Це радше колекційнийартефакт, цікавий поціновувачам творчості Майка Мінйоли, ніж самоцінний твір. Він доволі непоганий, втім мало що додає всесвіту Чужих і так само не є аж надто глибоким твором як таким. Так це доволі міцна сай-фай оповідка, така, ніби вона вийшла з часів "нової хвилі" НФ, втім, далеко не найсильніша серед аналогів. Звісно, для своїх часів (початок 90-х) і середовища (графічна проза) "Спасіння" виглядає доволі приємно, вище загального середнього рівня, але, очевидно, не Мур і не Ходоровський. Навіть ті випуски Геллбоя, що з'являться за рік після "Спасіння" виглядають глибшими та цікавішими, попри збережений ще нацплотейшн-ореол.
Втім, це геть не означає, що "Чужий: Спасіння" не вартий уваги. Як я вже казав, поціновувачи малюнку Майка добряче кайфонуть від його роботи (хоч тут йому належить лише олівець, контур та колір робили інші, і це помітно впливає на сприйняття малюнку, насправді). Сюжетно комікс також достатньо міцний, попри певне використання тропів притаманних "Чужим", які тут сприймаються радше як зайве обтяження, яке відволікає увагу і збиває психологично важкий та похмурий лад історії.
Тож із плюсів тут безперечно арт-складова, міцний сюжет і настрій.
Із мінусів - певне відчуття через долучення до світу Чужих, а також камерність та лаконічність історії.