Друга поетична збірка київської поетки Вікторії Фещук. «Тимчасові адреси проживання» — це збірка поезій, у якій місце і час є визначальними осями. Це історії за чашкою чаю, які відбуваються у київській квартирі напередодні вторгнення, це історії з іншого століття і іншого вторгнення, історії завмирання історії, історії всюдисущої містики відкриття природи, це історії із позачасся та інші часи\дні коли тріщини на черевикові\ставали найбільшою прикрістю\ розламом\куди вміщались дитячі сльози. Кожен розділ у книзі має свої координати.
Авторка досліджує крихкість часу і простору, неможливість заземлення. Мандруючи разом із ліричними героїнями, ми досліджуємо власні кімнати вразливості і стаємо співучасниками переселення історій в поламані речі/забування і пригадування.
Досвід втрати дому й віднайдення його в більш чи менш тимчасових прихистках мені, на жаль, знайомий, а форма вираження цього досвіду, яку обрала Вікторія Фещук, відгукується якось особливо сильно. Авторка створює такі простори (не)існування у своїх текстах, до яких хочеться повертатися, навіть попри те, що часом вони похмурі, незатишні та самотні.