Відьма в народних уявленнях українців

by Володимир Галайчук

Відьма, опириця, чарівниця, знахурка, босорканя… Вже саме розмаїття назв засвідчує популярність цього колоритного персонажа традиційної української народної демонології.

У своїй книжці «Відьма в народних уявленнях українців» Володимир Галайчук досліджує матеріали про відьомство з різних етнічних теренів України. Які відьми лютіші — навчені чи родимі? Чи правда, що сьома дочка народжується відьмою, а визначити її можна за хвостом чи зрощеними бровами? Як смертельні чари передають із чаркою горілки? Чи допомагають упирі відьмам дістатися Лисої гори і як жаби та вужі причетні до крадіжок молока?

Автор розповідає, як за уявленнями наших предків відьми набували надприродних здібностей, застосовували і передавали «силу», помирали; пояснює, як образ лихої чарівниці став невіддільною частиною нашої традиційної духовної культури.

312 pages, Hardcover

Published September 21, 2025

Reviews

[Ганна Кузьо · Rating 4 out of 5]

Посортовані описи з цитатами вірувань, які стосуються відьом. Тобто це задокументований етнографічний матеріал, аналізу тут мало.
Цінність книги в тому, що тут багато описів та розповідей з народу, які вже можна аналізувати собі

[Вікторія Дудин · Rating 5 out of 5]

Мені здається, що ця книжка більше підходить тим, хто хоче почитати історії з життя про відьом. На відміну від інших книг видавництва Віхола у лінійці наукопу, ця скоріше йде як монографія, наукова робота якщо хочете вже так. Тут немає відходу від теми (хіба що думки автора проскакують у висновках), немає жартів і недоречних порівнянь.
Формат книги не передбачає переказом автором оповідей про відьом, він їх демонструє, цитуючи записані історії. Тому тут понад 80% тексту саме оповіді, ще й записані зі слів очевидців, тобто з діалектами. Перед вами буде теза та демонстрація у вигляді оповіді. Автор не пояснюватиме явище, а окреслюватиме його через приклад, це варто мати на увазі коли берете книгу. У ній не будуть розжовувати чому відьми робили чи не робили щось, це продемонструють через оповіді людей.

Для легкого чтива вона, на мою скромну думку, не зовсім підходить, оскільки це не випадок "Української демонології" (Стилет і стилос), але ця книга і не прагне бути простою. Якщо сприймати її як наукову роботу (якою вона і є) і не мати очікувань щодо схожості з уже виданими книгами (хіба що "Тілько істинна правда", бо там автор взагалі не коментував, а лише представляв історії з теми).
Як базове джерело інформації книга може підійти тим, хто читає наукові роботи і не шпортається об постійні виноски.

Для мене книга не читалася швидко, хоч я швидко читаю зазвичай, оскільки теж трохи шпорталася об діалекти, однак видання наукових праць необхідне. Мінус, який не стосується змісту, а оформлення: якби була м'яка палітурка з більшим шрифтом було би краще.