What do you think?
Rate this book
Тінь мертвого бога
«Доля — вибір із заплющеними очима, і жоден пророк чи бог не здатен сказати тобі, куди це зрештою приведе: на трон чи в стічну канаву».
Цей світ безжальний. У хащах Пралісу чатують ульфи-перевертні, відьми з чорними заточеними зубами, мохоликі — їхні напівмертві прислужники, а також живе народ, у якого відібрали памʼять. У містах проміж шльондр, грабіжників і покидьків живеться не краще. Люди моляться Семи богам, а восьмий, бог війни Архе, замкнений у темниці на краю світу, з якої досі шукає вихід.
Гельда — жорстока, норовлива й уперта чарокровиця, обіцяна відьмі від народження. І хай як сильно вона хотіла б збувати свої дні в мандрах, а ночі — з випадковими коханцями та коханками, саме їй доведеться повернути в цей світ те, що повертати не варто, і віднайти шлях, якому краще було лишатися загубленим. Помста веде дівчину звивистою стежкою визначеної долі, а за спиною повзе тінь мертвого бога.
Цей світ безжальний. У хащах Пралісу чатують ульфи-перевертні, відьми з чорними заточеними зубами, мохоликі — їхні напівмертві прислужники, а також живе народ, у якого відібрали памʼять. У містах проміж шльондр, грабіжників і покидьків живеться не краще. Люди моляться Семи богам, а восьмий, бог війни Архе, замкнений у темниці на краю світу, з якої досі шукає вихід.
Гельда — жорстока, норовлива й уперта чарокровиця, обіцяна відьмі від народження. І хай як сильно вона хотіла б збувати свої дні в мандрах, а ночі — з випадковими коханцями та коханками, саме їй доведеться повернути в цей світ те, що повертати не варто, і віднайти шлях, якому краще було лишатися загубленим. Помста веде дівчину звивистою стежкою визначеної долі, а за спиною повзе тінь мертвого бога.
312 pages, Hardcover
Published September 1, 2025
4 people are currently reading
86 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 16 of 16 reviews
September 20, 2025
темне фентезі від якого я вголос кричала «шоооооо» або як я «Тінь мертвого бога» Ярослава Шевченко читала
🐦⬛ це темне, жорстоке, високе фентезі, у якому відчувається рука горориста. це той жах, коли тебе лякають не потойбічні істоти, а ті, кого дійсно варто боятись — люди.
🐦⬛ я бачила негативний відгук у Рорк, де людині не сподобався стиль діалогів: багато сарказму, чорного гумору, підколок, жартів нижче пояса та непристойних натяків. якщо таке не любите, то книга не ваша. але мені ідеально вписалось в антураж.
🐦⬛ стиль усієї історії смачно-патосний, десь надмірна зневіра, бажання помсти, десь роздуми над метою життя. але яяяяяк же класно. яка чудова форма!
з мінусів: деякі персонажі в історії (другорядні) були безликі для мене. я бувало ловила себе на думці «а ти хто взагалі?». тобто, їхні репліки та дії можна було просто «подарувати» іншим героям, у яких є особистість. але попри це — інші, більш головні персонажі, дуже колоритні та вгадувані.
мені здається, що декому може забракнути деталей лору та трошки більших розʼяснень. але саме на мій смак — це було ідеально. дуже сподобалось, як саме автор підкидував нам шматки світобудови. і от чесно, було прям байдуже, коли я думала «а ми взагалі знаєм шо отам сталось?». я махала рукою — та бігла сюжетом далі, бо не могла спинитись.
але водночас — світ дуже детальний. тільки ти щось помічаєш. тобі вже підкидають детальні пояснення, гачки, розвиток подій навколо.
ще в якийсь момент мене почала лякати кількість згаданих прутнів та випущеної певної рідини богами з них же, яка породила людей абощо. та кількість згадок про злягання богів. а потім я згадала грецьку міфологію — і всі питання відпали…
🐦⬛ ну і лайка заслуговує на окрему похвалу. деяких персонажів мені просто хочеться цитувати та кидати їхні фрази на канал через одну!
бачила у Книжкової Драконки, що автор казав, мовляв, можна читати як одиночну. так от не вірте 👀 друга частина дуже треба! бо кінцівка все ж інтригує.
(планується дилогія)
✨ ще хотіла похвалити автора: інколи описи жінок, дещо, ммм, непристойні, вводили в мене в ступор і я хотіла кричати «агаааа, знову жінка написана чоловіком!». а потім він робив те саме з чоловіками і мій критик в середині заспокоювався, бо зрештою тут не жінки описані хтивими та жорстокими, а просто люди)) але все ж момент, де дівчина вирішила просто пройтись голою до вікна перед іншим чоловіком (і влаштувавши виставу тим, хто за вікном) посміхнув 😁 але правда, ставлю лайк за витримку балансу.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
я ставлю книжці 5/5 казаночків. ця густа, дещо оманлива та підступно-темна атмосфера підкорила моє серце.
