What do you think?
Rate this book
Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система
Під час теракту в окупованій Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року загинуло щонайменше 47 українських військовополонених — захисників Маріуполя. Ця книга — не лише меморіал загиблим, а й хронологія злочину: що сталося в «бараці 200», — у детальних спогадах азовців, які вціліли і яких повернули в Україну; яка ситуація із розслідуванням; як упродовж XX століття міжнародна спільнота удосконалювала правила ведення війни і як міжнародне гуманітарне право, покликане зробити війну чесною і захистити тих, хто не може чинити спротиву, допускає російські військові злочини проти України й українців.
«Книжка у ваших руках провіщає непросте, але вкрай важливе читання». Денис Прокопенко «Редіс», полковник, командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов»
«Книжка у ваших руках провіщає непросте, але вкрай важливе читання». Денис Прокопенко «Редіс», полковник, командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов»
304 pages, Hardcover
Published July 23, 2025
19 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
August 28, 2025
складна, важка і дуже потрібна книга.
попри масштаб і жах теракту в Оленівці, попри загальну впізнаваність самої назви є відчуття, що ця подія потонула в загальному потоці постійних трагедій. ця книга працює з темою одразу на кількох рівнях і дає багато відповідей.
спочатку йде опис того, що сталося (частина інформативна, хоч мені й не сподобалося, як це написано). далі - короткі біографії, вбитих в Оленівці бійців. попри свою куцість в одну-дві сторінки, вони не виставляють перед читачем іконостас з «героїв, які не вмирають». навпаки, через спогади рідних та побратимів, через перелік мрій та вподобань, військові здаються зрозумілими та близькими. тож їхня смерть відчувається не чимось далеким та абстрактним, підперезаним патетичними та патріотичними лозунгами. їхня смерть - вибиває, спустошує, озлоблює.
остання частина книги зосереджена на міжнародному гуманітарному праві, на женевських конвенціях і відповідях на всі наші питання й обурення з ними повʼязані.
також дуже сподобалося візуальне оформлення: що обкладинка, що форзаци, що портрети
попри масштаб і жах теракту в Оленівці, попри загальну впізнаваність самої назви є відчуття, що ця подія потонула в загальному потоці постійних трагедій. ця книга працює з темою одразу на кількох рівнях і дає багато відповідей.
спочатку йде опис того, що сталося (частина інформативна, хоч мені й не сподобалося, як це написано). далі - короткі біографії, вбитих в Оленівці бійців. попри свою куцість в одну-дві сторінки, вони не виставляють перед читачем іконостас з «героїв, які не вмирають». навпаки, через спогади рідних та побратимів, через перелік мрій та вподобань, військові здаються зрозумілими та близькими. тож їхня смерть відчувається не чимось далеким та абстрактним, підперезаним патетичними та патріотичними лозунгами. їхня смерть - вибиває, спустошує, озлоблює.
остання частина книги зосереджена на міжнародному гуманітарному праві, на женевських конвенціях і відповідях на всі наші питання й обурення з ними повʼязані.
також дуже сподобалося візуальне оформлення: що обкладинка, що форзаци, що портрети
Displaying 1 of 1 review