What do you think?
Rate this book
ガンニバル [Gannibal] #11
Ґаннібал. Том 11
Мов грім серед ясного неба всім Куґе прокотилася новина: божевільна Ґін вижила!
Тепер вона може спокійно шастати селищем як звичайнісінька жінка з немовлям на руках і не викликати жодних підозр. Однак це ще далеко не найгірше. Свого часу холоднокровна вбивця мала стати жертвою для бога Куру-но-камі в обмін на процвітання цієї землі. А оскільки її не було принесено, над усіма нависнуть нещастя — неврожаї, голод, смерть…
Остання довго не змушує на себе чекати. Незабаром у горах знаходять тіло чоловіка з випотрошеними нутрощами. Наступним може стати будь-хто інший… Тож місцевим не дає спокою думка: чи могла Ґін вижити й діяти сама?
Час минає. Чутки про зрадника ширяться, зниклих і вбитих більшає. Понівечені тіла знаходять серед хащ у химерних, наче ритуальних, позах. Поступово панування над Куґо переходить спочатку до страху перед Ґін, а потім — і до її кровожерливих й амбітних лап…
Чим ця історія закінчиться — відомо давно, однак її деталі ще доведеться розкрити.
Тепер вона може спокійно шастати селищем як звичайнісінька жінка з немовлям на руках і не викликати жодних підозр. Однак це ще далеко не найгірше. Свого часу холоднокровна вбивця мала стати жертвою для бога Куру-но-камі в обмін на процвітання цієї землі. А оскільки її не було принесено, над усіма нависнуть нещастя — неврожаї, голод, смерть…
Остання довго не змушує на себе чекати. Незабаром у горах знаходять тіло чоловіка з випотрошеними нутрощами. Наступним може стати будь-хто інший… Тож місцевим не дає спокою думка: чи могла Ґін вижити й діяти сама?
Час минає. Чутки про зрадника ширяться, зниклих і вбитих більшає. Понівечені тіла знаходять серед хащ у химерних, наче ритуальних, позах. Поступово панування над Куґо переходить спочатку до страху перед Ґін, а потім — і до її кровожерливих й амбітних лап…
Чим ця історія закінчиться — відомо давно, однак її деталі ще доведеться розкрити.
192 pages, Paperback
First published July 16, 2021
10 people are currently reading
96 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 15 of 15 reviews
December 30, 2025
Одинадцятий том «Ґаннібала» вже перестає просто лякати й починає по-справжньому ламати. Тут уже немає безпечної дистанції між читачем і жахом. Ти опиняєшся всередині Куґе, задихаєшся разом із його мешканцями й дивишся, як народжується зло, яке ми знали з перших томів, але не до кінця розуміли.
Новина про те, що Ґін вижила, звучить як вирок для села. Бо ми знаємо, що вона мала померти як жертва, як плата богові, як ще одна безіменна кістка в фундаменті «процвітання». І те, що цього не сталося, запускає ланцюг подій без шляху назад. Голод, страх, розпороті тіла в горах, бездумні вбивства... Усе це не просто жахи заради жахів. Це спосіб показати, як саме страх стає владою.
Цей том є ключем до розуміння устрою Куґе та становлення сім’ї Ґото. Легенда не просто розкладається на частини. Автор боляче перекроює її, показуючи, що за «священним порядком» стояли зламані люди, насильство й мовчазна згода. Ґін тут водночас жертва і кат, і від цього її історія тільки страшніша. Адже божевілля не виникає з порожнечі. Воно вирощене селом, традицією, голодом і приниженням.
Малюнок буквально тисне під час читання. Штрихи грубі, кадри переповнені, які не дають перепочинку. Відчуття, ніби сам стаєш частиною цього кошмару. І найгірше, ми знаємо, чим усе закінчиться. Бо почали з цього. Але це знання не рятує. Навпаки, воно робить кожну сторінку ще болючішою.
Цей том — це темна, жорстока й необхідна частина серії. Після неї вже неможливо дивитися на Ґото просто як на монстрів. Тут показано, як їх створили. І від цього мороз іде по шкірі.
Новина про те, що Ґін вижила, звучить як вирок для села. Бо ми знаємо, що вона мала померти як жертва, як плата богові, як ще одна безіменна кістка в фундаменті «процвітання». І те, що цього не сталося, запускає ланцюг подій без шляху назад. Голод, страх, розпороті тіла в горах, бездумні вбивства... Усе це не просто жахи заради жахів. Це спосіб показати, як саме страх стає владою.
