Оскома

by Юрій Сущ

Шість історій, які іронічно, а десь і сатирично досліджують недоліки сучасного суспільства. Збірка балансує між реальністю і дистопією — якими безглуздими не здавалися б деякі з описаних подій, насправді не так і важко їх собі уявити. Особливо в нашій теперішній реальності. Намагаючись зберегти і виправдати свої переконання та цінності, людство схильне до абсурду. Найбільша поразка — помилятись, найбільший страх — бути висміяним. Ми готові будь-що стояти на своєму, будь-де шукати союзників і однодумців, готові на будь-які вчинки, щоб підтвердити свої вірування. І так стаємо їхніми заручниками, починаємо служити їм, віддаючи себе повністю. До оскоми на зубах. В ідеальному світі ці шість історій не мали би бути написані, вони були б зайвими, дивними й незрозумілими. Але в нашому світі абсурд набагато ближчий до реальності, ніж того хотілося б.

176 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Anastasia Polishchuk · Rating 5 out of 5]

Збірка з шести антиутопічних оповідань, де грань між абсурдом і реальністю настільки тонка, що мимоволі починаєш вірити в можливість такого розвитку подій. Why not? А ми в такий час живем, що вже й нічим не здивуєш. BTW, але автору і це вдалось.

Він з іронією та сатирою демонструє сучасне суспільство, підкреслює та підсилює його недосконалості, щоб показати до чого може призвести людська зверхність та відсутність критичного мислення, наскільки страх осуду та насмішок може довести ситуацію до безглуздя та як легко керувати «стадом», маючи в озброєнні елементарні знання з маркетингу.

Кожна історія має своїх окремих персонажів, антураж і реальність, в якій здається, ніби жарт зайшов занадто далеко і привів до невиправних наслідків, а деколи і перевернув світоустрій з ніг на голову.

Найяскравіше оповідання — «Заповіт».
Чоловік складає заповіт, за яким жінка після його смерті має востаннє отримати від нього задоволення, поки тіло ще не охололо. Масштаб подій далі сягнув максимумального рівня абсурду. А коли вкінці дізнаєшся, хто оповідач цієї чудо-історії — щелепа мимоволі відпадає.

Це доволі провокативна збірка, але мені сподобалась — хочу більше прози автора і не відмовилась би від помідорів сорту «волове серце».

[Alla Komarova · Rating 4 out of 5]

Після першого оповідання думка була, що Юрій Сущ замахнувся посунути з п'єдесталу українського короля абсурду Голубовського з його еласмотерієм.

А коли дочитала всі шість оповідань, то деякі захотілося переробити, бо вони трішки "зливаються" на кінець.

📙 Але хочу відмітити філігранну роботу по укладанню їх у саме такий порядок. І перше, і останнє оповідання формують настільки ідеальне смислове та кармічне (бгг) коло, що, якщо мені скажуть, що порядок був випадковий, я спитаю, як звуть цей ваш Випадок.

[Julia Yepifanova · Rating 5 out of 5]

збірка оповідань для вечора вихідного дня.
на обкладинці позаду є усякі цитати з відгуків, як на бестселерах нью-йорк-таймс попереду
я бабуся з тих відгуків: що ти за гідоти знову понаписував, Юрко?
але читати ці оповідання дуже легко і здається, кожного разу здогадуєшся, після яких саме новин, у автора виник той чи інший задум

[Olha Karol · Rating 5 out of 5]

Рекомендую до прочитання. У формі антиутопій автор моделює проблеми, що можуть чекати людство в період панування популізму, соціальних мереж і маркетингу. А історія "Заповіт" корелюється із ситуацією, що виникла зараз щодо Українського Католицького Університету.

[Nataliya Demchenko · Rating 5 out of 5]

Юрій Сущ
«Оскома»
Зовсім свіженька книга потрапила до мене на прочитання. Вона складається з шести різних історій, що сюжетно не пов’язані одна з одною. Всі історії викликають певні емоції в залежності від сюжету.
Перший мій фаворит- це «Закон № 2-156». Антиутопія про те, що у всьому має бути баланс, інакше природа доведе, хто на землі найсилніший. Для мене ця історія перегукується з книгою Бернара Вербера «Завтра будуть коти». В обох них бездумні дії людини спровокували справжній колапс і посіяли анархію та главенство тварин.
Другий фаворит – «Конспірологія». Герою так хочеться хоч разочок відчути себе Богом, тим хто впливає на майбутнє, що він забуває про людей, які завжди знаходяться на сходинку вище.
Від Рятивника в мене, якщо чесно, пішов холодок по спині, бо насправді, ситуація здається абсурдною, але не неможливою. Мені здається навіть такі поодинокі випадки десь відбувалися і можливо відбуваються.
Помідори – супер історія про те, що смак ніщо, а от крутий маркетинг і просування товару - це все. Це теоретична ситуацію, яка могла б виникнути на практиці дуже легко.
Рівновага - про те, що в майбутньому чоловіки і жінки повністю змінять свої ролі. Це буде не погано і не добре, це буде приблизно як зараз, тільки по іншому.
Для мене ця книга має вайб «Чорного дзеркала». Обидва і книга і серіал про майбутнє або про альтернативну сучасну реальність. Кожна історія цікава, затягує, кожен читач зможе знайти свою улюблену .
Загалом читається все на одному диханні. Я навіть навмисно старалася читати повільніше, аби в мене назавтра залишилась ще одна історія.
На мою думку книга дійсно варта уваги, проте є деякі доволі спірні моменти, які не всім людям будуть до душі. Якщо ж ви дивились Чорне дзеркало, то не соромтесь- читайте, бо ці історії точно не залишать байдужими.
****
Батьків звинувачувати легко, вони завжди винні.

Звикнути і прийняти будь-що,що не надто змінює звичну щоденну рутину, насправді є дуже простим завданням.

На яку інформацію ми могли спиратись, окрім голлівудських фільмів про зомбі-апокаліпсиси Звідки нам було знати скільки туалетного паперу купувати.

Це дає якийсь певний комфорт – знання, що людина, думки якої ти боїшся, точнісінько так само боїться твоєї.

Діду, ти не розумієш – це надзвичайний тиск, мені постійно треба буде доводити, що мене потрібно сприймати серйозно, що я не просто якийсь тупий член. Невідомо яким чином сюди потрапив. Я не хочу цього, я хочу спокійного життя.