What do you think?
Rate this book
Коли на плечі дванадцятилітнього хлопчика лягає тягар відповідальності за інших, коли весь cтрашний ліс повстає проти нього, коли самому треба вирішувати, що є добре і що є погано, кожен крок небезпечної мандрівки може виявитися останнім… Чи вдасться герою дійти до мети своєї подорожі? Чи пощастить йому врятувати людей і при цьому не перетворитися на вовкулаку? Чи допоможе йому те, що він іще підліток а чи встане на заваді?..
200 pages, Hardcover
First published January 1, 2004
3 people are currently reading
56 people want to read
About the author
Сергій Оксеник
5 books8 followersСергі́й Семе́нович Іваню́к (літературний псевдонім — Сергій Оксеник; * 7 січня 1952, Миколаїв) — літературознавець, письменник, журналіст, критик і перекладач, кандидат філологічних наук, один із відроджувачів Національного університету «Києво-Могилянська академія», доцент кафедри літератури й іноземних мов.
Закінчив СШ № 48 в Миколаєві, вчився на факультеті журналістики КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Проходив практику в Миколаївській студії телебачення. З 1976 по 1980 рр.. працював на республіканському радіо. В 1981–1983 рр.. — завідуючий відділом журналу «Піонерія». Працював в редакції журналу «Слово і час».
З 1991 року працював над проектом відродження Києво-Могилянської академії. Після її відкриття в 1992 році став деканом факультету гуманітарних наук, а з 1994 по 2000 рік — ректором. Зараз він працює на кафедрі літератури й іноземних мов Києво-Могилянської академії, викладає два курси: «Основи літературної творчості» та «Українська драма першої половини ХХ ст.».
За відгуками студентів «Хороший спеціаліст, грошей не бере, з почуттям гумору, в міру вимогливий, непогано ставиться до студентів.»
Подарував науковій бібліотеці НаУКМА колекцію книг, перлиною якої є книга Віктора Аскоченського «Кієвъ с древнейшимъ его училищем Академіею» (1856 р.).
З січня 2006 року — головний редактор журналу «Однокласник».
Сергій Іванюк почав публікувати оповідання для дітей у 1980-х роках. 2004 року вийшла перша книга пригодницько-фантастичного роману «Лісом, небом, водою» під назвою «Лисий». 2005 р. вийшло друге видання цієї книжки. А 2007 р. — друга книга роману, що називається «Леля». Нещодавно побачила світ кінцева частина трилогії — "Інженер".
Має понад 100 публікацій українською, російською, німецькою, англійською, шведською, грузинською, чуваською та іншими мовами. У тому числі переклади з англійської та російської.
Закінчив СШ № 48 в Миколаєві, вчився на факультеті журналістики КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Проходив практику в Миколаївській студії телебачення. З 1976 по 1980 рр.. працював на республіканському радіо. В 1981–1983 рр.. — завідуючий відділом журналу «Піонерія». Працював в редакції журналу «Слово і час».
З 1991 року працював над проектом відродження Києво-Могилянської академії. Після її відкриття в 1992 році став деканом факультету гуманітарних наук, а з 1994 по 2000 рік — ректором. Зараз він працює на кафедрі літератури й іноземних мов Києво-Могилянської академії, викладає два курси: «Основи літературної творчості» та «Українська драма першої половини ХХ ст.».
За відгуками студентів «Хороший спеціаліст, грошей не бере, з почуттям гумору, в міру вимогливий, непогано ставиться до студентів.»
Подарував науковій бібліотеці НаУКМА колекцію книг, перлиною якої є книга Віктора Аскоченського «Кієвъ с древнейшимъ его училищем Академіею» (1856 р.).
З січня 2006 року — головний редактор журналу «Однокласник».
Сергій Іванюк почав публікувати оповідання для дітей у 1980-х роках. 2004 року вийшла перша книга пригодницько-фантастичного роману «Лісом, небом, водою» під назвою «Лисий». 2005 р. вийшло друге видання цієї книжки. А 2007 р. — друга книга роману, що називається «Леля». Нещодавно побачила світ кінцева частина трилогії — "Інженер".
Має понад 100 публікацій українською, російською, німецькою, англійською, шведською, грузинською, чуваською та іншими мовами. У тому числі переклади з англійської та російської.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
June 29, 2020
Скільки разів не перечитуй, а знаходяться у Оксеника якісь глибинні шари, яких раніше не помітив, а тепер спливають на поверхню. Раджу прочитати і у свій час перечитати всім.
April 23, 2021
Якраз дочитала (вдруге, вперше далекого 2008 року, як тільки купила) першу книжку трилогії Сергія Оксеника.
Думаю про те, який яскравий і живий цей герой (і Леля, звісно, теж, але сьогодні не про неї). Думаю про те, який світ нас чекає через умовні триста років. Бо світ, змальований у "Лісом, небом, водою" не дуже привабливий. І це ж треба, що саме сьогодні – День Землі, тож тема вичерпаних природних ресурсів як ніколи актуальна.
