Не пройшло і чотирьох років як я осилила цю книгу.
Муракамі радіо 2, як і Муракамі радіо 1, це найліпші книги Муракамі, на мою думку. Його буденний нон-фікшн, короткі атмосферні прості записи про життя і все на світі, які ми дуже любимо, бо глибоко розуміємо, або ж хочемо, щоб це траплялось з нами.
(Всілякі фразочки типу "Коли я жив у Римі", "того разу, як подорожував Грецією", "коли викладав в університеті в Америці", "коли бігав кожного ранку у Швеції" написані настільки просто і без гордості, що мимоволі хочеш таке життя і собі, сповнене спокою і впевненості у своїй долі, справі, власних думках. Короче Муракамі якийсь Габен).
Якщо в цій серії будуть ще Муракамі радіо 4, 5, 25, 140, я читатиму. От тільки не японською бо це бісова мова яку вигадав сам диявол.