What do you think?
Rate this book
У лісі, де мерехтять світлячки
「夏目友人帳」の原点と言える傑作読み切り「蛍火の杜へ」。2011年9月からの劇場アニメ化に合わせ発売された愛蔵版。 人でも妖怪でもない不思議な存在の少年と、人間の少女が織りなす、優しく切ない、恋の物語。愛蔵版では「蛍火の杜へ」本編＆描き下ろし特別編＋読み切り「体温のかけら」・「星も見えない」を収録。
- GenresManga
168 pages, Paperback
First published July 10, 2003
22 people want to read
About the author
Yuki Midorikawa
100 books289 followersYuki Midorikawa (緑川ゆき, Midorikawa Yuki) is a Japanese mangaka (manga artist). Midorikawa is best known for drawing the manga series Natsume Yujin-cho ("Natsume's Book of Friends").
Yuki Midorikawa started writing manga when she was an elementary school girl. When she was a junior high school student, she sent her manga for the first time to "Hana to Yume", a semi-monthly Japanese shōjo manga magazine published by Hakusensha. Since then, she had kept drawing manga to become a mangaka.
Yuki Midorikawa started writing manga when she was an elementary school girl. When she was a junior high school student, she sent her manga for the first time to "Hana to Yume", a semi-monthly Japanese shōjo manga magazine published by Hakusensha. Since then, she had kept drawing manga to become a mangaka.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
October 25, 2025
"Є почуття, про які можуть розповісти лище обійми..."
Дуже емоційна чуттєва збірка про крихкі почуття, що можуть завдавати болю. Вона пахне літом, морем та першим коханням.
Зворушлива і тендітна історія кохання: це історія про дівчинку Хотару та духа на ім'я Ґін, який не може доторкнутися до людини, інакше зникне. Їхні стосунки розгортаються протягом багатьох років, коли Хотару приїжджає в гори на літо. Це дуже чисте, глибоке, але приречене на обмеження кохання.
"У лісі, де мерехтять світлячки" -ця атмосфера магічного лісу, в якому живуть духи, моменти, де зароджувалось й розвивалось їхнє кохання...та прикрий випадок, який однак хоч і на мить зате подарував їм свободу. Хоча історія має сумний присмак, сам фінал я вважаю почасти щасливим: закохані отримали шанс, на який й би навряд чи наважадись самотужки: нарешті пізнати один одного. Кохати вічно й бути на відстані чи втонути в обіймах, але одну коротку мить?
"Зірок не розгледиш" - про почуття, яким не судилось статись, про обставини і самопожертву. Романтична, але сумна історія кохання. Вона передає відчуття тихого смутку та тепла, яке приходить від усвідомлення, що емоційний зв'язок ніколи не зникає повністю.
"Якщо дивитимешся лише під ноги, ніколи зірок не розгледиш.."
"Тепло твого дотику" - емоційно про нерозділене кохання. Ця історія, на мою думку, найбільш реалістична у збірці. Події тут відбуваються в сеттингу "старшої школи": про перші почуття, сором'язливість та необхідність зробити перший крок, зізнатись у власних почуттях. Особисто для мене це було дуже ностальгійно: до мурах на шкірі пробирали давні спогади про перше кохання.
Дуже емоційна чуттєва збірка про крихкі почуття, що можуть завдавати болю. Вона пахне літом, морем та першим коханням.
Зворушлива і тендітна історія кохання: це історія про дівчинку Хотару та духа на ім'я Ґін, який не може доторкнутися до людини, інакше зникне. Їхні стосунки розгортаються протягом багатьох років, коли Хотару приїжджає в гори на літо. Це дуже чисте, глибоке, але приречене на обмеження кохання.
"У лісі, де мерехтять світлячки" -ця атмосфера магічного лісу, в якому живуть духи, моменти, де зароджувалось й розвивалось їхнє кохання...та прикрий випадок, який однак хоч і на мить зате подарував їм свободу. Хоча історія має сумний присмак, сам фінал я вважаю почасти щасливим: закохані отримали шанс, на який й би навряд чи наважадись самотужки: нарешті пізнати один одного. Кохати вічно й бути на відстані чи втонути в обіймах, але одну коротку мить?
"Зірок не розгледиш" - про почуття, яким не судилось статись, про обставини і самопожертву. Романтична, але сумна історія кохання. Вона передає відчуття тихого смутку та тепла, яке приходить від усвідомлення, що емоційний зв'язок ніколи не зникає повністю.
