Три роки тому в підпільному клубі проходили бої без правил, аж поки трагедія не поклала їм край. Відтоді це звичайний спортивний клуб. Та все змінюється в один день, коли його власник Тимур зникає, залишаючи Олександру один на один із боргами. Вона намагається захистити клуб і знайти чоловіка. Та під час розслідування дізнається моторошну правду не тільки про Тимура, а й про себе. Невже весь цей час вона була маріонеткою в чужих руках? Невже чоловік, якого вона кохала до нестями, може бути настільки жорстоким?..
Альона Рязанцева — українська письменниця і журналістка, авторка романів «Не закохуйся, Єво!», «Афера. І нічого зайвого», «БДСМ». Пише в жанрах романтичної комедії та кримінального роману. Народилася в Сіверськодонецьку, вивчала журналістику в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Має п’ятирічний досвід роботи на телебаченні як репортерка, ведуча і редакторка.
Мріяла писати з дитинства, але наважилася лише під час евакуації у 2022 році. З того часу її новели публікувалися в альманахах, а дебютний роман «Афера. І нічого зайвого» побачив світ у 2024 році.
Вперше я побачила книгу на Книжковому арсеналі цього року, назва одразу кинулась в очі. Тому, побачивши у рубриці, я не зволікала. Олександра помічниця Тимуря- керівника спортивного клубу. Раніше саме в цьому клубі проводилися бої без правил, працював тоталізатор. Саме там три роки назад з Олександрою сталася трагедія, яка повністю змінила її життя. Саме через трагедію у клубі вона покинула свого коханого. Проте зникнення Тимура, погрози вбивством, шантаж змушують її звернутися до колишнього. Не дивлячись на те, що відносини закінчились погано, він має повне право забути її, він вирішує допомогти. Книга має динамічний сюжет, не хочеться зупинятися і хочеться дізнатися всю історію. Автор починає з подій трьох літньої давності, інтригує і занурює нас у сучасне. Чудовий прийом, коли події минулого, поступово розкриваючись, прояснюють майбутню ситуацію. Сюжет нагадав мені бойовики 90х – бої без правил, страшні дяді, що вимагають викуп, великий біг бос. Проте, десь з середини книги, мене наздоганяє думка, що все це не виглядає супер реалістично. Не буду спойлерити, але все це має свою логіку і для читача і для героїні, варто просто дочитати до кінця. Мені сподобалось, що автор, хоча й додала 18+ сцен, вони не зайняли більшу частину сюжету, а просто доповнили його. Я б сказала, що це непоганий триллер з такими собі БДСМ сценами, проте занадто огидного ви там не знайдете. Загалом, це не те, що можна цитувати і перечитувати, але саме ця книга дасть вам декілька вечорів доволі цікавого чтива. **** Мабуть,це і є кохання - страх втратити, страх завдати болю, страх покинути чи бути покинутою.
Прочитала приблизно 68 сторінок і, на жаль, книга мене не зачепила. Складається враження, що вона сильно «випала з часу»: атмосфера дев’яностих, «братки» й пафосні діалоги мені сприймались як щось дуже застріле. У певний момент текст почав нагадувати старі кримінальні серіали, і інтерес остаточно зник.
Проблеми героїв для мене далекі, їхні вчинки незрозумілі, і я так і не зрозуміла, навіщо читати далі. Можливо, книга знайде свого читача, але точно не мене - тому я її відкладаю й повертатися не планую.
Боляче тому, кому біль завдають, чи тому, хто завдає? Боляче й гаряче. Якщо хтось питатиме, кому з сучасних українських авторів майстерно вдається описувати сексуальні сцени, то це Альоні Рязанцевій.