What do you think?
Rate this book
Знайти тебе на Різдво
Анастасія нарешті наважилася здійснити свою дитячу мрію — побувати в Лапландії, у місці, де живе Санта Клаус. Вона ретельно планувала подорож, очікуючи, що проведе незабутній тиждень зі своїм хлопцем Марком. От тільки напередодні поїздки вони розійшлися, і тепер, виснажена і з розбитим серцем, дівчина вимушена їхати сама.
Люк мріє стати письменником, хоч зараз творча кар’єра вимушено стоїть на паузі. Його агентка пропонує написати роман про кохання, але він не може розповідати про те, у що сам не вірить.
Їхні шляхи перетнулися випадково, і чи вистачить одного зимового дива, щоб зцілити два розбиті серця?
Люк мріє стати письменником, хоч зараз творча кар’єра вимушено стоїть на паузі. Його агентка пропонує написати роман про кохання, але він не може розповідати про те, у що сам не вірить.
Їхні шляхи перетнулися випадково, і чи вистачить одного зимового дива, щоб зцілити два розбиті серця?
304 pages, Hardcover
First published January 1, 2025
7 people are currently reading
97 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 50 reviews
November 25, 2025
4/5
Настя після розставання з хлопцем вирушає у тижневий тур до Лапландії. В автобусі дівчина знайомиться з Люком, починаючи письменником, який випадково сів не на свій рейс. Так і починається їхня історія.
Не знаю як оцінювати цю книгу, тому не дуже зважайте на оцінку😂
Стиль написання авторки дуже лайк, важко було відірватися від читання, я намагалася займатися своїми справами, а думками поверталася до книги. Живі діалоги, гарно описані почуття, і неймовірна зимова атмосфера, мені захотілося піти прогулятися, купити гарячого глітвейну і поласувати трдельником.
Головні герої, не те щоб прям сподобалися, але вони настільки живі і справжні, що було враження, ніби я могла б їх зустріти в реальному житті. Вони не ідеальні, трохи бісячі, незграбні, невезучі, з буденними проблемами, з якими кожен може стикнутися, і поводяться як підлітки, а не 21- річні люди.
Настя не може знайти своє місце в житті і визначитися зі своїм покликанням, вона все життя намагалася догодити іншим і дозволяла їм приймати за неї рішення, бо так було зручно.
Люк мріє стати письменником, але через брак натхнення застряг у боргах, відчаї і намаганні втриматися на ногах.
Їхня семиденна подорож це коктейль зі щасливих/нещасливих збігів обставин, безлічі непорозумінь, романтики і невезіння.
Додамо сюди невміння говорити, слухати, і правильно підбирати слова, та що там, хоча б якісь слова і вийде повна картинка.
Я не очікувала, що книга викличе стільки емоцій: радість, сміх, обурення, злість, розчарування, вкінці я була схожа на вогнедихаючого дракона, який слиною бризкається. Бо що це таке?! Хто так робить!!! Це треба прочитати, щоб відчути весь ступінь обурення😂
Тому так, я не знаю як оцінювати, але й менше 4 не хочеться ставити, тому що ці емоції були того варті. Але госпаді, це ж треба бути такими безтолковими, сподіваюсь вони подорослішають!
Настя після розставання з хлопцем вирушає у тижневий тур до Лапландії. В автобусі дівчина знайомиться з Люком, починаючи письменником, який випадково сів не на свій рейс. Так і починається їхня історія.
Не знаю як оцінювати цю книгу, тому не дуже зважайте на оцінку😂
Стиль написання авторки дуже лайк, важко було відірватися від читання, я намагалася займатися своїми справами, а думками поверталася до книги. Живі діалоги, гарно описані почуття, і неймовірна зимова атмосфера, мені захотілося піти прогулятися, купити гарячого глітвейну і поласувати трдельником.
Головні герої, не те щоб прям сподобалися, але вони настільки живі і справжні, що було враження, ніби я могла б їх зустріти в реальному житті. Вони не ідеальні, трохи бісячі, незграбні, невезучі, з буденними проблемами, з якими кожен може стикнутися, і поводяться як підлітки, а не 21- річні люди.
Настя не може знайти своє місце в житті і визначитися зі своїм покликанням, вона все життя намагалася догодити іншим і дозволяла їм приймати за неї рішення, бо так було зручно.
Люк мріє стати письменником, але через брак натхнення застряг у боргах, відчаї і намаганні втриматися на ногах.
