What do you think?
Rate this book
Його називали морем. Балада на дев'ять голосів
Ці історії складені з води і тиші. Із утрати. Із пам’яті. Із місця, яке було колись – і якого більше нема.
6 червня 2023 року о 2:50 ночі російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію, спустошивши Каховське водосховище, спричинивши нищівну повінь нижче за течією Дніпра та оголивши похований під водою Великий Луг. «Його називали морем» – це дев’ять глибоко особистих монологів, завдяки яким історія цього місця постає від давніх давен і до сьогоднішнього дня. Із поетичною силою та безжальною ясністю в них переплітаються голоси тих, хто втратив домівки й минуле у повені; тих, для кого Каховське «море! – частина особистої біографії та об’єкт дослідження з перспективи різних галузей; і тих, хто оплакує не лише руйнацію гідроелектростанції, а й перервану тяглість місця. Разом ці голоси витворюють дивовижну баладу про Великий Луг, що став морем, але не забув, як бути Великим Лугом.
6 червня 2023 року о 2:50 ночі російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію, спустошивши Каховське водосховище, спричинивши нищівну повінь нижче за течією Дніпра та оголивши похований під водою Великий Луг. «Його називали морем» – це дев’ять глибоко особистих монологів, завдяки яким історія цього місця постає від давніх давен і до сьогоднішнього дня. Із поетичною силою та безжальною ясністю в них переплітаються голоси тих, хто втратив домівки й минуле у повені; тих, для кого Каховське «море! – частина особистої біографії та об’єкт дослідження з перспективи різних галузей; і тих, хто оплакує не лише руйнацію гідроелектростанції, а й перервану тяглість місця. Разом ці голоси витворюють дивовижну баладу про Великий Луг, що став морем, але не забув, як бути Великим Лугом.
216 pages, Paperback
Published January 1, 2025
32 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
June 23, 2025
Лише 400 паперових копій, і одна з них тепер житиме на моїй поличці. Важливий документ про пам'ять, свідчення і людей, життя яких невідривно пов'язане з Каховським морем і його катастрофами, від створення до руйнування.
June 6, 2025
Важко сформулювати думки. Попри всю трагічність підриву Каховського водосховища ця книга - вона про надію. Про землю, що самозцілюється. Про людей, які так люблять свій Великий Луг, свій південь, свій степ, Херсон, Каховку. Трохи про всіх нас, бо там на дні - і наша історія теж.
June 20, 2025
читається дуже легко, хоча зважаючи на тему, не очікувала, шо саме це скажу першою чергою. дев'ять історій, шо описують передумови і контекст великого лугу і каховської ГЕС з точки зору екології, етнографії, археології, історії. історії мають певну структуру, від чого було трошки заколисуюче відчуття, наче ви сидите в колі і представляєтеся. до цього про історію цього місця я мала дуже фрагментарне знання, тому дуже вдячна за цю розвідку — вона дала мені більш комплексне уявлення, цілий вир різноманітних емоцій і речі на подумать.
August 15, 2025
Збірка свідчень про Каховське водосховище до та після підриву дамби. На жаль, я ніколи не була в Новій Каховці чи навіть у Херсонській області, але книга виявилась дуже близькою мені по духу, адже Нова Каховка, як і Світловодськ (моє рідне місто), були засновані через будівництво ГЕС. У нас теж люди частіше називають водосховище Кременчуцьким морем і теж мають дуже ніжне ставлення до нього, попри трагічну історію утворення каскаду на Дніпрі.
Люди, які ніколи не бачили Дніпровського каскаду, слабо уявляють його масштаби. Дійсно важко повірити, що на Дніпрі можна було утворити настільки величезне водосховище, що побачити інший берег просто неможливо. Такий проєкт вимагав абсолютно шалених дій, людей виселяли селами. Хоча слово «виселяли» тут не дуже пасує, адже населення лише інформували про дату, до якої потрібно розібрати та вивезти свою хату. Компенсації та оцінка майна були несправедливими і неправильними, а багато чого взагалі не розбирали і не вивозили, попри обіцянки. Наприклад, багато цвинтарів було затоплено, і в перші місяці створення водосховища можна було побачити плаваючі домовини.
При створенні цілого каскаду дуже постраждала українська спадщина, унікальна природа та славнозвісні дніпровські плавні. При будівництві Каховського водосховища було затоплено Великий Луг - місце осередку Запорізької Січі.
У книзі згадується про унікальні памʼятки різних періодів, які вдалося знайти. Багато з них зберігались у місцевих музеях і тепер вкрадені росією. Перед затопленням ці місця не були досліджені археологами. Враховуючи, що Каховська ГЕС була малоефективною і для виробництва електроенергії, і для зрошення полів, не виключено, що її створення було частково необхідне й задля знищення української історії.
Перед будівництвом Дніпрогесу, наприклад, ще діяла політика коренізації, і радянська влада дала завдання Дмитру Яворницькому скласти опис та зробити фоторепортаж місцевості (У книзі «Дніпрові пороги», до речі, багато фото та карт, чого дуже не вистачає у «Його називали морем»). Каховська ж ГЕС створювалась останньою, уже після війни. Владу вже не цікавило збереження ні історії, ні унікальної природи.
Для будівництва ГЕС архітектори дуже постаралися, придумали цікаві форми для будівлі, шпилі й скульптури, але через постанову про усунення надмірностей в архітектурі знищили все, навіть готові скульптури.
Підрив дамби був з одного боку передбачуваним кроком, а з іншого все одно глибоко шокуючим. Я памʼятаю, як чоловік розбудив мене і сказав про це. Я не могла повірити в новини, і всі ці кадри здавалися жахливим сном. Цілий день я не могла зібрати себе докупи. Цікаво, що спільним для жителів Світловодська і Нової Каховки завжди був страх прориву дамби. У дитинстві це була страшилка, а в дорослому віці - практичний план, як діяти у випадку аварії.