тож якщо коротко — це класична (майже) історія обраної та одного мстивого бога, але яка ж!
🐦⬛ це темне, жорстоке, високе фентезі, у якому відчувається рука горориста. це той жах, коли тебе лякають не потойбічні істоти, а ті, кого дійсно варто боятись — люди.
🐦⬛ я бачила негативний відгук у Рорк, де людині не сподобався стиль діалогів: багато сарказму, чорного гумору, підколок, жартів нижче пояса та непристойних натяків. якщо таке не любите, то книга не ваша. але мені ідеально вписалось в антураж.
🐦⬛ стиль усієї історії смачно-патосний, десь надмірна зневіра, бажання помсти, десь роздуми над метою життя. але яяяяяк же класно. яка чудова форма!
з мінусів: деякі персонажі в історії (другорядні) були безликі для мене. я бувало ловила себе на думці «а ти хто взагалі?». тобто, їхні репліки та дії можна було просто «подарувати» іншим героям, у яких є особистість. але попри це — інші, більш головні персонажі, дуже колоритні та вгадувані.
мені здається, що декому може забракнути деталей лору та трошки більших розʼяснень. але саме на мій смак — це було ідеально. дуже сподобалось, як саме автор підкидував нам шматки світобудови. і от чесно, було прям байдуже, коли я думала «а ми взагалі знаєм шо отам сталось?». я махала рукою — та бігла сюжетом далі, бо не могла спинитись.
але водночас — світ дуже детальний. тільки ти щось помічаєш. тобі вже підкидають детальні пояснення, гачки, розвиток подій навколо.
ще в якийсь момент мене почала лякати кількість згаданих прутнів та випущеної певної рідини богами з них же, яка породила людей абощо. та кількість згадок про злягання богів. а потім я згадала грецьку міфологію — і всі питання відпали…
🐦⬛ ну і лайка заслуговує на окрему похвалу. деяких персонажів мені просто хочеться цитувати та кидати їхні фрази на канал через одну!
бачила у Книжкової Драконки, що автор казав, мовляв, можна читати як одиночну. так от не вірте 👀 друга частина дуже треба! бо кінцівка все ж інтригує.
(планується дилогія)
✨ ще хотіла похвалити автора: інколи описи жінок, дещо, ммм, непристойні, вводили в мене в ступор і я хотіла кричати «агаааа, знову жінка написана чоловіком!». а потім він робив те саме з чоловіками і мій критик в середині заспокоювався, бо зрештою тут не жінки описані хтивими та жорстокими, а просто люди)) але все ж момент, де дівчина вирішила просто пройтись голою до вікна перед іншим чоловіком (і влаштувавши виставу тим, хто за вікном) посміхнув 😁 але правда, ставлю лайк за витримку балансу.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
я ставлю книжці 5/5 казаночків. ця густа, дещо оманлива та підступно-темна атмосфера підкорила моє серце.
тож якщо коротко — це класична (майже) історія обраної та одного мстивого бога, але яка ж!
October 29, 2025
Це неймовірне прекрасне дарк фентезі! Прошу купуйте примірники та читайте, щоб у автора була більша мотивація писати продовження!
September 21, 2025
Хочеться темного фентезі? Це саме воно. Історія, в якій нема жодного хоча б приблизно позитивного героя, де кожен переслідує свої цілі і готовий йти по трупах. Буквально.
Світ, в якому зібрана вся можлива гниль. Світ, в якому нема місці мріям. Хіба що це мрії про жорстоку та криваву помсту.
Тут помирають всі. Питання лише в тому чи пощастить і смерть буде швидка.
Текст дуже насичений, тут за два абзаци може відбутись більше ніж в деяких книгах на 20 сторінках.
Автор не намагається якось помʼякшити чи завуалювати. Ніякої цензури — тут багато лайки та графічного насилля (якщо персонажу вспороли живіт — будьте певні, ви дізнається все про вміст його нутрощів, колір та консистенцію і куди саме все це потекло).
Повторюсь, це темне фентезі, де всі так чи інакше приречені — тому не чекайте світлого та сповненого надій фіналу. Герої теж це усвідомлюють, хоча й намагаються показати себе крутішими ніж вони є, тому тут звісно присутня дрібка пафосу.
