What do you think?
Rate this book
Лісітея. Витончені ігри
За місяць до свого пʼятнадцятиліття Дагона втрачає батька. А разом із ним і своє звичне життя доньки королівського генерала. Життя, в якому були тренування на мечах, подорожі і можливість вчитися. За місяць до свого девʼятнадцятиліття вона неочікувано отримує дари від змій і потрапляє до Лісітеї, чарівного королівства фейрі, де її тепло приймають і запрошують залишитись жити в казковому палаці серед моря білих квітів.
З дитинства закохана у трави, Дагона тішиться дізнатись, що може розвивати свої зміїні дари в саду отруйних рослин і майстерні еліксирів. Ще вона знову бере у руки меч і тренується майже щодня із сильним досвідченим воїном. І робить це не лише тому, що дуже полюбляє — на неї чекають чотири випробування у “головного зла королівства”, Моракса, які є частиною угоди, укладеної з тим, для кого вигода — понад усе.
З дитинства закохана у трави, Дагона тішиться дізнатись, що може розвивати свої зміїні дари в саду отруйних рослин і майстерні еліксирів. Ще вона знову бере у руки меч і тренується майже щодня із сильним досвідченим воїном. І робить це не лише тому, що дуже полюбляє — на неї чекають чотири випробування у “головного зла королівства”, Моракса, які є частиною угоди, укладеної з тим, для кого вигода — понад усе.
700 pages, Hardcover
First published August 1, 2025
7 people are currently reading
106 people want to read
About the author
Наталі Івер
2 books31 followersАвторка першого українського циклу роментезі про фейрі «Ігри верховних правителів»
Том 1. «Лісітея. Витончені ігри». Реліз — 1 серпня 2025
Том 2. «Лісітея. Звабливі ігри». Реліз — січень 2026
Том 3. «Лісітея. 💜💜 ігри». Реліз — червень 2026
Різдвяна повість «Сонце в інеї» — реліз 1 грудня 2025
Том 1. «Лісітея. Витончені ігри». Реліз — 1 серпня 2025
Том 2. «Лісітея. Звабливі ігри». Реліз — січень 2026
Том 3. «Лісітея. 💜💜 ігри». Реліз — червень 2026
Різдвяна повість «Сонце в інеї» — реліз 1 грудня 2025
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 74 reviews
June 15, 2025
Це не було б так погано, якби не було так схоже — в не найкращій варіації — на «Двір шипів та троянд» 😒
Автор просила чесний відгук — і ось він.
Жаль, це ніколи не потрапить до її стрічки.
📖 «Лісітея. Витончені ігри», Наталі Івер
⭐️ 2/5
🏆 Goodreads: 4.84 (37 відгуків)
Коротко:
Вторинність сюжету.
Плагіат «Двору шипів та троянд» Сари Дж. Маас.
Відсутність динаміки.
Погано прописаний світ.
Немає хімії між героями.
Сюжет під фінал повторюється.
Діалоги — рвані й дерев’яні 💀
⸻
І так, дозвольте представити.
У головних ролях ремейку / фанфіку / чи як це взагалі називати 🎭:
🌀 Лісітея — Приднісся
🌌 Домінія Опівнічного місяця — Двір ночі
🌅 Домінія Вранішньої зорі — Двір Весни
🖤 Тіарнан, верховний правитель Опівнічного місяця — Різанд
🌸 Дагона була людиною — як і Фейра, зрештою обидві стали парами Тіарнана / Різанда
🌞 Ріель, верховний правитель Вранішньої зорі — Темлін
🪨 Моракс, правитель Домінії каміння — Азріель
🦊 Палмеріс, брат Ріеля — Люсьєн
🗡️ Аррон, правитель столиці — Кассіан
🪽 Рузеттин, найдревніший серед фейрі, правитель Рукокрилих — Амрен
👑 Мактан, подруга Тіарнана — Мора (і та, і інша — «не по хлопцям»)
А тепер додайте трохи нюансів про стихії, трохи змінених статусів, трохи нових декорацій — і отримаєте «Витончені ігри» 🎲
⸻
Я постійно ловила себе на думці, що читаю середненький фанфік 🥱
Спершу навіть виписувала схожі моменти — а потім так втомилася від їх кількості, що просто сподівалася: ну може хоча б фінал мене вразить?..
Але ні.
Майже все тут — це «Двір шипів та троянд» + «Двір мороку та гніву».
І якби авторка не сперечалася зі мною в коментарях, звертаючи увагу на дрібниці типу “чи вдягав Різ Фейру у стихії”, — але ж це все деталі! 🧩
А от загальне:
— трикутник Тіарнан—Дагона—Ріель
— розвиток її сил і тренування 🥋
— листи під час навчання ✉️
— герб із трьома зірками ⭐️⭐️⭐️
— його затишна хатинка, а не палац 🛖
— довірене коло друзів
— наряди, діадеми, зірки ✨
— татуювання, зв’язок через нього, її перетворення 🖋️
— весілля 💍
— фінал, який… уже був
🤯 Господи, як це все не побачили?
Чи статус ARC-читача автоматично вимагає не бути прискіпливим?
Чи ви не читали тітоньку Маас? Бо я — читала. І це бачила.
Так, можна сказати: «ну ок, натхнення, це нормально». Мовляв, у музиці теж лише 7 нот 🎼
Але навіть якщо відкинути схожість, до самого сюжету купа питань:
— Вся книга — це ламані перепалки Дагони та Тіарнана на рівні перезбуджених підлітків 🫠
— Її тренування, підготовка до битви…
— Випробування — так, швиденько, щоб було
— Світ не розкритий
— Антагоністи не розкриті
— Постільні сцени — ну… так собі 😶🌫️
— Бо немає хімії
Автор просила чесний відгук.
Ось моя правда, як у тій передачі.
Відверто — вторинно і не цікаво, принаймні для тих, хто читав Маас.
Бо я не вірю, що ті, хто її читав, не побачили цього.
⭐️ Одна зірка — за Рузеттина (я його полюбила, як Амрен)
⭐️ Друга — за те, що автор витратила свій час і кошти на самовидання
Але для мене це погано.
А я рідко ставлю такі оцінки.
Це мій чесний відгук.
⸻
🔚
July 3, 2025
Якщо ви читали «Двір шипів і троянд» Сари Маас — вам здасться, що ви читаєте його знову, тільки з іншими іменами. Звісно це не повністю скопійований твір, у «Лісітеї» є свої особливості сюжету , але :
📌 Відчуття дежавю: сюжет і герої
Сюжет «Лісітеї» майже повністю повторює кістяк «A Court of Thorns and Roses» (Сара Маас):
Дагона — сирота, сильна, вперта
Фейра — бідна мисливиця
Ріель — “власницький”, владар Домінії Вранішньої Зорі
Тамлін — Високий Лорд Двору Весни
Домінія Вранішньої Зорі — квіткова, декоративна, обмежуюча
Двір Весни — квіткова, красива, але пастка
Дагона переходить до Домінії Опівнічного Місяця Фейра — до Двору Ночі
Тіарнан — темноволосий, загадковий, “добрий” правитель
Різанд — саркастичний, глибокий, темний лорд
Паралелі очевидні й послідовні. Це не натхнення — це пряма копія структурної моделі, з косметичними змінами.
⸻
💬 Діалоги й стиль — «допит замість драми»
Роман побудований на нескінченних діалогах у форматі “питання — відповідь”. Це створює не динаміку, а відчуття допиту. Персонажі не рефлексують, не заглиблюються в емоції. Вони просто «говорять, діють, хихикають» — навіть після травм і втрат.
Повернення з в’язниці? — замість жаху, тремтіння чи сліз — іронія і жарти.
Битва або смерть близького? — через сторінку хтось уже знову хихоче.
⸻
❌ Відсутність логіки і наслідків
• Дарін викрав Дагону і запроторив до вʼязниці — і нічого.
• Головна героїня робить що хоче — без жодних наслідків.
• Порушення порядку, втеча, втручання в ритуали — усе з рук сходить.
Це руйнує відчуття ставки, небезпеки, відповідальності. Світ виглядає штучно.
⸻
❤️ Любовні лінії — без хімії
Жоден романтичний зв’язок не викликає віри:
• Ріель — власницький, млявий, емоційно плоский;
• Тіарнан — «Різанд на мінімалках»;
• Дагона — не проявляє ані пристрасті, ані сумнівів;
• Манон — близька подруга? Можливо. Але теж «ніяка».
Їхні сцени — це фактично опис дій і подій без емоційного фону. Справжньої хімії — немає.
⸻
🐍 Листи, сцени, цитати — занадто знайомо
• Лист Тіарнана зміїною мовою → дуже схожий на листи Рісанда до Фейри, коли вона вчилася читати.
• Дагона сидить між ногами Тіарнана під час зборів → сцена майже ідентична тій, де Фейра сидить між ногами Рісанда в Веліарі.
•. На тих же зборах йде перепалка Рієля з Тіарнаном з приводу доброчесності Дагони, теж саме було між Темліном, Різандом та Фейрою на зборах лордів
⸻
⭐ Що працює? — фрагментарно
Єдиними розділами, які викликали інтерес, були:
• сцена смерті Дагони;
• погляд інших персонажів на події;
• (нарешті) відсутність нескінченних запитань;
•. цікавим виявилось те, як Дагона бачить і відсуває на запах емоції інших;
• описи садів та зоряного неба теж сподобались.
