Він був її першим коханням. Вона — його єдиною мрією. Проте всім відомо, що неможливо повернути час назад. Тринадцять років тому низка трагічних подій змусила найближчих людей розірвати зв’язок, розпочати окремі життя та залишити спільні мрії позаду.
Еней протягом усіх цих років раз у раз повертався думками до минулого, звинувачуючи себе за те, як обійшовся з Мікою. Він присвятив власне життя війні, шукаючи в ній порятунок від самого себе і спогадів про скоєне. Та лише одна зустріч із привидом минулого змушує його зіткнутися з власними почуттями й знайти в собі сили для змін.
Міка вважала себе винною у тому, що сталося між ними, проте вперто ховала всі спогади. Втекла від минулого, намагаючись жити зовсім іншим життям, яке з часом перетворилося на нестерпну рутину, майже втративши себе. Однак один його дотик стер усі докори сумління, повернувши її у ті часи, коли життя було простим і зрозумілим.
Ця історія про тягар вибору, невисловлені слова та спогади, які пульсують сильніше за рани. І про любов, що може як врятувати, так і знищити.
Фух. Дуже важко писати відгук без спойлерів. Загальне враження — дуже добре. Написано просто чудово. Помітила три помилочки (не те, шоб я спеціально їх шукала, але ось буває якась дрібниця в око впаде), та й хєр з ними. Отже. Дія відбувається в двох часових проміжках: теперішнє (війна) та минуле, коли гг були підлітками. Насправді, написано настільки органічно, шо це могли б бути дві окремі книги — про підлітків і їхні проблеми та про дорослих з їхніми демонами. Майже всю книжку я буквально вмирала від бажання дізнатися, шо ж ТАКОГО між ними сталося, що вони ось так розійшлися. Коли я дізналася, я подумала: Еней блять. Якого хєра? Так, він благородний лицар і все таке, але вчинок Міки після того я розумію прям на 100%. Двоє закоханих підлітків, які не змогли бути разом через … давайте назвемо це «тупий збіг обставин і страх зізнатися в почуттях». В теперішньому все трохи складніше. Якщо брати моральну сторону питання щодо Міки і Енея, то воно звісно виглядає не дуже. Кожна з нас уявляє (навіть якщо не хочеться і не має на це причин), що б вона відчувала і робила у ситуації Міки. Але ми — не Міка. Не можу сказати, що я тоталі на її боці, але я її розумію. Іноді біль потребує близькості. Людини, якій ти довіряєш. Я розумію оте все про «іскру і пристрасть». Котик. Очікувано, але все одно боляче. Секс. Тут все написано добре і не кринжово 🙏 В кінці авторка подарувала нам справжній бойовик і екшн. Не скажу, що лиходій був неочікуваним, але от хто стояв за лиходієм і схема — це так. Фінал. Після всіх випробувань хочеться хоча б умовно щасливого фіналу для всіх. На жаль, у житті це не завжди можливо. Я вдячна авторці за альтернативний фінал, щиро кажучи він мені більше до вподоби. Бо я хочу, щоб після всіх страждань герої отримали трохи більше щастя, ніж відведено долею.
Ви не уявляєте, як мене роз’їбало від «Бий. Біжи. Замри.» Каміли Грін. Відверто, я сама не очікувала. Я хотіла записати авторці голосове, але почала плакати ❤️🩹
Але про все по черзі.
🧨 Попри те, що я сама авторка самвидаву, хвилююсь щоразу, коли беру самвидав у руки. Бо, як і традиційно опубліковані книги, він буває різний: поганий і хороший. Але самвидав — моє серденько, тому коли він поганий, мені сумно. А коли хороший — моя душа співає, адже це вклад у репутацію всіх інді-авторів. 🧨 Тому і цю книгу я взяла і ссикувала трохи 😅 🧨 Ще до читання знала про деякі суперечливі моменти, які не могла прийняти. Особливо на початку. 🧨 По-перше, сам концепт dark romance + сетинг російсько-української війни, в якій ми зараз живемо. Коротше, я намагалась не думати про війну. Зосередитися більше на жанрі. Водночас я розумію, що якби авторка писала про якусь абстрактну війну, можливо, не вийшло б так реалістично й емоційно. 🧨 По-друге, те, що розвиток подій, зокрема пристрасних стосунків між Мікою й Енеєм, був таким швидким, попри те, що сталось. І знову водночас розумію, що люди різні. Ми не знаємо, як можливо реагувати на ці події; що б робили ми, а чого б не робили. Це не наша історія. 🧨 Тому я трохи хвилююсь, що люди можуть срати цю книгу за це, не розібравшись до кінці чи не зізнавшись в тому, що правда може бути різною. Якого хера хвилююсь — не знаю, адже це навіть не моя книжка 😂 А ми з авторкою — випадкові знайомі у Threads. 🧨 Читаючи цю книгу, пам’ятайте, що це художня література.
