What do you think?
Rate this book
Повне зібрання прозових творів. Том 3
Едґар Аллан По /1809–1849/ – американський письменник і поет, есеїст, драматург і літературний критик, який вважається засновником жанрів детективу, наукової фантастики та горору. Втім, найвідомішими творами Едґара По вважаються оповідання і поезії, написані у так званому готичному жанрі – суміші романтизму, містики і горору. Саме Едґару Аллану По ми завдячуємо виведенню химерної прози у всьому її розмаїтті на кардинально інший естетичний рівень, і саме його творчість визначним чином вплинула на багатьох письменників, поетів, музикантів та художників, а інший славетний представник літератури химерного та потойбічного, Говард Філіпс Лавкрафт, називав По своїм літературним наставником, без якого не було б більшості його творів.
В основі сюжету творів Едґара По – загадкові, містичні та незвичайні події, що перебувають поза межею звичайних життєвих досвідів, його цікавить тема смерті, її загадковість та принципова непізнаваність, а також скорботно-трагічні настрої, притаманні напряму романтизму. Незважаючи на те, що за життя По був більш відомим як літературний критик, у світовий літературний канон він увійшов саме як оспівувач загадкового, потойбічного, романтичного і трагічного.
До третього тому повного зібрання прози культового американського класика готичної, фантастичної та химерної літератури Едґара Аллана По увійшли твори, написані ним у період 1843–1849 років. Окрім таких оповідань, як «Провалля і маятник», «Золотий жук», «Чорний кіт» чи «Окуляри», які вважаються своєрідною візитівкою прозового доробку Едґара По, у цьому томі також представлені не настільки відомі широкому загалу твори, які, втім, безумовно варті уваги поціновувачів творчості письменника: «Як продати повітря, або дурисвітство як точна наука», «Месмеричне одкровення», «Ти той чоловік!», «Тисяча друга казка Шахерезади», «Володіння Арнгейм» та інші оповідання останніх років творчості Едґара По.
В основі сюжету творів Едґара По – загадкові, містичні та незвичайні події, що перебувають поза межею звичайних життєвих досвідів, його цікавить тема смерті, її загадковість та принципова непізнаваність, а також скорботно-трагічні настрої, притаманні напряму романтизму. Незважаючи на те, що за життя По був більш відомим як літературний критик, у світовий літературний канон він увійшов саме як оспівувач загадкового, потойбічного, романтичного і трагічного.
До третього тому повного зібрання прози культового американського класика готичної, фантастичної та химерної літератури Едґара Аллана По увійшли твори, написані ним у період 1843–1849 років. Окрім таких оповідань, як «Провалля і маятник», «Золотий жук», «Чорний кіт» чи «Окуляри», які вважаються своєрідною візитівкою прозового доробку Едґара По, у цьому томі також представлені не настільки відомі широкому загалу твори, які, втім, безумовно варті уваги поціновувачів творчості письменника: «Як продати повітря, або дурисвітство як точна наука», «Месмеричне одкровення», «Ти той чоловік!», «Тисяча друга казка Шахерезади», «Володіння Арнгейм» та інші оповідання останніх років творчості Едґара По.
- GenresFiction
384 pages, Hardcover
Published October 1, 2025
About the author
Edgar Allan Poe
10.8k books29.7k followersThe name Poe brings to mind images of murderers and madmen, premature burials, and mysterious women who return from the dead. His works have been in print since 1827 and include such literary classics as The Tell-Tale Heart, The Raven, and The Fall of the House of Usher. This versatile writer’s oeuvre includes short stories, poetry, a novel, a textbook, a book of scientific theory, and hundreds of essays and book reviews. He is widely acknowledged as the inventor of the modern detective story and an innovator in the science fiction genre, but he made his living as America’s first great literary critic and theoretician. Poe’s reputation today rests primarily on his tales of terror as well as on his haunting lyric poetry.
Just as the bizarre characters in Poe’s stories have captured the public imagination so too has Poe himself. He is seen as a morbid, mysterious figure lurking in the shadows of moonlit cemeteries or crumbling castles. This is the Poe of legend. But much of what we know about Poe is wrong, the product of a biography written by one of his enemies in an attempt to defame the author’s name.