Тобто тоді, коли головна героїня не говорить, книга стає кращою.
⸻
🟣 Висновок
«Лісітея» — це фанфік-реінкарнація «Двору шипів і троянд» із слабшим стилем, поверхневими персонажами і мінімальною оригінальністю.
Сюжет повторює хід ACOTAR майже повністю, але без тієї емоційної глибини, смислової складності чи хімії між героями.
⸻
🌟 Оцінка: 2.5 / 5
(за старанність і світобудову — решта потребує роботи)
📌 Відчуття дежавю: сюжет і герої
Сюжет «Лісітеї» майже повністю повторює кістяк «A Court of Thorns and Roses» (Сара Маас):
Дагона — сирота, сильна, вперта
Фейра — бідна мисливиця
Ріель — “власницький”, владар Домінії Вранішньої Зорі
Тамлін — Високий Лорд Двору Весни
Домінія Вранішньої Зорі — квіткова, декоративна, обмежуюча
Двір Весни — квіткова, красива, але пастка
Дагона переходить до Домінії Опівнічного Місяця Фейра — до Двору Ночі
Тіарнан — темноволосий, загадковий, “добрий” правитель
Різанд — саркастичний, глибокий, темний лорд
Паралелі очевидні й послідовні. Це не натхнення — це пряма копія структурної моделі, з косметичними змінами.
⸻
💬 Діалоги й стиль — «допит замість драми»
Роман побудований на нескінченних діалогах у форматі “питання — відповідь”. Це створює не динаміку, а відчуття допиту. Персонажі не рефлексують, не заглиблюються в емоції. Вони просто «говорять, діють, хихикають» — навіть після травм і втрат.
Повернення з в’язниці? — замість жаху, тремтіння чи сліз — іронія і жарти.
Битва або смерть близького? — через сторінку хтось уже знову хихоче.
⸻
❌ Відсутність логіки і наслідків
• Дарін викрав Дагону і запроторив до вʼязниці — і нічого.
• Головна героїня робить що хоче — без жодних наслідків.
• Порушення порядку, втеча, втручання в ритуали — усе з рук сходить.
Це руйнує відчуття ставки, небезпеки, відповідальності. Світ виглядає штучно.
⸻
❤️ Любовні лінії — без хімії
Жоден романтичний зв’язок не викликає віри:
• Ріель — власницький, млявий, емоційно плоский;
• Тіарнан — «Різанд на мінімалках»;
• Дагона — не проявляє ані пристрасті, ані сумнівів;
• Манон — близька подруга? Можливо. Але теж «ніяка».
Їхні сцени — це фактично опис дій і подій без емоційного фону. Справжньої хімії — немає.
⸻
🐍 Листи, сцени, цитати — занадто знайомо
• Лист Тіарнана зміїною мовою → дуже схожий на листи Рісанда до Фейри, коли вона вчилася читати.
• Дагона сидить між ногами Тіарнана під час зборів → сцена майже ідентична тій, де Фейра сидить між ногами Рісанда в Веліарі.
•. На тих же зборах йде перепалка Рієля з Тіарнаном з приводу доброчесності Дагони, теж саме було між Темліном, Різандом та Фейрою на зборах лордів
⸻
⭐ Що працює? — фрагментарно
Єдиними розділами, які викликали інтерес, були:
• сцена смерті Дагони;
• погляд інших персонажів на події;
• (нарешті) відсутність нескінченних запитань;
•. цікавим виявилось те, як Дагона бачить і відсуває на запах емоції інших;
• описи садів та зоряного неба теж сподобались.
Тобто тоді, коли головна героїня не говорить, книга стає кращою.
⸻
🟣 Висновок
«Лісітея» — це фанфік-реінкарнація «Двору шипів і троянд» із слабшим стилем, поверхневими персонажами і мінімальною оригінальністю.
Сюжет повторює хід ACOTAR майже повністю, але без тієї емоційної глибини, смислової складності чи хімії між героями.
⸻
🌟 Оцінка: 2.5 / 5
(за старанність і світобудову — решта потребує роботи)
This entire review has been hidden because of spoilers.
Read
June 25, 2025Отримала примірник книги як ARC-читачка, з проханням від авторки про чесний відгук на Goodreads. Відразу попереджаю - мого терпіння на всю книгу не вистачило, тому не ставлю жодного рейтингу, хоч і чекаю в коментарях тих, хто буде сперечатися з моїм недовідгуком:)
Як і кільком іншим читачкам, "Лісітея" з перших глав нагадала мені ДШіТ Сари Дж. Маас. Серії Сари я читала неодноразово, сюжетні тропи і загадки знаю вже напамʼять, тому коли на якомусь там розділі побачила, до чого котиться ця книжка, пішла читати відгуки інших - а раптом мені ввижається і треба прочитати все ще раз?
Як виявилося, ні, очі і розум не зраджують - основа розповіді начисто стягнута з ДШіТ, хоч як зрозуміла я, в першій книжці авторка поєднала одразу кілька частин Двору. І якби "Лісітея" позиціонувалася як фанфік, це можна було б стерпіти, хоч і не читати - я не по цьому жанру (на щастя чи на жаль?). Але коли історія подається як окрема та оригінальна... Що ж, я проти такого натхнення та плагіату. І, власне, розумію видавців, які, прочитавши рукопис, відмовляли. Жанр роментезі на піку слави, але це не означає, що пропускатимуть все, сподіваючись на неперебірливого читача.
З найбільших мінусів для мене виявилося навіть не те, що "Лісітея" - переказ ДШіТ на інший світ. Ще з самого початку мене насторожили діалоги - максимально спрощені, в стилі питання-відповідь, без глибини думок і емоцій. Спершу сподівалася, що це такий початок, швидкий вступ, аби нам не довелося читати сто сторінок про те, які незгоди переживала героїня. Потім зрозуміла, що вся книжка побудована таким "переказом". Ні, ні, і ще раз моє вам ні.
Морочилася довго - як і читаючи, так і думаючи, чи ввічливо буде відкласти книжку, коли її надіслали як ARC-читачці. Але життя надто коротке, аби витрачати його на історії, які не припадають до серця. Тому сподіваюсь, що авторка не образиться, а книга знайде свого читача (або ж - вирушить на допрацювання).
P.S. Колись слухала інтервʼю з Роулінг щодо письменництва, і під час читання "Лісітеї" згадала її слова. Неточна цитата: це нормально, що ви, стартуючи писання, будете повторювати стиль своїх улюблених авторів. Ми так вчимося і набиваємо руку. Важливо не застрягнути в чужому стилі, а довгим шляхом проб і помилок напрацювати власний.
Як і кільком іншим читачкам, "Лісітея" з перших глав нагадала мені ДШіТ Сари Дж. Маас. Серії Сари я читала неодноразово, сюжетні тропи і загадки знаю вже напамʼять, тому коли на якомусь там розділі побачила, до чого котиться ця книжка, пішла читати відгуки інших - а раптом мені ввижається і треба прочитати все ще раз?
Як виявилося, ні, очі і розум не зраджують - основа розповіді начисто стягнута з ДШіТ, хоч як зрозуміла я, в першій книжці авторка поєднала одразу кілька частин Двору. І якби "Лісітея" позиціонувалася як фанфік, це можна було б стерпіти, хоч і не читати - я не по цьому жанру (на щастя чи на жаль?). Але коли історія подається як окрема та оригінальна... Що ж, я проти такого натхнення та плагіату. І, власне, розумію видавців, які, прочитавши рукопис, відмовляли. Жанр роментезі на піку слави, але це не означає, що пропускатимуть все, сподіваючись на неперебірливого читача.
З найбільших мінусів для мене виявилося навіть не те, що "Лісітея" - переказ ДШіТ на інший світ. Ще з самого початку мене насторожили діалоги - максимально спрощені, в стилі питання-відповідь, без глибини думок і емоцій. Спершу сподівалася, що це такий початок, швидкий вступ, аби нам не довелося читати сто сторінок про те, які незгоди переживала героїня. Потім зрозуміла, що вся книжка побудована таким "переказом". Ні, ні, і ще раз моє вам ні.
Морочилася довго - як і читаючи, так і думаючи, чи ввічливо буде відкласти книжку, коли її надіслали як ARC-читачці. Але життя надто коротке, аби витрачати його на історії, які не припадають до серця. Тому сподіваюсь, що авторка не образиться, а книга знайде свого читача (або ж - вирушить на допрацювання).
P.S. Колись слухала інтервʼю з Роулінг щодо письменництва, і під час читання "Лісітеї" згадала її слова. Неточна цитата: це нормально, що ви, стартуючи писання, будете повторювати стиль своїх улюблених авторів. Ми так вчимося і набиваємо руку. Важливо не застрягнути в чужому стилі, а довгим шляхом проб і помилок напрацювати власний.
June 23, 2025
Я прочитала 160 сторінок(30 розділів) книги. І для мене цього достатньо, щоб сформувати свою думку.
Якщо коротко: DNF.
Я вирішила не мучити себе.
Але розкажу і детальніше, чому ж я таки не змогла дочитати.
1. Мільйон подій за короткий обсяг тексту не дає можливості пережити події.
