Вечір у Стамбулі

by Андрій Любка

Шпигунський роман, події якого розгортаються у наші дні.

У розпал війни з Росією український письменник вирушає до Стамбула на презентацію турецького перекладу свого роману.

Перед поїздкою до нього звертається офіцер СБУ і просить про невеличку послугу. Літератор легковажно вплутується в авантюру і потрапляє у вир небезпечних пригод, щоб у підсумку спробувати вийти сухим із босфорської води.

Genres: Fiction, Ukrainian Literature, Ukraine, Crime, Thriller

304 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Magread · Rating 3 out of 5]

думка 1. як добре, що не лише Кокотюха пише шпигунські романи! Любка - топ
думка 2. поставлю 3 зірочки, бо якось це недостатньо по-любківські вийшло
думка 3. додам ще одну зірочку за мертвого москаля
думка 4. щось мало мертвих москалів, ну. лишу три зірки

а тепер більш розлого:
недавно мене спитали, чим мені подобаються книги Любки. люблю ненадійних оповідачів, кажу. люблю його трохи чорнушний гумор, кажу. в його романах переважно герої якісь козли, кажу, але ну, це смішно.

ну от купила я собі нову книжку Любки, і шо? маємо героя-письменника, який лиш трохи козел. недостатньо козлистий, щоб сміятися, але й недостатньо кльовий, щоб йому співпереживати. Джеймс Бонд на мінімалках, скажем так, який їде в Стамбул із завданням від сбу. буде багато красивих жінок, прекрасного Стамбула і зовсім трохи бойовичка в кінці.

непогано, насправді. нам треба більше таких книжок. але все ж Вечір в Стамбулі ближче до кокотюшного вайбу, ніж до любківського, тож я так трошки розчарована

[Roslyna · Rating 1 out of 5]

для мене Андрій Степанович є автопокупним автором. люблю слухати його публічні виступи та інтервʼю. якось випадково з книгарні приніс додому “Карбід” — з того часу купую усе. а, як відомо, від великої любові сприймаєш усе більш чутливо та болісно.

не знаю, наскільки серйозно зламана нога похитнула письменника, але він не встояв та впав у брудну калюжу під назвою “шпигунський роман”, і відмиватися доведеться тепер хіба чотиритомником “ВУР”.

[Igor Mogilnyak · Rating 5 out of 5]

4,5⭐️

Легка шпигунська історія та місцями можна посміятися. Ну дуже відпочинкова історія. Увесь час Арсен Лемак = Андрій Любка, я не міг по іншому уявляти Гг. А ще дякую за згадку «Цемаха» і «Вагнера», які ми усппішно «злили» та про#####.

[_in_sane · Rating 4 out of 5]

«Скотився в мейнстрим», - так і хотілося сказати під час прочитання)
«Вечір у Стамбулі» - це легкий пригодницький роман, який читається, певно, так само легко як «Драбина» Кузнєцової. Але як для Любки - вийшло занадто просто.)

[Darya · Rating 4 out of 5]

Письменник Арсен Лемак (не сильно приховане альтер-его автора) планує візит до Стамбула з приводу виходу турецького перекладу його книжки про Михайла Чайковського. Українські спецслужби вербують його до участі в операції, оскільки в той самий час у відпустку до Стамбула вирушає кат України - р-ий офіцер, що запускає ракети по українських містах...

Це... норм так шпигунський роман, але я, напевно, очікувала від Любки чогось більшого після "Карбіда"? Зрозуміло, що після всієї традиції шпигунських романів, зокрема, про Стамбул (бо турецька влада ні нашим ні вашим - це дуже впізнавано і в антуражі 100-річної давнини, і в майже будь-якому іншому), навряд чи можна просто так взяти і написати шпигунський роман про Стамбул ніби їх ніколи не існувало. І я тут ці елементи традиції бачу - але мені забракло якогось підморгування читачеві, що все це було ж уже, включно з обов'язковим перепливанням Босфору (про всяк випадок приховаю, хоча я говорю радше про конче потрібний елемент традиції, а не в якості спойлеру).

Метанаративність тут є, але вона присвячена самому процесу писання: персонаж-письменник повсякчас уявляє, якими словами він би написав про те-то в книжці, і таким чином ми отримуємо книжку, в якому про це тими словами написано. Проте при цьому цей персонаж-письменник ніби перебуває в гілці реальності, в якій шпигунські пригоди в Стамбулі досі ні з ким з його літературних попередників не траплялися, хіба що ось Михайло Чайковський займався якимист пригодницькими оборудками в тому ж антуражі, і тут мені саме дивно, що текст настільки очевидно сконструйований прикидається настільки першорівневим. (Але книжку Любки про Михайла Чайковського, яку пише його альтер-его в романі, я би залюбки почитала.)

