Синдром зеленої мавпи

by Andrew Yeh, Ендрю Є, Олександра Беспала (Translator)

Змінюються часи, змінним є й людське життя. Меч, який тримали в руках у давнину, нині перетворився на пістолети, літаки, ракети, броньовані військові кораблі, отруйний газ, біологічну зброю, ядерні снаряди, супутники, доктрини, пропаганду, транснаціональні корпорації, міжнародні телекомунікаційні компанії, онлайн-віруси й… хтозна, скільки всього ще є в цьому переліку.

Перед нами — альтернативна історія змагання маленької країни проти великого сусіда. Страшно подумати, що якісь із цих оповідей можуть втілитися в реальність у цьому столітті.

Тайванський письменник Ендрю Є використовує наукову фантастику, щоб озвучувати питання. І насамперед його цікавить вплив технологій, до того ж не лише на перебіг війни, а й на геополітику та на кожного індивіда. Як це — присвятити своє життя створенню зброї? Як людина здатна технологічно впливати на погоду та клімат? Перед чим цього разу постало людство: епідемією, пандемією чи все-таки біологічною зброєю?

До збірки «Синдром зеленої мавпи» ввійшли науково-фантастичні оповідання, які Ендрю Є писав від 1979-го до 1987 року. У Тайвані її публікація ознаменувала перехід до літературної наукової фантастики й повернення науково-фантастичних концептів з далеких космічних галактик на Землю.

У 2020 році, коли під час пандемії книжку було перевидано втретє, вона вже здавалася не просто науково-фантастичною, а майже пророчою. А нині, у 2025-му, — тим паче.

Genres: Science Fiction

240 pages, Hardcover

First published January 1, 1987

Reviews

[Nazar · Rating 4 out of 5]

yapping. цитуючи неймовірно клішовану фразу з Fallout - "war never changes". я придбав цю книжку на східній ярмарці тільки через те, що люблю видавництво Сафран і мавпочок. в інтернеті досить обмаль інформації про книгу (виявилось, що права на видавництво не китайською власне є тільки у Сафрана і ще однієї англомовної компанії). книга жахаюча, правда. історії у ній знаходяться на тонкій межі сьогодення і фантастики, людськості і безлюдяності. жахливість війни як концепції показана набагато сильніше ніж у умовному Paths of Glory, який я дивився раніше, і набагато більш щиріше (я думаю це через те, що Тайвань все таки більше розуміє). важко, іноді деякі наративні і стилістичні частини здаються непотрібними, або дуже сильно overstay their welcome. але як людині, частково дотичною до сучасного озброєння, було неймовірно цікаво і на часі. подумав. stories ranked:
1. Гаокська справа
2. Синдром зеленої мавпи
3. Записки про заблудлого птаха
4. Стародавній меч (звісно, якась притча, де все ведеться до one-line бенгера, але угар)
5. I love Winona

[Oleh Bilinkevych · Rating 3 out of 5]

Це скоріше документальна хроніка, аніж сай фай. Більшість того, що описав автор, або збулось або ген на обрії.
У збірці присутні 5 новел, з яких як сюжетно і стилістично найкращою є однойменне оповідання. Решту, хоч і з цікавим задумом, але під час читання нудьгував.

[Kseniia Okhremenko · Rating 4 out of 5]

Тут напрошувався жарт про біолабораторії НАТО, але реальність давно випередила сатиру

Збірка «Синдром зеленої мавпи» складається з науково-фантастичних оповідань, у яких Ендрю Є послідовно досліджує наслідки наукових експериментів і людського втручання в природу.

Деякі оповідання напрочуд реалістичні сьогодні. Уже в однойменному оповіданні автор звертається до теми вірусу, що виникає в результаті лабораторних досліджень, і показує, як помилка або самовпевненість учених запускає ланцюг подій, які виходять з-під контролю. Нагадує 2020 і ситуацію з коронавірусом. "Ґаокська справа" - аналогія на "Політику однієї дитини" в Китаї. "I love Winona" про використання контролю над погодою з метою завдати супротивнику найбільшої шкоди. "Записки про заблудлого птаха" - ще одна історія про вірус, що розповсюдили за допомогою птахів. Пам'ятаєте оті пташині і свинячі грипи ? Оце воно.

І написано це все в проміжку між 1979 і 1987 роках. Науково-фантастичні припущення тут слугують інструментом для розмови про відповідальність учених, моральні межі відкриттів і ціну, яку доводиться платити за прогрес.

Стиль Ендрю Є лаконічний і зосереджений. Автор не має на меті шокувати, натомість поступово створює напружену атмосферу, яка змушує замислюватися. Деякі оповідання залишають відчуття відкритого фіналу, що лише підсилює їхній філософський ефект.

[Anastasia Gerasymova · Rating 3 out of 5]

Автор цікавий. Як завжди, мене захоплює здатність письменників передбачати майбутнє. Перше оповідання «Стародавній меч» подавало надію на нетривіальні теми, але далі тематика повторювалася: війна, біологічна зброя, спроба керувати природою з людських кровожерливих цілях… Розмаїття не сталося, на жаль.

[Dennis Wong · Rating 5 out of 5]

大家還在研究COVID-19到底是自然產生還是國家級生化武器的時候，看30多年前寫的《綠猴刧》（前稱《海天龍戰》）就另有一番體會。《綠猴刧》雖然是一本科幻小說，但作者所設定的時空（近現代），地點（東太平洋）就令人覺得很有既視感：以禽鳥來攜帶生化武器（禽流感！），用猴子來試驗致命病毒，製造颱風來作武器等，看起來好像是一則則預言。誠如作者女兒寫道：「讀起來並非天馬行空的恣意想像，而是寫實到好像隨時就要發生，又或根本就正在發生的故事。」

[Basalt · Rating 3 out of 5]

32年前的作品目前看仍有新意，但可以從文字中嗅出屬於那個年代的時代感。
短篇集，大多頗有意思，強烈建議不要看前面的推薦序等等亂七八糟的，有嚴重暴雷。看完整本有時間再回來看就好。

[Kai-Te Lin · Rating 5 out of 5]

80年代台灣就有這種科幻小說？太猛了...

[Lieve · Rating 4 out of 5]

3.5

[Arinpav · Rating 5 out of 5]

I’ll definitely come back to it again eventually

[Марія Кондратьєва · Rating 3 out of 5]

дещо сподобалося більше, дещо менше. але майже всі твори якось так важко читаються.