Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам'ять...

by Віра Агеєва

«Проти культурної амнезії» — нова книжка літературознавиці Віри Агеєвої, у якій вона досліджує роль пам’яті у формуванні національної ідентичності.


Віра Агеєва говорить про український досвід як постійну боротьбу за право пам’ятати в умовах, коли колонізатори забороняли нам самим розповідати про своє минуле й нав’язували вигідну їм інтерпретацію. Спротив політиці забування не припинявся ніколи. Розповідаючи захопливі історії, інтерпретуючи класичні й сучасні тексти, авторка показує, що збереження колективної пам’яті — це передумова виживання нації.

Літературознавиця також наголошує: важливо не лише зберігати пам’ять, а й актуалізувати ті її сегменти й епізоди, які сьогодні звучать найвиразніше, найбільше відповідають сучасним викликам і потребам.

Віра Агеєва — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Лауреатка Шевченківської премії. Авторка книжок «За лаштунками імперії», «Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття».

Genres: Nonfiction, History, Ukrainian Literature, Essays

432 pages, Paperback

Published January 1, 2025

About the author

Українська літературознавиця, літературна критикиня.
1980 - закінчила Київський університет.
1985—1996 - працювала в Інституті літератури НАНУ.
1995—1997 — заступниця редактора журналу «Слово і час».
Від 1996 року — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Досліджує проблеми стильової диференціації української літератури 20 століття, особливості розвитку українського модернізму, виявляє зацікавлення феміністською інтерпретацією текстів.

Reviews

[Olha Vorozhko · Rating 4 out of 5]

Якщо підсумувати всю книжку однією фразою, "западання в комфортний анабіоз закінчується пробудженням від свисту ракет і гуркоту танків"

[Valentyna Merzhyievska · Rating 4 out of 5]

Мені дуже сподобалась ідея книжки — дослідити ставлення до минулого, традиції пам’ятання і збереження чи, навпаки, витіснення спогадів через оптику культури. Я віддаю належне пані Вірі в її обізнаності в таких питаннях. Це насправді приємне відчуття, коли за текстом відчуваються цілі стоси інших прочитаних книжок.
Але є дещо, що мене бентежило під час читання, муляло. Ніби горошини під периною андерсенівській принцесі. Це насиченість тексту словами: подосі, зацілілі, окрушини, заглада, тожсамість, розпаношення, захланний, на підсонні...
Самі по собі ці слова мені подобаються, я б навіть сама їх вживала зрідка. І якби вони траплялися раз у тексті — я б раділа цим знахідкам, але після другої-третьої появи будь-якого з цих слів у мене виникало відчуття, ніби вони навмисно вибудовують дистанцію між автором і читачами, які такими словами зазвичай не послуговуються.
Буває мова як повітря — легка і так само непомітна, але п’янка, коли дихаєш і не можеш надихатися. А буває отака, як, мабуть, сказала б сама пані Віра, — кшталтована, вибаглива, яка змушує звертати на себе увагу. Через це я так довго читала цю книжку.
Мабуть, найбільш схожий досвід у мене був під час читання Сузір’я Лебедя Косача. Але там я це сприйняла як стилізацію: він навмисно накрутив мову так, щоб занурити читача в дещо інший світ — не той, у якому він писав цей текст, а той, який був раніше і вже незворотно втрачений. Натомість ця книжка цілком присутня в сучасності, і тому сприймається інакше.
Але зрештою, я міряю якість книжки кількістю загнутих кутиків сторінок :) і тут їх добрих кілька десятків.
Тож, це цікавий, вартісний текст, хоча, як на мене, навмисно поставлений на "поличку повище".

[Kateryna Drobyna · Rating 5 out of 5]

Надзвичайно важлива й ґрунтовна праця про наші коріння, памʼять, тожсамість та ідентичність. Книга-мастхев для тих, хто прагне дошукатися свого свідомого українства. Кожен есей — це широкий і глибокий аналіз того, як наша памʼять нищилася(иться) і формувалася(ється), як запобігти її втраті та що робити з білими плямами, що внаслідок таких втрат утворилися. Віра Агеєва не дає простих універсальних відповідей, але над запитаннями, що вона актуалізує точно мусить нині міркувати кожен свідомий українець

[Jane Rukas]

історії з цієї книги вже десь чула, десь читала

[Oleksii Rafalovych · Rating 5 out of 5]

Суперважлива і вчасна книга.

"Імперії впадуть" лише якщо ми знатимемо і просуватимемо власну культуру. І протистоятимемо ворожій культурній експансії, яка продовжується сьогодні і не припиниться ніколи.

Читати всім.