellboy que siempre es un placer.
El tercer arco argumental ha sido mi favorito, y se nota que esta el grande de John Arcudi a los guiones junto a Mignola. En este arco se nos presenta una amenaza de otra realidad provocada por las pruebas atómicas en Utah y se nos adentran mas en la psique de un Hellboy adolescente con sus propios demonios (Ja) y como Trevor tiene que amoldarse a ser juzgado por su extraña forma de vida como líder de una agencia de lo paranormal.
Aquí me centro en lo bien tratado que esta el personaje de Trevor Bruttenholm, que como suele pasar en el Mignolaverso se le da una riqueza de claros y oscuros. Bruttenholm era un personaje que para mi fue desaprovechado al ser quitado de la ecuación ya en el primer numero de Hellboy haya en 1993 "Semilla de Destrucción", pero gracias a estas tramas del pasado podemos descubrir mas sobre este interesante personaje. Un personaje que me ha trasmitido pena, pues siempre esta siendo juzgado por haber querido adoptar a Hellboy, pues en el no vio a un demonio, sino a un niño. Eso le acarreará miradas desdeñosas por parte de exorcistas y otros poderes que ven a Hellboy como una futura amenaza para el mundo.
Trevor es juzgado por sus propios hombres a los que manda a peligrosas misiones en una realidad que aun no ha aceptado del todo que haya problemas de índole ocultista o paranormal. Y eso se ve reflejado en el tercer acto cuando Trevor intenta tener una relación con una científica de la cual se ha encaprichado, pero es cuando empiezan a adentrarse en el conflicto de los seres que aparecen a través del portal desde otra realidad cuando chocan las dos mentalidades, la ciencia contra la magia. Esta es incapaz de aceptar la visión que Bruttenholm percibe y su aparente vida aferrada a estos conflictos paranormales les hace distanciarse el uno del otro.
Al final Bruttenholm es despreciado casi por todos y solo le queda Hellboy, el cual tambien pasa por una fase de aceptación sobre si mismo producto de su condición de demonio. Aunque Varvara siempre le hace compañía a Trevor en estos dos arcos argumentales, no se deja claro si están conectados mentalmente o Varvara en estos números pueda ser producto de la propia psique de Trevor.
En conclusión, que me ha encantado. Aun siendo una especie de tomo de "descanso" entre el ciclo de "Una Plaga de Ranas" y el "Infierno en la Tierra". Donde volveremos a encontrarnos con nuestros personajes de siempre en el presente, como son Abe Sapien, Liz Sherman, etc.
February 19, 2021
This was very fun! For some reason, we haven't gotten almost anything about Professor Bruttenholms origins, or the creating of the B.P.R.D. so it was almost refreshing to jump back to this time period.
A lot of crazy stuff happened in this collection; vampires, mutants, cannibals, giant monsters and alternate universes. But the story very much made sense and followed what are imagine to be the three lost turbulent years for the professor. Who is now raising a demon child and haunted by a little Russian girl who is also actually a demon.
A lot of crazy stuff happened in this collection; vampires, mutants, cannibals, giant monsters and alternate universes. But the story very much made sense and followed what are imagine to be the three lost turbulent years for the professor. Who is now raising a demon child and haunted by a little Russian girl who is also actually a demon.
September 12, 2016
This was really fun! I really want to see a Kid Hellboy series now, just following Hellboy as he grew up (almost like a sitcom). I also really liked getting to know more about Varvara, I wouldn't mind a series following her either.
June 5, 2016
I loved this volume - the weird WW2 stuff is right up my alley. It was great seeing more of little Hellboy and his early life with Dr. Bruttenholm. Can't wait for more!
August 17, 2019
Безумовно, що потрібно було пояснити декілька проміжних етапів між подіями Гелбоя та БРПД (Бюро Розслідувань Паранормальної Діяльності), тому й виникла потреба такого збірника. І, скажу відверто, він мені просто нереально сподобався! Наприкінці "Жаб'ячого мору" я вже трішки втомився (це не означає, що він не геніальний), тому перемкнутись мені вкрай було потрібно. Однак я не очікував, що це буде настільки потужна, красива й моторошна колекція із трьох історій, розбитих на кожен рік після воєнних подій. Безумовно, що виразність кожної істор��ї зробили художники, тому все по черзі.