Іронічно, що при створенні водосховища було зруйновано унікальну природу плавнів, через що загинуло багато тварин, а після підриву дамби багато тварин загинуло знову або одразу, або з часом, через посуху. Хоча на початку 90-х багато говорили про знищення Каховського водосховища, але ніхто не міг уявити такого знищення - насильницького, жорстокого і неконтрольованого.
Люди вибиралися на дахи своїх будинків, а під час порятунку човнами росіяни розстрілювали їх за «порушення комендантської години».
І хоча загалом це страшна екологічна катастрофа, життя завжди знаходить шлях, і на березі Дніпра відроджується нова екосистема. Досліджувати її практично неможливо через велику небезпеку, але місцеві жителі розповідають, що тепер там живуть кабани і куниці.
В цілому — чудова збірка, але дійсно не вистачає фото та карт для доповнення текстів, особливо в частині про унікальні для археологів місцевості.
Люди, які ніколи не бачили Дніпровського каскаду, слабо уявляють його масштаби. Дійсно важко повірити, що на Дніпрі можна було утворити настільки величезне водосховище, що побачити інший берег просто неможливо. Такий проєкт вимагав абсолютно шалених дій, людей виселяли селами. Хоча слово «виселяли» тут не дуже пасує, адже населення лише інформували про дату, до якої потрібно розібрати та вивезти свою хату. Компенсації та оцінка майна були несправедливими і неправильними, а багато чого взагалі не розбирали і не вивозили, попри обіцянки. Наприклад, багато цвинтарів було затоплено, і в перші місяці створення водосховища можна було побачити плаваючі домовини.
При створенні цілого каскаду дуже постраждала українська спадщина, унікальна природа та славнозвісні дніпровські плавні. При будівництві Каховського водосховища було затоплено Великий Луг - місце осередку Запорізької Січі.
У книзі згадується про унікальні памʼятки різних періодів, які вдалося знайти. Багато з них зберігались у місцевих музеях і тепер вкрадені росією. Перед затопленням ці місця не були досліджені археологами. Враховуючи, що Каховська ГЕС була малоефективною і для виробництва електроенергії, і для зрошення полів, не виключено, що її створення було частково необхідне й задля знищення української історії.
Перед будівництвом Дніпрогесу, наприклад, ще діяла політика коренізації, і радянська влада дала завдання Дмитру Яворницькому скласти опис та зробити фоторепортаж місцевості (У книзі «Дніпрові пороги», до речі, багато фото та карт, чого дуже не вистачає у «Його називали морем»). Каховська ж ГЕС створювалась останньою, уже після війни. Владу вже не цікавило збереження ні історії, ні унікальної природи.
Для будівництва ГЕС архітектори дуже постаралися, придумали цікаві форми для будівлі, шпилі й скульптури, але через постанову про усунення надмірностей в архітектурі знищили все, навіть готові скульптури.
Підрив дамби був з одного боку передбачуваним кроком, а з іншого все одно глибоко шокуючим. Я памʼятаю, як чоловік розбудив мене і сказав про це. Я не могла повірити в новини, і всі ці кадри здавалися жахливим сном. Цілий день я не могла зібрати себе докупи. Цікаво, що спільним для жителів Світловодська і Нової Каховки завжди був страх прориву дамби. У дитинстві це була страшилка, а в дорослому віці - практичний план, як діяти у випадку аварії.
Іронічно, що при створенні водосховища було зруйновано унікальну природу плавнів, через що загинуло багато тварин, а після підриву дамби багато тварин загинуло знову або одразу, або з часом, через посуху. Хоча на початку 90-х багато говорили про знищення Каховського водосховища, але ніхто не міг уявити такого знищення - насильницького, жорстокого і неконтрольованого.
Люди вибиралися на дахи своїх будинків, а під час порятунку човнами росіяни розстрілювали їх за «порушення комендантської години».
І хоча загалом це страшна екологічна катастрофа, життя завжди знаходить шлях, і на березі Дніпра відроджується нова екосистема. Досліджувати її практично неможливо через велику небезпеку, але місцеві жителі розповідають, що тепер там живуть кабани і куниці.
В цілому — чудова збірка, але дійсно не вистачає фото та карт для доповнення текстів, особливо в частині про унікальні для археологів місцевості.
August 9, 2025
дуже важлива і болюча книга про страшний злочин росіян - руйнування Каховсьої ГЕС. Книга про біль і це не можливо читати без сліз.
August 2, 2025
Це збірка матеріалів і свідчень про різні аспекти життя і факти пов'язані з Казовською ГЕС.
Більшість написаного я знала, але про Нову Каховка наприклад прочитала вперше) шкода, що я там не бувала до навали з боліт.
Найважче читати другий розділ. Хоч він дуже м'який і короткий, так все ж злочини окупантів то злочини окупантів...
Сама книжка зроблена якісно, на дуже щільному папері, аж занадто😅
Рада, що вона в мене є.
Більшість написаного я знала, але про Нову Каховка наприклад прочитала вперше) шкода, що я там не бувала до навали з боліт.
Найважче читати другий розділ. Хоч він дуже м'який і короткий, так все ж злочини окупантів то злочини окупантів...
Сама книжка зроблена якісно, на дуже щільному папері, аж занадто😅
Рада, що вона в мене є.
June 29, 2025
Хороші, живі, болючі історії. Надзвичайно важлива тема. Дуже потрібна книжка.
Але дуже слабеньке оформлення, і бракує фото/карт/ілюстрацій.
Але дуже слабеньке оформлення, і бракує фото/карт/ілюстрацій.
Displaying 1 - 7 of 7 reviews