2. Багато інформації, багато імен, багато доміній, багато всього за «один підхід». І в якийсь момент я просто перестала вловлювати суть. Я намагалася, чесно. Я навіть анотувала. Але всього було просто ту мач. В якись момент зловила себе на думці, що читаю підручник з історії.
3. Я не повірила в першу симпатію/кохання/що-би-це-не-було головної героїні. Це було якось плоско, отак «аби було», «аби створити любовний трикутник» для сюжету. Жодної хімії між персонажами, «милі» моменти навіть не змушували мене посміхатися.
4. Гумор дуже зверхній. Він базується на образах, підколах співрозмовників. Це не було органічно. Це просто було. Я посміхнулась можливо двічі. Хоча я прекрасно помічала ті моменти, де я «мала б» сміятися.
5. «Дагона знає краще». Значить навішав їй на вуха лапші один ненадійний оповідач, який багато раз показував, що вірити його словам - це себе дурити. Але Дагона вирішила стояти на своєму і вірити цим брєдням, попри те, що люди, які, скажемо так, «переконалися на власному досвіді» доводять їй протилежне. (Завуалювала як могла, щоб не проспойлерити нічого.) Короче, дівчина була максимально нелогічна в своїх висновках і думках.
6. Феноменальна схожість з ДШІТом. Я все розумію: фейрі, їхні канони, поділи на двори і тд. Я зараз не про це. Я про любовну лінію. «Фейра, Темлін і Різанд переродилися в Лісітеї і повторюють історію» - ось як я бачила це.
7. Діалоги задля інформації. І тут я маю на увазі інформацію для читача. Так багато інфи авторка намагалася запхати в діалоги, що подекуди це все здавалося максимально нереалістичним. Приклади: перший діалог з батьком, діалог з Ріелем про війну, діалог з Тіарнаном про Моракса. Хто читав, той зрозуміє.
Якщо коротко: DNF.
Я вирішила не мучити себе.
Але розкажу і детальніше, чому ж я таки не змогла дочитати.
1. Мільйон подій за короткий обсяг тексту не дає можливості пережити події.
2. Багато інформації, багато імен, багато доміній, багато всього за «один підхід». І в якийсь момент я просто перестала вловлювати суть. Я намагалася, чесно. Я навіть анотувала. Але всього було просто ту мач. В якись момент зловила себе на думці, що читаю підручник з історії.
3. Я не повірила в першу симпатію/кохання/що-би-це-не-було головної героїні. Це було якось плоско, отак «аби було», «аби створити любовний трикутник» для сюжету. Жодної хімії між персонажами, «милі» моменти навіть не змушували мене посміхатися.
4. Гумор дуже зверхній. Він базується на образах, підколах співрозмовників. Це не було органічно. Це просто було. Я посміхнулась можливо двічі. Хоча я прекрасно помічала ті моменти, де я «мала б» сміятися.
5. «Дагона знає краще». Значить навішав їй на вуха лапші один ненадійний оповідач, який багато раз показував, що вірити його словам - це себе дурити. Але Дагона вирішила стояти на своєму і вірити цим брєдням, попри те, що люди, які, скажемо так, «переконалися на власному досвіді» доводять їй протилежне. (Завуалювала як могла, щоб не проспойлерити нічого.) Короче, дівчина була максимально нелогічна в своїх висновках і думках.
6. Феноменальна схожість з ДШІТом. Я все розумію: фейрі, їхні канони, поділи на двори і тд. Я зараз не про це. Я про любовну лінію. «Фейра, Темлін і Різанд переродилися в Лісітеї і повторюють історію» - ось як я бачила це.
7. Діалоги задля інформації. І тут я маю на увазі інформацію для читача. Так багато інфи авторка намагалася запхати в діалоги, що подекуди це все здавалося максимально нереалістичним. Приклади: перший діалог з батьком, діалог з Ріелем про війну, діалог з Тіарнаном про Моракса. Хто читав, той зрозуміє.
June 24, 2025
Я щиро вдячна за можливість доторкнутись до цієї історії ще до релізу — це особлива довіра.
Розумію, що для авторки ця книга — творче дитя, і мені було цікаво побачити її світ.
Було б круто, якби у книзі справді була карта — це могла б стати сильною ідеєю.
Але далі — déjà vu від сюжету, події пролітають у режимі 2x, діалоги звучать як суха начитка, а головна героїня… неначе просто пливе за течією. Іноді думає щось типу «щось все так дивно», але, здається, особливо не переймається. Чесно — я не змогла її відчути.
Я намагалась знайти там щось своє, оригінальне — але не змогла. Але це не робить історію поганою, просто їй не вистачає особливості (?)
Втім, щиро бажаю авторці творчого зростання
Розумію, що для авторки ця книга — творче дитя, і мені було цікаво побачити її світ.
Було б круто, якби у книзі справді була карта — це могла б стати сильною ідеєю.
Але далі — déjà vu від сюжету, події пролітають у режимі 2x, діалоги звучать як суха начитка, а головна героїня… неначе просто пливе за течією. Іноді думає щось типу «щось все так дивно», але, здається, особливо не переймається. Чесно — я не змогла її відчути.
Я намагалась знайти там щось своє, оригінальне — але не змогла. Але це не робить історію поганою, просто їй не вистачає особливості (?)
Втім, щиро бажаю авторці творчого зростання
June 3, 2025
Роментезі, яке здивувало мене неочікувано глибокою атмосферою, деталізованим світом і щирою романтичною історією. На перший погляд зав’язка здається знайомою: героїня втрачає батька, потрапляє до жорстоких родичів і вимушена пройти шлях від Попелюшки до воїтельки. Але поступово стає зрозуміло, що це не зовсім типова історія, адже перед нами створений унікальний світ, де кожне ім’я має сенс, кожне місце — свій запах і настрій, кожна деталь — частинка великої картини.
Сторінки цієї історії реально пахнуть — запахи цитрусових, екзотичних рослин, отруйних садів — усе це настільки живе, що здається, ніби ти сам ходиш вузькими вуличками Доміній, вдихаєш солодкаві аромати і відчуваєш на шкірі тепло фентезійного сонця чи лагідний доторк місяця.
Сама історія насичена не лише подіями, а і дотепними діалогами, гумором, інтригами та моментами напруги. Романтична лінія теж чудово прописана: хоча і зрозуміло, хто стане головним партнером героїні, але шлях до цього — повільний, повний зворушливих та пристрасних моментів. Стосунки не ґрунтуються на надуманих образах чи токсичних драмах. Натомість тут — турбота, підтримка, спільні цілі, повага і поступове зростання почуттів, де любов проявляється не словами, а вчинками — в тому, як люди допомагають одне одному зцілити старі рани, пізнати себе, розкрити потенціал.
Ця книга — про вибір бути собою. Про сміливість не зрадити своїм переконанням. Про силу, що народжується з любові — до себе, до інших, до життя. І хоча історія місцями наївна, а темп розвитку подій не завжди рівномірний, саме в цій щирості й полягає її чарівність.
Я щиро вдячна авторці за можливість прочитати роман до його виходу з друку. І з усією впевненістю можу сказати: «Лісітея» нічим не поступається, а в багатьох аспектах навіть краща за популярні роментезі. Вже чекаю другу частину, щоб знову опинитися в цьому ароматному, яскравому світі. Якщо ви любите магію, круто прописаний світ, героїв, які говорять і підтримують одне одного - ця історія буде класним вибором!
Сторінки цієї історії реально пахнуть — запахи цитрусових, екзотичних рослин, отруйних садів — усе це настільки живе, що здається, ніби ти сам ходиш вузькими вуличками Доміній, вдихаєш солодкаві аромати і відчуваєш на шкірі тепло фентезійного сонця чи лагідний доторк місяця.
Сама історія насичена не лише подіями, а і дотепними діалогами, гумором, інтригами та моментами напруги. Романтична лінія теж чудово прописана: хоча і зрозуміло, хто стане головним партнером героїні, але шлях до цього — повільний, повний зворушливих та пристрасних моментів. Стосунки не ґрунтуються на надуманих образах чи токсичних драмах. Натомість тут — турбота, підтримка, спільні цілі, повага і поступове зростання почуттів, де любов проявляється не словами, а вчинками — в тому, як люди допомагають одне одному зцілити старі рани, пізнати себе, розкрити потенціал.
Ця книга — про вибір бути собою. Про сміливість не зрадити своїм переконанням. Про силу, що народжується з любові — до себе, до інших, до життя. І хоча історія місцями наївна, а темп розвитку подій не завжди рівномірний, саме в цій щирості й полягає її чарівність.
Я щиро вдячна авторці за можливість прочитати роман до його виходу з друку. І з усією впевненістю можу сказати: «Лісітея» нічим не поступається, а в багатьох аспектах навіть краща за популярні роментезі. Вже чекаю другу частину, щоб знову опинитися в цьому ароматному, яскравому світі. Якщо ви любите магію, круто прописаний світ, героїв, які говорять і підтримують одне одного - ця історія буде класним вибором!
June 11, 2025
Лісітея. Витончені ігри - Наталі Івер 💜
сюжет: Дагона - донька видатного військового, яка навчена виживати в Друетії. Проте, волею долі, після смерті батька дівчина опиняється в магічному світі Лісітеї, де буде змушена жити з одним із найжорстокіших володарів однієї з доміній.
тропи:
💞від ненависті до кохання;
💞слоубьорн;
💞вимушена близькість;
💞знайдена родина.