The real Poe was born to traveling actors in Boston on January 19, 1809. Edgar was the second of three children. His other brother William Henry Leonard Poe would also become a poet before his early death, and Poe’s sister Rosalie Poe would grow up to teach penmanship at a Richmond girls’ school. Within three years of Poe’s birth both of his parents had died, and he was taken in by the wealthy tobacco merchant John Allan and his wife Frances Valentine Allan in Richmond, Virginia while Poe’s siblings went to live with other families. Mr. Allan would rear Poe to be a businessman and a Virginia gentleman, but Poe had dreams of being a writer in emulation of his childhood hero the British poet Lord Byron. Early poetic verses found written in a young Poe’s handwriting on the backs of Allan’s ledger sheets reveal how little interest Poe had in the tobacco business.
For more information, please see http://en.wikipedia.org/wiki/Edgar_al...
Just as the bizarre characters in Poe’s stories have captured the public imagination so too has Poe himself. He is seen as a morbid, mysterious figure lurking in the shadows of moonlit cemeteries or crumbling castles. This is the Poe of legend. But much of what we know about Poe is wrong, the product of a biography written by one of his enemies in an attempt to defame the author’s name.
The real Poe was born to traveling actors in Boston on January 19, 1809. Edgar was the second of three children. His other brother William Henry Leonard Poe would also become a poet before his early death, and Poe’s sister Rosalie Poe would grow up to teach penmanship at a Richmond girls’ school. Within three years of Poe’s birth both of his parents had died, and he was taken in by the wealthy tobacco merchant John Allan and his wife Frances Valentine Allan in Richmond, Virginia while Poe’s siblings went to live with other families. Mr. Allan would rear Poe to be a businessman and a Virginia gentleman, but Poe had dreams of being a writer in emulation of his childhood hero the British poet Lord Byron. Early poetic verses found written in a young Poe’s handwriting on the backs of Allan’s ledger sheets reveal how little interest Poe had in the tobacco business.
For more information, please see http://en.wikipedia.org/wiki/Edgar_al...
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
October 31, 2026
Якщо ви шукаєте горорних текстів По, то цей том не для вас :) Головно він складається із його сатиричних оповідань, а ще дуже багато текстів просякнуті месмеризмом та іншими антинауковими містифікаціями, якими захоплювався По. Втім я дуже тішуся, що ми можемо читати всі ці його тексти українською, до того ж у такому класному оформленні. Далі коротко про кожен текст.
Провалля і маятник. 5/5
Шикарний сон при температурі сорок. Смертна кара, у якій в'язня штовхають самому спричинити собі смерть, бо альтернативи подекуди гірша. Головного героя до абсолютного жаху лякає провалля — і я чудово розумію чому, — але все ж мене при кожному прочитанні дико мурашить саме від маятника. В цьому тексті тягуче страшне очікування, що, власне, гірше, ніж опис тортур, бо тримає в дикій напрузі. І холодний розум головного персонажа, який дуже вайбує персонажами Джека Лондона, отими які: нам кінець, але проаналізуймо, як саме нам кінець! Люблю дуже.
Зрадливе серце. 5/5
Оповідання, яке я майже знаю напам'ять, і це не перебільшення. Ба більше — знаю його з дуже конкретною своєю інтонацією на конкретних моментах, бо я практично щороку читаю його з учнями вголос. Правда, тут воно подане в новому перекладі, і це зіграло зі мною жарт: по-перше, я просто не звикла до деяких слів, по-друге, в тексті, як виявилось, є курсив! У перекладі, в якому завжди читала я, його не було, тому цього разу я змінювала собі інтонацію деяких речень так, як задумував По, і грали вони незвичними барвами. Словом, таке tricky читання вийшло. А взагалі для мене цей текст — квінтесенція усього, що я люблю в По. І саспенс, і тягучість, і божевілля оповідача — абсолютна насолода.
Золотий жук. 4,5/5
Люблю цей детектив, читала його декілька разів, але він точно не належить до моїх улюблених :)
Чорний кіт. 4/5
Якщо не можете читати книги про жорстокість над тваринами, уникайте це оповідання сотою дорогою. Я дуже мало чутлива до такої теми, але цей текст мені важко читався. Вайбує «Кладовищем домашніх тварин», трохи «Сяйвом» і, звісно, іншими творами По про божевілля, що призводить до жорстокості.
