Повелитель підземелля нарешті виходить із тіні! Лайос перемагає червоного дракона й рятує свою сестру Фалін, але пригодникам ще рано розслаблятися — на них чекає сам навіжений чарівник!
Пригода триває, але чи зможуть Лайос і його товариші вибратися з підземелля живими?
Гурт Лайоса щойно пережив і успішно завершив бій із Червоним Драконом, не забувши поласувати свіжим м’ясцем. Здавалось би — все чудово, Фалін на місці, можна повертатись на поверхню. Проте зовсім скоро стає очевидно, що справжні проблеми тільки починаються.
Одержима духом дракона Фалін тепер діє за наказом срібловолосого ельфа. Схоже, це саме він є тим навіженим чарівником, який керує цим підземеллям. Не встиг Лайос з командою повернути сестру, як знову доводиться боротись не тільки за життя Фалін, але й за її душу. Та спершу їм довелось прийняти важке рішення — продовжувати шлях далі немає змоги, їм потрібно піднятись на поверхню та відновити сили. Але якби ж все було так просто…
Блукаючи видозміненим підземеллям, гурт Лайоса натрапив на старих-нових знайомих. Спершу — гурт Кабру, знайомі невдахи з минулого. Спочатку грабіжники, потім коштовники, згодом шукачі трупів — загалом, їм знову і знову не щастило, востаннє вони відкинулись десь на третьому рівні.
А згодом з’явилась ще одна компанія на чолі з Шюро, колишнім членом команди Лайоса. Після втрати Фалін Шюро зібрав свій власний гурт та кинувся на пошуки дорогої серцю людини. Та все ж, недовго новоприбулим довелось мирно поспілкуватись. Вони навіть поїсти разом не встигли! З глибин підземелля з’явилось створіння, яке точно ніхто не очікував побачити...
Третій омнібус «Підземелля смакоти» — з одного боку добре знайома, тепла історія про пригодників, які намагаються вижити у складному підземному світі, поїдаючи все, що лише можна знайти — навіть шматки цегли. Проте, якщо придивитись уважніше, стає видно темні сторони всіх, хто зустрічається на шляху Лайоса і компанії.
Тепер узагалі не знаєш, чого чекати — ні від друзів, ні від ворогів. Вже нема певності в тому, що ті, хто ставляться до тебе приязно, випадково не встромлять тобі ножа в спину. І саме ця двоякість у діях і намірах робить третій омнібус настільки цікавим! Мені, як людині, яка дуже любить всілякі інтриги та персонажів із сірою мораллю, було надзвичайно захопливо читати цей том. Не один раз мені тут полоскотали нерви.
Та варто сказати, що від душевних посиденьок та чергових кулінарних експериментів історія не відмовилась. Лайос все такий же наївний, Марсіль вже практично подолала свою гидливість, Чілчак старається втримати ситуацію, але в нього не завжди виходить, а Сенші — просто Сенші. Ті самі добре знайомі нам герої, які з кожною сторінкою відкриваються читачеві все більше. Прикипаєш до них, хвилюєшся і точно не хочеш, аби з ними щось трапилось.
А у цій частині (частинах) герої мають розібратися із наслідками своїх рішень. Світ цієї манги рухається і без головних персонажів, і не всім у ньому подобається те, що вони витворяють, особливо коли доходить до чорної чи давньої магії і поїдання монстрів. А тут ще й головний поганець героям стрівся, і всі плани як вітром здуло у наступну велику сюжетну арку, бо дівчину зі шлунка дракона знову треба якось рятувати.
Конфлікти між окремими персонажами і групами персонажів вплели у класичний для серії кулінарний наратив, і так стало навіть цікавіше.