Цей том є ключем до розуміння устрою Куґе та становлення сім’ї Ґото. Легенда не просто розкладається на частини. Автор боляче перекроює її, показуючи, що за «священним порядком» стояли зламані люди, насильство й мовчазна згода. Ґін тут водночас жертва і кат, і від цього її історія тільки страшніша. Адже божевілля не виникає з порожнечі. Воно вирощене селом, традицією, голодом і приниженням.
Малюнок буквально тисне під час читання. Штрихи грубі, кадри переповнені, які не дають перепочинку. Відчуття, ніби сам стаєш частиною цього кошмару. І найгірше, ми знаємо, чим усе закінчиться. Бо почали з цього. Але це знання не рятує. Навпаки, воно робить кожну сторінку ще болючішою.
Цей том — це темна, жорстока й необхідна частина серії. Після неї вже неможливо дивитися на Ґото просто як на монстрів. Тут показано, як їх створили. І від цього мороз іде по шкірі.
June 9, 2025
นี่มันเรื่องบ้าอะไรกันเนี่ยยยยยย กรี๊ดดดด ทุกคนเป็นบ้าาา ฉันด้วยละมั้งเนี่ยตอนนี้ 5555555
มาซามุเนะนี่ก็เลิกหูเบาได้ยัง เชื่อแล้วตอนที่แกคุยกับลูกว่าหลงกิงอยู่ช่วงนึงเลย ฉันเชื่อแกแล้ววว ไม่คิดหน้าคิดหลังอะไรเลย ทำทุกอย่างเพื่อที่จะหาตัวกิงคนเดียวถึงแม้ว่าหมู่บ้านจะพังก็ยอม ความรักบังตาเว่อ แล้วตกลงชิโรงาเนะเป็นลูกของคินจิงั้นสิ? ฉากที่คินจิคุยกับกิงก่อนจะตุยน่ะ หรือยังไง? คนเขียนไม่ได้บอกโต้งๆนะแต่ให้เราไปคิดต่อเอง
แล้วก็ที่เข้าใจ กิงรอดจากในเขามาได้ก็เพราะว่าเจอกับเผากินคน แต่น่าจะคุยกันหรือทำข้อตกลงกันมั้ง เผ่ากินคนเลยมาช่วยล้างบางตระกูลโกโต… ส่วนกิงก็กินคนด้วยเหมือนกัน รวมไปถึงชิโรงาเนะ แล้วเบสจากข้อมูลเก่าๆจากเล่มอื่นที่ว่ากินคนแล้วจะเป็นโรควิปลาสอ่ะ ชิโรงาเนะก็เป็นจริงๆนะ ซึ่งตามสถิติจะอยู่ได้แค่ปีเดียวละก็ตุย แต่นี่เหมือนคงกระพันเหลือเกิน รอดมาได้ แถมพลังเยอะอีก 😂
อืมแล้วก็ปมที่ว่าคนในหมู่บ้านพยายามฆ่ากิงตอนช่วงที่กิงเป็นโรควิปลาส ก็เรื่องจริงแล้วล่ะ แต่เคย์สุเกะกับมุเนะจิกะไม่ได้ทำอย่างที่อิวาโอะเข้าใจ (มี POV ของกิงเล่าอยู่ในเล่มนี้) แถมยังโดนลูกตัวเองกินอีก เหลือจะเชื่อ ไหนบอกว่าเลี้ยงดูมาอย่างดีไงคะยายแก่…
มาซามุเนะนี่ก็เลิกหูเบาได้ยัง เชื่อแล้วตอนที่แกคุยกับลูกว่าหลงกิงอยู่ช่วงนึงเลย ฉันเชื่อแกแล้ววว ไม่คิดหน้าคิดหลังอะไรเลย ทำทุกอย่างเพื่อที่จะหาตัวกิงคนเดียวถึงแม้ว่าหมู่บ้านจะพังก็ยอม ความรักบังตาเว่อ แล้วตกลงชิโรงาเนะเป็นลูกของคินจิงั้นสิ? ฉากที่คินจิคุยกับกิงก่อนจะตุยน่ะ หรือยังไง? คนเขียนไม่ได้บอกโต้งๆนะแต่ให้เราไปคิดต่อเอง
แล้วก็ที่เข้าใจ กิงรอดจากในเขามาได้ก็เพราะว่าเจอกับเผากินคน แต่น่าจะคุยกันหรือทำข้อตกลงกันมั้ง เผ่ากินคนเลยมาช่วยล้างบางตระกูลโกโต… ส่วนกิงก็กินคนด้วยเหมือนกัน รวมไปถึงชิโรงาเนะ แล้วเบสจากข้อมูลเก่าๆจากเล่มอื่นที่ว่ากินคนแล้วจะเป็นโรควิปลาสอ่ะ ชิโรงาเนะก็เป็นจริงๆนะ ซึ่งตามสถิติจะอยู่ได้แค่ปีเดียวละก็ตุย แต่นี่เหมือนคงกระพันเหลือเกิน รอดมาได้ แถมพลังเยอะอีก 😂
อืมแล้วก็ปมที่ว่าคนในหมู่บ้านพยายามฆ่ากิงตอนช่วงที่กิงเป็นโรควิปลาส ก็เรื่องจริงแล้วล่ะ แต่เคย์สุเกะกับมุเนะจิกะไม่ได้ทำอย่างที่อิวาโอะเข้าใจ (มี POV ของกิงเล่าอยู่ในเล่มนี้) แถมยังโดนลูกตัวเองกินอีก เหลือจะเชื่อ ไหนบอกว่าเลี้ยงดูมาอย่างดีไงคะยายแก่…