Як продати повітря, або Дурисвітство як точна наука. 3,5/5
Дуже простеньке, втім доволі довге оповідання про різні схеми обману. Трохи воно мені ні про що, але звідти можна почерпнути собі ідею для шахрайства в якийсь рукопис, то йой, най буде.
Окуляри. 2/5
Це мала би бути кумедна оповідка про поспішне одруження, але біда в тім, що всю її кумедність я розгадала з першої сторінки. Дочитувати було доволі нудно.
Оповідь Стрімчастих гір. 3/
Це не перше оповідання По про месмеризм, яке я читаю, але те інше, мені здається, було цікавішим. Тут трохи месмеризму, приправленого дрібочкою опіумних галюцинацій і присмаченого реінкарнацією. Непогано в цілому, але нічого особливого.
Завчасу поховані. 4/5
Оповідання про страх бути передчасно похованим: цілком у стилі По, та й у стилі його епохи загалом. Воно починається у стилі матеріалу дуже вже скрупульозного журналіста, який хоче зібрати якомога більше доказів про явище, яке описує: теж, до речі, класичний стиль По у деяких його текстах. І я думала, що так і йтиме далі, тож спершу розчарувалася. Але кінцівка була така не схожа на По і так мене посміхнула, що витягла це оповідання різко уперед.
Месмеричне одкровення. 2/5
Починала читати це оповідання з думкою "знову месмеризм", закінчила з думкою "ой бляха". Довгий діалог про бога, матерію, тілесність тощо. Може, якби в мене був настрій на метафізику, зайшло б добре, але настрою не було.
Довгаста скриня. 4/5
Мінідетективчик про дивну довгасту скриню, яку товариш головного героя взяв із собою на корабель. І якщо вам здається, що ви здогадуєтеся, чим може бути дивна довгаста скриня, то ви здогадуєтеся правильно. Тому плюс бал за атмосферність, мінус за абсолютну передбачуваність.
Янгол чудасії. Екстраваганца. 2/5
Ой, бляха, ну це була така екстраваганца. Химерна фантасмагорична оповідка про те, що треба вірити у дивовижні збіги обставин, які призводять до нещасних випадків. Бо інакше янгол цих збігів може взятися за тебе.
Ти той чоловік! 5/5
Гарний текст про шахрая, який хитренько, але дуже очевидно провернув своє шахрайство, втім значно цікавішим було покарання, яке йому вигадав головний герой. Недовге динамічне оповідання. Сподобалось.
Літературне життя пана Хтося Тама, есквайра, колишнього редактора новинарні "Сон рябої кобили", описане ним самим. 4/5
Довжелезна сатира про письменництво, яку я читала без особливого захвату, але час від часу хіхікала. Непогано вдаються По сатири, що тут казати. До речі, отут маю зауваження до самого видання. Примітки у книжці часом трапляються на геть очевидні слова, а коли По кидає натяками відсилочки на якихось письменників чи якісь тексти, приміток нема. А не всі ці відсилки очевидні насправді.
Викрадений лист. 3,5/5
Оґюст Дюпен у нас в головній ролі, тож це оповідання — дуже класичний детектив без покидання кабінету, який По, власне, і започаткував. Трохи задовго, як на мій смак, Дюпен скаржився, які ж обмежені люди, і оповідання точно поступається двом іншим текстам про Дюпена, але в цілому незле.
Тисяча друга казка Шахерезади. 3,5/5
По суті, це перелік усіх винаходів і див часу По, обрамлений в історію про Шахерезаду. Я не одразу зрозуміла, що це, тому накинула за це бал. Було б кумедно побачити такий перелік від нього в теперішній час.
Як ми з мумією слівцем перекинулися. 4/5
Сатиричне оповідання про те, що всі геніальні винаходи доби По насправді були придумані в античні часи (так, по суті, цей текст — антагоніст попереднього). Ну, було непогано і кумедно.
Сила слів. 4/5
Еееенд егейн роздуми про Творення, Всесвіт тощо. Але цього разу оформлені у діалог, який відбувається у космосі поряд із загиблою Землею, тому читати було значно цікавіше.