Це дилогія. У першої частини є завершена арка, героїня все ж таки отримує свою помсту, а разом з нею і купу проблем, а от Мертвий Бог ще в середині свого шляху і стоїть на порозі (майже буквально).
Вітаю автора з таким сильним дебютом і дуже чекаю продовження.
Світ, в якому зібрана вся можлива гниль. Світ, в якому нема місці мріям. Хіба що це мрії про жорстоку та криваву помсту.
Тут помирають всі. Питання лише в тому чи пощастить і смерть буде швидка.
Текст дуже насичений, тут за два абзаци може відбутись більше ніж в деяких книгах на 20 сторінках.
Автор не намагається якось помʼякшити чи завуалювати. Ніякої цензури — тут багато лайки та графічного насилля (якщо персонажу вспороли живіт — будьте певні, ви дізнається все про вміст його нутрощів, колір та консистенцію і куди саме все це потекло).
Повторюсь, це темне фентезі, де всі так чи інакше приречені — тому не чекайте світлого та сповненого надій фіналу. Герої теж це усвідомлюють, хоча й намагаються показати себе крутішими ніж вони є, тому тут звісно присутня дрібка пафосу.
Це дилогія. У першої частини є завершена арка, героїня все ж таки отримує свою помсту, а разом з нею і купу проблем, а от Мертвий Бог ще в середині свого шляху і стоїть на порозі (майже буквально).
Вітаю автора з таким сильним дебютом і дуже чекаю продовження.
December 16, 2025
3,5*
мені сподобався стиль, звучання, підібрані порівнянні, сама мова - неймовірно гарна, навіть в описі огидного і страшного.
Сюжет цікавий.
Другорядні герої дуже найс.
Світ прописаний слабенько.
Події розвивалися надто швидко, стрибками, що не додавало розуміння і залучності в сюжет.
А Головна персонажка, саме персонажка, бо в мене нічого не повернеться назвати цю малу дурноверху, мстиву, егоїстичну хвойду героїнею😅
Через неї, через її самолюбство та егоїстичні вчинки, думки і абсурдну жорстокість на грані безуму я не змогла полюбити цю історію.
Другу книгу читатиму однозначно, бо очікую, що вона таки сконає👌
мені сподобався стиль, звучання, підібрані порівнянні, сама мова - неймовірно гарна, навіть в описі огидного і страшного.
Сюжет цікавий.
Другорядні герої дуже найс.
Світ прописаний слабенько.
Події розвивалися надто швидко, стрибками, що не додавало розуміння і залучності в сюжет.
А Головна персонажка, саме персонажка, бо в мене нічого не повернеться назвати цю малу дурноверху, мстиву, егоїстичну хвойду героїнею😅
Через неї, через її самолюбство та егоїстичні вчинки, думки і абсурдну жорстокість на грані безуму я не змогла полюбити цю історію.
Другу книгу читатиму однозначно, бо очікую, що вона таки сконає👌
October 28, 2025
На цю книжку я чекала. Передзамовила після хвилі похвальних відгуків від книжкових блогерок та блогерів, яким випало прочитати книжку раніше, ніж усім іншим, й сумлінно чекала. А от вже коли я нарешті взялася за прочитання, натрапила на декілька діаметрально протилежних рецензій, що змусило мене почати хвилюватися.
Зрештою, в моєму випадку ні великого захоплення, ні великої ненависті не сталося. Це непогана книжка, але над нею можна було б ще попрацювати. З темним фентезі досвіду в мене мало, тому мої слова не є істиною в останній інстанції, просто ділюся враженнями, які маю.
За сюжетом головна героїня з самого народження стає ключовою фігурою в довгострокових планах розбірок живих, мертвих та забутих богів. В дорослому віці вона тікає від кривавої смерті на жертовній колоді, після чого її тричі рятують й вона згодом доєднується до банди мандрівних кримінальників. Вже трохи згодом вона дізнається про своє призначення, божественні протистояння й свою долю в них. Помста та розруха стають її провідними дорогами.
Атмосфера всепоглинального мороку, жорстокості й безвиході тут справді на рівні. Багато графічних описів насильства, смертей, катувань і так далі за списком. М'ясо й кров'яка тут всюди, якщо не на полях битви чи в жертовних залах, то на руках чарокровців задля магії. Також приємно вразили та особливо запам'яталися сцени жертвоприношень своєю вигадливістю, різноманітністю та деталізованістю.
Та в такому жорстокому й похмурому місці знаходиться й вдосталь простору зляганням, при чому не лише як способу життя чи заробітку, а й у вже згаданих кривавих ритуалах. Значна частина жартів, що видають персонажі, звісно, також крутиться навколо "сісько-піськової" сфери, що, судячи з відгуків, підбішувало певну частину читацтва. Мені це було ок, в певних місцях навіть справді смішно. Сподобалося ще й те, що гомофобією у цьому світі й не пахне. Кожен і кожна кохається з ким хоче, за що все одно згодом отримає кпин від когось із головних героїв.
Самі ж герої поділилися на мене на дві категорії. Самі Гельда й Архе, які загалом справляють враження достатньо прописаних персонажів з урахуванням того, що це перша частина дилогії й далі ми дізнаватимемося більше. Ну і, власне, банда Смейра, яка залишилася для мене не розкритою як і багато інших персонажів. Дуже не вистачило розкриття Ювала. Але сподіваюся, що все це просто залишилося відкладеним до другої частини.
Також в інших відгуках не раз бачила, що читачам не заходить манера спілкування головних героїв з їх постійними огризаннями, викаблучуваннями, лайкою та пихою, яких ні Гельді, ні Архе не позичати. Але для мене, знову ж таки, це було окей і видавалося досить органі��ною частиною їхніх образів. Хоча я можу зрозуміти, чому інших людей це може підбішувати.
Світ тут цікавий і має потенціал. Вісім (насправді трохи більше) богів, їх криваві культи та жерці, міжбожественна гризня. Магія крові, яка дається більшою мірою жінкам. Відьми, мохоликі, оригінальні тварини й птахи. Але інформацію про все це доводиться видобувати або по краплинах протягом сюжету, або з оповідей головних героїв, де вони прямим текстом, в лоб розповідають що і як. Не вистачило органічності й організованості у всьому цьому.
Якщо казали про текст в загальних деталях, то давався він важкувато. Після перших 50 сторінок, здається сталася акліматизація до стилю автора й всесвіту загалом, але я не можу сказати, що він чіпляв. Мене банально не тягнуло до книжки й не завжди хотілося повертатися до читання. Спочатку було ок, але ближче до кінця, де за логікою відбувається фінал-сплеск і кліфхенгер до наступної частини, мені було вже якось трохи байдуже й не надто цікаво.
Сюжет справді насичений і динамічний, але іноді я зашпортувалася, не зовсім розуміючи що відбувається. В тексті пропущено цілі часові проміжки й хоч візуально на сторінках ці моменти розділені на окремі фрагменти, але я частенько плуталася в тому скільки часу пройшло від попередньої події, а потім дивувалася, коли персонажі зрештою озвучували це. Складається враження, що роман був більшим, але з нього викинули якісь частини, залишивши тільки основне й екшн.
В цілому текст читабельний, але відчувається, що трохи сируватий і над ним можна було б попрацювати ще. Головна героїня змінюється протягом сюжету, але це не плавна трансформація, а так, ніби вона падає зі сходів і з кожним ударом частинка її душі губиться, поглинена темрявою. Наче якщо поглянути на історію життя Гельди, то можна зрозуміти чому вона стала такою, як стала, але мені не вистачило певних етапів, може душевних вагань чи чогось подібного. Хоча може так і треба було, а я просто домахуюся, хтозна.
Якщо підсумовувати, то це непоганий роман зі своїми плюсами й мінусами. Особисто мене він не зміг чимось сильно зачепити, але продовження все ж згодом прочитаю. Можу радити якщо вам хочеться темної й брутальної книжки від українського автора.
(Відгуки на сучукрліт в інст @_daria_barnes)
Зрештою, в моєму випадку ні великого захоплення, ні великої ненависті не сталося. Це непогана книжка, але над нею можна було б ще попрацювати. З темним фентезі досвіду в мене мало, тому мої слова не є істиною в останній інстанції, просто ділюся враженнями, які маю.
За сюжетом головна героїня з самого народження стає ключовою фігурою в довгострокових планах розбірок живих, мертвих та забутих богів. В дорослому віці вона тікає від кривавої смерті на жертовній колоді, після чого її тричі рятують й вона згодом доєднується до банди мандрівних кримінальників. Вже трохи згодом вона дізнається про своє призначення, божественні протистояння й свою долю в них. Помста та розруха стають її провідними дорогами.
Атмосфера всепоглинального мороку, жорстокості й безвиході тут справді на рівні. Багато графічних описів насильства, смертей, катувань і так далі за списком. М'ясо й кров'яка тут всюди, якщо не на полях битви чи в жертовних залах, то на руках чарокровців задля магії. Також приємно вразили та особливо запам'яталися сцени жертвоприношень своєю вигадливістю, різноманітністю та деталізованістю.