Їхня семиденна подорож це коктейль зі щасливих/нещасливих збігів обставин, безлічі непорозумінь, романтики і невезіння.
Додамо сюди невміння говорити, слухати, і правильно підбирати слова, та що там, хоча б якісь слова і вийде повна картинка.
Я не очікувала, що книга викличе стільки емоцій: радість, сміх, обурення, злість, розчарування, вкінці я була схожа на вогнедихаючого дракона, який слиною бризкається. Бо що це таке?! Хто так робить!!! Це треба прочитати, щоб відчути весь ступінь обурення😂
Тому так, я не знаю як оцінювати, але й менше 4 не хочеться ставити, тому що ці емоції були того варті. Але госпаді, це ж треба бути такими безтолковими, сподіваюсь вони подорослішають!
November 25, 2025
від обожнювання до роз*обу – двадцять сторінок. або почали за здравіє, а кінчили за упокій. це якщо коротко про мене і цю книжку. більшу половину було приємно читати, і я думала, що тверда 4 буде, але щось пішло не за планом.
все починалося добре: зимова атмосфера, жива, хороша головна героїня, цікаве знайомство з чгг, кумедні та милі моменти. ну от на біса останні 50 сторінок? банальне непорозуміння і дитяча поведінка ДОРОСЛИХ головних героїв усе псують. а кінець зім'ятий і анітрохи не прописаний так, щоб довести цю горе-парочку до якогось толкового фіналу. вони – спонсор мого незадоволення.
2/5 ⭐️
все починалося добре: зимова атмосфера, жива, хороша головна героїня, цікаве знайомство з чгг, кумедні та милі моменти. ну от на біса останні 50 сторінок? банальне непорозуміння і дитяча поведінка ДОРОСЛИХ головних героїв усе псують. а кінець зім'ятий і анітрохи не прописаний так, щоб довести цю горе-парочку до якогось толкового фіналу. вони – спонсор мого незадоволення.
2/5 ⭐️
December 5, 2025
Початок мені більш менш подобався, але потім пішло, як завжди, непорозуміння і все. Останній розділ для мене був замалий.
December 7, 2025
4,5⭐️
Хороша різдвяна історія від української авторки, яка у багато разів краща за аналогічні історії іноземців.
За авторкою слідкую в інстаграмі, і навіть бачив, що вона пише книгу, проте не міг подумати, що ця книга буде Ліри. І навіть коли книга вже вийшла, всеодно був певен - автор іноземець. Проте коли Ліра показала обкладинку - всі пазли склались. Був на презентації, тому вже маю уточнюючі питання після прочитання. Однозначно читайте наше. Багато смішних моментів і вайб свята на 100%.
Рекомендую!
Хороша різдвяна історія від української авторки, яка у багато разів краща за аналогічні історії іноземців.
За авторкою слідкую в інстаграмі, і навіть бачив, що вона пише книгу, проте не міг подумати, що ця книга буде Ліри. І навіть коли книга вже вийшла, всеодно був певен - автор іноземець. Проте коли Ліра показала обкладинку - всі пазли склались. Був на презентації, тому вже маю уточнюючі питання після прочитання. Однозначно читайте наше. Багато смішних моментів і вайб свята на 100%.
Рекомендую!
December 9, 2025
«Найкращі рішення ті, які не мають часу на сумніви»
Ця книжка підкупила мене і своїм оформлення (воно ж просто неймовірне!), і анотацією, і духом Різдва. Тож вже з самого почату в мене були високі очікування і книжку я почала читати майже відразу, як отримала її.
Це хороша, тепла історія, з якою можна відпочити і відволіктися від реальності. Це не найкраща різдвяна романтична історія, яку я читала, бо були моменти, які мене дратували. Проте все ж і непогана, і я добре провела з нею кілька вечорів. А читалась вона дуже легко.
Настя з дитинства мріяла побувати в Лапландії — у гостях у Санта Клауса. І коли, як не на Різдво, їхати туди? Тож вона планує романтичну поїздку разом із своїм хлопцем. Проте незадовго до цього, вони розходяться. Настя сумнівається, чи варто їй їхати, але все ж вирушає в подорож, щоб здійснити свою дитячу мрію. Випадковість зводить її із Люком, письменником, який не може написати книгу про кохання, бо не вірить у нього. І, можливо, ця поїздка для них обох стане тим, що зцілить їхні серця.
