Хто так жартує? Психологія гумору

by Олександр Авдєєв, Анна Сідельнікова

У нашій культурі панує культ гумору. Кожна тривожна новина породжує хвилю мемів, ми гуртуємося завдяки жартам і часто повторюємо, що ментальне здоров’я українця тримається виключно на смішних відео.
У цій книжці психотерапевт і ведучий шоу «Загони» Олександр Авдєєв та журналістка Анна Сідельнікова пояснюють цей феномен. Який жарт вважається найсмішнішим у світі та чи сміються люди наодинці? Чи може сміх підвищувати імунітет та як за допомогою почуття гумору ми ділимо людей на «своїх / чужих»? Як жартувати на чутливі теми та чи можна навчитися жартувати в принципі?
Працюючи над книжкою, автори спілкувалися з коміками, літературознавцями та нейрофізіологами. Тож у цьому тексті зокрема прозвучать голоси Антона Тимошенка і Насті Зухвалої, Василя Байдака, Ростислава Семківа, Андрія Чивуріна та низки інших, які безпосередньо працюють з темою гумору.

Genres: Nonfiction, Ukraine

248 pages, Paperback

Published January 1, 2025

Reviews

[Ганна Кузьо · Rating 5 out of 5]

Не очікувала від цієї книги багато, а вона мені сподобалася! Чудове пояснення психології гумору простими словами, але не голослівне. Взяла собі на озброєння кілька порад, вдячна авторам!
А крутість ще ж у тому, що написано українцями для нас же, в наших реаліях сучасних.

[Inna Chernova · Rating 5 out of 5]

Книга сподобалася. Цікава дискусія на доволі гострі темі, що зараз відкриті у суспільстві.

На українському ринку, здається, це перша книга про гумор. Найбільше сподобалися розділи про теорії “навіщо людині гумор”, функції та типи гумору, бо там знайшла для себе багато відповідей.

Книга наповнена психологізмом, коментарями коміків, порадами як вчитися жартувати та іншим. Окремо дякую автору за розділ про сексизм в цій сфері.

Сподобалося що автор додав розʼяснення про те, чому жарти не мають статусу недоторканості лише через те, що це жарти. І що ми, як суспільство, своєю реакцією формуємо “механізм запобіганню зашквару”.

[Rita · Rating 5 out of 5]

Мені книга сподобалась) дякую автору за цікаві приклади гумору, читати було весело і пізнавально.
Доволі добре розкрита теоретична частина з психології і є багато корисних порад)

[Anastasiia Kushnir · Rating 4 out of 5]

Чудова книга. Наче продовження або спец-випуск «Загонів», бо читаєш голосом Олександра.

[Maria Nikitska · Rating 4 out of 5]

Пізнавально. Читається легко, гарно структурований текст. Актуально, і в українському контексті. Допомагає трохи розкласти по полицях те, що ми знаємо про гумор і посортувати приколи)

[Oleksandr Lukianenko · Rating 5 out of 5]

Гумор — це справжня зброя українців. Він допомагає нам не лише долати стрес чи будувати відносини, а й просто виживати в найекстремальніших ситуаціях. На службі гумор допомагав визначити «своїх» і навіть глянути на дивну ситуацію під іншим кутом. Тому, коли дізнався про вихід цієї книги, одразу додав її у список бажаного. Тим більше, коли її автор — мій друг 😊

Книга зацікавила мене тим, що це науковий погляд на гумор. Зазвичай я сприймав його просто як приємний спосіб відпочити чи весело провести час із друзями. Було несподівано дізнатися, що українських досліджень на тему гумору не так багато, тож автор часто посилається на роботи західних науковців.

Найбільше мені запам’яталися розділи про типи гумору та стратегії реагування на образливий гумор. Під час читання я мимоволі почав аналізувати — який у мене стиль гумору? Цікавим відкриттям стало те, що гумору можна навчитися, як і будь-якій іншій навичці. Як саме — дізнаєтесь у книзі 😉

Особливо сподобався стиль викладу: доступно, просто і з живою інтонацією. На певному етапі я навіть забував, що читаю наукову книгу — здавалося, ніби веду розмову з другом про те, що мене щиро цікавить. Приємно, що в наш час з’являються такі актуальні й осмислені українські книги.
Прочитавши, я замислився: чи не став Олександр психологом, аби дослідити гумор із наукового боку? 😉 У будь-якому разі, впевнений — це не остання його книга, і щиро рекомендую прочитати цю всім, хто цікавиться психологією.

У книзі ви також знайдете уривки з розмов із відомими українськими коміками, які справді живуть на одній хвилі з гумором. А якщо вам, як і мені, цікава психологія, раджу звернути увагу й на інші книги із серії #Саморефлексія.

[Анна Ковальова · Rating 5 out of 5]

Ми не відрефлексовуємо чому, як і для чого жартуємо. Тож ця книжка - хороше нагадування механіки жартів і дистанціювання від цього процесу. Конспект психолога про гумор, де автори згадують десятки різних підходів та теорій.
Дуже сподобалась.