Перша історія розповідає експерименти з німецькими полоненими, яких хотіли перетворити на непереможну армію завдяки вампірській крові. Професор Брутенгольм починає розслідувати це завдяки своїм колегам із Бюро, ще не такого розвиненого й досвідченого. Він прибуває до зруйнового Берліна, де шастають совєтські солдати, щоб дізнатись більше про нацистський проект "Вампір Шторм". Їхні пошуки приводять до окультного поховання, яким займаються совєтська організація на чолі з дивною дівчинкою Варварою (яка зовсім не маленька і тим більше не дівчинка). Відразу скажу, що мені сподобалась ця демонічна (спойлер) героїня, яка єхидно піджартовує над усіма та попиває на дозвіллі водку (саме водку). Поступово стає зрозумілим що і як хотіли німці зробити, але від того історія набуває нового рівня та оберту. Уся інтрига й атмосфера таємниці блискуче нагнітається Полем Азасеті, з яким я вже був знайомий у "Вигнанцю" Кіркмана. Його тіні, контрасти й товсті лінії створюють відчуття жаху просто у кожному фреймі, тому мені чи не вперше було так страшно читати щось із циклу. Раніше Міньйола теж дуже добре умів нагнати страху, але це було швидше відчуття містичного, загадкового й потойбічного, а не жахливого як такого. Тим більше, тема вампірів вже перетерта сто разів, але Азасета однаково витискає з неї нові відтінки й затінки. Завершення історії просто неймовірне, а головне -- плавно переносить нас у наступну арку. Для мене це однозначно 5+ та рекомендується для читання неофітам, адже потреби читати попередні томи нема, тому можна спокійно занурюватись в Міньйолаверс.
Друга арка розповідає вже більше про вампірів, де художника стали Ґабріель Ба та Фабіо Мун, стиль яких дуже близький до естетики Міньйоли. Рік після розслідувань проекту "Вампір Шторм" хтось починає по-звірячому вбивати полонених німецьких офіцерів, тому професору й команді із чотирьох солдатів (ну й Варварі, звісно) доведеться з'ясувати причину цих вбивств. Усі вони відправляються до Франції на озеро Ансі, де барон Конінґ (ще один крутий персонаж) влаштував багатий прийом у своєму замку. Паралельно ледь-ледь розвивається лінія маленького Гелбоя, який дуже швидко підростає і набуває своєї індивідуальності. Ця історія дуже чуттєва та емоційна, адже показує певні людські, як не дивно, виміри й потреби в бісеняткові, а також його взаємодію із Брутенгольмом. Загалом, це дуже стильна, красива й містична арка, яку хочеться розсмаковувати якомога довше. Помітно, що Ба та Мун дуже стараються, щоб догодити Міньйолі, який користується у них величезною пошаною. Композиції побудовані ідеально (різні ракурси, панорами та перспективи), кольори яскраві та живі, що ніяк не псують загальної атмосфери ґротеску й декадансу. Водночас художники знають, коли варто перейти на більш похмурі, тьмяні кольори, щоб передати, скажімо, світ вампірів. Важливо, що Мун і Ба також допомогли, наскільки я зрозумів, придумати нових персонажів, як-от екзорциста. Знову ж таки, 5 без жодного сумніву. Можна читати незалежно.
Нарешті, третя арка вже відбувається у Америці, де у штаті Юта починають зустрічати дивних істот, які не належать нашому світові. Світ одержимий атомними експериментами, тому відразу підозра падає на науковців (чи совєтів), досліди яких призвели до фатальних наслідків. Натомість Брутенгольм переконує, зокрема свою колєжанку, що монстри могли цілком з'явитись з іншого світу -- паралельного до нашого. Ось це є такою необхідною цеглинкою, яка стає відправною точкою для Гелбоя та БРПД. Остання сцена просто настільки драматична, що в мене досі вона стоїть перед очима. Макс Ф'юмара переписував її декілька разів, щоб передати правильні емоції. Художник прекрасно працює із лініями, які були необхідні для виписування потойбічних монстрів і створінь. У арці більше глухих, темних, часто синіх і фіолетових кольорів, що дещо дивно було бачити після яскравих акцентів бразилійців. Мені сподобалось, що Міньйола та Аркуді розкрили більше особистість Брутенгольма, який постав не тільки похмурим дослідником паранормальних явищ, але й живою людиною. Однак найбільш важливо як розкрито Гелбоя у пубертатному періоді: він палить цигарки (а потім перейде на сигари), використовує дорослу лексику й взагалі хоче бавитись. Але на нього нема часу, що десь засіває зерно сумніву: а чи справді він належить цьому світові? Чи справді цей світ відкритий до нього? Запам'ятайте цей момент, адже він буде дуже важливий для прочитання усього циклу про Гелбоя. Таким чином, ще одна блискуча й глибока історія, що автоматично отримує 5 від мене.