Я думала, що більшість подій відбуватимуться власне у Лапландії, але насправді — ні, у дорозі туди. Тож герої побувають також в інших країнах, містах, і навіть на поромі. Вони будуть відвідувати засніжені містечка, ярмарки, пити глінтвейн і пробувати різні зимові розваги. Це додавали атмосфери святковості. У книзі будуть:
▪️катання на санах із хаскі;
▪️гра «закинь кільце на роги оленя»;
▪️вибір листівок;
▪️гра в сніжки;
▪️багато глінтвейну й трішки какао;
▪️ельфи і домівка Санта-Клауса;
▪️катання засніженим містом на кареті;
▪️затишні кавʼярні.
Книжка справді має зимову атмосферу, але мені трішки не вистачило духу Різдва і святковості. Наче і було багато всього, але герої часто закривались, недоговорювали і через це ніби все інше відходило вбік. Мені хотілось, щоб вони більше занурились і саме в цю святкову метушню. Натомість у книзі наче більше уваги приділено їхнім рефлексіям, аніж описам атмосферності.
В цілому що Настя, що Люк інколи мене дратували. Але найбільше — Настя, логіку дій якої я часом не розуміла, особливо ближче до фіналу книжки.
Якщо говорити про фінал, мене він трішки розчарував. Він — відкритий. Я розумію, чому авторка зробила його таким, але я очікувала і хотіла бачити його іншим 😂 та і те, що стало кульмінацією і тригером, як на мене було, натягнуто. Героїня не дала змоги пояснити, а потім очікувала, що Люк це зробить. А той — навпаки «втік», а потім винив себе, хоча йому і не дали змоги пояснити. Це було якось по-дитячому.
Але самі герої книжки, хоч і бісили мене інколи, вийшли реалістичними і живими. У Люка є своя травма дитинства, через яку він дивиться на світ. А Настя переживає розрив і з хлопцем, і шукає себе, адже раніше ішла стежкою, яку для неї обрали батьки. Під кінець подорожі обидва починають краще себе розуміти і ми бачимо їхнє зростання.
Книга дуже легко написана. Стиль авторки мені сподобався. Не надто навантажений, але і не зовсім простий. Живі діалоги, цікаві описи. Історія написана ніби з погляду дівчини, і з погляду хлопця, але не від першого обличчя. І цікаво, що «Фабула» ці розділи зробила різними шрифтами. Я бачила, що це ромком, але для мене це була більше романтична історія, бо смішних ситуацій тут, хоч і було кілька, але я не сміялась над книжкою 👀
Ну і ще раз відзначу, що мені дуже сподобалось оформлення. Обкладинка так і манить. А ще тут красиві форзаци з головними героями цієї історії.
Що очікувати від книжки:
▪️автобусний тур;
▪️троп «одне ліжко»;
▪️зимова і святкова атмосфера;
▪️ від незнайомців до закоханих.
Ця книжка підкупила мене і своїм оформлення (воно ж просто неймовірне!), і анотацією, і духом Різдва. Тож вже з самого почату в мене були високі очікування і книжку я почала читати майже відразу, як отримала її.
Це хороша, тепла історія, з якою можна відпочити і відволіктися від реальності. Це не найкраща різдвяна романтична історія, яку я читала, бо були моменти, які мене дратували. Проте все ж і непогана, і я добре провела з нею кілька вечорів. А читалась вона дуже легко.
Настя з дитинства мріяла побувати в Лапландії — у гостях у Санта Клауса. І коли, як не на Різдво, їхати туди? Тож вона планує романтичну поїздку разом із своїм хлопцем. Проте незадовго до цього, вони розходяться. Настя сумнівається, чи варто їй їхати, але все ж вирушає в подорож, щоб здійснити свою дитячу мрію. Випадковість зводить її із Люком, письменником, який не може написати книгу про кохання, бо не вірить у нього. І, можливо, ця поїздка для них обох стане тим, що зцілить їхні серця.
Я думала, що більшість подій відбуватимуться власне у Лапландії, але насправді — ні, у дорозі туди. Тож герої побувають також в інших країнах, містах, і навіть на поромі. Вони будуть відвідувати засніжені містечка, ярмарки, пити глінтвейн і пробувати різні зимові розваги. Це додавали атмосфери святковості. У книзі будуть:
▪️катання на санах із хаскі;
▪️гра «закинь кільце на роги оленя»;
▪️вибір листівок;
▪️гра в сніжки;
▪️багато глінтвейну й трішки какао;
▪️ельфи і домівка Санта-Клауса;
▪️катання засніженим містом на кареті;
▪️затишні кавʼярні.
Книжка справді має зимову атмосферу, але мені трішки не вистачило духу Різдва і святковості. Наче і було багато всього, але герої часто закривались, недоговорювали і через це ніби все інше відходило вбік. Мені хотілось, щоб вони більше занурились і саме в цю святкову метушню. Натомість у книзі наче більше уваги приділено їхнім рефлексіям, аніж описам атмосферності.
В цілому що Настя, що Люк інколи мене дратували. Але найбільше — Настя, логіку дій якої я часом не розуміла, особливо ближче до фіналу книжки.
Якщо говорити про фінал, мене він трішки розчарував. Він — відкритий. Я розумію, чому авторка зробила його таким, але я очікувала і хотіла бачити його іншим 😂 та і те, що стало кульмінацією і тригером, як на мене було, натягнуто. Героїня не дала змоги пояснити, а потім очікувала, що Люк це зробить. А той — навпаки «втік», а потім винив себе, хоча йому і не дали змоги пояснити. Це було якось по-дитячому.
Але самі герої книжки, хоч і бісили мене інколи, вийшли реалістичними і живими. У Люка є своя травма дитинства, через яку він дивиться на світ. А Настя переживає розрив і з хлопцем, і шукає себе, адже раніше ішла стежкою, яку для неї обрали батьки. Під кінець подорожі обидва починають краще себе розуміти і ми бачимо їхнє зростання.
Книга дуже легко написана. Стиль авторки мені сподобався. Не надто навантажений, але і не зовсім простий. Живі діалоги, цікаві описи. Історія написана ніби з погляду дівчини, і з погляду хлопця, але не від першого обличчя. І цікаво, що «Фабула» ці розділи зробила різними шрифтами. Я бачила, що це ромком, але для мене це була більше романтична історія, бо смішних ситуацій тут, хоч і було кілька, але я не сміялась над книжкою 👀
Ну і ще раз відзначу, що мені дуже сподобалось оформлення. Обкладинка так і манить. А ще тут красиві форзаци з головними героями цієї історії.
Що очікувати від книжки:
▪️автобусний тур;
▪️троп «одне ліжко»;
▪️зимова і святкова атмосфера;
▪️ від незнайомців до закоханих.
December 29, 2025
Я дуже хотіла, щоб мені сподобалася ця книжка, чесно. Адже тут така красива обкладинка, форзаци та анотація... Усе здавалося таким чарівним і обнадійливим, але... не склалося
Найперше питання у мене, мабуть, до редакторів цієї книжки, які допустили постійні скачки у часі: оповідь то в теперішньому часі, то вже у минулому. Око сіпалося від цих перепадів.
Окрім цього, подекуди траплялися такі нелогічні діалоги чи уривки у словах авторки, що закрадалася думка, що це просто невдалий переклад. Але ж ні! Це українська книга. Може, це такий авторський стиль, але, як на мене, якщо доводиться перечитувати по кілька разів абзац і повертатися до попередніх, щоб зрозуміти, про що йдеться, то це вже не стиль, а помилки.
Що ж самої історії, то тут, на жаль, мені також багато чого не припало до душі. У мене було чимало питань до логіки сюжету і поведінки персонажів. Почнімо з самого початку. Настя мала поїхати зі своїм хлопцем, але вони розходяться, тож Алла обіцяє поїхати з нею, але в останній момент Алла її кидає. При чому нам не дають жодного пояснення, чому найкраща подруга так вчинила з нею. Окей... припустимо, що таке можливо. Але яка ж реакція Насті на це? Вона посварилася з Аллою? Вимагала пояснень? Образилася? Ні, ні і ще раз ні. Вона продовжує спілкуватися далі з Аллою, ніби нічого не сталося.
Наступне логічне запитання: якщо Настя мала поїхати з Аллою, значить у неї були обидва квитки, один з яких вона мала б віддати Аллі. Але ж ні. Далі ми бачимо, що в автобус заходить її колишній зі словами, що він також заплатив за цю подорож, тому поїде. Отже, квиток у нього є. З яким же тоді квитком мала поїхати Алла?
Наступне, про що я читала з лицем лиця, це ситуація з багажем Люка. Хлопець каже, що його речі зникли, а у відповідь отримує: та не кіпішуй, завтра знайдемо, усі втомилися, пора спати. І він такий: ну ок.
В сенсі ок??? Хіба може людина так спокійно відреагувати на подібне?
А потім він ще й усвідомлює, що сів не на свій автобус, але це дрібниця! Бо яка різниця поїде він додому, чи втратить свій багаж і помандрує замість цього бозна-куди? Дуже логічно, дуже вірю.