"Якщо дивитимешся лише під ноги, ніколи зірок не розгледиш.."
"Тепло твого дотику" - емоційно про нерозділене кохання. Ця історія, на мою думку, найбільш реалістична у збірці. Події тут відбуваються в сеттингу "старшої школи": про перші почуття, сором'язливість та необхідність зробити перший крок, зізнатись у власних почуттях. Особисто для мене це було дуже ностальгійно: до мурах на шкірі пробирали давні спогади про перше кохання.
December 4, 2025
Сьогодні я б хотіла поговорити про однотомник Юкі Мідорікави «У лісі, де мерехтять світлячки». Окрім однойменної розповіді про дівчинку Хотару та лісового духа Ґіна, яку більшість з вас точно знає, у цьому томі блимають ще дві історії — тихі, болісні, але дуже теплі. На мою думку, вони заслуговують окремого слова.
«Тепло твого дотику» — історія про те, як часто люди не помічають, що їхнє щастя весь час було просто в них під носом.
Йошіо і Такеда друзі з раннього дитинства. Хлопчик пережив болісне розлучення батьків, і тепер разом із татом оселився в невеликому місті на березі моря. Його батьки розійшлися через зраду матері, тож тепер Такеда не надто любить представниць жіночої статі. Тому Йошіо вирішила зробити все, аби Такеда перестав сприймати її як дівчинку.
Та час йшов, діти подорослішали, і Йошіо зрозуміла, що весь цей час була закохана в Такеду. Проте здається, його серце вже зайняла інша… Танідзакі — красива, вихована та надзвичайно чуйна. Не дивно, що в ній Такеда побачив справжню леді. Втім, Йошіо налаштована серйозно, та до останнього не готова відпустити свої почуття, як би важко не було.
«Тепло твого дотику» показує таку знайому для багатьох ситуацію: іноді страх втратити когось настільки сильний, що волієш краще відштовхнути людину зараз, ніж прив’язатись ще більше і захлинутись у болі, здавалось би, неминучої втрати. Але може трапитись так, що, намагаючись уникнути майбутніх страждань, тут і зараз падаєш у набагато гірші муки.
«Зірок не розгледиш» — історія про хлопця, який вперше відчув щось справжнє, та дівчину, що розгледіла в ньому цю справжність.
Саітані Такеші — бабій. Ну, принаймні всі в школі так кажуть. Адже в Саітані вже було стільки дівчат, що й не злічити. І він, здається, зовсім не проти таких чуток, проте неодмінно заявляє, що всі його почуття були справжніми, просто з усіма чомусь “не зрослося”.
Одного дня він випадково зустрічається з Ішідою — таємничою, холодною дівчиною, яка чомусь постійно дивиться собі під ноги. Наскільки красива, настільки і неприступна. Спочатку Саітані це навіть розважає, бо вперше його залицяння не змушують дівчину зашарітися, а лише дратують.
Та згодом хлопець починає відчувати щось набагато глибше, ніж просто бажання сподобатись цій крижаній леді. Бо він бачить, що за гострими словами і похмурим поглядом ховається втомлена дівчина, яка не може навіть підняти очі до неба. Тож тепер колишній бабій Такеші хоче тільки одного — зробити все, аби Ішіда нарешті розгледіла зорі.
Обидві історії — не шаблонна романтика між молодими людьми. Це оповіді про зляканих, зламаних, втомлених, але переповнених надією дітей, які вперше пізнають справжнє кохання. І хоча “довго і щасливо” їм ніхто не обіцяв, вони готові боротись за своє світло — навіть якщо його видно лише крізь темряву.
«Тепло твого дотику» — історія про те, як часто люди не помічають, що їхнє щастя весь час було просто в них під носом.
Йошіо і Такеда друзі з раннього дитинства. Хлопчик пережив болісне розлучення батьків, і тепер разом із татом оселився в невеликому місті на березі моря. Його батьки розійшлися через зраду матері, тож тепер Такеда не надто любить представниць жіночої статі. Тому Йошіо вирішила зробити все, аби Такеда перестав сприймати її як дівчинку.
Та час йшов, діти подорослішали, і Йошіо зрозуміла, що весь цей час була закохана в Такеду. Проте здається, його серце вже зайняла інша… Танідзакі — красива, вихована та надзвичайно чуйна. Не дивно, що в ній Такеда побачив справжню леді. Втім, Йошіо налаштована серйозно, та до останнього не готова відпустити свої почуття, як би важко не було.