Та в такому жорстокому й похмурому місці знаходиться й вдосталь простору зляганням, при чому не лише як способу життя чи заробітку, а й у вже згаданих кривавих ритуалах. Значна частина жартів, що видають персонажі, звісно, також крутиться навколо "сісько-піськової" сфери, що, судячи з відгуків, підбішувало певну частину читацтва. Мені це було ок, в певних місцях навіть справді смішно. Сподобалося ще й те, що гомофобією у цьому світі й не пахне. Кожен і кожна кохається з ким хоче, за що все одно згодом отримає кпин від когось із головних героїв.
Самі ж герої поділилися на мене на дві категорії. Самі Гельда й Архе, які загалом справляють враження достатньо прописаних персонажів з урахуванням того, що це перша частина дилогії й далі ми дізнаватимемося більше. Ну і, власне, банда Смейра, яка залишилася для мене не розкритою як і багато інших персонажів. Дуже не вистачило розкриття Ювала. Але сподіваюся, що все це просто залишилося відкладеним до другої частини.
Також в інших відгуках не раз бачила, що читачам не заходить манера спілкування головних героїв з їх постійними огризаннями, викаблучуваннями, лайкою та пихою, яких ні Гельді, ні Архе не позичати. Але для мене, знову ж таки, це було окей і видавалося досить органі��ною частиною їхніх образів. Хоча я можу зрозуміти, чому інших людей це може підбішувати.
Світ тут цікавий і має потенціал. Вісім (насправді трохи більше) богів, їх криваві культи та жерці, міжбожественна гризня. Магія крові, яка дається більшою мірою жінкам. Відьми, мохоликі, оригінальні тварини й птахи. Але інформацію про все це доводиться видобувати або по краплинах протягом сюжету, або з оповідей головних героїв, де вони прямим текстом, в лоб розповідають що і як. Не вистачило органічності й організованості у всьому цьому.
Якщо казали про текст в загальних деталях, то давався він важкувато. Після перших 50 сторінок, здається сталася акліматизація до стилю автора й всесвіту загалом, але я не можу сказати, що він чіпляв. Мене банально не тягнуло до книжки й не завжди хотілося повертатися до читання. Спочатку було ок, але ближче до кінця, де за логікою відбувається фінал-сплеск і кліфхенгер до наступної частини, мені було вже якось трохи байдуже й не надто цікаво.
Сюжет справді насичений і динамічний, але іноді я зашпортувалася, не зовсім розуміючи що відбувається. В тексті пропущено цілі часові проміжки й хоч візуально на сторінках ці моменти розділені на окремі фрагменти, але я частенько плуталася в тому скільки часу пройшло від попередньої події, а потім дивувалася, коли персонажі зрештою озвучували це. Складається враження, що роман був більшим, але з нього викинули якісь частини, залишивши тільки основне й екшн.
В цілому текст читабельний, але відчувається, що трохи сируватий і над ним можна було б попрацювати ще. Головна героїня змінюється протягом сюжету, але це не плавна трансформація, а так, ніби вона падає зі сходів і з кожним ударом частинка її душі губиться, поглинена темрявою. Наче якщо поглянути на історію життя Гельди, то можна зрозуміти чому вона стала такою, як стала, але мені не вистачило певних етапів, може душевних вагань чи чогось подібного. Хоча може так і треба було, а я просто домахуюся, хтозна.
Якщо підсумовувати, то це непоганий роман зі своїми плюсами й мінусами. Особисто мене він не зміг чимось сильно зачепити, але продовження все ж згодом прочитаю. Можу радити якщо вам хочеться темної й брутальної книжки від українського автора.
(Відгуки на сучукрліт в інст @_daria_barnes)
January 11, 2026
3.5 ⭐️
Що ж, я сам винен, що плачу за інтернет, де люди нахвалюють темне фентезі, я це бачу й хочу теж його прочитати. Що ж, я прочитав.
Одразу скажу, що книга однозначно непогана. Проза хороша. Трохи забагато ботанічних деталей на кшталт того, які саме дерева ростуть на схилі. Але в цілому написано добре. Однак повертаюся до того, що це темне фентезі. Ну от реально ці темні штуки нічого не додають історії. Книга починається декількома жахливими подіями, від котрих кров стигне. Далі йде нормальна історія, а ближче до розв'язки знов написано жахливих описів. Ну от якщо їх викинути, нічого не зміниться. Ти й так зрозумієш усі акценти. Ви скажете, що ніхто не приховував від мене, що це темне фентезі, і якщо я "квіточка", то не треба було читати. І так, і ні. Моя головна претензія — ці описи нічого не додають історії. Ну хіба задовольняють чийсь фетиш на такі жахіття. Для всіх фанатів крові й кишок, так би мовити. Кожна сцена повинна виконувати якусь роль, щоб, якщо її прибрати, губився сенс і наратив. Тут таке враження, що вони такі жахливі просто щоб такими бути. Звісно, це тільки моя думка. Ну й усі жартики нижче пояса, мабуть, теж мають на меті підвищити "дорослість" книги.