Коротко про усю книжку після такого не дуже короткого огляду: блискуче. Міньйола та Аркуді завдяки чудовим митцям зуміли не тільки заповнити пробіли у всесвіті, але й поглибити та збагатити його, відкрити нові шляхи для розвитку й історій. Основне, що ці три арки можна читати без жодного знайомства із іншими роботами Міньйоли, а отже поступово відкривати двері у загадкові й такі чарівні світи.
Перша історія розповідає експерименти з німецькими полоненими, яких хотіли перетворити на непереможну армію завдяки вампірській крові. Професор Брутенгольм починає розслідувати це завдяки своїм колегам із Бюро, ще не такого розвиненого й досвідченого. Він прибуває до зруйнового Берліна, де шастають совєтські солдати, щоб дізнатись більше про нацистський проект "Вампір Шторм". Їхні пошуки приводять до окультного поховання, яким займаються совєтська організація на чолі з дивною дівчинкою Варварою (яка зовсім не маленька і тим більше не дівчинка). Відразу скажу, що мені сподобалась ця демонічна (спойлер) героїня, яка єхидно піджартовує над усіма та попиває на дозвіллі водку (саме водку). Поступово стає зрозумілим що і як хотіли німці зробити, але від того історія набуває нового рівня та оберту. Уся інтрига й атмосфера таємниці блискуче нагнітається Полем Азасеті, з яким я вже був знайомий у "Вигнанцю" Кіркмана. Його тіні, контрасти й товсті лінії створюють відчуття жаху просто у кожному фреймі, тому мені чи не вперше було так страшно читати щось із циклу. Раніше Міньйола теж дуже добре умів нагнати страху, але це було швидше відчуття містичного, загадкового й потойбічного, а не жахливого як такого. Тим більше, тема вампірів вже перетерта сто разів, але Азасета однаково витискає з неї нові відтінки й затінки. Завершення історії просто неймовірне, а головне -- плавно переносить нас у наступну арку. Для мене це однозначно 5+ та рекомендується для читання неофітам, адже потреби читати попередні томи нема, тому можна спокійно занурюватись в Міньйолаверс.
Друга арка розповідає вже більше про вампірів, де художника стали Ґабріель Ба та Фабіо Мун, стиль яких дуже близький до естетики Міньйоли. Рік після розслідувань проекту "Вампір Шторм" хтось починає по-звірячому вбивати полонених німецьких офіцерів, тому професору й команді із чотирьох солдатів (ну й Варварі, звісно) доведеться з'ясувати причину цих вбивств. Усі вони відправляються до Франції на озеро Ансі, де барон Конінґ (ще один крутий персонаж) влаштував багатий прийом у своєму замку. Паралельно ледь-ледь розвивається лінія маленького Гелбоя, який дуже швидко підростає і набуває своєї індивідуальності. Ця історія дуже чуттєва та емоційна, адже показує певні людські, як не дивно, виміри й потреби в бісеняткові, а також його взаємодію із Брутенгольмом. Загалом, це дуже стильна, красива й містична арка, яку хочеться розсмаковувати якомога довше. Помітно, що Ба та Мун дуже стараються, щоб догодити Міньйолі, який користується у них величезною пошаною. Композиції побудовані ідеально (різні ракурси, панорами та перспективи), кольори яскраві та живі, що ніяк не псують загальної атмосфери ґротеску й декадансу. Водночас художники знають, коли варто перейти на більш похмурі, тьмяні кольори, щоб передати, скажімо, світ вампірів. Важливо, що Мун і Ба також допомогли, наскільки я зрозумів, придумати нових персонажів, як-от екзорциста. Знову ж таки, 5 без жодного сумніву. Можна читати незалежно.