«Тепло твого дотику» показує таку знайому для багатьох ситуацію: іноді страх втратити когось настільки сильний, що волієш краще відштовхнути людину зараз, ніж прив’язатись ще більше і захлинутись у болі, здавалось би, неминучої втрати. Але може трапитись так, що, намагаючись уникнути майбутніх страждань, тут і зараз падаєш у набагато гірші муки.
«Зірок не розгледиш» — історія про хлопця, який вперше відчув щось справжнє, та дівчину, що розгледіла в ньому цю справжність.
Саітані Такеші — бабій. Ну, принаймні всі в школі так кажуть. Адже в Саітані вже було стільки дівчат, що й не злічити. І він, здається, зовсім не проти таких чуток, проте неодмінно заявляє, що всі його почуття були справжніми, просто з усіма чомусь “не зрослося”.
Одного дня він випадково зустрічається з Ішідою — таємничою, холодною дівчиною, яка чомусь постійно дивиться собі під ноги. Наскільки красива, настільки і неприступна. Спочатку Саітані це навіть розважає, бо вперше його залицяння не змушують дівчину зашарітися, а лише дратують.
Та згодом хлопець починає відчувати щось набагато глибше, ніж просто бажання сподобатись цій крижаній леді. Бо він бачить, що за гострими словами і похмурим поглядом ховається втомлена дівчина, яка не може навіть підняти очі до неба. Тож тепер колишній бабій Такеші хоче тільки одного — зробити все, аби Ішіда нарешті розгледіла зорі.
Обидві історії — не шаблонна романтика між молодими людьми. Це оповіді про зляканих, зламаних, втомлених, але переповнених надією дітей, які вперше пізнають справжнє кохання. І хоча “довго і щасливо” їм ніхто не обіцяв, вони готові боротись за своє світло — навіть якщо його видно лише крізь темряву.
October 11, 2025
Дуже затишна збірка, як і очікувалось від Мідорікави-сенсей.
Ліс світлячків дуже літня та щемка історія першого кохання, яке розтануло, але залишило теплі спогади на все життя. І це абсолютно історія зі світу Зошита друзів, та сама атмосфера!
Дуже сподобалось Зірок не розгледиш. Обоє головні герої дуже живі, милі, але дуже різні особистості. Мені зайшов фінал, він попре все оптимістичний і дає героям можливість краще дізнатись один одного. Не тільки закохатись, але й стати друзями. На відміну від фіналу Тепла твого дотику. От ця історія мені не дуже сподобалась саме тим, як вона завершена. Так, це мій особистий смак, але нічого не подієш, до того ж мені не до вподоби, коли героїня постійно підлагоджує себе під хлопця, навіть коли він і не просить її про це.
Ліс світлячків дуже літня та щемка історія першого кохання, яке розтануло, але залишило теплі спогади на все життя. І це абсолютно історія зі світу Зошита друзів, та сама атмосфера!
Дуже сподобалось Зірок не розгледиш. Обоє головні герої дуже живі, милі, але дуже різні особистості. Мені зайшов фінал, він попре все оптимістичний і дає героям можливість краще дізнатись один одного. Не тільки закохатись, але й стати друзями. На відміну від фіналу Тепла твого дотику. От ця історія мені не дуже сподобалась саме тим, як вона завершена. Так, це мій особистий смак, але нічого не подієш, до того ж мені не до вподоби, коли героїня постійно підлагоджує себе під хлопця, навіть коли він і не просить її про це.
March 26, 2023
🖤 I know... this manga is a mixed feeling of sadness and happiness. I know it ended with tears but I really liked it that is why I read it. (I have watched the anime version).
.
.
🖤 The story was relatable, at least the feelings were. And that what made Hotarubi no Mori e beautiful. You will smile in spite of your tears, you will love in spite of the pain, you'll believe though it's hopeless. It's liberating, somehow.
.
.
🖤 This is one of my favourite manga/anime that I still hadn't move on. It holds a special place in my heart.
.
.
🖤 The story was relatable, at least the feelings were. And that what made Hotarubi no Mori e beautiful. You will smile in spite of your tears, you will love in spite of the pain, you'll believe though it's hopeless. It's liberating, somehow.
.
.
🖤 This is one of my favourite manga/anime that I still hadn't move on. It holds a special place in my heart.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews