Книга «29 століть. Віднайдена історія вина в Україні» — це український нонфікшн від Анни Євгенії Янченко, сомельє, винної експертки, культурологині, авторки книги «Вино без правил» та викладачки винної школи WSET. Авторка провела вичерпне дослідження історії виноробства та культури споживання вина, щоб представити читачам хроніку формування мистецтва ароматики й смаку.
Під час роботи над книгою було опрацьовано близько 800 текстів: записи етнографічних експедицій, щоденники дослідників, літописи, мемуари, збірки літературних творів. Для аналізу матеріалів Анна Євгенія Янченко заручилася підтримкою фахівців: археологів, істориків та науковців. Видання містить інформаційні виноски, що поглиблюють розуміння історичного контексту, а також авторські ілюстрації та комікси.
Як винороб-початківець, не могла не придбати цю книгу! Багато цікавих і невідомих мені фактів. Особливо шокувало те, що Лідія і Ізабелла - це американські гібриди. Я-то вважала, що їх намутили в радянські часи :-) Окрема подяка за гід українськими виробниками, більшість із них я знала, але вина деяких тепер точно мушу спробувати.
Я у захваті від цієї книжки! І це не просто слова. Це щирі емоції.
😉Історично так склалося, що якщо мене «струснути», я легко видала б безліч цікавих фактів про вина Італії, Іспанії чи Нового Світу.
А от про наші вина… мені навіть трохи соромно зізнаватися -я завжди думала, що вино прийшло до нас від греків, а далі були вже лише міцні напої й радянська спадщина.
Але Анна Євгенія відкрила мені очі на нашу справжню історію. Ця книга -не просто про вино. Вона про самобутність, культуру і традиції, які ми звикли недооцінювати.
😉Вино -це не про те, «щоб набухатися». Це про культуру, яка формує наше відчуття землі, праці, свята. І так, навіть якщо ми уявляємо колиску виноробства у стародавній Греції (і я погоджуюся з авторкою, що античні вина ми сьогодні навряд чи пили б із задоволенням), рівень розвитку винної культури на українських землях у минулому вражає.
Книжка написана легко, доступно і неймовірно цікаво. Теорії небагато, зате емоцій і відкриттів, -море.
І від себе хочу додати: підтримуйте сучасне українське виноробство! Так, я розумію, що віддати 600–700 грн за пляшку -це відчутно. Адже за ті ж гроші можна купити «лакшері» італійське вино з етикеткою . Але коли ви берете пляшку нашого вина на свято, ви не просто смакуєте напій, ви підтримуєте виноробів, які творять культуру тут і зараз.
У моєму рідному Чернігові, у селищі Жавинка, є чудова виноробня. І я дуже раджу звернути увагу на такі локальні ініціативи.
🍷 Зі свого досвіду скажу: хоча Словенію називають колискою виноградної лози (я була там і куштувала їхні вина), на мас-маркеті вони зовсім не вражають. Наші вина часто значно цікавіші.
Мої рекомендації: 😉Chizay 😉Biologiko 😉Leleka
Співвідношення ціни й якості -чудове.
😉Тож читайте, відкривайте й підтримуйте -як книжки, так і наші вина. Це наша культура, і вона варта уваги.
Надзвичайно потрібна книжка, з величезним задоволенням пройшов курс Анни Євгенії про історію українського вина, який був прелюдією до цього скарбу, і з не меншим трепетом читаю. Знаю, наскільки складно це було, як довго писалася книга, але суть не в тому, суть у кількості, якості та глибині зібраного матеріалу. Суть у тому, як ламається комплекс меншовартості, як українці та Україна розкриваються з іншого боку, як нація європейського споживчого досвіду, європейських звичаїв та смаків. Абсолютно винна нація, яку, на жаль, надломили зміни клімату, колоніальні імперії та комуністичні експерименти (незабаром ще трохи про це можна буде почитати з іншого ракурсу і в моїй книзі Фантастична історія української кухні, яка готується до друку). І яка повертається до свого справжнього смаку та стилю. Насамперед - завдяки таким людям, як Анна Євгенія з її поєднанням тонкого смаку досвідченої сомельє та наполегливості справжньої дослідниці.
Книга зачаровує стилем написання та емоційністю Історія, написана виноградною лозою, зернятками, знайденими археологами, людьми, що пересувались та навчали світ чомусь новому, робили відкриття - можливо, випадкові, але від того не менш важливі, писали листи, та описували свої подорожі під сонцем та дощем, морями, степами та лісами...і все це стало джерелом для Прекрасної Авторки Прекрасної Книги, розповіді якої насичені людьми, сонцем Поділля, степовим вітром, подихом гір та моря, глибокою працею та любов'ю Книга дає відповіді і залишає ще багато запитань Сумно думати про те, що там, де близько двох століть назад люди плекали лозу, зараз зона бойових дій, і як цей біль відчувається у книзі... Окрема подяка за список виноробень та рекомендації вин Несподівано виявилось, що якраз під прочитання було куплено вино, яке Авторка рекомендувала у книзі :)
Оцінюю десь на 3,5, може на 4 з натяжкою. Я думала буде краще.
Специфічний стиль, типу як спілкування з читачем, опис емоцій від того як авторка була вражена якоюсь інформацією і загалом емоції - мені було забагато і заважало, перші розділи особливо. Думала спершу кинути після перший розділів.
Багато досить очевидної історичної інформації. Загалом враження, що наче як і щось цікаве описане, але все так по верхах зібрано, не занурюючись. Наче читаєш вікі, але поредаговане краще, спрощене і з емоціями авторки.
Обовʼязкова книга для прочитайтання, для всіх любителів Українського вина та любителів історії. Це найбільше і найґрунтовніше дослідження історії Українського виноробства.
One of the first attempts to delve not only into the history of Ukrainian winemaking and wine consumption, but also to explore the links between Ukrainian lands and one of the key civilizational phenomena of Western civilization—wine as a cultural phenomenon.
Anna's style as a storyteller is immersive, captivating, educational, and entertaining at the same time.
The depth of immersion — almost 3,000 years long — is matched with its depth and thoroughness. Archaeological research and monuments, written sources and artifacts — all of this has become the subject for building conclusions or hypotheses. Importantly, the author distinguishes between the two, thus not contributing to myth-making, but rather debunking established myths about Ukraine as a place where, until recently, people did not know and did not consume wine, and in general associated rather with vodka, balalaikas, and “russian culture”.
Well written and beautifully published (I couldn't find any typos! Very high-quality work by the publishing team!), this book is a must-read for anyone interested in Ukraine, and not just from the perspective of wine.