Jump to ratings and reviews
Rate this book

Внутрішній джихад

Rate this book
Грицько Семенчук – поет, музикант, організатор літературних і музичних акцій, координатор Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців. Його дебютна поетична книжка «Внутрішній джихад» – це, за словами автора, певна система координат, де похідними є місце і час. У цій збірці багато Львова, Хмельницького, трохи менше Тернополя, Івано-Франківська, Ужгорода, Києва і ще багатьох міст та містечок.
Ліричний герой постає то в образі закоханого, який понад усе прагне до своєї половинки, то мужнього воїна, готового стати на прю з цілим світом. Віршам Семенчука притаманна неабияка музичність, коли кожен текст звучить по-особливому, а разом вони створюють неповторну симфонію.

Paperback

First published January 1, 2012

3 people want to read

About the author

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
3 (27%)
4 stars
8 (72%)
3 stars
0 (0%)
2 stars
0 (0%)
1 star
0 (0%)
Displaying 1 of 1 review
Profile Image for ліда лісова.
362 reviews91 followers
April 6, 2023
тут багато, знаєте, романтизації як поезії, так і поетів (і те, й те зводиться в культ). повно, розумієте от, всякого підлітково-натууууужного, пубертатно-нарваного, прокурено-балконно-винного, харківсько-фєнного, донбасько-гідропонного, львівсько-грибного тощо, але хороших віршів усе ж більше.

особливо знаючи, що від цієї книги я нічого не очікувала, враховуючи відсутність відгуків на гудрідз, патосність назви й, що вже очі ховати, ціну в 45 українських гривень 60 копійок

найкраще цю збірку характеризує цитата з неї ж:
«будь-який вірш, як і будь-яка вода,
мусить починатись, але не закінчуватись.
це круговерть, і там уже все погоджено»

карочє, не шедевр, але настіки моє, шо довго боролася з бажанням вліпити максимально суб’єктивну п’ятірку. але харківський фєн, донбаський гідропон та львівські гриби навчили мене стриманости.

п.с., який я не можу стримати:
окремої уваги заслуговує післямова павла нечитайла. там такі перли! ох, зара:
«…в поетичному середовищі найвпізнаваніші бренди зберегли та примножили найкращу арійську якість — вітальну (життєдайну) агресивність!»
або во
«…останнє па віршованого гопака…»
чи моє улююююблене
«на жаль, епоха офісних комірців поступово винищила навіть спогад про тисячолітні традиції — перетворивши середньостатистичного самця на драглисту пацифістську масу».

пацифістом, як і гіпі, в Україні бути неможливо, але став лайк, якщо драглиста маса й любиш маму, як то кажуть
Displaying 1 of 1 review

Can't find what you're looking for?

Get help and learn more about the design.