З цією нелогічністю може позмагатися хіба що Настя, яка нібито все життя мріяла про цю мандрівку, але щойно її мрія починає здійснюватися, вона чомусь постійно не хоче покидати автобус. То вона мріяла на автобусі покататися чи в Лапландію потрапити? Я щось не второпала.
Тож, як на мене, персонажі поводяться абсолютно нелогічно. Та ще й характери авторка приписує їм одні, а потім вони поводяться геть не за цими характеристиками. Люк, який нібито має бути інтровертом, який любить спокій і взагалі не романтик, чомусь раптом вирішує покатати Настю на кареті, а потім ще й потанцювати під Шопена посеред вулиці. Дуже по-інтровертськи. Дуже неромантично.
Головна драма теж здалася мені висмоктаною з пальця. Сварка на рівному місці.
Щодо цього, до речі, якщо агентка Люка — не українка (на що натякає ім'я) і розмовляє литовською (що нам показали лиш один раз, красно дякую), то як вона мала прочитати той уривок, який їй випадково надіслав Люк? Окей, припустимо, він написав його литовською. Але як тоді його прочитала Настя? Чи це дивосвіт, у якому всі знають литовську? Не міг же він водночас писати двома мовами, щоб і Гелен змогла прочитати, і Настя змогла випадково підгледіти цей уривок і влаштувати сцену... чи все ж міг?
Словом, я прочитала цю книжку і зрозуміла, що це не моє.
Найперше питання у мене, мабуть, до редакторів цієї книжки, які допустили постійні скачки у часі: оповідь то в теперішньому часі, то вже у минулому. Око сіпалося від цих перепадів.
Окрім цього, подекуди траплялися такі нелогічні діалоги чи уривки у словах авторки, що закрадалася думка, що це просто невдалий переклад. Але ж ні! Це українська книга. Може, це такий авторський стиль, але, як на мене, якщо доводиться перечитувати по кілька разів абзац і повертатися до попередніх, щоб зрозуміти, про що йдеться, то це вже не стиль, а помилки.
Що ж самої історії, то тут, на жаль, мені також багато чого не припало до душі. У мене було чимало питань до логіки сюжету і поведінки персонажів. Почнімо з самого початку. Настя мала поїхати зі своїм хлопцем, але вони розходяться, тож Алла обіцяє поїхати з нею, але в останній момент Алла її кидає. При чому нам не дають жодного пояснення, чому найкраща подруга так вчинила з нею. Окей... припустимо, що таке можливо. Але яка ж реакція Насті на це? Вона посварилася з Аллою? Вимагала пояснень? Образилася? Ні, ні і ще раз ні. Вона продовжує спілкуватися далі з Аллою, ніби нічого не сталося.
Наступне логічне запитання: якщо Настя мала поїхати з Аллою, значить у неї були обидва квитки, один з яких вона мала б віддати Аллі. Але ж ні. Далі ми бачимо, що в автобус заходить її колишній зі словами, що він також заплатив за цю подорож, тому поїде. Отже, квиток у нього є. З яким же тоді квитком мала поїхати Алла?
Наступне, про що я читала з лицем лиця, це ситуація з багажем Люка. Хлопець каже, що його речі зникли, а у відповідь отримує: та не кіпішуй, завтра знайдемо, усі втомилися, пора спати. І він такий: ну ок.
В сенсі ок??? Хіба може людина так спокійно відреагувати на подібне?
А потім він ще й усвідомлює, що сів не на свій автобус, але це дрібниця! Бо яка різниця поїде він додому, чи втратить свій багаж і помандрує замість цього бозна-куди? Дуже логічно, дуже вірю.
З цією нелогічністю може позмагатися хіба що Настя, яка нібито все життя мріяла про цю мандрівку, але щойно її мрія починає здійснюватися, вона чомусь постійно не хоче покидати автобус. То вона мріяла на автобусі покататися чи в Лапландію потрапити? Я щось не второпала.
Тож, як на мене, персонажі поводяться абсолютно нелогічно. Та ще й характери авторка приписує їм одні, а потім вони поводяться геть не за цими характеристиками. Люк, який нібито має бути інтровертом, який любить спокій і взагалі не романтик, чомусь раптом вирішує покатати Настю на кареті, а потім ще й потанцювати під Шопена посеред вулиці. Дуже по-інтровертськи. Дуже неромантично.
Головна драма теж здалася мені висмоктаною з пальця. Сварка на рівному місці.