Бісик збочення. 3/5
Дуже класичний для По сюжет про божевільного убивцю, який наприкінці визнає своє вбивство. Але цього разу, на відміну від мого улюбленого «Серце виказало», він оформлений у роздуми про мотиви гріховних учинків.
Система доктора Дьогтя і професора Перната. 5/5
Гумористичне і трохи моторошне оповідання про божевільню. Не писатиму нічого, бо тут усе спойлер, хоча, гадаю, ви здогадаєтеся до кінцівки дуже швидко. І попри це читати все одно було цікаво.
Правда про справу містера Вальдемара. 4/5
Нарешті горор, але я його вже читала, ахах. Знову наш улюблений месмеризм, але це, певно, єдиний текст про месмеризм у По, який я справді раджу почитати. Є у ньому трохи моторошности.
Сфінкс. 4/5
Це було несподівано гарно. Почалося як дивний горор, закінчилося гумором. Тут теж писати будь-що буде спойлером, але цього разу я не здогадалася до кінцівки, а це вже добре.
Барильце амонтильядо. 4/5
Читала раніше цей текст, загалом люблю його, але він не входить у мій топ горорів від По. Втім, це коротенька історія, яка таки змушує трохи здригнутися.
Володіння Арнгейм. Будинок Лендора. 4/5
Даю ці тексти разом, бо вони доповнюють один одного. Це описові оповідання про мистецтво ландшафтного дизайну. Тут змальовані направду красиві і майже фантастичні місцини, а також є трохи роздумів про мистецтво, тому в цілому було доволі цікаво.
Mellona Tauta. 3,5/5
Це знову частково сатира на епоху По. Тільки цього разу дія відбувається у далекому майбутньому (2848 р.), і головна персонажка мандрує на повітряній кулі, до того ж так високо, що легко розглядає небесні світила. А ще тут колонізували Місяць. Але досі користуються телеграфом. Мені подобаються оці тексти По з поглядом у майбутнє. Дуже цікаво було б почути його думки, якби він справді зазирнув у реальне майбутнє.
Жабеня. 4,5/5
Оце була гарна історія про жорстокого короля, блазня-карлика і вигадливу помсту. Мені сподобалася.
Фон Кемпелен і його відкриття. 2/5
Оповідання про філософський камінь і, щиро кажучи, я не до кінця зрозуміла, до чого воно йшло.
Як похірити статтю. 4/5
Дуже дивний текст, але доволі кумедний, про редактора, який страшенно любив букву «о». Мені сподобалося.
Провалля і маятник. 5/5
Шикарний сон при температурі сорок. Смертна кара, у якій в'язня штовхають самому спричинити собі смерть, бо альтернативи подекуди гірша. Головного героя до абсолютного жаху лякає провалля — і я чудово розумію чому, — але все ж мене при кожному прочитанні дико мурашить саме від маятника. В цьому тексті тягуче страшне очікування, що, власне, гірше, ніж опис тортур, бо тримає в дикій напрузі. І холодний розум головного персонажа, який дуже вайбує персонажами Джека Лондона, отими які: нам кінець, але проаналізуймо, як саме нам кінець! Люблю дуже.
Зрадливе серце. 5/5
Оповідання, яке я майже знаю напам'ять, і це не перебільшення. Ба більше — знаю його з дуже конкретною своєю інтонацією на конкретних моментах, бо я практично щороку читаю його з учнями вголос. Правда, тут воно подане в новому перекладі, і це зіграло зі мною жарт: по-перше, я просто не звикла до деяких слів, по-друге, в тексті, як виявилось, є курсив! У перекладі, в якому завжди читала я, його не було, тому цього разу я змінювала собі інтонацію деяких речень так, як задумував По, і грали вони незвичними барвами. Словом, таке tricky читання вийшло. А взагалі для мене цей текст — квінтесенція усього, що я люблю в По. І саспенс, і тягучість, і божевілля оповідача — абсолютна насолода.
Золотий жук. 4,5/5
Люблю цей детектив, читала його декілька разів, але він точно не належить до моїх улюблених :)
Чорний кіт. 4/5
Якщо не можете читати книги про жорстокість над тваринами, уникайте це оповідання сотою дорогою. Я дуже мало чутлива до такої теми, але цей текст мені важко читався. Вайбує «Кладовищем домашніх тварин», трохи «Сяйвом» і, звісно, іншими творами По про божевілля, що призводить до жорстокості.