Сама історія доволі цікава, тому я однозначно бачу, що будуть ті, хто буде в захваті.
Не впевнений, чи це одиночна книга (я чомусь так думав, коли брав читати). В принципі, вона може бути самостійною. Однак часто такий кінець натякає на продовження.
Що ж, я сам винен, що плачу за інтернет, де люди нахвалюють темне фентезі, я це бачу й хочу теж його прочитати. Що ж, я прочитав.
Одразу скажу, що книга однозначно непогана. Проза хороша. Трохи забагато ботанічних деталей на кшталт того, які саме дерева ростуть на схилі. Але в цілому написано добре. Однак повертаюся до того, що це темне фентезі. Ну от реально ці темні штуки нічого не додають історії. Книга починається декількома жахливими подіями, від котрих кров стигне. Далі йде нормальна історія, а ближче до розв'язки знов написано жахливих описів. Ну от якщо їх викинути, нічого не зміниться. Ти й так зрозумієш усі акценти. Ви скажете, що ніхто не приховував від мене, що це темне фентезі, і якщо я "квіточка", то не треба було читати. І так, і ні. Моя головна претензія — ці описи нічого не додають історії. Ну хіба задовольняють чийсь фетиш на такі жахіття. Для всіх фанатів крові й кишок, так би мовити. Кожна сцена повинна виконувати якусь роль, щоб, якщо її прибрати, губився сенс і наратив. Тут таке враження, що вони такі жахливі просто щоб такими бути. Звісно, це тільки моя думка. Ну й усі жартики нижче пояса, мабуть, теж мають на меті підвищити "дорослість" книги.
Сама історія доволі цікава, тому я однозначно бачу, що будуть ті, хто буде в захваті.
Не впевнений, чи це одиночна книга (я чомусь так думав, коли брав читати). В принципі, вона може бути самостійною. Однак часто такий кінець натякає на продовження.
October 2, 2025
ближче до 3.5
для мене забагато жорстокості, забагато лайки на рівному місці, замало про світ.
не може сюжет виїхати на постійних сварках. зразу це було прикольно, потім почало набридати
для мене забагато жорстокості, забагато лайки на рівному місці, замало про світ.
не може сюжет виїхати на постійних сварках. зразу це було прикольно, потім почало набридати
November 23, 2025
В мене було таке враження, що я прочитала дві книги, бо перша і друга частини сильно відрізнялися стилем написання. Враження ніби редакторської роботи тут не було взагалі. Постійні стрибки з сцени на сцену збивали з пантелику, а недописані герої, яких тут десятки, всі змішувалися до купи. Головна героїня можливо і має буде не типовою, та мені не сподобалося, що її арка не була подана плавно, з наростанням мотивацій, і зрозумілими і логічними діями, які б ці мотивації підтримували. Складалося враження, що вона змінилася буквально через одну сторінку, і стала взагалі інакшою в другій частині книги. Другу книгу точно читати не буду. Мені не сподобалося :(
October 16, 2025
Скоріше 3.5 ніж 4, але не 3 однозначно, як для осіннього читання для любителів дарк-фентезі буде просто чудово.
Почала я читати цю книжку не підозрюючи що це Dark-фентезі, тому кількість темряви в цій книжці напочатку мене дуже здивувала, не можу сказати що її забагато,адже я далека від фанатки дарк романів і що є для них нормою не знаю, хоча як на мене її стільки скільки й має бути, хоча десь в середині книги деякі діалоги починають підбішувати.
Загалом книжка мені сподобалося, але головним моїм невдоволенням є її обсяг. Вона настільки динамічна що ти взагалі не встигаєш за розвитком подій, а точніше за кількістю персонажів. Іноді здається що ти ім’я персонажа не те що забув, а навіть не чув. Ось цей би об’єм подій та в книжку сторінок на 100 - 150 більше і було б ідеально.
Звичайно весь сюжет зрозумілий, навіть при такому обсязі сторінок. Але через такий малий обсяг і поспішність дій немає як такого занурення в книгу, що для мене було великим мінусом. Адже закривши книгу єдине що в тебе з’являється в голові це фраза: «а що це взагалі було?», а не бажання повернутися в книгу.