This entire review has been hidden because of spoilers.
April 18, 2024
Este mejoró. Ahora a esperar a que Edu se compre los 2 últimos tomos🥲
May 23, 2024
Se acaba el relato de como Gin llegó a hacerse con el poder de la familia Goto.
March 22, 2023
Un retour dans le passé pour revenir aux origines de la malédiction et une fin qui te laisse un suspens de fou !!!
J’adore 😊
J’adore 😊
April 1, 2024
Cette montée en tension de malade ! Refermant le récit du passé de Gin et Shirogane, ce tome nous offre une plongée en enfer sans retour en arrière possible. Juste effrayant !
Depuis quelques temps, nous étions partis à la découverte des racines du clan Goto. Je pensais avoir tout compris. L’auteur me réservait encore bien des surprises dans cet ultime volume à ce sujet. J’ai adoré sa construction et déconstruction de la légende de cette famille, articulée autour du personnage maltraité de Gin, victime aussi bien que bourreau dans l’histoire, dont le récit ne peut que nous émouvoir aux tréfonds de notre chair.
Stylistiquement, pour mettre cela en scène, c’est du grand art. L’auteur fait preuve d’une narration littéralement étouffante où on croule sous un dessin rempli de crayonnés puissants et effrayants, où le texte nous envahit également de partout, renforçant le malaise et la sensation d’étouffement. Excellent ! C’est sombre, très sombre. La folie gagne littéralement chacun ici, que ce soit les membres de la famille Goto ou les habitants du village en proie à la famine. Nous sommes à un point de non retour et l’auteur fait monter et monter la pression jusqu’au point de basculement.
Qu’il fut ainsi jouissif de voir se rejoindre le désir d’une femme bafouée, violentée et niée, de se venger avec la quête de justice de villageois trop longtemps opprimés. Il était temps que la famille Goto paye et c’est ce qui se produit, mais pas de la manière dont on l’attendait et la surprise fut totalement pour moi. Je ne m’attendais pas à cette tournure dans le bain de sang annoncé entre les deux partis. Je ne m’attendais pas à une telle participation et prise de position. J’ai été scotchée et soufflée.
En revanche, quel sens de la dramatisation. J’ai vraiment eu mal tout du long pour Gin, dont le corps et l’âme ont été perdu à force de maltraitance. Son basculement dans la folie et cannibalisme sont sensationnels, aux côtés du fils du prêtre du village, deux êtres opprimés dont la rébellion va être terrifiante et terrible. L’auteur mélange à merveille ces drames très personnels et l’horreur inattendue vécue par les villageois avec cette famine soudaine qui vient tout faire basculer. C’était ainsi le terrain propice à (re)construction de ce mythe terrible, fondateur, de la famille Goto qui renaît sous nos yeux avec Shirogane. J’ai adoré y assister même si cela m’a glacée d’effroi, pour lui, pour eux, pour tous.