жанр: роментезі
мої враження: перше і найголовніше, що варто знати перед початком читання цієї книги - запасіться терпінням. Особливо важливо перетерпіти перші 30% тексту. Події розгортаються повільно, іноді навіть трохи нуднувато, але це виправдано: далі сюжет набирає обертів, і стає дедалі захопливішим.
Так, книга об’ємна, і читала я її досить довго. Але це не мінус - просто в ній дуже багато подій і деталей. В центрі сюжету - життя головної героїні, яка опинилася в полоні у свого ворога. Її адаптація, навчання, облаштування побуту, дослідження світу - все описано дуже детально. Авторка справді намагалася якнайкраще передати атмосферу і побудову цього Всесвіту, і їй це вдалося.
Ще одна цікава річ: під час читання вам точно захочеться апельсинів. У головного героя є апельсиновий сад, і апельсини тут буквально всюди - ця тема проходить крізь усю книгу. Це додає колориту й особливого смаку історії.
Варто також зауважити: роман має дуже-дуже повільний розвиток романтичної лінії - типовий слоубьорн, тому краще бути до цього готовими.
У цілому, як для українського фентезі, це дуже гідна робота. Підтримувати наших авторів - важливо, тож я щиро рекомендую цю книгу всім, хто любить історії про дівчину з реального світу, яка потрапляє у магічний і намагається там вижити, адаптуватися, досліджувати й навчатися.
4/5 💫
сюжет: Дагона - донька видатного військового, яка навчена виживати в Друетії. Проте, волею долі, після смерті батька дівчина опиняється в магічному світі Лісітеї, де буде змушена жити з одним із найжорстокіших володарів однієї з доміній.
тропи:
💞від ненависті до кохання;
💞слоубьорн;
💞вимушена близькість;
💞знайдена родина.
жанр: роментезі
мої враження: перше і найголовніше, що варто знати перед початком читання цієї книги - запасіться терпінням. Особливо важливо перетерпіти перші 30% тексту. Події розгортаються повільно, іноді навіть трохи нуднувато, але це виправдано: далі сюжет набирає обертів, і стає дедалі захопливішим.
Так, книга об’ємна, і читала я її досить довго. Але це не мінус - просто в ній дуже багато подій і деталей. В центрі сюжету - життя головної героїні, яка опинилася в полоні у свого ворога. Її адаптація, навчання, облаштування побуту, дослідження світу - все описано дуже детально. Авторка справді намагалася якнайкраще передати атмосферу і побудову цього Всесвіту, і їй це вдалося.
Ще одна цікава річ: під час читання вам точно захочеться апельсинів. У головного героя є апельсиновий сад, і апельсини тут буквально всюди - ця тема проходить крізь усю книгу. Це додає колориту й особливого смаку історії.
Варто також зауважити: роман має дуже-дуже повільний розвиток романтичної лінії - типовий слоубьорн, тому краще бути до цього готовими.
У цілому, як для українського фентезі, це дуже гідна робота. Підтримувати наших авторів - важливо, тож я щиро рекомендую цю книгу всім, хто любить історії про дівчину з реального світу, яка потрапляє у магічний і намагається там вижити, адаптуватися, досліджувати й навчатися.
4/5 💫
June 6, 2025
Це була перша фентазі книга про фейрі, яку я прочитала українською і від української письменниці. З перших слів мене захопив цей світ. Я наче сама перенеслась туди і все спостерігала. Спочатку Ріель був таким миленьким, шо я трохи не потрапила під ці чари, потім він мене бісив і всі ситуації, що були з ним у Дагони.
Але коли зʼявився Тіарнан, то все я поплила, мені було все одно навіть на те, що про нього говорили, а ці повні напруги моменти, що зʼїдають себе своєю інтригою.
Так круто ще показується ріст Дагони як персонажа через людей, що з нею поруч. Коли була з Ріелем, то як квітка вʼянула, а з Тіарнаном розцвіла буйним цвітом і за цим так інтригуюче цікаво споглядати.
Сподобалось, що всі персонажі живі, ти радієш з ними, сумуєш, встрягаєш в пригоди і підглядаєш в альтанки, хі-хі-хі 🤭😏 Вони стаютт тобі як рідні і відпустити просто неможливо.
Я готова перечитувати ще і ще. І дуже чекаю паперове видання, щоб така краса була в моїй бібліотеці.
Раджу прочитати тим, хто любить роментазі і фейрі🥰
Але коли зʼявився Тіарнан, то все я поплила, мені було все одно навіть на те, що про нього говорили, а ці повні напруги моменти, що зʼїдають себе своєю інтригою.
Так круто ще показується ріст Дагони як персонажа через людей, що з нею поруч. Коли була з Ріелем, то як квітка вʼянула, а з Тіарнаном розцвіла буйним цвітом і за цим так інтригуюче цікаво споглядати.
Сподобалось, що всі персонажі живі, ти радієш з ними, сумуєш, встрягаєш в пригоди і підглядаєш в альтанки, хі-хі-хі 🤭😏 Вони стаютт тобі як рідні і відпустити просто неможливо.
Я готова перечитувати ще і ще. І дуже чекаю паперове видання, щоб така краса була в моїй бібліотеці.
Раджу прочитати тим, хто любить роментазі і фейрі🥰
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 5, 2025
Сюжет книги затягнув мене з перших рядків, коли за певних обставин дівчина Дагона потрапляє у світ фейрі, де і починаються її пригоди(правда не з самого початку). Я все чекала коли ж в книзі зʼявиться той, хто затягне Дагону у вир їхнього світу і нарешті ніби(і як ) смерч у її спокійне, нудне і розмірене життя увірвався Тіарнан🥰🥰і яяяяк почалось і яяяк сподобалось 🥰
Було так багато моментів, які я читала з таким захватом і задоволенням, що їх не перерахувати🥰
-Я ніби маленький смерч пройшлася по королівству, порушивши
колишній порядок, -подумала Дагона(і це дійсно було так)
А їхні прізвиська (Кассіопея і Сіріус🥰)ну такі вже милі , що я просто обожнювала моменти у книзі коли вони так називали один одного😌
І останнє , «Лісітея:Витончені ігри» це книга, де кожен дійсно веде свої Витончені ігри і деякі з них відкриваються аж наприкінці ✨
Було так багато моментів, які я читала з таким захватом і задоволенням, що їх не перерахувати🥰
-Я ніби маленький смерч пройшлася по королівству, порушивши
колишній порядок, -подумала Дагона(і це дійсно було так)
А їхні прізвиська (Кассіопея і Сіріус🥰)ну такі вже милі , що я просто обожнювала моменти у книзі коли вони так називали один одного😌
І останнє , «Лісітея:Витончені ігри» це книга, де кожен дійсно веде свої Витончені ігри і деякі з них відкриваються аж наприкінці ✨
This entire review has been hidden because of spoilers.
July 2, 2025
Кліше. Просування книги за допомогою ШІ контенту. Не здивуюсь, якщо і книгу за авторку написав ШІ, копіюючи відомі твори
July 2, 2025
Проходьте повз і не беріть до рук цю книгу.