Нарешті, третя арка вже відбувається у Америці, де у штаті Юта починають зустрічати дивних істот, які не належать нашому світові. Світ одержимий атомними експериментами, тому відразу підозра падає на науковців (чи совєтів), досліди яких призвели до фатальних наслідків. Натомість Брутенгольм переконує, зокрема свою колєжанку, що монстри могли цілком з'явитись з іншого світу -- паралельного до нашого. Ось це є такою необхідною цеглинкою, яка стає відправною точкою для Гелбоя та БРПД. Остання сцена просто настільки драматична, що в мене досі вона стоїть перед очима. Макс Ф'юмара переписував її декілька разів, щоб передати правильні емоції. Художник прекрасно працює із лініями, які були необхідні для виписування потойбічних монстрів і створінь. У арці більше глухих, темних, часто синіх і фіолетових кольорів, що дещо дивно було бачити після яскравих акцентів бразилійців. Мені сподобалось, що Міньйола та Аркуді розкрили більше особистість Брутенгольма, який постав не тільки похмурим дослідником паранормальних явищ, але й живою людиною. Однак найбільш важливо як розкрито Гелбоя у пубертатному періоді: він палить цигарки (а потім перейде на сигари), використовує дорослу лексику й взагалі хоче бавитись. Але на нього нема часу, що десь засіває зерно сумніву: а чи справді він належить цьому світові? Чи справді цей світ відкритий до нього? Запам'ятайте цей момент, адже він буде дуже важливий для прочитання усього циклу про Гелбоя. Таким чином, ще одна блискуча й глибока історія, що автоматично отримує 5 від мене.
Коротко про усю книжку після такого не дуже короткого огляду: блискуче. Міньйола та Аркуді завдяки чудовим митцям зуміли не тільки заповнити пробіли у всесвіті, але й поглибити та збагатити його, відкрити нові шляхи для розвитку й історій. Основне, що ці три арки можна читати без жодного знайомства із іншими роботами Міньйоли, а отже поступово відкривати двері у загадкові й такі чарівні світи.
May 27, 2017
English (but not so good) / Italiano
This side about the history of B.P.R.D. it's incredible, especially the vampire's broad parenthesis, but the rest is no less. Two 'little pests' like a young Hellboy and... Varvara... are cherries on a cake of the unforgettable ones.
Professor Bruttenholm, the not intrusive protagonist, lets us enjoy the story from top to bottom.
Italiano
Questo lato della storia del B.P.R.D. è incredibile, specialmente l’ampia parentesi sui vampiri, ma anche il resto non è da meno. Due ‘piccole pesti’ come un giovane Hellboy e… Varvara… sono ciliegine su una torta di quelle indimenticabili.
Il Professor Bruttenholm, protagonista non invadente, ci lascia assaporare la storia da cima a fondo.
This side about the history of B.P.R.D. it's incredible, especially the vampire's broad parenthesis, but the rest is no less. Two 'little pests' like a young Hellboy and... Varvara... are cherries on a cake of the unforgettable ones.
Professor Bruttenholm, the not intrusive protagonist, lets us enjoy the story from top to bottom.
Italiano
Questo lato della storia del B.P.R.D. è incredibile, specialmente l’ampia parentesi sui vampiri, ma anche il resto non è da meno. Due ‘piccole pesti’ come un giovane Hellboy e… Varvara… sono ciliegine su una torta di quelle indimenticabili.
Il Professor Bruttenholm, protagonista non invadente, ci lascia assaporare la storia da cima a fondo.
November 14, 2015
A good look at the BPRD
With Hellboy a secondary character in this series, the spotlight falls on Trevor broom and his nascent organization. No one other than Sanders has any supernatural abilities (read to find out why). But the taught pacing and great characters make this worth reading.
With Hellboy a secondary character in this series, the spotlight falls on Trevor broom and his nascent organization. No one other than Sanders has any supernatural abilities (read to find out why). But the taught pacing and great characters make this worth reading.
March 24, 2021
I have read the B.P.R.D. 1946 and 1947 previously but it was fun to re-read these stories they are interesting. Unfortunately 1947 starts to drag out a bit and then 1948 seems to go off the rails. The whole post war / cold war / atomic horror stories are not the high point of the Hellboy world. Oh well.
January 28, 2023
Another good set of stories. I liked the castle in the mist and the man with a darkness sealed inside himself. Also gets you thinking about the atom bomb.
January 31, 2024
Я рідко перечитую книги, тим більше комікси, але коли вже перечитую, то це мусить бути стовідсотковий шедевр.
І це легко можна сказати про ось цей здоровенницький омнібус на майже 500 сторінок.