А тепер гайда до історії! Соррі, можливо, я буду трохи непослідовною.
🧨 Це написано дуже-дуже добре. Або принаймні так, як я люблю. Дуже емоційно. Багато життєвих думок. Але й достатньо динамічно. 🧨 Взагалі, щоб ви розуміли, цей місяць в мене доволі нечитунський. Я була впевнена, що «Бий. Біжи. Замри.» я читатиму днів 4-5. Прочитала ж за добу, а там 456 сторінок! 🧨 Безсумнівно, історія має свої недоліки. Деякі моменти були не для мене. Але хіба мене це їбе, якщо ця книга — довбані емоційні гойдалки; неможливо не співпереживати головним героями; жадібно ковтати сторінка за сторінкою, бо, бляха, я повинна знати, що було, буде і чому? 🧨 Флешбеки у час, коли Еней і Міка були підлітками — мої улюблені частинки. Так, я обожнюю підліткові драми! 🧨 До речі, щодо Енея… Відома цитата «Еней був парубок моторний…» нівроку сюди пасує. Так, я зловила легенький краш на головного героя 😇 🧨 Головні суки цієї історії — достатньо сучі, щоб їх ненавидіти й хотіти відпиздити. Маю на увазі всіх, починаючи від батька Міки й закінчуючи покидьками в кінці. 🧨 Дякую авторці за альтернативну кінцівку, інакше я б вже посилала за нею чорний бусік. Насправді я й оригінальну кінцівку розумію, просто то дуже важко 😭 🧨 До речі, спочатку я не сприймала цю книгу як дарк роман. Це просто був хороший роман, драматичний і соціальний. 🧨 Але потім почалися елементи дарку. І навіть є одна сцена в кращих традиціях жанру 😉
Оскільки це самвидав, хочу й сказати про технічну частину книги. Це важливо, оскільки інді-автори менеджерять все самі.
🧨 Обкладинка — розйоб! 🧨 Верстка — розйоб! 🧨 Редактура і коректура — розйоб. Так, мені трапилися декілька помилок, але це абсолютно нормально. Проте видно, що все робилося з душею, не на від’їбись. 🧨 Плейліст — розйоб! 🧨 До речі, книжка не просто важка емоційно, але й буквально важка. Але гарно розкривається (хто знає, той знає) 😂
Висновок.
🧨 Так, ці враження — суто мої, суб’єктивні. Можливо, ця історія для когось буде дуже тригерною (не через жанр дарку, а інші штуки) і він її засре. Але герої книг — не повинні відповідати нашим моральним принципам, щоб історія була ахуєнною.
Ця книга — точно не пісна, не картонна, вона дуже емоційна. А це найголовніше для мене. Тому логічно, що…
По перше велике дякую авторці книги за перший український дарк роман у моєму житті. Персонажі книги настільки повністю прописані, що дуже складно було з ними прощатися і братися за якісь нові книги на це потрібен був час. Для мене було складно розпочати цю книгу бо розуміння, що вона написана на тих реаліях на яких ми зараз з вами живимо, страхіття війни яке ми бачимо кожного дня і в яких умовах перебувають зараз наші захисники,кохані, але висвітлення цих проблем у маси суворого життя українців має бути написаним бо ми живимо не в рожевих окулярах. Читаючи книгу мені не вистачило смутку головної героїні і я сама як дружина військового не можу бути впевнена, а щоб я робила на місці Міки? Тому є трохи в емоційному плані обурення. Дуже класно що нас переносять у минуле героїв і ми можемо розуміти і вистроїти в голові їх картинку чому вони пішли цими стежками чому знову ці стежки звелись. Читаючи цей роман я не можу не виділити ці хот сцени, вони неперевершені, було б більше було б ще краще. Хімія між головними героями від минулого до теперішнього була настільки розжована, що сліпий би побачив кохання головних героїв.