June 30, 2025
Якщо ви фанати Двору шипів і троянд, то я б не рекомендувала вам читати Лісітею, тому що вірогідність закочування очей дуже висока 🙄
Кому я можу порекомендувати цю книгу? Для початку тим, хто лише знайомиться з таким жанром як роментезі, тоді для вас це буде дуже захопливо та цікаво. А також тим, хто хоче підтримати українських авторів 🥰
А тепер по порядку. Мені було дуже приємно, коли авторка запропонувала прочитати книгу ще до її виходу і начитавших хороших відгуків я очікувала на неймовірний сюжет. Направду, я його отримала, але він дуже, ну от дуже нагадував всім відомий цикл 🫣
Спочатку це навіть здавалось милим, я мала надію, що взяли схожу ідею та дадуть їй нове життя. Але певною мірою це вийшли сестри-близнючки 🙄
З плюсів:
➡️ книга читається максимально легко
➡️ тут є столітні і навіть тисячолітні чоловіки
➡️ неймовірні описи садів та квітів
➡️ багато апельсинів та кумквату, в якийсь момент мені захотілось читати лише коли їм апельсини
➡️ заради своєї коханої герой готовий зруйнувати світ та підтримує її у всі тому
➡️ політичні інтриги
З мінусів як ви вже зрозуміли це велика схожість з іншою книгою, деякі фрази були майже слово в слово, це виглядає наче фанфік 🥲
До речі, ще читала відгуки, що не відчувалась хімія між героями, а їхні діалоги нагадували допит. Направду ось тут не погоджуюсь, хімія відчувалась з першої зустрічі. А стосовно допитів? Ну це було логічно, адже він єдиний, хто був готовий відповідати на питання героїні чесно 😎
Та і йому подобалась її зухвалість, цікавість, бажання дізнаватись щось нове та розвивати свої здібності 😇
До речі, стосовно здібностей, випробувань та складних ситуацій. Головна героїня декілька разів потрапляла у вʼязницю і дуже легко звідти тікала. На третьому разі у мене закотились очі. Їй це так легко вдалось, хоча дехто і по 500років там просидів і не міг вийти 🗿
Зрозуміло, що всі випробування вона проходила дуже легко, якими б нереальними вони не здавались, а навчання йшло як по маслу. Нічого, що вона людина в світі фейрі, зате яка крута у свої 19 років 🤭
А ще було дуже багато нелогічних подій. І хоч книга доволі велика за обсягом, все відбувалось якось сумбурно. На описи навчання, садів, суконь та вечорів приділено дуже багато уваги. В той момент, як битви, випробування, перебування у вʼязниці, вирішення важливих політичних питань відбувається за декілька речень 🤔
Гумор та сцени 18+, це було ох і ах, але не в хорошому плані 😇
Як перше так і друге було доволі грубим. Нічого не маю проти, в кожного свої смаки та вподобання але але, головна героїня не шоб цнотлива, в неї був якийсь там хлопець колись. Але отак от відразу і такі «ігри» ну-ну 😤
Загалом, повторюсь, якщо ви лише плануєте познайомитись з роментезі, то рекомендую, вам сподобається. Та ще й книга неймовірно красива, принаймні на мій смак 💜
Що спільного в Лісітеї та ДШІТ:
➡️верховні правителі та доміни, одна вся така весняна, де роблять бали, а інша темного правителя
➡️два правителі, одного з яких вважають білим та пухнастим, а іншого пекельним правителем
➡️допомога у навчанні та написання листа невідомою мовою з вихвалянням себе
➡️посадити героїню біля себе на трон, точніше між ногами
➡️істерика на зборах правителів, що героїня шлюха
➡️ «у домініях ніколи не було правительок, лише правителі»
➡️випробовування
➡️затишний будинок замість палацу
➡️довірене коло друзів
➡️провидиця і пророцтво, яка дуже нагадало Суріеля
➡️звʼязуюче татуювання
➡️наймогутніший правитель
➡️а ще героїня написала картину
➡️перетворення у фейрі, буквально так само і той самий фінал
Кому я можу порекомендувати цю книгу? Для початку тим, хто лише знайомиться з таким жанром як роментезі, тоді для вас це буде дуже захопливо та цікаво. А також тим, хто хоче підтримати українських авторів 🥰
А тепер по порядку. Мені було дуже приємно, коли авторка запропонувала прочитати книгу ще до її виходу і начитавших хороших відгуків я очікувала на неймовірний сюжет. Направду, я його отримала, але він дуже, ну от дуже нагадував всім відомий цикл 🫣
Спочатку це навіть здавалось милим, я мала надію, що взяли схожу ідею та дадуть їй нове життя. Але певною мірою це вийшли сестри-близнючки 🙄
З плюсів:
➡️ книга читається максимально легко
➡️ тут є столітні і навіть тисячолітні чоловіки
➡️ неймовірні описи садів та квітів
➡️ багато апельсинів та кумквату, в якийсь момент мені захотілось читати лише коли їм апельсини
➡️ заради своєї коханої герой готовий зруйнувати світ та підтримує її у всі тому
➡️ політичні інтриги
З мінусів як ви вже зрозуміли це велика схожість з іншою книгою, деякі фрази були майже слово в слово, це виглядає наче фанфік 🥲
До речі, ще читала відгуки, що не відчувалась хімія між героями, а їхні діалоги нагадували допит. Направду ось тут не погоджуюсь, хімія відчувалась з першої зустрічі. А стосовно допитів? Ну це було логічно, адже він єдиний, хто був готовий відповідати на питання героїні чесно 😎
Та і йому подобалась її зухвалість, цікавість, бажання дізнаватись щось нове та розвивати свої здібності 😇
До речі, стосовно здібностей, випробувань та складних ситуацій. Головна героїня декілька разів потрапляла у вʼязницю і дуже легко звідти тікала. На третьому разі у мене закотились очі. Їй це так легко вдалось, хоча дехто і по 500років там просидів і не міг вийти 🗿
Зрозуміло, що всі випробування вона проходила дуже легко, якими б нереальними вони не здавались, а навчання йшло як по маслу. Нічого, що вона людина в світі фейрі, зате яка крута у свої 19 років 🤭
А ще було дуже багато нелогічних подій. І хоч книга доволі велика за обсягом, все відбувалось якось сумбурно. На описи навчання, садів, суконь та вечорів приділено дуже багато уваги. В той момент, як битви, випробування, перебування у вʼязниці, вирішення важливих політичних питань відбувається за декілька речень 🤔
Гумор та сцени 18+, це було ох і ах, але не в хорошому плані 😇
Як перше так і друге було доволі грубим. Нічого не маю проти, в кожного свої смаки та вподобання але але, головна героїня не шоб цнотлива, в неї був якийсь там хлопець колись. Але отак от відразу і такі «ігри» ну-ну 😤
Загалом, повторюсь, якщо ви лише плануєте познайомитись з роментезі, то рекомендую, вам сподобається. Та ще й книга неймовірно красива, принаймні на мій смак 💜
Що спільного в Лісітеї та ДШІТ:
➡️верховні правителі та доміни, одна вся така весняна, де роблять бали, а інша темного правителя
➡️два правителі, одного з яких вважають білим та пухнастим, а іншого пекельним правителем
➡️допомога у навчанні та написання листа невідомою мовою з вихвалянням себе
➡️посадити героїню біля себе на трон, точніше між ногами
➡️істерика на зборах правителів, що героїня шлюха
➡️ «у домініях ніколи не було правительок, лише правителі»
➡️випробовування
➡️затишний будинок замість палацу
➡️довірене коло друзів
➡️провидиця і пророцтво, яка дуже нагадало Суріеля
➡️звʼязуюче татуювання
➡️наймогутніший правитель
➡️а ще героїня написала картину
➡️перетворення у фейрі, буквально так само і той самий фінал
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 6, 2025
Ну що, це було дуже легко читати, можна вважати прочитала за два дні, розділ за розділом - ні одного нудного моменту. На початку, коли «ми» жили було трошки складно. Але після знайомства з Тіарнаном усе пішло як по маслу🤭
Багато цікавих, нетипових персонажів, які відчуваються живими. Дагона не дурна героїня, має свій характер, ні разу не розлючувала через свою поведінку - чесно, це один з частих мінусів ромфентезі, бо складно проникнутися історією коли тебе трішки бісить гг. Тут такого не було. Зовсім. І розвиток її як героїні був доволі логічний
Тіарнан - це моя любов. Чесно, до самого кінця не могла йому довіритись на усі сто - сумнівалась так само як гг. Хотілось би пожати йому руки за адекватність і за те що стримував свої «пориви» ахах. Він смішний, і розумний, і правитель і взагалі лапочка.
Про їх любовну лінію не маю що сказати. Як на мене, вона розвивались поступово й було таке відчуття, ніби це відбувається у реальності. Інколи забувала, що це видумані герої. Настільки це тонко прописано. Ніби мене прям «всосало» у світ і я ходила з ними разом, або це мені розказувала гг за келихом вина.
І світобудова це окреме задоволення.. Змії, павуки, чистокрилі, зелена зона. Різні домінї, їх правителі, міста. Видно, що світ гарно прописаний🥰
Я вже привʼязалась до персонажів і мені було сумно закінчувати. Думаю що довго буду про неї згадувати, вийшло дуже комфортно, велике дякую!
Багато цікавих, нетипових персонажів, які відчуваються живими. Дагона не дурна героїня, має свій характер, ні разу не розлючувала через свою поведінку - чесно, це один з частих мінусів ромфентезі, бо складно проникнутися історією коли тебе трішки бісить гг. Тут такого не було. Зовсім. І розвиток її як героїні був доволі логічний
Тіарнан - це моя любов. Чесно, до самого кінця не могла йому довіритись на усі сто - сумнівалась так само як гг. Хотілось би пожати йому руки за адекватність і за те що стримував свої «пориви» ахах. Він смішний, і розумний, і правитель і взагалі лапочка.
Про їх любовну лінію не маю що сказати. Як на мене, вона розвивались поступово й було таке відчуття, ніби це відбувається у реальності. Інколи забувала, що це видумані герої. Настільки це тонко прописано. Ніби мене прям «всосало» у світ і я ходила з ними разом, або це мені розказувала гг за келихом вина.
І світобудова це окреме задоволення.. Змії, павуки, чистокрилі, зелена зона. Різні домінї, їх правителі, міста. Видно, що світ гарно прописаний🥰
Я вже привʼязалась до персонажів і мені було сумно закінчувати. Думаю що довго буду про неї згадувати, вийшло дуже комфортно, велике дякую!
June 3, 2025
Я залишилась в захваті від цього роментезі. І хоча останнім часом я вважала, що цей жанр не для мене. Проте «Лісітея» огорнула своїм теплом, цікавим сюжетом і подіями у світі фейрі, не даючи можливості покинути історію ні на хвилину, слідкуючи за розвитком головної героїні та її оточення.
Напочатку книга мала солодкий після смак. Наче їси біленьку зефірку. Авторка цей період життя Дагони надалі у тексті згадує з подібною асоціацією, або ж мова все-таки про одного з персонажів 🤪
Читається книжка легко. Дагона майстерно використовує сарказм, гумор і флірт при спілкуванні, надаючи діалогом жвавості, реалізму. Подібним чином я спілкуюсь у житті)
Особливо хотілось би зазначити: чудову світобудову, опис місцевості й сильних героїв.
Вони зростають, змінюються і відкриваються з кожним розділом по-іншому. Ти закохуєшся в них, або починаєш ненавидіти.
Щодо сюжетних поворотів, то в книжці вони також є.