Досконало продуманий світ, зв'язок з попередніми та наступними серіями, божичний арт Фіумари, Ба і Муна. Це зародження BPRD.
Це важлива частина найкращого комікс-всесвіту коли небудь створеного в цьому жанрі.
За цікавим збігом перша частина присвячена окультистам-нацистам і саме про них паралельно читаю у "Ранку магів".
Ще одна синхронія.
А комікс легендарний, вірогідно, що перечитаю його ще раз на пенсії)
P.S. Цілком логічно, що далі я собі запланував прочитати повністю всі томи Hellboy and BPRD)
І це легко можна сказати про ось цей здоровенницький омнібус на майже 500 сторінок.
Досконало продуманий світ, зв'язок з попередніми та наступними серіями, божичний арт Фіумари, Ба і Муна. Це зародження BPRD.
Це важлива частина найкращого комікс-всесвіту коли небудь створеного в цьому жанрі.
За цікавим збігом перша частина присвячена окультистам-нацистам і саме про них паралельно читаю у "Ранку магів".
Ще одна синхронія.
А комікс легендарний, вірогідно, що перечитаю його ще раз на пенсії)
P.S. Цілком логічно, що далі я собі запланував прочитати повністю всі томи Hellboy and BPRD)
February 28, 2019
Having burned through the Hellboy trades with a love for the character bordering on unhealthy, I was always tempted to give BPRD another shot. I had tried a couple years back and was disappointed with the quality of the first Plague of Frogs stories, causing me to sway from the long-term commitment of further omnibus'. For some reason, and 2019 had me picking up books with a newfound optimism and I decided to seek out those stories again and give the whole Mignola-verse another go. After 4 omnibus' of BPRD meeting a satisfying conclusion I went back in time and gave this collection a shot.
And damn, it's great.
Almost Hellboy-Conquerer-Worm great; if not for the ending. Broken into three parts, each spanning a year of the cycle, this book covers the origins and first assignments of the BPRD from 1946-1948. The backdrop of post-WWII gives the writers a lot to work with in terms of visuals and flawed characters. The first two years focus on witches and vampires and Nazis and are full of fun, scary, twisted collages that I absolutely adored. The last one though...
Ugh...
1948 felt like the ending of a trilogy of movies, but where the original director and writers got canned in the studios attempt at a new approach. It was jarring with how different the style was and I found this disappointing after two incredible runs previous.
In conclusion, I'd set this at a solid 4/5. Could have been a clean-sweep, but maybe Hell On Earth will provide that.
And damn, it's great.
Almost Hellboy-Conquerer-Worm great; if not for the ending. Broken into three parts, each spanning a year of the cycle, this book covers the origins and first assignments of the BPRD from 1946-1948. The backdrop of post-WWII gives the writers a lot to work with in terms of visuals and flawed characters. The first two years focus on witches and vampires and Nazis and are full of fun, scary, twisted collages that I absolutely adored. The last one though...
Ugh...
1948 felt like the ending of a trilogy of movies, but where the original director and writers got canned in the studios attempt at a new approach. It was jarring with how different the style was and I found this disappointing after two incredible runs previous.
In conclusion, I'd set this at a solid 4/5. Could have been a clean-sweep, but maybe Hell On Earth will provide that.
February 27, 2016
Mignola's Hellboy universe continues to share more secrets. Over the course of these three mini-series, the years following Hellboy's arrival on Earth are explored. The stories are solid, as the BPRD struggles to find its way, and there's lots of creepy characters and action.
Hellboy fans, and horror fans in general, will find a lot to like here. I know I did!
Hellboy fans, and horror fans in general, will find a lot to like here. I know I did!
June 25, 2019
46 and 47 were amazing. 48 was a bit slow in places.
June 28, 2015
A good addition to the B.P.R.D. mythology.
May 1, 2019
I am fan of secret agencies fighting against dark occult, various secret societies and dangers from beyond. This is what X-COM, Bureau, Delta Green, even X-Files and S.H.I.E.L.D are all about - ordinary men and women thrown into highly non-ordinary situations fighting against overwhelming odds and dying in service of humanity.
B.P.R.D is exactly that kind of agency. Formed and led by the professor Bruttenholm, B.P.R.D tries to uncover and neutralize mysteries and horrors that put humanity in great danger. In these stories we follow them from post-WW2 Germany to continental USA while they fight monstrosities and lose agents at alarming rate. Stories show in a great way how ordinary men cope with what they encounter (psychologically but also physically - although wounds are not always of the flesh kind) plus we get introduced to the assortment of creatures either hiding within humanity for sheer self-amusement (not unlike scientists (Q comes to mind here) infiltrating animal wild-life just to see how animals live and behave when tackling almost impossible odds) or biding their time until the moment when they raise again and eradicate the humanity for all times.