Щодо цього, до речі, якщо агентка Люка — не українка (на що натякає ім'я) і розмовляє литовською (що нам показали лиш один раз, красно дякую), то як вона мала прочитати той уривок, який їй випадково надіслав Люк? Окей, припустимо, він написав його литовською. Але як тоді його прочитала Настя? Чи це дивосвіт, у якому всі знають литовську? Не міг же він водночас писати двома мовами, щоб і Гелен змогла прочитати, і Настя змогла випадково підгледіти цей уривок і влаштувати сцену... чи все ж міг?
Словом, я прочитала цю книжку і зрозуміла, що це не моє.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 7, 2025
Яка прекрасна різдвяна історія! Стільки гумору, легка, пухнаста, дуже романтична. Хоч на презентації авторка розказувала, що найбільше критикують фінал - він мені дуже сподобався! Подорож передана чудово) Лапландія, міста по маршруту, зимова казка, хаскі, олені, Північне сяйво- все було дуже гарно! Листівки і двері - їх символізм як щось нове - досі перед очима і з презентації, і з книги. Трделик - ще чекає)
Як людина, яка працює в туризмі і безпосередньо- створює екскурсійні тури, - я в захваті від книги. Чекаю на книгу про Лізу) бо керівники екскурсійних груп - прекрасні люди і в них багато цікавих пригод і подорожей. Вміють створити щастя для інших. Але чи для себе теж? Впевнена, авторка, як тонкий психолог побачить все)) і з гумором розкладе все в прекрасну нову історію! Бажаю успіхів і натхнення ❤️
Як людина, яка працює в туризмі і безпосередньо- створює екскурсійні тури, - я в захваті від книги. Чекаю на книгу про Лізу) бо керівники екскурсійних груп - прекрасні люди і в них багато цікавих пригод і подорожей. Вміють створити щастя для інших. Але чи для себе теж? Впевнена, авторка, як тонкий психолог побачить все)) і з гумором розкладе все в прекрасну нову історію! Бажаю успіхів і натхнення ❤️
December 6, 2025
Сюжет типовий для подібних книг - він, вона, романтік, любов. Солодка історія, драма в кульмінації, фінал навіть нормальний.
Але написана книга погано. Дуже пласка і ніяка. По сюжету герої їдуть туром по святковим європейськии містам - і жодного нормального опису взагалі. Фінал туру - "Лапландія" - в стилі "було класно але погода зіпсувала я тому вже їдемо назад". Окей, авторка скоріше за все не була в тих містах і не знає як їх описати (але нащо тоді взагалі включати в сюжет те що ти не знаєш?). Але ж як можна не прописати загальну атмосферу Різдва в різдвяній книжці?? Таке враження, що це книга про автобус і погані хостели, а не про свято.
Дуже сміялася, коли герой-письменник написав максимально класну книгу, яка одразу стала популярною.. Іронічно, що герою вдався супер класний текст, але ми його не побачимо, бо сама авторка не дотягнула до заявленого рівня..
Оцінка 3/5 авансом, лише тому, що це поки що єдиний саме різдвяний український ромком, і порівняти взагалі нема з чим. А так по відчуттям там могло б бути і трохи менше зірочок..
Але написана книга погано. Дуже пласка і ніяка. По сюжету герої їдуть туром по святковим європейськии містам - і жодного нормального опису взагалі. Фінал туру - "Лапландія" - в стилі "було класно але погода зіпсувала я тому вже їдемо назад". Окей, авторка скоріше за все не була в тих містах і не знає як їх описати (але нащо тоді взагалі включати в сюжет те що ти не знаєш?). Але ж як можна не прописати загальну атмосферу Різдва в різдвяній книжці?? Таке враження, що це книга про автобус і погані хостели, а не про свято.
Дуже сміялася, коли герой-письменник написав максимально класну книгу, яка одразу стала популярною.. Іронічно, що герою вдався супер класний текст, але ми його не побачимо, бо сама авторка не дотягнула до заявленого рівня..
Оцінка 3/5 авансом, лише тому, що це поки що єдиний саме різдвяний український ромком, і порівняти взагалі нема з чим. А так по відчуттям там могло б бути і трохи менше зірочок..
