Бульбона

by Іванна Стеф’юк

«Бульбона» — це багатошаровий роман, що поєднує сучасність, 40-80-ті роки ХХ століття і позачасся. У центрі сюжету — розслідування Богдана Вовка, який намагається з’ясувати природу дивного видіння підводного світу, що відкриває перед ним драматичні сторінки минулого.

Основна колізія розгортається навколо затоплених сіл, які пішли під воду, коли облаштовували водосховища для ГЕС. Попри те, що здебільшого географічні назви в романі метафоричні, в основу покладено фольклор, спогади та досвід жителів конкретних сіл Чернівецької, Хмельницької та Київської областей.

В образі метафоричної річки Рибар мешканці різних регіонів України зможуть побачити «свою» річку і своє водосховище, а відтак — свої затоплені села. І в кожного буде інша версія — що це за річка і що це за села. Але у всіх — спільний «досвід Атлантиди», яка одного разу пішла під воду зі своїми віруваннями, легендами і пристрастями — з усім.

224 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Trepanatsya · Rating 4 out of 5]

3,5/5

[OKSANA ATAMANIUK · Rating 4 out of 5]

📘 Книга «Бульбона»
Іванна Стеф’юк
Видавництво «Брустури», 2025
⠀
«І памʼятайте, діти, вода має памʼять…»
⠀
Це дивний момент, коли я почала читати «Бульбону», паралельно я читала електронну книгу «Семирічна ніч» Чон Юджон.
⠀
Перша книга - української авторки, про затоплені українські села; друга - про затоплене корейське селище Серьон.
⠀
Різні причини, різні нації та різні автори - спільний біль.
Світ ніби веде мене за руку, щоб розповісти мені про свою «бульбону».
⠀
«Бульбона.
Глиба-хижачка, яка, як один раз затягне, то зайде в кожну клітинку, переполоще й випустить таким, яким собі надумала. Якщо відпустити… Ти виходиш з води, але вода не виходить з тебе».
⠀
Якщо вас просять не купатися у водоймах у ніч на Івана Купала, то, напевно, є тому дуже поважна причина.
⠀
Богдан знехтував забобонами та скупався в річці Рибар.
І ріка відплатила йому знаннями чи прокляттям.
Бо бачити весь біль минулого, що похований у ріці, - то ще те випробування.
⠀
Але Богдан бере ці знання як скарб та шукає можливості розповісти про них світові.
⠀
" - Ян, ти прости мене. Я того вечора на березі сміявся з тебе. За Купала, пригадуєш? Ну що на Купала купатися не можна… Я не знав.
- Ага. Богдане, у тебе, у мене та в усіх - у кожного своя Бульбона."
⠀
Про знищених євреїв.
Про втоплених українців.
Про занапащені душі молодих дівчат та невинних песенят.
Усе, усе тримають та змиють собою тихі води Рибаря.
⠀
«Вода все забирає.
Вода нічого не забуває.
Усе пам’ятає вода.
І одного разу, пірнувши в її глиби, ти побачиш уламки чийогось світу (ніби після потопу чи корабельної трощі).
Ті уламки покажуть фрагменти дійсності. Там, на дні людського моря спогадів, поховані капці, ключ і вервиця. Капці - щоб пройти хоч трохи шляхами тих, хто був тут до тебе. І зараз їхні історії оселяться у твоїй голові. Щоби зрозуміти, треба відчути. Щоби відчути, треба побути на їхньому місці й пройти їхніми дорогами».
⠀
Мені дуже імпонувала саме історична та містична частина твору.
Авторський стиль письма дуже гарний, текст «смачний».
⠀
Рекомендую вам зануритися в цю історію.
⠀
#примхливачитака

[Katia Dudka · Rating 5 out of 5]

Напрочуд майстерно написаний роман, який неможливо відкласти, хочеться проковтнути за один раз, але водночас і хочеться, щоб він не закінчувався. Дійсно затягує, як та бульбона. Трохи містично, трохи етнографічно, трохи сучасно. Все зі смаком і не занадто. Рекомендую і як розважальне читання, і як матеріал для глибокої рефлексії, і як джерело фольклористичних знань. Щаслива, що ця книжка з'явилася в моєму житті!