А ще конструювання персонажа-альтер-его автора - дуже відлунює тим, що робить, наприклад, Андрухович в "Московіаді" (включно з продумуванням нобелівської промови в дивний момент небезпечного переслідування): іронічна дистанція ніби є, але вона полягає насамперед в гіперболізації образу самозакоханого бабія-пияка, тож не полишає враження, що це таки автор ділиться чимсь неприємним про себе. Сатира типу такої як у "Карбіді", мені зайшла краще.

У планах ще "малий український роман", ну, подивимось. 4 зірочки за те, що "автор може краще", сам винен.

[Софійка Лучкевич · Rating 4 out of 5]

Цікава, по-своєму банальна історія.
Досить просто і легко написана, в якійсь мірі «казково-шпигунська».
Арсен Лемак = Андрій Любка, про це автор нам наполегливо нагадував протягом всієї книжки 😄
Я бачила деякі суперечності в сюжеті, і, як на мене, все було занадто передбачувано і очевидно.
Дещо в цій історії було точно зайвим і через це післясмак не дуже приємний.

[Valeriia Zubenko · Rating 5 out of 5]

Легко читається. Цікаво. Рекомендую. Є щось в тому щоб читати про події які відбуваються прямо зараз.

Любка не втрачає жодної можливості з нагадуванням про війну і про ціну яка за неї платиться Дуже це сподобалось. Не було ніяких сумнівів щодо його ставлення до війни і до pуc. І це прекрасно. А враховуючи те що він сам зараз в лавах ЗСУ тільки підтверджує цей факт.

І хоч книга про сьогодення, про жорстокість війни, вона не вводить в депресію. Ніби і фікшн, але в реальності, плинність історії допомагає зануритись в книгу, але вона розслабляє, а не напрягає.

По мінусам - головний герой оповідання до самого кінця трошки бісив. Дружина і діти додані в історію не зрозуміло для чого, ніби і є, і ніби немає.

[Анна Ковальова · Rating 5 out of 5]

Це книжка, де дуже класно у першому ж розділі автор дає нам те, що Сандерсон назвав би «tone promise».
Ти одразу розумієш, що перед тобою твір, який і сам себе серйозно не сприймає. Тому подальші події, оцю cheesy манеру головного героя ти одразу бачиш як комедію.
Все максимально не серйозно. Надто штучно і кінематографічно. Того шо тобі ж сказали в першому розділі і навіть перед тим, у короткому попередженні автора: все фантасмагорія, ржака і прикол.
Дуже сподобалось, як сюжет закрився під кінець без прогалин. Як автор впродовж всієї книжки підстьобує самого себе.
Майстерно написано. Хочу продовження!

[Vika Yad · Rating 4 out of 5]

Роман, який легко можна прочитати за вечір. Деталі місць, подій, історичних фактів - чудово пропрацьовані та описані. Живучи, у Стамбулі, можу сказати, що в автора романтизоване бачення Стамбулу, в той же час цілком правдиве.
Великий мінус - чому більшість мастадонтів сучукрліту не пишуть/вміють/хочуть створювати реалістичні образи жінок. Якби я взяла цю книгу до рук, нічого не знаючи про автора, я б подумала, що автор мізогін та просто не поважає жінок. Жінки у романі функції, а не геройки, на відміну від, чоловіків, які є повноцінними прописаними персонажами.

[Vika Kovalova · Rating 4 out of 5]

дуже цікаво, динамічно.
але під кінець головний герой в моїй голові набув образу Джейсона Стейтема (на жаль) і я вже не могла всьому цьому вірити.
хоча, я не працюю на спецслужби - може, там все так і відбувається і це просто я упереджена)

[Caroline · Rating 4 out of 5]

хороша книга
на мою думку трошки фантастична
але так хочеться вірити що можливо і насправді

[Askorbinka · Rating 5 out of 5]

Пробачимо автору абсолютно неправдоподібну жінку з двома дітьми, яка постійно десь забуває одяг. Без аромату молодості і цитрин було б краще, але і так непоганий спосіб провести пару годин

[Viktoriaren · Rating 4 out of 5]

4,5

[Serhii · Rating 2 out of 5]

Підлітковий і місцями сексистський текст про вигаданого українського Джеймса Бонда, який більше зайнятий вигаданими жінками, ніж будь-якою переконливою місією. Додаткова зірочка - за популяризацію українського туризму в Туреччині.

