Досить бідненька збірка листів навіть розуміючи те, що кореспонденцію періоду двадцятих можна на пальцях порахувати. Книга радше репрезентує стан знань про цей період на еміграції 40-50х.
"За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку Европейську арену. Словом, треба мужатись - наше "впереді"."
Декілька листів членів ВАПЛІТЕ, які омжна почитати за годину часу. З цікавого: згадується фільм Довженка "Земля" (Довженко ще був живим на момент виходу книжки за кордоном), реакція на вихід "Мини Мазайла" в москві та лєнінградє, Куліш називає Хвильового Григоровичем, біль імен Курбаса, Куліша і ще декількох стоять роки народження та знак питання, тобто тоді ще не знали про розстріли, у примтіках написано: "подальша доля невідома". Василь Стефаник мав відвідати Харків та Київ, але не склалось.
Посередня добірка (найцікавіше звідси, до того ж, уже, здається, бачила в більшому виданні любченківського архіву), але таких видань обмаль, тож усе ж три зірочки.