Про історію створення повісті "Беладонна" В. Минко пізніше згадував у своїх спогадах "Червоний Парнас": "...Згадався Пилипенко: пишіть про авіацію, чудова тематика. Але про що? Усе героїчне я вже видавив із себе. Хіба про механіка Ігора Дреуса, про його любовні пригоди? Ігорів роман із дружиною льотчика наробив галасу у авіазагоні, де я служив. Крім того, знаючи, що я пописую, Ігор подарував мені щоденник повії, з якою він також знався. Чим не матеріал? Дві красуні легкої поведінки. Одна біситься з жиру, а друга... Довго думав над назвою, щоб одним-двома словами висловити задум майбутньої повісті. Іду до Мисика в бібліотеку, закопуюсь в енциклопедію. "Беладонна" - вродлива жінка. І нижче інше значення цього слова, як отруйної квітки. "Росте вона на гнійному грунті...". Плоди - гірко-солоні, задурливо пахнуть. - Є! Саме те, що треба. "
воувоувов! ще одне приємне відкриття родом десь із 1929 року. гостра соціальна тематика, звинувачення автора в порнографії. то підривна література, імго. того її й заборонили невдовзі. але діло було зроблено ("шкоди заподіяно!"(с)) та й справді гарно написано. тепер буду, при нагоді, казати не "про щось", а "про віщось". одним словом, читайте. тут все, як має бути)