Милі й дуже гарячі моменти допомагають розкритись героям. І дійсно написані так чуттєво, що іноді перехоплювало подих. Наприкінці ж моя сентиментальна душа встигла навіть поплакати.
Я рада, що мала змогу прочитати цю чудову історію і вже очікую на продовження.
Напочатку книга мала солодкий після смак. Наче їси біленьку зефірку. Авторка цей період життя Дагони надалі у тексті згадує з подібною асоціацією, або ж мова все-таки про одного з персонажів 🤪
Читається книжка легко. Дагона майстерно використовує сарказм, гумор і флірт при спілкуванні, надаючи діалогом жвавості, реалізму. Подібним чином я спілкуюсь у житті)
Особливо хотілось би зазначити: чудову світобудову, опис місцевості й сильних героїв.
Вони зростають, змінюються і відкриваються з кожним розділом по-іншому. Ти закохуєшся в них, або починаєш ненавидіти.
Щодо сюжетних поворотів, то в книжці вони також є.
Милі й дуже гарячі моменти допомагають розкритись героям. І дійсно написані так чуттєво, що іноді перехоплювало подих. Наприкінці ж моя сентиментальна душа встигла навіть поплакати.
Я рада, що мала змогу прочитати цю чудову історію і вже очікую на продовження.
June 10, 2025
Дуже цікаве фентезі, мені сподобалося 😍 я зацінила усі жарти які були, дуже люблю коли їх багато в книжках і мій гумор сходиться з гумором авторки 😁 світоустрій дуже афігезний, досить детально прописаний і в мене навіть питання не встигали зʼявлятися, бо їх постійно задавала Дагона і їй одразу ж хтось на них відповідав, тож було все зрозуміло 😌
Початок був прям перенасичений подіями і вони так швидко відбувались, що я почала думати що вся книжка буде такою, але ні, ви не бійтесь, далі все буде йти повільно і так як треба, подій звісно буде вистачати, але вони будуть відбуватися не так швидко 😌
Тіарнан, вкрав моє сердечко, такого треба до нас в реальне життя, і бажано зі всіма його спецефектами 😁
Тепер дивлячись на апельсини, розкішні сади і зоряне небо я буду згадувати цю книжку ☺️😍
Це тверда 9/10 ✨
Початок був прям перенасичений подіями і вони так швидко відбувались, що я почала думати що вся книжка буде такою, але ні, ви не бійтесь, далі все буде йти повільно і так як треба, подій звісно буде вистачати, але вони будуть відбуватися не так швидко 😌
Тіарнан, вкрав моє сердечко, такого треба до нас в реальне життя, і бажано зі всіма його спецефектами 😁
Тепер дивлячись на апельсини, розкішні сади і зоряне небо я буду згадувати цю книжку ☺️😍
Це тверда 9/10 ✨
June 3, 2025
Ох, цей прекрасний світ фейрі! Незвичайний світ, цікаві персонажі, здібності, троп «від ненависті до кохання»-це все про книгу Наталії Івер «Лісітея. Витончені ігри».
Головна героїня- допитлива, сильна, цікава дівчина, яка не відступає від свого ні на крок. Вона зіштовхується з дуже великою кількістю випробувань на своєму шляху.
Книга наповнена гумором, фліртом, цікавими розмовами, дуже харизматичними героями.
Сам розвиток сюжету був таким кайфовим❤️
Я насолоджувалась кожним етапом розвитку в відносинах між головними персонажами, етапністю розвитку сили головної героїні і тд.
4 дні забування про сон і книга була прочитана🙈 (але є ще сильне бажання її перечитати, щоб знову поринути з головою).
Моя відверта рекомендація до прочитання ❤️
Читайте фентезі!🔥
June 4, 2025
Роментезі від української авторки - це вже щось 😍
Гарно прописані персонажі, сюжет та історія - ось що ви знайдете в цій книзі. Дякую авторці, що дала змогу насолодитися цим прекрасним світом.
P.s. прекрасні чоловіки також присутні!
Гарно прописані персонажі, сюжет та історія - ось що ви знайдете в цій книзі. Дякую авторці, що дала змогу насолодитися цим прекрасним світом.
P.s. прекрасні чоловіки також присутні!
June 3, 2025
Божееее як це було смачно я просто не передам словами, але спробую 😍
Зізнаюсь, перші 100-170 сторінок йшли якось дивно, а потім я така «ААААААА…. ТАК ОТ ЧОМУ». І я з впевненістю можу сказати – чим далі, тим все цікавіше закручується (не хочу спойлерити, але ви зрозумієте)
Люблю цю історію усім серцем 💘
Лісітея у мене стоїть в ряду улюблених історій, які я планую читати до кінця!!
Добре прописано все: від чарівних локацій з купою цікавих рослин (які мені деколи доводилось гуглити бо я дуб дерево в цьому) до другорядних персонажів, які не менш (а то і більш) цікаві за основну пару. От чесно, читаєш, і таке враження, що ти теж там ходиш з ними і проживаєш всі події на собі
Сюжет крутить голову як американські гірки, але як же це, бляха, класно. Не хватає пива й чіпсів хах
Хто любить канон з поділом фейрі на сезонні домінії, гарних чоловіків, широку систему магії і не зовсім “святе” життя правителів 🤭 – це все сюди
Зізнаюсь, перші 100-170 сторінок йшли якось дивно, а потім я така «ААААААА…. ТАК ОТ ЧОМУ». І я з впевненістю можу сказати – чим далі, тим все цікавіше закручується (не хочу спойлерити, але ви зрозумієте)
Люблю цю історію усім серцем 💘
Лісітея у мене стоїть в ряду улюблених історій, які я планую читати до кінця!!
Добре прописано все: від чарівних локацій з купою цікавих рослин (які мені деколи доводилось гуглити бо я дуб дерево в цьому) до другорядних персонажів, які не менш (а то і більш) цікаві за основну пару. От чесно, читаєш, і таке враження, що ти теж там ходиш з ними і проживаєш всі події на собі
Сюжет крутить голову як американські гірки, але як же це, бляха, класно. Не хватає пива й чіпсів хах
Хто любить канон з поділом фейрі на сезонні домінії, гарних чоловіків, широку систему магії і не зовсім “святе” життя правителів 🤭 – це все сюди
June 3, 2025
Не думала, що фентезі про фейрі виявлятимуть стільки емоцій та почуттів!
Дуже круто прописані герої, описи і деталі.
Я в щирому захваті.
Діалоги - просто неймовірні!!!
Хімія між героями, відкриття справжніх почуттів, хто друг, а хто ні 1 це щось вражаюче.
Читалось на одному диханні і хотілось
насолоджуватися довше!
Дуже чекаю теперь на продовження!
Дуже круто прописані герої, описи і деталі.
Я в щирому захваті.
Діалоги - просто неймовірні!!!
Хімія між героями, відкриття справжніх почуттів, хто друг, а хто ні 1 це щось вражаюче.
Читалось на одному диханні і хотілось
насолоджуватися довше!
Дуже чекаю теперь на продовження!
June 13, 2025
Лісітея. Витончені ігри.
Я пів дня збиралась з думками щоб якось скласти їх в слова😁
Спробую❤
Це Лісітея. Витончені ігри🥰
Від чудової авторки @nataliehiver ❤🥰
.
Це неймовірна історія яка має один величезний мінус... Після неї я не знаю як читати все інше, бо здається що такого адекватного роментезі з такими притомними героями я вже не знайду❤ Я безмежно вдячна авторці за те що обрала і мене в ряди ARC🥰 мені дуууже приємно і я отримала шалений "смерч" емоцій😉
.
Я хотіла читати повільно щоб розтягнути задоволення, бо я знала що коли я дійду до кінця то мені буде сумно що історія завершилась... І я не помилилась💔
.
Я дочитала зранку, але протягом дня я ловила себе на думці що хочу Лісітею почитати, брала телефон до рук...а потім згадувала що я вже завершила😅
.
І тепер я не знаю як дотерпіти до другої частини😁 Бо мені тепер як Дагоні - свербить, бо ж цікаво🤣
.
Я такої розумної, думаючої ГГ давно не зустрічала... Вона не вірить всьому що чує, про свого "Сиріуса"❤( о так, тепер Сіріус і Кассіопея для мене мають інше значення🥰, і тепер коли я чутиму ці назви я буду всміхатись) вона зважує, мислить критично, вона не додумує чогось неіснуючого, а коли і дізнається якісь секрети, то не плаче в істериці а знову таки перепитує щоб скласти всю картину☝
І це тааааак емоційно було🥰
Це був той випадок коли я в будь-який рандомний момент вигукувала послання героям і вела з ними діалог якщо що😁В певні моменти взагалі читала з відкритим ротом😁
Вперше за весь час мого активного читання мені таак хотілось обговорити книгу з кимось (тепер я зрозуміла, чому люди створюють книжкові клуби😁)
Це світ де є фейрі і не лише вони, де є підступні та небезпечні створіння, де ведуться дійсно "витончені ігри" де цікаві, живі діалоги між персонажами де гармонійні і класні сцени кохання❤
Сцени 18+ ... Боги, як я за них вдячна, я так вдячна за людські описи а не прутні та піструнці з кицьками🙏
Всього було достатньо, не затягнуто і не прісно, при цьому доволі палко😏😉
Я від щирого серденька раджу прочитати цю книгу, повірте вона вам точно треба! Це якісне, казкове та чуттєве роментезі🥰
Я пів дня збиралась з думками щоб якось скласти їх в слова😁
Спробую❤
Це Лісітея. Витончені ігри🥰
Від чудової авторки @nataliehiver ❤🥰
.