Раджу особливо сильно, якщо любите стендап, а надто Підпільний))

[Nadya · Rating 5 out of 5]

Хто любить гумор, але не дивиться стендап — той я.
Взяла почитати книгу про психологію гумору, а вона виявилася для мене путівником по українському стендапу. Авжеж, такі гучні імена, як Василь Байдак та Антон Тимошенко, мені знайомі, та й відео «Підпільного стендапу» мені періодично скидав син. Чи дивилася я ці відео — вже інша історія 🙂 Але інші імена українського стендапу я чула й бачила вперше.
Чому відгук на книгу починається з огляду українського стендапу? По-перше, автори під час роботи над книгою багато спілкувалися з коміками та комікесами, і в тексті наведено чимало їхніх думок та цитат. По-друге, Олександр Авдєєв є співведучим шоу «Загони», де іншими ведучими є Антон Тимошенко та Настя Зухвала. Схоже, саме цей спосіб жартувати близький автору.
Хоча мені чомусь не подобається стендап, гумор я люблю і із задоволенням використовую.
Книга прочиталася на одному диханні. Вона написана легко, читається швидко та приємно. Психологію гумору розглянуто і з наукової, і з психологічної, і з побутової точки зору — згадано найголовніші жарти та меми часів повномасштабного вторгнення.
Що я люблю в книгах про психологію — так це можливість усе міряти на себе: миттєво проводити діагностику та робити швидкі, але безсумнівні висновки.
Ця книга пропонує перевірити себе: як саме ви жартуєте і що за цим може стояти. Загалом виокремлюють чотири види почуття гумору — агресивне, самопринизливе, самопідтримувальне та товариське.
Також є важливі розділи про образливі жарти та про те, чи можна ображатися на жарти, навіть якщо жартівник вважає, що нічого образливого в них немає.
Є невеликий розділ про те, як навчитися жартувати. Поки я читала цей розділ і згадки про «Біблію комедії» як найважливішу книгу для тих, хто хоче навчитися жартувати або вдосконалити це вміння, вона вже вийшла друком у «Нашому форматі».
У підсумку книга гарна, але я так і не знайшла відповіді, чому мені не подобаються стендап і ситкоми. Можливо, це якась модифікація синдрому Бога. У такому разі й «Біблія гумору» мені вже не має сенсу.

[Olha · Rating 5 out of 5]

Ставлю 5 зірок, бо книжка легко написана, добре структурована, на українському матеріалі, вдячна за розділи про сексизм і про те, чи можна ображатися на жарти і як реагувати. Утім, у мене є суттєве доповнення до списків рекомендованого. Зібрала в окремий список смішне, написане і зняте жінками, вийшов непоганий список, авжеж не вичерпний.

Отож, я і мої коліжанки радимо почитати в довільному порядку Євгенію Кузнецову, Джейн Остін, Майю Тульчинську, Ірену Карпу, Світлану Пиркало, Катю Бльостку, Юлію Нагорнюк, Іоанну Хмелевську, Катажину Ґрохолю, "Чому матуся хоче напитися", "Щоденник Бріджит Джонс", "Несамовито щасливу".
Подивитися можна таке: "Дивовижна місіс Мейзел", "Дівчата Ґілмор", "Альфа самці". Це так дуже швидко пригадалося. Сподіваюся, будуть перевидання і ці або інші книжки та серіали, створені жінками (і про жінок, хоча "Альфа-самці" про чоловіків), включать до списку рекомендованих.

[Olena Glazkova · Rating 5 out of 5]

Зацікавилася книгою, бо проводжу навчання для молодіжних працівниць про гумор в молодіжній роботі, гумор і права людини. Книжка ненапряжна, читаєт��ся легко, цікаво бачити приклади різних типів гумору в навколишньому житті. Вже дала почитати колегам, які теж працюють з темою :)

[Roman Zadorozhnii · Rating 3 out of 5]

Цікава тема, але змушував себе дочитувати

[Oleksandra Kamienieva · Rating 5 out of 5]

Ну в захваті від того, що у нас такі прекрасні професіонали і які круті колеги в мене🥰. Неймовірно глибока робота і аналіз, бо гумор точно глибше, ніж ми всі звикли. Я підкреслила багато важливих цитат. Ви знали, що під час синтезу та розпізнавання гумору працюють лімбічна система, медіана префронтальна кора, скроневі частки? А у жартівників більш розвинена емоційна компетеність? Згадайте скільки разів гумор допомагав вам. Дякую за роботу. Дуже рекомендую прочитати

[Kostiantyn Minkov · Rating 4 out of 5]

Книга, яка примушує задуматись над власним почуттям гумору і перехотіти жартувати взагалі.
Я написав довгий відгук про те, як мені тут все не сподобалося, але, дочитавши до кінця, передумав. Важко розрізнити, що з тієї критики було справді обґрунтованим, а що - лише проявом моїх власних невпевненостей. Відчувається, що в текст вкладено багато зусиль, часу й любові, тож прискіпуватись не хочеться.
Серед сильних сторін - лаконічність і відсутність спроб розтягнути матеріал непотрібними прикладами чи повтореннями на сотні сторінок, чим часто грішать автори нонфіку. Так само тут немає і зайвого пафосу - без «останніх слів покійної бабусі» чи повчальних історій про першого начальника, які нібито змінили все життя - все по ділу і місцями з гумором в якому чітко впізнаєш автора.
Також не певен, наскільки на цінність прикладів впливає те, що більшість із них наведено коміками із близького кола пана Олександра, адже це може дещо звужувати перспективу й робити її однобокою.
В цілому читати було цікаво, хоч і не з усім зміг внутрішньо погодитись (не зважаючи на фактологічність більшості розділів).

[Oleksandr Avdieiev · Rating 5 out of 5]

Чудова книжка, автор геній

[Kori Astreia · Rating 5 out of 5]

чудова книжка. була поглинута швидко, наче перегляд подкасту. 🫡