Думаю про ті суперсили, які мають персонажі Сергія Оксеника. Чути небезпеку, користуватися магічними предметами, відчувати воду, розбиратися з механізмами, розповідати історії.
"Лисий" – ідеальна казка. Колись на курсі з літтворчості Сергій Семенович дав нам написати казку. Я "балувалась", і так захопилася, що за всім цим не помітила головного: казка має чітку структуру, якої я не дотрималася. Спостерігати за тим, як герой долає смертельні небезпеки, – ось що нам цікаво читати в казці, а не вправляння у стилістиці.
Коли читаєш сучасні казки, довші чи коротші, одразу помічаєш, коли їхні автори не відають про структуру. Герой-підліток, ініціація, дорослішання, небезпека, символічна смерть, помічники. Усе це є в Лисого. Бідний хлопець так часто в небезпеці, що мені його аж шкода. То їдючі жаби, то вовкулаки, то ще якась біда. При цьому немає ні їжі, ні питної води вдосталь. І ще тебе жене місія, про яку нікому не можна розповідати.
Раніше я не помічала того, що світ Оксеника – після страшної епідемії, як-от тепер. І такий страшний цей світ, що не дай Боже.
Думаю про те, який яскравий і живий цей герой (і Леля, звісно, теж, але сьогодні не про неї). Думаю про те, який світ нас чекає через умовні триста років. Бо світ, змальований у "Лісом, небом, водою" не дуже привабливий. І це ж треба, що саме сьогодні – День Землі, тож тема вичерпаних природних ресурсів як ніколи актуальна.
Думаю про ті суперсили, які мають персонажі Сергія Оксеника. Чути небезпеку, користуватися магічними предметами, відчувати воду, розбиратися з механізмами, розповідати історії.
"Лисий" – ідеальна казка. Колись на курсі з літтворчості Сергій Семенович дав нам написати казку. Я "балувалась", і так захопилася, що за всім цим не помітила головного: казка має чітку структуру, якої я не дотрималася. Спостерігати за тим, як герой долає смертельні небезпеки, – ось що нам цікаво читати в казці, а не вправляння у стилістиці.
Коли читаєш сучасні казки, довші чи коротші, одразу помічаєш, коли їхні автори не відають про структуру. Герой-підліток, ініціація, дорослішання, небезпека, символічна смерть, помічники. Усе це є в Лисого. Бідний хлопець так часто в небезпеці, що мені його аж шкода. То їдючі жаби, то вовкулаки, то ще якась біда. При цьому немає ні їжі, ні питної води вдосталь. І ще тебе жене місія, про яку нікому не можна розповідати.
Раніше я не помічала того, що світ Оксеника – після страшної епідемії, як-от тепер. І такий страшний цей світ, що не дай Боже.
August 29, 2016
Захопливий світ пригодницького жанру мені в шкільні роки відкрив для мене Жуль Верн - читати наче і довго, але книжки не відпускають, ти наче на гачку і знову й знову повертаєшся до історії, бажаючи дізнатися продовження. До чого я це все? А до того, що шкода, що в підлітковому віці не було такої чудової української альтернативи на книжковому ринку) Зараз ти вже переживаєш прочитане не так гостро, але все одно я дуже рада, що Сергій Іванюк дав мені зайву нагоду пишатися своїм, українським.
October 5, 2020
Пригодницький роман-антиутопія, дія якого відбувається після якогось апокаліпсису. Люди не живуть, а виживають, принишклі по селах у страху перед природою. Знайшлося місце і для надприродних істот і здібностей. Спочатку здалося нудним, але після 50 сторінок втяглася в цей дивний світ і вже не хотілося відриватися. Дуже гарний стиль оповідача, читала і бачила все, що відбувається. Рекомендую, якщо ви не проти літератури для підлітків :)
November 7, 2017
непогане підліткове читання. не шедевр, на жаль — бракує чогось, якоїсь сюжетної стриманості, наче наліплено багато на купу… але пригоди є, тож підліткам може бути цікаво.
October 13, 2020
Лисий йде в руїну щоб знайти спосіб урятуват. Своє село. Стрічає Лелю та дітей. Вони рятуються від небезпек. Врешті решт не знайшовши нічого вони повертаються в село в риють кририцю.
This entire review has been hidden because of spoilers.
September 21, 2023
зняла зірочку за ґендерні ролі навішані на постапокаліптичних дітей, в іншому ай лайкд іт вері мач (еґен)
March 7, 2025
тим хто виживе доведеться жити в новому світі.
May 21, 2019
Цe один з тих пригодницьких романів, які написані як для українських дітей так і для будь кого. Мені дуже сподобався підхід з яким побудована ця історія. В першій книжці головні герої - діти, і написано воно для підлітків. Весело, просто, закручено, різні пригоди. Щось з міфології, щось зовсім нове і ще не згадане. Фантастичний світ з своїми правилами і законами. Захопливе читання для такої удиторії, мені здається, тому це чудовий екземпляр вартий уваги, якщо є діти в сім.ї. Не згідна я з порівнянням "краще за Гаррі Потера", але однозначно вартує того, щоби бути показаним.
Displaying 1 - 9 of 9 reviews