Це неймовірна історія яка має один величезний мінус... Після неї я не знаю як читати все інше, бо здається що такого адекватного роментезі з такими притомними героями я вже не знайду❤ Я безмежно вдячна авторці за те що обрала і мене в ряди ARC🥰 мені дуууже приємно і я отримала шалений "смерч" емоцій😉
.
Я хотіла читати повільно щоб розтягнути задоволення, бо я знала що коли я дійду до кінця то мені буде сумно що історія завершилась... І я не помилилась💔
.
Я дочитала зранку, але протягом дня я ловила себе на думці що хочу Лісітею почитати, брала телефон до рук...а потім згадувала що я вже завершила😅
.
І тепер я не знаю як дотерпіти до другої частини😁 Бо мені тепер як Дагоні - свербить, бо ж цікаво🤣
.
Я такої розумної, думаючої ГГ давно не зустрічала... Вона не вірить всьому що чує, про свого "Сиріуса"❤( о так, тепер Сіріус і Кассіопея для мене мають інше значення🥰, і тепер коли я чутиму ці назви я буду всміхатись) вона зважує, мислить критично, вона не додумує чогось неіснуючого, а коли і дізнається якісь секрети, то не плаче в істериці а знову таки перепитує щоб скласти всю картину☝
І це тааааак емоційно було🥰
Це був той випадок коли я в будь-який рандомний момент вигукувала послання героям і вела з ними діалог якщо що😁В певні моменти взагалі читала з відкритим ротом😁
Вперше за весь час мого активного читання мені таак хотілось обговорити книгу з кимось (тепер я зрозуміла, чому люди створюють книжкові клуби😁)
Це світ де є фейрі і не лише вони, де є підступні та небезпечні створіння, де ведуться дійсно "витончені ігри" де цікаві, живі діалоги між персонажами де гармонійні і класні сцени кохання❤
Сцени 18+ ... Боги, як я за них вдячна, я так вдячна за людські описи а не прутні та піструнці з кицьками🙏
Всього було достатньо, не затягнуто і не прісно, при цьому доволі палко😏😉
Я від щирого серденька раджу прочитати цю книгу, повірте вона вам точно треба! Це якісне, казкове та чуттєве роментезі🥰
June 12, 2025
Вона донька свого батька, дівчина яка понад усе бажає досягти своєї мети і робить все для цього. Але доля внесла корективи у їхнє з батьком щасливе життя і от вона залишається сам на сам зі всіма бідами які їй трапляються в житті. Одного для коли здавалося що це кінець усьому вона зустрічає принца який обіцяє її щасливе безтурботне майбутнє, але чи хоче вона таке життя і чи він та людина котру вона потребує чи це просто брехня прикрашена квітковим садом?
⠀
А тепер трішки про саму книгу це фантастичний світ фейрі який складається з декількох доміній, у кожної домінії є свої дари як вроджені так і набуті. Книга наповнена описами квітів та неймовірної природи, звісно куди без чудовищ які живуть у цьому світі. У нас є Дагона головна героїня саме від її імені буде книга, вона любить битись на мечах, захоплюється вивченням трав та спрагла до знань і дуже допитлива. Допитлива та войовнича вона буде поступово підкорювати та пізнавати світ фейрі. Знаходити друзів і звісно кохання, куди ж без принца темряви😈.
⠀
Я отримала море задоволення від читання книги це було цікаво та моментами гаряче🤌🏻діалоги між головними героями неймовірні адже тут троп від ворогів до коханців😈а я це обожнюю. Тут ти смієшся а на іншій сторінці між головними героями блискавка ⚡️пристрасті така що🤤стає спекотно 😅. Хочу ще додати що у нас багато класних другорядних персонажів, які не менш цікаві ніж наші герої тому чекаю наступних книг щоб познайомитися ще більше із цим всесвітом 😍
Моя оцінка 9/10
⠀
А тепер трішки про саму книгу це фантастичний світ фейрі який складається з декількох доміній, у кожної домінії є свої дари як вроджені так і набуті. Книга наповнена описами квітів та неймовірної природи, звісно куди без чудовищ які живуть у цьому світі. У нас є Дагона головна героїня саме від її імені буде книга, вона любить битись на мечах, захоплюється вивченням трав та спрагла до знань і дуже допитлива. Допитлива та войовнича вона буде поступово підкорювати та пізнавати світ фейрі. Знаходити друзів і звісно кохання, куди ж без принца темряви😈.
⠀
Я отримала море задоволення від читання книги це було цікаво та моментами гаряче🤌🏻діалоги між головними героями неймовірні адже тут троп від ворогів до коханців😈а я це обожнюю. Тут ти смієшся а на іншій сторінці між головними героями блискавка ⚡️пристрасті така що🤤стає спекотно 😅. Хочу ще додати що у нас багато класних другорядних персонажів, які не менш цікаві ніж наші герої тому чекаю наступних книг щоб познайомитися ще більше із цим всесвітом 😍
Моя оцінка 9/10
June 24, 2025
✨ Я цього хотіла і Всесвіт мене почув!
Не чула нічого про книгу поки не прочитала відгук на неї, потім ще один і ще один. Історія мене дуже зацікавила і я щиро хотіла її прочитати.
І ось це сталося! Я мала можливість познайомитися з цією дійсно нашумівшою останнім часом історією від.
👑 Лісітея – це солодка, як мед, історія про Світ фейрі та дівчину, яка за певним збігом обставин стає його частиною.
Мені сподобалося наскільки тут продуманий сюжет. Подій дуже багато і сюжет женеться зі швидкістю світла, але питань «що?», «чому?» і «як?» не виникає зовсім. Все логічно, обґрунтовано, пояснено.
👑 Авторка взяла основні канони про фейрі і на їх основі створила власний автентичний Світ із своєю будовою, устроєм, нормами, правилами та звичаями.
🦊 Дагона протягом читання в мене асоціювалася з лисичкою (не дивлячись на те, що вона змійка).Вона вміє хитрувати і підлаштовуватися під події, однак залишається вірною своїм принципах і не дасть об себе витирати ноги, а коли треба, то може й зубки показати.
😈 Допоки весь букстаграм закохався в Тіарнана, моє серце полонив (головне зло королівства) Моракс. Це буквально моя нова книжкова любов! Ну подобаються мені токсичні книжкові чоловіки, ну що я можу з цим зробити.
✨Лісітея – це історія для тих, хто любить:
1. роментезі;
2. історії про фейрі
3. не мерісьюшну героїню;
4. сильний, дотепний любовний інтерес;
5. динамічний сюжет;
6. масштабність подій та світоустрою;
7. гумор;
8. відсутність нелогічностей та сюжетних дірок.
Не чула нічого про книгу поки не прочитала відгук на неї, потім ще один і ще один. Історія мене дуже зацікавила і я щиро хотіла її прочитати.
І ось це сталося! Я мала можливість познайомитися з цією дійсно нашумівшою останнім часом історією від.
👑 Лісітея – це солодка, як мед, історія про Світ фейрі та дівчину, яка за певним збігом обставин стає його частиною.
Мені сподобалося наскільки тут продуманий сюжет. Подій дуже багато і сюжет женеться зі швидкістю світла, але питань «що?», «чому?» і «як?» не виникає зовсім. Все логічно, обґрунтовано, пояснено.
👑 Авторка взяла основні канони про фейрі і на їх основі створила власний автентичний Світ із своєю будовою, устроєм, нормами, правилами та звичаями.
🦊 Дагона протягом читання в мене асоціювалася з лисичкою (не дивлячись на те, що вона змійка).Вона вміє хитрувати і підлаштовуватися під події, однак залишається вірною своїм принципах і не дасть об себе витирати ноги, а коли треба, то може й зубки показати.
😈 Допоки весь букстаграм закохався в Тіарнана, моє серце полонив (головне зло королівства) Моракс. Це буквально моя нова книжкова любов! Ну подобаються мені токсичні книжкові чоловіки, ну що я можу з цим зробити.
✨Лісітея – це історія для тих, хто любить:
1. роментезі;
2. історії про фейрі
3. не мерісьюшну героїню;
4. сильний, дотепний любовний інтерес;
5. динамічний сюжет;
6. масштабність подій та світоустрою;
7. гумор;
8. відсутність нелогічностей та сюжетних дірок.
June 26, 2025
Я прочитала захопливу історію про дівчину Дагону.Вона вражала своєю мужністю,розумом,гострим язичком та добротою🥹❤️🔥
Я обожнюю фентезі в яких присутні фейрі та магія💕Таке атмосферне,цікаве і саркастичне🤭🤭
Якщо ви любите самовпевнених,гарячих альфа-самців фейрі які на кожному кроці сиплять хтивими жартами та сарказмом,і дівчат,які відповідають тим самим- то «Лісітея» це ваша історія!!❤️🔥Якщо ви любите ДШІТ то ОБОВ‘ЯЗКОВО прочитайте❤️🔥❤️🔥❤️🔥
Я читала в «захльоб»,тому моя щира рекомендація🥹❤️🔥
Я обожнюю фентезі в яких присутні фейрі та магія💕Таке атмосферне,цікаве і саркастичне🤭🤭
Якщо ви любите самовпевнених,гарячих альфа-самців фейрі які на кожному кроці сиплять хтивими жартами та сарказмом,і дівчат,які відповідають тим самим- то «Лісітея» це ваша історія!!❤️🔥Якщо ви любите ДШІТ то ОБОВ‘ЯЗКОВО прочитайте❤️🔥❤️🔥❤️🔥
Я читала в «захльоб»,тому моя щира рекомендація🥹❤️🔥
June 3, 2025
Чудове українське роментезі. Не дивлячись на велику кількість героїв, насичений сюжет, прочитала на одному диханні, навіть не розуміючи, як пройшов час.