При цьому всьому історія справді цікава та захоплива, хоча іноді від кількості пафосу у монологах бога задихаєшся, але вони розкидані по всій книзі тому це не так відчутно.
Продовження однозначно прочитаю.
Почала я читати цю книжку не підозрюючи що це Dark-фентезі, тому кількість темряви в цій книжці напочатку мене дуже здивувала, не можу сказати що її забагато,адже я далека від фанатки дарк романів і що є для них нормою не знаю, хоча як на мене її стільки скільки й має бути, хоча десь в середині книги деякі діалоги починають підбішувати.
Загалом книжка мені сподобалося, але головним моїм невдоволенням є її обсяг. Вона настільки динамічна що ти взагалі не встигаєш за розвитком подій, а точніше за кількістю персонажів. Іноді здається що ти ім’я персонажа не те що забув, а навіть не чув. Ось цей би об’єм подій та в книжку сторінок на 100 - 150 більше і було б ідеально.
Звичайно весь сюжет зрозумілий, навіть при такому обсязі сторінок. Але через такий малий обсяг і поспішність дій немає як такого занурення в книгу, що для мене було великим мінусом. Адже закривши книгу єдине що в тебе з’являється в голові це фраза: «а що це взагалі було?», а не бажання повернутися в книгу.
При цьому всьому історія справді цікава та захоплива, хоча іноді від кількості пафосу у монологах бога задихаєшся, але вони розкидані по всій книзі тому це не так відчутно.
Продовження однозначно прочитаю.
November 30, 2025
Доля — вибір із заплющеними очима, і жоден пророк чи бог не здатен сказати тобі, куди це зрештою приведе: на трон чи в стічну канаву
🔷 Про сюжет ідеально розповідає анотація📖
🔷 Про враження
Це історія, яку я лишила на половині (156/312 сторінок), бо зрозуміла, що вона
➡️ АБО втрапила мені не в той час і не в настрій😔
➡️ АБО просто не моя😔
Схиляюся більше до першого варіанту, тому цілком імовірно, що згодом я до неї повернуся й таки дочитаю😏
Попри моє загальне несприйняття цієї історії, є те, про що мені хочеться розповісти😌
Я розумію, книжка насправді крута - темне фентезі від українського автора😏
Моторошний і безжальний світ зі своєю самобутньою міфологією. Тут є легенди, перекази, звичаї, традиції. Норми й закони. Прості люди й ті, що володіють магією, відьми, вовки, ульфи-перевертні, сфори, чарокровці, які мають чародар, і семипалі, які вміють лише красти чужі сили, здичавілі мохоликі й мохоликі, які зберігають людське в собі…
Брудний, вульгарний і відвертий світ, сповнений крові, блювотиння, холоду й вологи, грубих сороміцьких словечок і висловів…
Жорстокий світ, у якому вбивства й жертвоприношення є нормою…
Окремо варто сказати й про персонажів книжки… усі морально сірі… усі неоднозначі… усі шукають вигоду, зраджують, підставляють, брешуть, викручуються, убивають… проте іноді й намагаються вчинити щось по совісті, щось хороше… але в кожного свої критерії визначення хорошого…
Знаєте, деталізований сон головної персонажки Гельди й досі в мене перед очима… (сторінки 123-124)… моторошно…
❓Читали книгу? Плануєте?🤗
🔷 Про сюжет ідеально розповідає анотація📖
🔷 Про враження
Це історія, яку я лишила на половині (156/312 сторінок), бо зрозуміла, що вона
➡️ АБО втрапила мені не в той час і не в настрій😔
➡️ АБО просто не моя😔
Схиляюся більше до першого варіанту, тому цілком імовірно, що згодом я до неї повернуся й таки дочитаю😏
Попри моє загальне несприйняття цієї історії, є те, про що мені хочеться розповісти😌
Я розумію, книжка насправді крута - темне фентезі від українського автора😏
Моторошний і безжальний світ зі своєю самобутньою міфологією. Тут є легенди, перекази, звичаї, традиції. Норми й закони. Прості люди й ті, що володіють магією, відьми, вовки, ульфи-перевертні, сфори, чарокровці, які мають чародар, і семипалі, які вміють лише красти чужі сили, здичавілі мохоликі й мохоликі, які зберігають людське в собі…
Брудний, вульгарний і відвертий світ, сповнений крові, блювотиння, холоду й вологи, грубих сороміцьких словечок і висловів…
Жорстокий світ, у якому вбивства й жертвоприношення є нормою…
Окремо варто сказати й про персонажів книжки… усі морально сірі… усі неоднозначі… усі шукають вигоду, зраджують, підставляють, брешуть, викручуються, убивають… проте іноді й намагаються вчинити щось по совісті, щось хороше… але в кожного свої критерії визначення хорошого…
Знаєте, деталізований сон головної персонажки Гельди й досі в мене перед очима… (сторінки 123-124)… моторошно…
❓Читали книгу? Плануєте?🤗
September 28, 2025
Усього 312 сторінок, а ч��тала я їх майже тиждень. Максимально концентроване дарк фентезі, насичене подіями, магією, незвичними магічними істотами. У вирі подій Гельда, чарокровиця, одержима помстою. Її не зупинять ані боги, ані фанатики культу сімох, ані смертні, ані безсмертні. Гельди мені було забагато, хотілося трохи більше бачити інших персонажів, їхню історію, характер, мотивацію. Деякі з другорядних героїв з'являлися так рідко, що я не завжди могла пригадати хто це, а усього їх на хвилиночку 81. Неприхована кровожерливість цього світу, жертвопринесення, згвалтування, темні ритуали, як на мене, цілком виправдовують поведінку героїв, жоден з яких не користується такими чеснотами як милосердя, сумління, розважливість, жалість. Всі слабкі хочуть вижити за будь-яку ціну, всі сильні помститися якомога кривавіше. Най поможе їм мертвий бог, і сподіваюся скоріше, бо підступно залишати книгу з відкритим фіналом.
