У нашій культурі панує культ гумору. Кожна тривожна новина породжує хвилю мемів, ми гуртуємося завдяки жартам і часто повторюємо, що ментальне здоров’я українця тримається виключно на смішних відео. У цій книжці психотерапевт і ведучий шоу «Загони» Олександр Авдєєв та журналістка Анна Сідельнікова пояснюють цей феномен. Який жарт вважається найсмішнішим у світі та чи сміються люди наодинці? Чи може сміх підвищувати імунітет та як за допомогою почуття гумору ми ділимо людей на «своїх / чужих»? Як жартувати на чутливі теми та чи можна навчитися жартувати в принципі? Працюючи над книжкою, автори спілкувалися з коміками, літературознавцями та нейрофізіологами. Тож у цьому тексті зокрема прозвучать голоси Антона Тимошенка і Насті Зухвалої, Василя Байдака, Ростислава Семківа, Андрія Чивуріна та низки інших, які безпосередньо працюють з темою гумору.
Книга сподобалася. Цікава дискусія на доволі гострі темі, що зараз відкриті у суспільстві.
На українському ринку, здається, це перша книга про гумор. Найбільше сподобалися розділи про теорії “навіщо людині гумор”, функції та типи гумору, бо там знайшла для себе багато відповідей.
Книга наповнена психологізмом, коментарями коміків, порадами як вчитися жартувати та іншим. Окремо дякую автору за розділ про сексизм в цій сфері.
Сподобалося що автор додав розʼяснення про те, чому жарти не мають статусу недоторканості лише через те, що це жарти. І що ми, як суспільство, своєю реакцією формуємо “механізм запобіганню зашквару”.
Мені книга сподобалась) дякую автору за цікаві приклади гумору, читати було весело і пізнавально. Доволі добре розкрита теоретична частина з психології і є багато корисних порад)
Пізнавально. Читається легко, гарно структурований текст. Актуально, і в українському контексті. Допомагає трохи розкласти по полицях те, що ми знаємо про гумор і посортувати приколи)
Гумор — це справжня зброя українців. Він допомагає нам не лише долати стрес чи будувати відносини, а й просто виживати в найекстремальніших ситуаціях. На службі гумор допомагав визначити «своїх» і навіть глянути на дивну ситуацію під іншим кутом. Тому, коли дізнався про вихід цієї книги, одразу додав її у список бажаного. Тим більше, коли її автор — мій друг 😊
Книга зацікавила мене тим, що це науковий погляд на гумор. Зазвичай я сприймав його просто як приємний спосіб відпочити чи весело провести час із друзями. Було несподівано дізнатися, що українських досліджень на тему гумору не так багато, тож автор часто посилається на роботи західних науковців.
Найбільше мені запам’яталися розділи про типи гумору та стратегії реагування на образливий гумор. Під час читання я мимоволі почав аналізувати — який у мене стиль гумору? Цікавим відкриттям стало те, що гумору можна навчитися, як і будь-якій іншій навичці. Як саме — дізнаєтесь у книзі 😉
Особливо сподобався стиль викладу: доступно, просто і з живою інтонацією. На певному етапі я навіть забував, що читаю наукову книгу — здавалося, ніби веду розмову з другом про те, що мене щиро цікавить. Приємно, що в наш час з’являються такі актуальні й осмислені українські книги. Прочитавши, я замислився: чи не став Олександр психологом, аби дослідити гумор із наукового боку? 😉 У будь-якому разі, впевнений — це не остання його книга, і щиро рекомендую прочитати цю всім, хто цікавиться психологією.
У книзі ви також знайдете уривки з розмов із відомими українськими коміками, які справді живуть на одній хвилі з гумором. А якщо вам, як і мені, цікава психологія, раджу звернути увагу й на інші книги із серії #Саморефлексія.
Ну в захваті від того, що у нас такі прекрасні професіонали і які круті колеги в мене🥰. Неймовірно глибока робота і аналіз, бо гумор точно глибше, ніж ми всі звикли. Я підкреслила багато важливих цитат. Ви знали, що під час синтезу та розпізнавання гумору працюють лімбічна система, медіана префронтальна кора, скроневі частки? А у жартівників більш розвинена емоційна компетеність? Згадайте скільки разів гумор допомагав вам. Дякую за роботу. Дуже рекомендую прочитати
This entire review has been hidden because of spoilers.