December 30, 2025
Гарна тепла легка різдвяна історія … з дуже дивним і якимось обрізаним фіналом. Останні 50с дуже зіпсували загальне враження
Але книга атмосферна) радію що прочитала саме на Різдво її 🎄
Але книга атмосферна) радію що прочитала саме на Різдво її 🎄
December 15, 2025
Не хочеться нікого образити, але це дуже примітивна й пласка історія. Я розумію, що від різдвяної романтики не потрібно багато очікувати, але можна було трошки глибше копнути й краще описати переживання героїв та вигадати більш серйозніший, реалістичніший головний конфлікт між героями. А то все шито білими нитками.
Ну і для мене максимально не зрозуміла та притягнута за вуха історія з «вигаданим» імʼям Насті. Максимально тупо.
Якщо ви вже читач з досвідом, то вам ця книга не потрібна. Якщо ж тільки починаєте читацький шлях, то можливо сподобається, хоча навряд
Ну і для мене максимально не зрозуміла та притягнута за вуха історія з «вигаданим» імʼям Насті. Максимально тупо.
Якщо ви вже читач з досвідом, то вам ця книга не потрібна. Якщо ж тільки починаєте читацький шлях, то можливо сподобається, хоча навряд
January 3, 2026
Я так очікувала закінчити свій читацький рік гарною різдвяною книгою, а тут ще й різдвяний роком української авторки - щиро сподівалась, що хвалитиму книгу, але…
Якщо узагальнити мої враження від книги Ліри Одн, то це схоже на чернетку, яку поспішали видати під різдвяні свята. Видали вчасно, але кількість сюжетних дірок і невідповідностей просто не дозволила насолодитися текстом.
Історія мала би бути дуже милою: Анастасія - молода киянка, після розриву із коханим вирішує здійснити свою дитячу мрію і поїхати в Лапландію. Люк - не дуже успішний письменник, повертається від бабусі з Києва до Вільнюса і випадково сідає не в той автобус. Далі на героїв чекає сім різних міст в найромантичніший час року, а читача - спантеличення і розчарування. Я не маю завищених очікувань від ромкомів і читаю їх, щоб розслабитись, посміятись, іноді закотити очі. Але все гарно в міру.
Сюжет «Знайти тебе на Різдво» - рваний, часто якісь моменти губляться, а іноді, як от ситуація з ключами від готельного номера, взагалі виринають з нікуди. Персонажі видались мені «розщепленими», нам їх описують по-одному, а діють вони протилежно описаному майже увесь час. Атмосфера Різдва описана трьома символами: різдвяними ярмарками, де люди більше буркотять, ніж веселяться, глінтвейном і поштою Санти, комічних ситуацій мало. Як Ані вдалося зібрати всі листівки, теж не зрозуміло, бо десь по ходу оповіді ця ниточка, яка мала би сюжет проводити до фіналу обірвалася і забулася; конфлікт між закоханими незрозуміло з чого, бо невідомо якою мовою герої спілкувалися і Люк писав свої записки.
Фінал, ех… ну просто фантастика.
Мені сподобались маленькі деталі, як от загублена записка і поїздка на поромі, але вцілому цій книзі не вистачило часу на якісне редагування, ну і різдвяної атмосфери в різдвяній книзі. Можливо, наступна у авторки вийде кращою.
Якщо узагальнити мої враження від книги Ліри Одн, то це схоже на чернетку, яку поспішали видати під різдвяні свята. Видали вчасно, але кількість сюжетних дірок і невідповідностей просто не дозволила насолодитися текстом.
Історія мала би бути дуже милою: Анастасія - молода киянка, після розриву із коханим вирішує здійснити свою дитячу мрію і поїхати в Лапландію. Люк - не дуже успішний письменник, повертається від бабусі з Києва до Вільнюса і випадково сідає не в той автобус. Далі на героїв чекає сім різних міст в найромантичніший час року, а читача - спантеличення і розчарування. Я не маю завищених очікувань від ромкомів і читаю їх, щоб розслабитись, посміятись, іноді закотити очі. Але все гарно в міру.
Сюжет «Знайти тебе на Різдво» - рваний, часто якісь моменти губляться, а іноді, як от ситуація з ключами від готельного номера, взагалі виринають з нікуди. Персонажі видались мені «розщепленими», нам їх описують по-одному, а діють вони протилежно описаному майже увесь час. Атмосфера Різдва описана трьома символами: різдвяними ярмарками, де люди більше буркотять, ніж веселяться, глінтвейном і поштою Санти, комічних ситуацій мало. Як Ані вдалося зібрати всі листівки, теж не зрозуміло, бо десь по ходу оповіді ця ниточка, яка мала би сюжет проводити до фіналу обірвалася і забулася; конфлікт між закоханими незрозуміло з чого, бо невідомо якою мовою герої спілкувалися і Люк писав свої записки.
