Ґвара

by Гриця Ерде

Леґіони вчительок української мови сумлінно втовкмачують львівським діткам у голови, «як то всьо має називатися і писатися правильно». Комп’ютерні програмі з українського правопису скаженіють, на свій розсуд виправляючи слівця львівського балаку. Але дітки, як не вдома, то на перекурі попід школою чи на самогонній дискотеці у Радехові, багатіють іншими вербальними формулами і самі собі творять лінґвістичну норму. Завдяки цьому львівська ґвара, хоч і не досить вписана у формат, живіша від полтавської матриці укрмови, і ніц їй не бракує. Хіба що у довірливих дітисьок постає запитання, чого вони раптом мають вірити книжці, а не вірити бабці, і тую мармуляду величати джемом, фризієрку – перукаркою, а двірець – залізничним вокзалом. І чого раптом не можна вживати «курва горбата» у присутності матусі, «як дідо то завше каже». Отака от мовна дискримінація. Щоправда, як їх не зви, а вафлі «Артек» на андрути не перетворюються. Тож і живуть в одному місті і фата з вельоном, і батяр з гопником, і карменадлі з відбивною. І навіть фацет із братішкою.

Робоча група просить академічних лінґвістів і просто небайдужих активістів мовного фронту вибачити їй за можливі перекручення у нашій захалявній книжечці. Жодна мова, тим більше львівська ґвара, не стоїть на місці, нараз бідніє та багатіє. Деякі колись широковживані слова і значення слів канули в Полтву, деякі навпаки – помалу вилазять із бабциних скринь. Безліч слів й ідіоматичних виразів довелося оминути через брак місця.

Genres: Nonfiction, Ukrainian Literature

72 pages, Hardcover

First published January 1, 2011

Reviews

[Наталія · Rating 3 out of 5]

кітчеве і цілком комерційне видання від мережі "фест". після першого ознайомлення з*явилось питання: а навіщо? вміст - більшою мірою полонізми (які дуже рідко вживаються в Львові), а також слова, злямзені з Лексикон львівський поважно і на жарт (це ок, бо "Лексикон" безмірно крутий і взагалі, краще читати натомість його) та ще набір авторських дотепів, що намагаються достукатись до читачевого почуття гумору. Вся книга - це разок слів і роздумів довкола них, імпровізований буквар. можливо, спроба посилити специфічний дискурс польсько-австрійського Львова, меншою мірою реальний, більшою - конструйований туристичним бізнесом. ілюстрації відповідають тональності книги: кітч та еклектика, дотепність і недодотепність, часто - просто відраза. книжка пасувала б в подарунок якомусь східнякові - зробити йому вав-ефект, викликати стан обнубіляції. нмд, ціни своєї не вартує.

[Anna Tsimbolynets · Rating 5 out of 5]

Ілюстрації - прекрасні. Слова поділялись на два види - були ті, яких зроду не чула, хоча сама львів‘янка і вся родина моя теж зі Львова чи області. Але були й ті, які так гріли мені душу, оті (вар‘яти, маринарки, жеби, альбо, йооой, …). Неможливо читати без усмішки. Деякі були здивуванням, бо думала що то тільки в моїй родині так говорять.
Одним словом - варто час від часу гортати Ґвару і брати давно забуті прекрасні слова львівського діалекту у щоденний вжиток.

[Vira · Rating 3 out of 5]

Хитрі автори назвали то абеткою. Хитрі, бо в мене назбиралася купа аргументів, чому це не словник. :)

Я людина, в яку закладено полтавську мовну базу. Тому мені насамперед бракувало наголосів. Частину слів я вже чула, частина чудово виводиться з латини/німецької/польської/угорської/тощо, але частина така, що наголос би не зашкодив.
З тої ж причини, мені невтямки, як можна на літеру Б казати, що балабухи це пляцки, а на літеру П, що пляцки це оладки. *Пуффф!..*, мізки вибухають.

Колажі позитивно божевільні і нагадують про Анаїд :)

[Roman · Rating 5 out of 5]

Цікавий словник, нарешті я узнав, що означають деякі слова, які зустрічав в літературі, наприклад, "бігме", та й ще купу інших, плюс шикарне оформлення, здається, від авторки ілюстрацій до арт-буку НепрОсті Прохаська - отже, в цілому я отримав лінгвістичне та естетичне задоволення. До того ж, я тут знайшов деякі слова, які пам'ятаю від своєї бабусі, але ж вона була із села на півдні Дніпропетровщини, тепер от дивуюсь, яким чином в її лексикон втрапили галицизми?

