Грицько Григоренко — творчий псевдонім української письменниці Олександри Судовщикової, за чоловіком — Косач. Попри її участь у «Плеяді», громадську та літературну діяльність, а також належність до родини Косачів, Олександра зовсім загубилася в тіні історії. Сучасники захоплювалися психологізмом в її оповіданнях, неприкрашеним і щирим змалюванням життя села, відчуттям струн душі, що звучали лише кілька секунд. А вже сучасники наші, за сто років після смерті письменниці, мають змогу пізнати справжню Олексанру — Шурочку, Сашика, як називав її Михайло, — через її пронизливий і щемкий лист-щоденник до коханого чоловіка, який помер після всього десяти років подружнього життя. Саме тут відкриємо ми незмірну глибину туги, скорботи, сповіді Грицька Григоренка, досі відомої лише як невістки Олени Пчілки та дружини Михайла Косача.
Олександра Судовщикова (справжнє ім'я і прізвище Грицька Григоренка) була дружиною Михайла Косача, первістка і улюбленця Олени Пчілки (стосунки з якою в Олександри були дуже непрості, особливо після смерті Михайла). Про саму авторку мало інформації. Перша частина збірки - її оповідання, а друга, "Хаос", — це щоденник у формі довгого уривчастого листа до померлого чоловіка Михайла Косача (більшість частина якого була написана російською). Так от, якщо оповідання мені не дуже сподобались - село, тяжке життя, то "Хаос" - це дуже чуттєвий та особистий твір, (настільки, що я після прочитання задумалась - наскільки етично читати таке та взагалі публікувати на загал) де піднято багато тем - смерть, родина, кохання, жіночі права, творчість...