Tome charnière essentiel pour comprendre l’ensemble de la série. Il surprend encore dans ses tenants alors qu’on en connaît parfaitement les aboutissements. La preuve d’un auteur qui maîtrise vraiment ses effets dans ce scénario glaçant et terrifiant dénonçant crûment les tragédies engendrées par les maltraitances et leur vengeance. L’avenir semble bien sombre avec tous ces êtres malmenés par la vie. Espérons que la pointe de lumière de la jeune fille de Daigo soit suffisante pour sortir de ce marasme.
Article complet : https://lesblablasdetachan.wordpress....
Depuis quelques temps, nous étions partis à la découverte des racines du clan Goto. Je pensais avoir tout compris. L’auteur me réservait encore bien des surprises dans cet ultime volume à ce sujet. J’ai adoré sa construction et déconstruction de la légende de cette famille, articulée autour du personnage maltraité de Gin, victime aussi bien que bourreau dans l’histoire, dont le récit ne peut que nous émouvoir aux tréfonds de notre chair.
Stylistiquement, pour mettre cela en scène, c’est du grand art. L’auteur fait preuve d’une narration littéralement étouffante où on croule sous un dessin rempli de crayonnés puissants et effrayants, où le texte nous envahit également de partout, renforçant le malaise et la sensation d’étouffement. Excellent ! C’est sombre, très sombre. La folie gagne littéralement chacun ici, que ce soit les membres de la famille Goto ou les habitants du village en proie à la famine. Nous sommes à un point de non retour et l’auteur fait monter et monter la pression jusqu’au point de basculement.
Qu’il fut ainsi jouissif de voir se rejoindre le désir d’une femme bafouée, violentée et niée, de se venger avec la quête de justice de villageois trop longtemps opprimés. Il était temps que la famille Goto paye et c’est ce qui se produit, mais pas de la manière dont on l’attendait et la surprise fut totalement pour moi. Je ne m’attendais pas à cette tournure dans le bain de sang annoncé entre les deux partis. Je ne m’attendais pas à une telle participation et prise de position. J’ai été scotchée et soufflée.
En revanche, quel sens de la dramatisation. J’ai vraiment eu mal tout du long pour Gin, dont le corps et l’âme ont été perdu à force de maltraitance. Son basculement dans la folie et cannibalisme sont sensationnels, aux côtés du fils du prêtre du village, deux êtres opprimés dont la rébellion va être terrifiante et terrible. L’auteur mélange à merveille ces drames très personnels et l’horreur inattendue vécue par les villageois avec cette famine soudaine qui vient tout faire basculer. C’était ainsi le terrain propice à (re)construction de ce mythe terrible, fondateur, de la famille Goto qui renaît sous nos yeux avec Shirogane. J’ai adoré y assister même si cela m’a glacée d’effroi, pour lui, pour eux, pour tous.
Tome charnière essentiel pour comprendre l’ensemble de la série. Il surprend encore dans ses tenants alors qu’on en connaît parfaitement les aboutissements. La preuve d’un auteur qui maîtrise vraiment ses effets dans ce scénario glaçant et terrifiant dénonçant crûment les tragédies engendrées par les maltraitances et leur vengeance. L’avenir semble bien sombre avec tous ces êtres malmenés par la vie. Espérons que la pointe de lumière de la jeune fille de Daigo soit suffisante pour sortir de ce marasme.
Article complet : https://lesblablasdetachan.wordpress....
November 23, 2023
La continuité de ce manga va me rendre folle, c’est super addictif et en plus la on arrive presque à la fin !!
February 4, 2024
Pura droga
March 25, 2024
Menuda locura todo esto. Deseando que acabe y a la vez no
WOW
WOW
May 31, 2024
Tremendo. Se termina de desvelar todo el asunto. Flipando con los nómadas, eso no lo vi venir. Ahora todas las piezas encajas y comienza la recta final! Volvemos al presente!
June 5, 2024
Problematica familia Goto
July 17, 2025
que agobio colega
November 3, 2025
Наразі найкращий том циклу - предісторія вийшла динамічною та насиченою кривавими подіями. Єдине побажання, щоб інші томи теж були такими і не тягли за хвоста.
Displaying 1 - 15 of 15 reviews