Як продати повітря, або Дурисвітство як точна наука. 3,5/5
Дуже простеньке, втім доволі довге оповідання про різні схеми обману. Трохи воно мені ні про що, але звідти можна почерпнути собі ідею для шахрайства в якийсь рукопис, то йой, най буде.
Окуляри. 2/5
Це мала би бути кумедна оповідка про поспішне одруження, але біда в тім, що всю її кумедність я розгадала з першої сторінки. Дочитувати було доволі нудно.
Оповідь Стрімчастих гір. 3/
Це не перше оповідання По про месмеризм, яке я читаю, але те інше, мені здається, було цікавішим. Тут трохи месмеризму, приправленого дрібочкою опіумних галюцинацій і присмаченого реінкарнацією. Непогано в цілому, але нічого особливого.
Завчасу поховані. 4/5
Оповідання про страх бути передчасно похованим: цілком у стилі По, та й у стилі його епохи загалом. Воно починається у стилі матеріалу дуже вже скрупульозного журналіста, який хоче зібрати якомога більше доказів про явище, яке описує: теж, до речі, класичний стиль По у деяких його текстах. І я думала, що так і йтиме далі, тож спершу розчарувалася. Але кінцівка була така не схожа на По і так мене посміхнула, що витягла це оповідання різко уперед.
Месмеричне одкровення. 2/5
Починала читати це оповідання з думкою "знову месмеризм", закінчила з думкою "ой бляха". Довгий діалог про бога, матерію, тілесність тощо. Може, якби в мене був настрій на метафізику, зайшло б добре, але настрою не було.
Довгаста скриня. 4/5
Мінідетективчик про дивну довгасту скриню, яку товариш головного героя взяв із собою на корабель. І якщо вам здається, що ви здогадуєтеся, чим може бути дивна довгаста скриня, то ви здогадуєтеся правильно. Тому плюс бал за атмосферність, мінус за абсолютну передбачуваність.
Янгол чудасії. Екстраваганца. 2/5
Ой, бляха, ну це була така екстраваганца. Химерна фантасмагорична оповідка про те, що треба вірити у дивовижні збіги обставин, які призводять до нещасних випадків. Бо інакше янгол цих збігів може взятися за тебе.
Ти той чоловік! 5/5
Гарний текст про шахрая, який хитренько, але дуже очевидно провернув своє шахрайство, втім значно цікавішим було покарання, яке йому вигадав головний герой. Недовге динамічне оповідання. Сподобалось.
Літературне життя пана Хтося Тама, есквайра, колишнього редактора новинарні "Сон рябої кобили", описане ним самим. 4/5
Довжелезна сатира про письменництво, яку я читала без особливого захвату, але час від часу хіхікала. Непогано вдаються По сатири, що тут казати. До речі, отут маю зауваження до самого видання. Примітки у книжці часом трапляються на геть очевидні слова, а коли По кидає натяками відсилочки на якихось письменників чи якісь тексти, приміток нема. А не всі ці відсилки очевидні насправді.
Викрадений лист. 3,5/5
Оґюст Дюпен у нас в головній ролі, тож це оповідання — дуже класичний детектив без покидання кабінету, який По, власне, і започаткував. Трохи задовго, як на мій смак, Дюпен скаржився, які ж обмежені люди, і оповідання точно поступається двом іншим текстам про Дюпена, але в цілому незле.
Тисяча друга казка Шахерезади. 3,5/5
По суті, це перелік усіх винаходів і див часу По, обрамлений в історію про Шахерезаду. Я не одразу зрозуміла, що це, тому накинула за це бал. Було б кумедно побачити такий перелік від нього в теперішній час.
Як ми з мумією слівцем перекинулися. 4/5
Сатиричне оповідання про те, що всі геніальні винаходи доби По насправді були придумані в античні часи (так, по суті, цей текст — антагоніст попереднього). Ну, було непогано і кумедно.
Сила слів. 4/5
Еееенд егейн роздуми про Творення, Всесвіт тощо. Але цього разу оформлені у діалог, який відбувається у космосі поряд із загиблою Землею, тому читати було значно цікавіше.
