Практичний посібник утримання зозульки на місці в часи хтонічного піздецю.
Отже, якщо ви зараз тримаєте в руках цю книгу, це означає три речі. По-перше, ви живі. По-друге, ваша зозулька тримається на останній гілці, махає крильцями, але не здалась. І по-третє, ви все ще шукаєте відповіді на питання: "А як тут, блін, вижити?
Книга написана просто, структуровано, вона дуже практична, і може стати гарним посібником з утримання на місці даху, коли він вже їде. А у мене він вже давно поїхав.
Є нюанс: книга видана у авторському правописі. Можу помилятися, але скидається на те, що це самвидав (проте дуже своєчасний). Ані літературного редактора, ні коректора у видання не було. Це ледь не стало для мене каменем спотикання, бо з першого абзацу першої сторінки пунктуаційні та лексичні помилки почали мені затуляти сенс. Що ж, профдеформація.
Але раптом сирий рукопис став не багом, а фічею. Я усвідомила, що помилки дратують і відволікають, і подумала: це моя книга, я можу робити з нею, що захочу. Ніяка зла бібліотекарка не прийде сваритися, якщо я візьму синю ручку і зроблю коректуру. Це стало неочікувано терапевтичною дією: наче я можу взяти під контроль цей текстовий безлад. До того ж виправлення помилок нагадало, що готувати рукописи до друку — не те, що кожен вміє за замовчуванням, і моя експертиза реальна (маю проблеми з визнанням цінності власних знань і навичок). Мені просто фізично подобалося робити коректурні позначки на білому папері — і я змогла зосередитися на сенсі написаного.
Більшість з того, що радить авторка, я вже намацала інтуїтивно. Та й станцію, де може допомогти суто психолог, на жаль, я давно проїхала, і моєю зозуленькою наразі опікується психіатрія, а не психологія. Проте було не зайвим нагадати чи усвідомити, на чому тримаються залишки адекватності.
Ця книга повинна бути у кожного свідомого українця, який хоче зберегти свою кукуху. Дуже доступно і на пальцях написана книга, багато корисних технік, порівнять, щоб зрозуміти складні речі змогли навіть дуже далекі від психології люди.
Стиль написання сам по собі це антидепресант, я читала книгу у важні наші українські ночі і трошки ставало легше. Перечитую її коли хреново. Ця книга як хороший друг, який обійме, пожаліє, і пошле все нафіг. З ним трошки легше. І не відчуваєш себе якоюсь не такою, розумієш, все нормально, це нормально.
Окреме дякую за техніки, це дуже корисно!
Хочеться сказати ще, що цю книгу треба правильно читати. І це дуже важливо. Її не можна читати просто як художню книгу по діаганалі, її треба читати не поспішаючи, обдумуючи і запом'ятовуючи все.
У мене на цю невеличку книгу пішло дві упаковки стікерів, бо все все хочеться позначити. Дякую Тетяні за цей шедевр! Я рада, що придбала її і всім рекомендую!