[Ірина Мельниченко · Rating 3 out of 5]

Най буде.

[Oksana Efgre · Rating 3 out of 5]

Сповідь нарциса чи український Бонд?

Зізнаюсь, що не читала раніше жодну книгу авторства Любки. Книги до шорт-листа Листопада обирались за принципом «нове і емоційне», а що може бути емоційніше за шпигунські пристрасті?
Тільки от пристрасті були, а зі шпигунства для мене було тільки кілька згадок про СБУ.

Але по порядку.

Про роман: у мене зараз такий період, що я знаходжу прекрасне у всьому. Охолола кава? – значить отримаю домашній колд брю. Бракує грошей на емоційну покупку? – треба придумати, як більше заробляти, отримаю швидкий дофамін деінде; з цим романом напевно так і було – я знайшла там своє прекрасне. Це певні проміжки часу, коли герой настільки напружений, що ніби чує пульс у скронях. Моменти адреналіну, коли всі звуки довкола приглушуються і ти чуєш лише власне шумне дихання носом.

Про героя: попри метросексуальні і сексистські риси Арсен викликав у мене симпатію (був у мене один колишній, розкажу на обговоренні, кому буде цікаво – історія на серіал). Нарцис? Так а кому це заважає? Зраджує дружині? З точки зору моралі це не добре, так, тут мінус. Спить з чужими жінками? Так а вам хотілося б читати більше про праведника з Ужгорода чи більше все-таки розкуповуються книги про Священника, Аделін і т.п.? Здається, що шукати мораль і праведних персонажів – марна і непотрібна справа.

В одному з інтерв’ю я прочитала, що автор надихався бондіаною і створив так би мовити український аналог, переплетений з нашою реальністю. Деніела Крейга я не уявляла, бо мені уявлявся навпаки трохи незграбний Джонні Депп у фільмі «Турист» з Анджеліною Джолі, але, знаєте, такі книги мають бути на нашому ринку!
Ставлю 8/12.

[Sashka Artiukhina]

Ох, скільки ж емоцій опісля прочитання! Загалом Андрій Любка — один із моїх улюблених сучасних українських письменників. Мені дуже імпонує мова викладу його думок, її плинність та умілий добір слів, словосполучень у реченні. Цей роман винятком не став. Стамбул ніби ожив перед моїм очима, у романі нема задовго з описів, а рухає усім — завдання з ліквідації ворога. Ліквідації паскуди, яка запускає ракети по мирних містах України. І ця операція успішна. Хоча й не так, як задумувалося, адже на шляху постає велика особиста втрата…

Не хочеться багато спойлерити, тому: читайте й дізнавайтеся. Окрема подяка авторові за підсвічення теми — постаті Михайла Чайковського. Тепер чекаю повноцінний роман про нього (дуже цікаво!)

Лише один момент у мене виникає з текстами Любки, personal issue, тут забагато зрад (not my cup of tea).

[Oleksii Rafalovych · Rating 3 out of 5]

«Стамбул — це ніби літаюча тарілка інопланетян, яка сіла на дозаправку в цю точку світу».

Роман здався мені прісним і посереднім. Це дуже-дуже-дуже легка книжка, можна навіть сказати несерйозна. Одночасно, тут можна відчути і рефлексію Андрія Любки стосовно потрібності і недостатньої корисності культурного діяча під час війни.

🕌 Можна було б сказати, що це «курячий бульйон для душі», але ні для серця, ні для душі я тут нічого не знайшов. Я дуже люблю Стамбул і Андрія Любку, і загалом все хороше, що тут є — це Стамбул (знаю всі описані місця, було приємно) і стиль Андрія Любки. Ліричний герой — акцентований ловелас і бонвіван, не обов'язкова, але фірмова фішка.

Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...

[Діана Горей · Rating 5 out of 5]

«Вечір у Стамбулі» Андрія Любки — це роман, який читається легко й приносить задоволення.
Після нього виникає бажання вирушити до Стамбула: пройтися його вулицями, відчути ритм міста й торкнутися культури, яка живе між Сходом і Заходом.

Любка майстерно грає словами — просто, але влучно. Його описи м’які й точні, біографічні фрагменти про Чайковського вплетені з делікатністю, а грайливість, смак до життя та самоіронія роблять оповідь по-справжньому живою. Все разом створює відчуття справедливості й гармонії, яке надовго залишається після прочитання.