Бісик збочення. 3/5
Дуже класичний для По сюжет про божевільного убивцю, який наприкінці визнає своє вбивство. Але цього разу, на відміну від мого улюбленого «Серце виказало», він оформлений у роздуми про мотиви гріховних учинків.
Система доктора Дьогтя і професора Перната. 5/5
Гумористичне і трохи моторошне оповідання про божевільню. Не писатиму нічого, бо тут усе спойлер, хоча, гадаю, ви здогадаєтеся до кінцівки дуже швидко. І попри це читати все одно було цікаво.
Правда про справу містера Вальдемара. 4/5
Нарешті горор, але я його вже читала, ахах. Знову наш улюблений месмеризм, але це, певно, єдиний текст про месмеризм у По, який я справді раджу почитати. Є у ньому трохи моторошности.
Сфінкс. 4/5
Це було несподівано гарно. Почалося як дивний горор, закінчилося гумором. Тут теж писати будь-що буде спойлером, але цього разу я не здогадалася до кінцівки, а це вже добре.
Барильце амонтильядо. 4/5
Читала раніше цей текст, загалом люблю його, але він не входить у мій топ горорів від По. Втім, це коротенька історія, яка таки змушує трохи здригнутися.
Володіння Арнгейм. Будинок Лендора. 4/5
Даю ці тексти разом, бо вони доповнюють один одного. Це описові оповідання про мистецтво ландшафтного дизайну. Тут змальовані направду красиві і майже фантастичні місцини, а також є трохи роздумів про мистецтво, тому в цілому було доволі цікаво.
Mellona Tauta. 3,5/5
Це знову частково сатира на епоху По. Тільки цього разу дія відбувається у далекому майбутньому (2848 р.), і головна персонажка мандрує на повітряній кулі, до того ж так високо, що легко розглядає небесні світила. А ще тут колонізували Місяць. Але досі користуються телеграфом. Мені подобаються оці тексти По з поглядом у майбутнє. Дуже цікаво було б почути його думки, якби він справді зазирнув у реальне майбутнє.
Жабеня. 4,5/5
Оце була гарна історія про жорстокого короля, блазня-карлика і вигадливу помсту. Мені сподобалася.
Фон Кемпелен і його відкриття. 2/5
Оповідання про філософський камінь і, щиро кажучи, я не до кінця зрозуміла, до чого воно йшло.
Як похірити статтю. 4/5
Дуже дивний текст, але доволі кумедний, про редактора, який страшенно любив букву «о». Мені сподобалося.
July 29, 2026
⊰═🕀═⊱≼🪶І знову різноманітний По🪶≽⊰═🕀═⊱
𖣨 Доволі непогані твори, однак не можу сказати, що мене щось аж особливо зачепило ... Готичні тексти автора, як завжди, на високому рівні, але вся ця сатира мені не особливо цікава ... І я не уявляю собі когось, хто б міг читати його твори заради сатири ... Єдине, що зачепило - "Як ми з мумією слівцем перекинулися" ... Ну, досить цікаві ще детективні історії ... Загалом, можна відзначити оповідання "Провалля і маятник", "Золотий жук", "Чорний кіт", "Месмеричне одкровення", "Викрадений лист", "Сфінкс", "Володіння Арґхейм" ...
💧⊱═𒍟═⊰🩸⊱ 8/12 ⊰🩸⊱═𒍟═⊰💧
☔ Dr_Andrain ☔
𖣨 Доволі непогані твори, однак не можу сказати, що мене щось аж особливо зачепило ... Готичні тексти автора, як завжди, на високому рівні, але вся ця сатира мені не особливо цікава ... І я не уявляю собі когось, хто б міг читати його твори заради сатири ... Єдине, що зачепило - "Як ми з мумією слівцем перекинулися" ... Ну, досить цікаві ще детективні історії ... Загалом, можна відзначити оповідання "Провалля і маятник", "Золотий жук", "Чорний кіт", "Месмеричне одкровення", "Викрадений лист", "Сфінкс", "Володіння Арґхейм" ...
💧⊱═𒍟═⊰🩸⊱ 8/12 ⊰🩸⊱═𒍟═⊰💧
☔ Dr_Andrain ☔
Displaying 1 - 2 of 2 reviews