June 4, 2025
Книга справила дуже приємне враження. Авторці вдалося створити живих, глибоких персонажів — вони не картонні, не шаблонні, а з прописаною мотивацією та розвитком.
Особливо сподобалася головна героїня та те, як поступово, тонко і природно в її історії зароджується почуття — ця грань справді передана майстерно🤌
✨️Світ Лісітеї теж вартий окремої похвали: королівство виглядає цілісним, продуманим, а фейрі — багатошарові з цікавою магією та внутрішніми конфліктами. Відчувається, що авторка вкладала багато уваги у деталі світу
Рекомендую книгу всім шанувальникам романтичного фентезі, особливо тим, хто цінує повільне розгортання стосунків, добре прописаний світ і харизматичних персонажів.
Особливо сподобалася головна героїня та те, як поступово, тонко і природно в її історії зароджується почуття — ця грань справді передана майстерно🤌
✨️Світ Лісітеї теж вартий окремої похвали: королівство виглядає цілісним, продуманим, а фейрі — багатошарові з цікавою магією та внутрішніми конфліктами. Відчувається, що авторка вкладала багато уваги у деталі світу
Рекомендую книгу всім шанувальникам романтичного фентезі, особливо тим, хто цінує повільне розгортання стосунків, добре прописаний світ і харизматичних персонажів.
June 8, 2025
Це книжка, яка читається на одному подиху — легка, мрійлива і дуже “під настрій”. Ідеально підійде для підлітків і молоді: 16–23 роки — саме той вік, коли такі історії найбільше чіпляють. У ній багато романтики, атмосферності, але місцями було навіть занадто солодко, як десерт із занадто великою порцією цукру 😅
Фінал вийшов надто швидким — хотілося трохи більше глибини й розвитку подій. Але загалом це саме те чтиво, яке добре заходить увечері — під келих вина або чашку чаю. Ні до чого не зобов’язує, просто приємно провести час.
Чи буду я читати продовження- так, думаю, події там будуть «ох і ух»)
Фінал вийшов надто швидким — хотілося трохи більше глибини й розвитку подій. Але загалом це саме те чтиво, яке добре заходить увечері — під келих вина або чашку чаю. Ні до чого не зобов’язує, просто приємно провести час.
Чи буду я читати продовження- так, думаю, події там будуть «ох і ух»)
June 26, 2025
Це було неймовірно і дуже захопливо.
Це була як казка для дорослих (особливо під кінець, коли з'явились сцени 18+, досить непогані, доречі). Атмосферу казковості створює невимовно велика кількість різних квітів всюди, незвичайні створіння з різними магічним дарами та описи гарних місць і подій.
Тут так багато всього відбувається, але при цьому немає непотрібної драми. Тут є і цікавий світоустрій, який спочатку був мені навіть складним, але чим більше читала, тим більше розуміла його. І приємні герої, розумні та харизматичні чоловіки, хитрі жінки. Головна героїня така трохи наївна, але протягом книги зростає як особистість. У неї завжди є купа питань, чим дуже мені нагадала мене 😅
До цієї книги тягнулась рука, що мені дуже важливо, вона дуже легко і швидко читалась. А ще класний фінал, він не залишає тебе в ступорі «А як так, що ж тепер далі», що я дуже не люблю, але при цьому продовження так і проситься.
Моє перше знайомство з фейрі пройшло успішно, дуже відпочила з цією книгою)
Це була як казка для дорослих (особливо під кінець, коли з'явились сцени 18+, досить непогані, доречі). Атмосферу казковості створює невимовно велика кількість різних квітів всюди, незвичайні створіння з різними магічним дарами та описи гарних місць і подій.
Тут так багато всього відбувається, але при цьому немає непотрібної драми. Тут є і цікавий світоустрій, який спочатку був мені навіть складним, але чим більше читала, тим більше розуміла його. І приємні герої, розумні та харизматичні чоловіки, хитрі жінки. Головна героїня така трохи наївна, але протягом книги зростає як особистість. У неї завжди є купа питань, чим дуже мені нагадала мене 😅
До цієї книги тягнулась рука, що мені дуже важливо, вона дуже легко і швидко читалась. А ще класний фінал, він не залишає тебе в ступорі «А як так, що ж тепер далі», що я дуже не люблю, але при цьому продовження так і проситься.
Моє перше знайомство з фейрі пройшло успішно, дуже відпочила з цією книгою)
June 16, 2025
Книга засмоктує у свій жорстокий, красивий і дійсно витончений світ буквально з першої сторінки. Фейрі, магія, політичні ігри і трошечки вайбу книжечок Джейн Остен це саме те, що треба для розслаблення і відволікання. Хоч і обсяг книжки великий, прочитати її можна буквально за декілька вечорів і залишитися з приємним післясмаком 😌
June 14, 2025
Затишне роментезі, цікава світобудова, харизматичні герої. Сюжет не дуже динамічний, але це нормально як для першої частини серії. Хотілось більше описів битв, випробувань і тд, але читати було захоплююче😍
September 18, 2025
Дуже круто та надихає, що українські автори створюють та занурюють читачів у магічні світи. І мій перший досвід ARC читача, був саме з книгою "Лісітея. Витончені ігри" авторки Наталі Івер.
Найбільше мене вразив масштаб всесвіту із домініями, різноманітними істотами, законами та інтригами. Події розвиваються настільки швидко, що іноді я ловила себе на тому, що перегортала кілька сторінок назад, аби ще раз зануритися в контекст і не втратити жодної деталі.
Особливу увагу хочу приділити головній героїні, її трансформації - від тендітної, але рішучої, інколи імпульсивної дівчини до сильної, вагомої постаті у магічному світі (стараюсь без спойлерів). Авторка вдало поєднує внутрішній розвиток персонажа з випробуваннями, що на неї звалюються, тому героїня виглядає живою та справжньою.Ну і звичайно інтимні описи, це було прекрасно, без бруду, із легким кокетством, життєво, та чуйно.
Відмічу стиль написання, однозначно це було яскраво, смачно та насичено. В описах буквально відчуваються запахи: апельсинові ноти, квіткові аромати. Деякі квіти я навіть погуглила). Окремий плюсик авторці за легкий гумор, що врівноважує драматичні моменти, і тонкі інтриги, які тримають у напрузі.
З мінусів я б відзначила те, що іноді хотілося б більше емоційної глибини. У сценах, де персонажі переживають сильні почуття, бракувало детальніших описів, а саме тих нюансів, які дозволяють відчути їхній біль, радість чи розпач.
Дуже сподобався додатковий бонус від авторки, це документ із картою та візуалізаціями головних героїв. Це неймовірно допомагає уяві, адже ще більше занурює в атмосферу книги.
Загалом,"Лісітея. Витончені ігри" це яскравий приклад того, що в Україні є чудові, творчі автори, які творять у жанрі ромфентезі на високому рівні. Чекаю на продовження цієї історії....
Найбільше мене вразив масштаб всесвіту із домініями, різноманітними істотами, законами та інтригами. Події розвиваються настільки швидко, що іноді я ловила себе на тому, що перегортала кілька сторінок назад, аби ще раз зануритися в контекст і не втратити жодної деталі.
Особливу увагу хочу приділити головній героїні, її трансформації - від тендітної, але рішучої, інколи імпульсивної дівчини до сильної, вагомої постаті у магічному світі (стараюсь без спойлерів). Авторка вдало поєднує внутрішній розвиток персонажа з випробуваннями, що на неї звалюються, тому героїня виглядає живою та справжньою.Ну і звичайно інтимні описи, це було прекрасно, без бруду, із легким кокетством, життєво, та чуйно.
Відмічу стиль написання, однозначно це було яскраво, смачно та насичено. В описах буквально відчуваються запахи: апельсинові ноти, квіткові аромати. Деякі квіти я навіть погуглила). Окремий плюсик авторці за легкий гумор, що врівноважує драматичні моменти, і тонкі інтриги, які тримають у напрузі.
З мінусів я б відзначила те, що іноді хотілося б більше емоційної глибини. У сценах, де персонажі переживають сильні почуття, бракувало детальніших описів, а саме тих нюансів, які дозволяють відчути їхній біль, радість чи розпач.
Дуже сподобався додатковий бонус від авторки, це документ із картою та візуалізаціями головних героїв. Це неймовірно допомагає уяві, адже ще більше занурює в атмосферу книги.
Загалом,"Лісітея. Витончені ігри" це яскравий приклад того, що в Україні є чудові, творчі автори, які творять у жанрі ромфентезі на високому рівні. Чекаю на продовження цієї історії....
Displaying 1 - 30 of 74 reviews