Art is great, every book/year having a very specific artistic signature.
Highly recommended to all fans of supernatural thriller.
B.P.R.D is exactly that kind of agency. Formed and led by the professor Bruttenholm, B.P.R.D tries to uncover and neutralize mysteries and horrors that put humanity in great danger. In these stories we follow them from post-WW2 Germany to continental USA while they fight monstrosities and lose agents at alarming rate. Stories show in a great way how ordinary men cope with what they encounter (psychologically but also physically - although wounds are not always of the flesh kind) plus we get introduced to the assortment of creatures either hiding within humanity for sheer self-amusement (not unlike scientists (Q comes to mind here) infiltrating animal wild-life just to see how animals live and behave when tackling almost impossible odds) or biding their time until the moment when they raise again and eradicate the humanity for all times.
Art is great, every book/year having a very specific artistic signature.
Highly recommended to all fans of supernatural thriller.
May 11, 2024
Kind of incredible that Mignola and his collaborators manage to not only keep finding new individual stories to tell in this universe, but that somehow they all manage to come together in a satisfying way that ties into the larger world without feeling forced or contradictory. Everything in this collection feels new, despite the fact that it’s a prequel. I honestly think Mignola (and probably even moreso his editor, Scott Allie) is a master of worldbuilding. This team doesn’t fall into any typical prequel traps (like spending lots of time showing where Hellboy got his gun, or some shit), instead building up new characters to care about and exploring areas of the BPRD we’ve never even really thought about before. It’s also a great exploration of the character of Trevor Bruttenholm, who has largely been a figure of the past since he was, y’know, murdered in the opening scene of the first Hellboy comic ever lol. But it’s great to finally dig into this guy, and find that he isn’t this perfect father figure, the way Hellboy often talks about him. He’s a complicated, obsessive man who has to struggle to connect with people. I like that evolution of this otherwise exalted figure in Hellboy mythology.
Guess I’m never getting tired of this world!
Guess I’m never getting tired of this world!
January 9, 2022
I love that I'm able to read all of the Hellboy-related stories in these big collections, and that they're in chronological order, but I kinda wish I could've read these in publication order. There's a lot of back-and-forth in the series, and there are details missing from some of these collections to give us further insight into some of the relationships or situations, and I'm STILL looking for some of those background stories to fill in some details. Some of the later stories have this feel that they're relying on another story I haven't read yet to tell me more about them, but where the heck are they?
I do have to say, the other writers and artists who picked up Mignola's mythology did a fantastic job of capturing what makes Hellboy Hellboy. That gives me hope for the rest of the series.
I do have to say, the other writers and artists who picked up Mignola's mythology did a fantastic job of capturing what makes Hellboy Hellboy. That gives me hope for the rest of the series.
Read
July 13, 2020I'd previously read 1946 and 1947 as separate books, but picked this collection up when I couldn't find 1948. I think they read better as a collection. You can see how young Hellboy, Varvara, and general vampire arcs tie together.
1948 was interesting - Anders is losing his humanity after being infected by vampires in the last mini series, an atomic bomb test has somehow released monsters in the desert, and back at headquarters, Hellboy is starting to realize just how different he is. (The last page of him contemplating cutting is horns off is sad) It did feel a bit unfinished at the end though. The monsters seem to be gone after they clean up the testing site, but nothing really gets resolved.
1948 was interesting - Anders is losing his humanity after being infected by vampires in the last mini series, an atomic bomb test has somehow released monsters in the desert, and back at headquarters, Hellboy is starting to realize just how different he is. (The last page of him contemplating cutting is horns off is sad) It did feel a bit unfinished at the end though. The monsters seem to be gone after they clean up the testing site, but nothing really gets resolved.