September 24, 2025
🙂Це важко назвати романом — радше чорновик в процесі становлення посереднього твору.
Найбільше розчарувала (куплена) реклама на букток-каналі @kyzbko (Кузя), де цілих чотири хвилини звучали виключно захоплені відгуки: мовляв, ця книга перевертає уявлення про українське фентезі. Звісно, така рецензія викликала цікавість — і, на жаль, я зробив помилку, прочитавши цей твір.
Я не маю нічого проти відвертих сцен, але вони тут — як спеції в несмачній страві: якщо блюдо ніяке, сип більше, може хтось не помітить. На жаль, коли такі сцени трапляються мало не на кожній сторінці і в стилі «чим більше, тим краще», відчуття таке, що автор вирішив просто вилити на читача власні комплекси або фетиші.🙂
Найбільше розчарувала (куплена) реклама на букток-каналі @kyzbko (Кузя), де цілих чотири хвилини звучали виключно захоплені відгуки: мовляв, ця книга перевертає уявлення про українське фентезі. Звісно, така рецензія викликала цікавість — і, на жаль, я зробив помилку, прочитавши цей твір.
Я не маю нічого проти відвертих сцен, але вони тут — як спеції в несмачній страві: якщо блюдо ніяке, сип більше, може хтось не помітить. На жаль, коли такі сцени трапляються мало не на кожній сторінці і в стилі «чим більше, тим краще», відчуття таке, що автор вирішив просто вилити на читача власні комплекси або фетиші.🙂
November 7, 2025
Одне з найдинамічніших українських фентезі. "Згадую минуле і здається, що (...) жодного разу не зупинялася," — каже головна героїня ближче до фіналу, і читалося саме так. Історія не пропонує чогось радикально нового, але залишається цікавою.
Це справді темне фентезі, можливо, навіть надто темне для мене — принаймні у таких проявах "темряви", як буденне насилля, невпинна лайка і жарти нижче пояса. Але бачили очі, що купували, тому не скаржуся.
У підсумку, я знову в пастці книжкової серії (сподіваюся, справді дилогії), де продовження ще навіть не видно на горизонті. Ну що ж, чекаємо.
Це справді темне фентезі, можливо, навіть надто темне для мене — принаймні у таких проявах "темряви", як буденне насилля, невпинна лайка і жарти нижче пояса. Але бачили очі, що купували, тому не скаржуся.
У підсумку, я знову в пастці книжкової серії (сподіваюся, справді дилогії), де продовження ще навіть не видно на горизонті. Ну що ж, чекаємо.
September 9, 2025
Динамічно, емоційно і яскраво! Мені все сподобалося, особливо живі діалоги і дуже цікавий світ, продуманий до дрібниць - обряди, культи, дивакуваті боги, яким не чуже ніщо людське. Доки читала, сильно вболівала за головну героїню. Давно так не пірнала з головою в сюжет. Автору величезне дякую!
January 5, 2026
Зовсім випадково натрапила на цей скарб🥰 прекрасне, живе і динамічне українське дарк фентезі, мені дуже сподобалось, дайте ще👌
October 18, 2025
Брутально і безвідмовно, як удар латною рукавицею у вухо на задвірках "Голодні)) П.С. оповідання - приквел теж варте уваги, бо висвітлює деякі лорні моменти.
Displaying 1 - 16 of 16 reviews