[Cherniakhivska]

Купила задля ілюстрацій, дуже симпатична.

[Bohdan · Rating 3 out of 5]

автори пишуть так суґестивно, немов ґвара миттєво перетворює з рагуля на шляхетного львов‘яка

[Maksym Valevatyi · Rating 5 out of 5]

Легка та весела книжка. Чудово ілюстрована. Радше арт-бук, ніж словник. Хоча й словник веселенький. Якщо ж шукаєте серйозного дослідження чи переліку, то навряд підійде. Скажімо, двірець та гарувати, як на мене - це просто українська мова, а не особлива ґвара.

[Mariana · Rating 5 out of 5]

Книга, яку варто мати в домашній бібліотеці. Особливо тим, хто цікавиться мовою, хто збирає і вчить нові слова, хто захоплюється Галичиною як неповторним краєм чи просто тут народився.

Маю давніше видання в синій обкладинці - оформлення дуже гарне: настільки, наскільки взагалі міг надрукувати Старий Лев! Ілюстрації, глянцевий папір, три поштівки на додачу і обкладинка, яка виглядає так, ніби у вас ця книжка дійсно від бабці Австрії.

Більшість слів надано просто з перекладом чи то, скоріш, літературним синонімом, окремі слова, які мають найбільш історичне чи культурне значення подано із описом походження чи фактами і прикладами застосування. Найпрекрасніше в цьому те, що дійсно мій дідусь, наш сусід чи чийсь дядько так розмовляв!! Добра половина слів особисто мені знайома з дитинства, мені і синоніму не треба, щоб ідеально все зрозуміти. Тим книга душевна і дорога. Та що тут казати – ми і зараз в повсякденні використовуємо багато цих слів, навіть не задумуючись.
Разом з тим і декілька старих-нових слів обов’язково вдасться вивчити. Рекомендую!

[Oksana Lashchuk · Rating 5 out of 5]

трошки з улюбленого:
аліґантсько- елегантно
бздури- дурниці
вакації- канікули
ґешефт- оборудка
дефіляда- парад, святкова демонстрація
за квадранс десята- за чверть десята
каляфйор- цвітна капуста
корзо- центральна частина міста
кумпель- приятель
леґуміна- десерт
льокаль- приміщення, кнайпа
маринарка- піджак
ондуляція- завивка
парацвай- удвох
пацьорки- бісер
рантка- побачення
страхи на ляхи- безпідставні побоювання
смаколик- делікатес
трафунок- випадок
убікація- туалет
фастриґувати- зметати
фризура- зачіска
халамидник- бешкетник
цвібак- бісквіт
цофнутись- відступити
чинш- плата за оренду
шахер- махер- оборудка
шлюс- кінець
юш- все

[Danceangel · Rating 5 out of 5]

Якщо ви давно хотіли знати, що таке філіжанка, спацер, оборудка, цвібак та чому «холєра ясна», то вам дуже потрібна ця книжка.
Якщо ви радієте, побачивши здебільшого дотепні, а деінде й дуже упороті ілюстрації, то вам ще більше потрібна ця книжка.
Якщо львів’яни вам кажуть «честь» або запрошують на уродини, а ви й гадки не маєте, про що це, то прямо зараз біжіть купуйте цю книжку!

[Victoria Shyrchenko · Rating 5 out of 5]

Крутезна книга!
Чудово підіймає настрій!
Радісно було розпізнавати слова, які я нещодавно вивчила.
І, все ж таки, краще ґвару вивчати в контексті, а не просто слова заучувати.
Дякую ілюстраторам та упорядникам. Картинки та тексти створювали особливий настрій та атмосферу, ніби поринула у той Львів)))

[Olga Shkolna · Rating 5 out of 5]

Ця книга може вважатись успішно прочитаною, тільки якщо ловкі слова прийняті до вжитку.
Моя топова десяточка:
Авантура
Андрути
Ґешефт
Зациндолити
Звізда
Іритувати
Копен-Дупен
Майталеси
Тестамент
Трускавки

[Vadim · Rating 3 out of 5]

Оформлення цікаве, але мало тексту.

[Cheshire · Rating 5 out of 5]

Ін'єкція самобутніх "галицьких" словес, що відкриють двері вашого диліжанса одразу на Площу Ринок.