August 26, 2020
244/365
AIDP es todo lo que amo de un buen cómic de fantasía, terror y aventuras. En este tomo resolvemos qué pasó durante tres años de la vida del profesor Trevor tras adoptar a Hellboy: vampiros, sectas nazis, brujas, monstruos, primigenios, Segunda Guerra Mundial, fantasmas, aquelarres, posibles portales a otras dimensiones... Todo ello con un guion y un dibujo fantástico ¿y sabéis qué es lo mejor? ¡Que tiene alma! ¡Que significa algo! Que los personajes no solo hablan de monstruos o se enfrentan a ellos, sino que, a menudo, lo son, y hablan, miran, expresan lo que sienten con más humanidad que cualquiera de nosotros. Pocas viñetas me han resultado más conmovedoras que aquellas en las que el pequeño Hellboy busca ser aceptado. En definitiva, uno de esos cómics que me acompañarán toda mi vida.
AIDP es todo lo que amo de un buen cómic de fantasía, terror y aventuras. En este tomo resolvemos qué pasó durante tres años de la vida del profesor Trevor tras adoptar a Hellboy: vampiros, sectas nazis, brujas, monstruos, primigenios, Segunda Guerra Mundial, fantasmas, aquelarres, posibles portales a otras dimensiones... Todo ello con un guion y un dibujo fantástico ¿y sabéis qué es lo mejor? ¡Que tiene alma! ¡Que significa algo! Que los personajes no solo hablan de monstruos o se enfrentan a ellos, sino que, a menudo, lo son, y hablan, miran, expresan lo que sienten con más humanidad que cualquiera de nosotros. Pocas viñetas me han resultado más conmovedoras que aquellas en las que el pequeño Hellboy busca ser aceptado. En definitiva, uno de esos cómics que me acompañarán toda mi vida.
April 7, 2025
I loved this!
This was an excellent deep dive into the origins and early activity of the B.P.R.D. Lots of vampires, lots of other supernatural threats, and lots of new and interesting characters!
Beginning in 1946, we see Trevor leading American soldiers in Berlin as they try to uncover the mysteries and supernatural experiments and projects began by Hitler and the Nazis.
In 1947, we see the same cast of characters, plus Trevor and the B.P.R.D.'s USSR counterparts, investigating and dealing with reports of vampires!
Lastly, 1948 shows the effects of nuclear explosions and the horrific things that such a tremendous power could bring into the world.
This was a really cool story arc, and I loved all of the backstory and origins included. A definite must-read!
This was an excellent deep dive into the origins and early activity of the B.P.R.D. Lots of vampires, lots of other supernatural threats, and lots of new and interesting characters!
Beginning in 1946, we see Trevor leading American soldiers in Berlin as they try to uncover the mysteries and supernatural experiments and projects began by Hitler and the Nazis.
In 1947, we see the same cast of characters, plus Trevor and the B.P.R.D.'s USSR counterparts, investigating and dealing with reports of vampires!
Lastly, 1948 shows the effects of nuclear explosions and the horrific things that such a tremendous power could bring into the world.
This was a really cool story arc, and I loved all of the backstory and origins included. A definite must-read!
February 16, 2021
I think I like this period stuff better than at least the first stretch of the modern BPRD series. It's fun! I love the Weird History aspect of these stories, they way they play in and around historical events. I particularly loved the twisty vampire politics in 1946, and the artwork in 47 and 48 is gorgeous, with some lovely depth to Kid Hellboy, even if he's only tangentially involved in these stories. I also like how flawed and fallible Bruttenholm is! He gets to be a real character, which is nice. Dug this one hard.
January 22, 2018
it's the beginning of the bprd. I've wanted to read Hellboy for quite some time but I've never really known where to start. just booked seem like a really good way to introduce myself to the Hellboy universe. it was pretty enjoyable but I don't know if I would recommend picking this up as a first book. if I keep reading more Hellboy stuff I might come back to this later on and see if I feel differently about it.
June 16, 2018
Hellboy is such a fantastic series but also a slightly frustrating one to collect. Still, excited to see the early days of Hellboy growing up. This series is really more about the BPRD and its inception and growth so we'll see where it goes but Hellboy himself is here and there in the background. Honestly this specific book was like a 2.5 stars up until I read the last few pages and felt like I got punched in the gut.
February 22, 2020
1946 & '47 are perfect, with great art and great stories. WWII survivor's guilt! Getting lost at sea!! A haunted mansion in the middle of a lake!!! I love seeing how twin artists Gabriel Bá & Fábio Moon approach a story/plot turn with regard to their different art styles. But man does 1948 just kinda sag along. The young Hellboy sub-plot in '48 is the only part I liked and it only takes up like 4 pages.
Displaying 1 - 30 of 82 reviews