Цей роман — із тих, що дарують красивий післясмак. Рекомендую щиро

[Diana · Rating 5 out of 5]

Захоплююсь, як легко і цікаво Андрій може поєднувати гумор, пригоди, реалії нашої війни сьогодні та цікаві історичні відступи. І вважаю, що умовний департамент туризму Стамбула (якщо такий є) має заплатити за промоцію автору, бо на деяких описах хотілося відкласти книжку і бронювати подорож уже) Місто тут точно є одним із головних героїв і учасником подій. А також алкоголь, спокуси і любовні пригоди як класичний набір шпигуна)) Занурення в цю історію було приємним, ніби прогулянка вечірньо-серпневим узбережжям Босфору.

[Olena · Rating 5 out of 5]

Це було прекрасно! Краса, багато гумору, неймовірно кінтематографічно - ти просто бачиш цю картинку і віриш історії! Книга тримає в напрузі до останньої сторінки, а останні 20 сторінок - то взагалі купа емоцій і неспроможність зупинитись - бо що ж там далі. Але є і величезний мінус - так швидко і легко читається, що книга швидко закінчується, а хочеться ще!(пане Андію, натяк на останній сторінці не дарма, чекаємо на продовження?)

[Sasha Ivanov · Rating 4 out of 5]

Ох :) ну я знову клюнув на Любку (чи то Лемака?) з балканістикою та пригодницькими курйозними історіями. Але цього разу це прям українська «бондіана», але така, знаєте, на що вистачило українського бюджету :)

За жанр, подорож Стамбулом, Садик-Пашу і закарпатський гумор - плюс і лайк. Однак, описи сексуальних сцен мачо-героя і розвʼязка ггг, ну… лишають неоднозначний післясмак.

Але нехай! Можливо це такий авторський стиль

[Iryna Vokalchuk · Rating 5 out of 5]

Надзвичайно легко написана книга. Беручи до уваги події, які відбуваються в Україні хочеться вірити, що такі спеціальні операції насправді можуть відбуватись. Тут яскраво описані головні персонажі. Цікавий момент квиток робить сюжет і прекрасний Стамбул роблять книгу привабливою для прочитання. Дуже хочеться, щоб зняли фільм на неї

[Arthur · Rating 5 out of 5]

Легкий шпигунський роман у виконанні Андрія Любки мені сподобався. Мабуть, секрет успіху у привʼязці до актуальних подій і пошуку правосуддя хоч в у фантазійному вимірі. Ще й загорнуто у шпигунський формат, словом, - перша кляса.
Цікаво, наскільки головний герой є списаними з автора :)
Загалом, досить непоганий дебют автора у жанрі.
Хоча, «Карбід» залишається моїм фаворитом.

[Olha-Mariia · Rating 2 out of 5]

Слабкий сюжет, головний герой нарцисичний покидьок, який бачить жінок як «мʼясо»: один кусочок «апетитніший», інший - жорсткіший і тд. 🤢
Одні «підліткові колінця» чого варті.

З плюсів - гарні описи Стамбулу. Але враховуючи, що через війну ставлення до турків у мене двояке, колоритне місто не сильно змінює думку про цей витвір.

[Rita · Rating 4 out of 5]

Книга розповідає нам про українського письменника (альфа самця, творчого бабія і ерудита), якому в часи повномасштабного вторгнення СБУ дає важливу задачу на час його візиту у Стамбул.

Я вже багато читала творів цього автора і вони всі схожі головним героєм та історичною довідкою, яка вплетена в сценарій. Цього ж разу історія наче й непогана, але градус її невисокий, хоч і читати було цікаво.

[Daria · Rating 5 out of 5]

Обожнюю всі твори автора, але цей поки став найулюбленішим. Гумор, історії, описи Стамбула, все стає перед очима, наче поринаєш у пригоди разом з героями. Хочеться розтянути задоволення від книги, але в одночас неможливо відірватись!

[Petro Svystun · Rating 5 out of 5]

Любка, як завжди, на висоті. Цікава історія, класна атмосфера. Як на мене, ідеальна книжка для відпустки. Єдиний суттєвий мінус - вона занадто швидко закінчилась.

[Kostiantyn · Rating 5 out of 5]

Мені сподобалося!
Лихо закручений сюжет і про сучасні події.
Війна навколо нас…

[Yaroslav Gorbushko · Rating 4 out of 5]

Чудовий легкий шпигунський роман з альтер его автора у головній ролі. Щиро рекомендую, якщо хочете чогось легкого, гедоністичного, ненапряжного. Ще й у сетингу Стамбулу.