Увага спойлер... В першу чергу хочу подякувати нашій чудовій авторці за цю неймовірну книгу☺️ Коли я вперше побачила цю книгу, я відразу зрозуміла що вона мені потрібна. В мене був нечитун і саме вона витягла мене звідти. Ну що ж трішки про книгу . Сюжет неймовірний, мені дуже сподобалося що є 2 часові лінії . Еней моя нова любов☺️ Найбільше мені сподобалося що є альтернативний фінал, лиш трішечки шкода що в книзі саме сумний кінець , а не навпаки . Я люблю щоб завжди в кінці був Happy end 🥹 Тим більше зважаючи через що пройшли герої та їхнє кохання, вони заслужили саме щасливий фінал. Але коли я прочитала за могилу , то моє серце розбилось 😭 Так потім я прочитала інший фінал, але якось він не сприйнявся так як має бути . Авторка дала можливість нам вибрати як закінчити книгу сумно чи щасливо. Але напевно краще все таки робити якийсь один фінал🥹
This entire review has been hidden because of spoilers.
Мені дуже сподобалась книга, я прочитала багато дарк-романів, і хочу сказати що ви молодець. Тому що в цій як книзі є все, і цього достатньо. Звісно загалом в кінці таких книг щасливий кінець, але у вас він більш правдивий і реальний. Ще хочу додатково додати що якість вашої книги мене вразила, особливо сторінки 😍 колір, товщина,шрифт,плей-лист, обкладинка, все дуже класно! Дякую вам за такий якісний а головне український шедевр!
This entire review has been hidden because of spoilers.
Важка історія про вибір, наслідки та важливість не мовчати. Невиказані слова мають владу руйнувати зсередини. Важлива цінність моменту, адже вчасно висловившись, вбережеш крихку рівновагу свого внутрішнього світу. Іноді, достатньо слова, щоб бути щасливим. Давно не ревіла від книги. Сердце рветься від суму, болю, несправедливості, та надто сильної схожості з реальністю согодення. яскраво прописані почуття та емоції, про які не просто читаєш, а проживаєш. дуже щемка історія, болюча як пекло
Багато не напишу, бо книга насичена... та все ж. Безмежно тепло було від флешбеків у минуле, які вони ніжні одне до одного були – хоч і наробили всякого дурного (кричати в подушку хотілось іноді і надавати по шапці з поясненнями). Щодо сьогодення, капець як щемливо було від усього, що пов'язано з війною (і йой, Еней-командир то щось).
І хоча мені особисто зашвидко все розвинулось після зустрічі вже дорослими (цілком погоджуюсь зі словами Камілли в кінці, що ніхто не знає як би повівся сам!) та замало було Льончика (завжди якось так зручно його прилаштовували) – емоції отримані, в голові засіла, в домашній бібліотеці залишається, подругам порекомендована.
Добридень, студія! Це було прекрасно і не було відчуття, що це перша книга авторки) Коли дочитувала книгу, в якийсь момент (перед епілогом, якщо точніше) я вголос сказала "Та ладно?!") Приємно та легко написаний текст, але деякі моменти було важко читати (бо читати про війну, коли вона за твоїм вікном - це боляче), загальний вайб - хочу Енея в підлітковому віці (не те щоб він в теперішньому мені не подобався, але там він просто бусінка))
Інтимні сцени - уляля (іф ю ноу вот ай мін))
Однозначно раджу прочитати цей дарк роман (але перед цим ознайомтеся з тригерами))
Книги 10/10, варта кожної витраченої на неї хвилини. Захоплює з перших сторінок і не відпускає. Катає на емоційних гойдалках. Але є одне єдине але. Дуже відштовхуюча обкладинка книги. Не можу переконати подруг її читати саме через те що візуально їм вона не подобається. Тому маю надію що колись книга буде перевидана з іншою обкладинкою, бо як не крути це вирішує багато. Дякую авторці за розбите серце 💔.
Дякую Вам ,за емоції які в мене виникли від прочитання книги❤️🫶 Особливо , вдячна авторці за альтернативний епілог, просто дуже люблю happy end, проплакала майже всю книгу🫶 Можу сказати найкращий дарк український роман.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Я дуже рада що на нашому ринку зʼявляються такі круті українські автори🔥. Як книга? Книга просто бомба, в прямому і переносному значенні💔 Вона розбила і склала назад. В такий складний час це саме те що треба❤️🩹
Напишу тільки, що мені сподобалось 1☆ за епілог. Сміливо. мені сподобалось, викликав емоції. Такі реалії життя. 2☆ за думки, що люди забули про війну. Ми маємо дякувати ЗСУ за світанки. Що вони боронять нас, ціною власного життя. 3☆ йде бонусом, бо це Українська авторка.
3,5 ⭐️, бо кримінальщина все дещо спаскудила, вона тут справді зайва. І ніби все подобалось, і хотілось читати далі, але після цього сюжетного виверту зʼявився флер посереднього серіалу десь на ТЕТ.