Фінал, ех… ну просто фантастика.
Мені сподобались маленькі деталі, як от загублена записка і поїздка на поромі, але вцілому цій книзі не вистачило часу на якісне редагування, ну і різдвяної атмосфери в різдвяній книзі. Можливо, наступна у авторки вийде кращою.
December 29, 2025
Господи, яка ж бісяча героїня! Особливо десь після половини книги вона просто доводила мене. Але! І в таких закохуються.
Фінал - неймовірний! Мені дуже сподобався хід!
В цілому, книга легко читається і розважить різдвяними днями.
Фінал - неймовірний! Мені дуже сподобався хід!
В цілому, книга легко читається і розважить різдвяними днями.
December 15, 2025
Продовжую начитувати різдвяні книжки і тут трапився роман від української авторки. Дуже тішусь, що взагалі у нас подібна література виходить, сильно не вистачає, сподіваюсь, що надалі лише більше буде.
Якщо говорити про "Знайти тебе на Різдво", то книжка одразу чіпляє своєю обкладинкою. Скажу чесно, що я на неї повелась. Це непогана книжка, якраз на один раз, щоби наповнитись ось цією різдвяною атмосферою.
Плюси:
- розмір (не люблю довгих різдвяних книжок)
- звичайно максимально святкова, зимова, різдвяна атмосфера
- ідея з автобусним туром до Лапландії
- легко читається
- книжкова тематика також наявна
Мінуси:
- Доволі рівна, не було якихось "вау" сюжетних поворотів (не те, що б я дуже сильно чекаю чогось несподіваного від любовних романів, однак все одно хочеться бодай маленьких несподіванок)
- ніяка головна героїня. Ну от вона мене геть не переконала, не хочеться їй ні співчувати, ні вірити. Просто собі існує та й все. Її звати Настя, Але представилась вона Аною (чому так, там є пояснення), але мені ну дуже різало те, що вона ніяк нормально не змогла проговорити цей момент з Люком. Це дуже дивний момент.
- не вірю в кохання за 1 день (і за 1 тиждень теж)
- фінал. Надто він казковий. Я бачила, що авторка якраз і придумала цю історію, починаючи з фіналу. Тобто якби не фінал, роману би не існувало. Навіть в таку ідею фіналу можна додати якось більше реалізму (ну бо чувак, який хоче знайти героїню, написавши книжку, все ще в неї закоханий через стільки часу, й взагалі пише книгу і йому влаштовують супер-пупер книжковий тур Європою за дууууже короткий проміжок часу - цьому неможливо повірити).
Власне якісь такі враження вийшли. Я б радила цю книжку тим, хто лише починає читати любовні романи, можливо навіть підліткам. Тоді у вас може бути менше питань до неї:)
Якщо говорити про "Знайти тебе на Різдво", то книжка одразу чіпляє своєю обкладинкою. Скажу чесно, що я на неї повелась. Це непогана книжка, якраз на один раз, щоби наповнитись ось цією різдвяною атмосферою.
Плюси:
- розмір (не люблю довгих різдвяних книжок)
- звичайно максимально святкова, зимова, різдвяна атмосфера
- ідея з автобусним туром до Лапландії
- легко читається
- книжкова тематика також наявна
Мінуси:
- Доволі рівна, не було якихось "вау" сюжетних поворотів (не те, що б я дуже сильно чекаю чогось несподіваного від любовних романів, однак все одно хочеться бодай маленьких несподіванок)
- ніяка головна героїня. Ну от вона мене геть не переконала, не хочеться їй ні співчувати, ні вірити. Просто собі існує та й все. Її звати Настя, Але представилась вона Аною (чому так, там є пояснення), але мені ну дуже різало те, що вона ніяк нормально не змогла проговорити цей момент з Люком. Це дуже дивний момент.
- не вірю в кохання за 1 день (і за 1 тиждень теж)
- фінал. Надто він казковий. Я бачила, що авторка якраз і придумала цю історію, починаючи з фіналу. Тобто якби не фінал, роману би не існувало. Навіть в таку ідею фіналу можна додати якось більше реалізму (ну бо чувак, який хоче знайти героїню, написавши книжку, все ще в неї закоханий через стільки часу, й взагалі пише книгу і йому влаштовують супер-пупер книжковий тур Європою за дууууже короткий проміжок часу - цьому неможливо повірити).
Власне якісь такі враження вийшли. Я б радила цю книжку тим, хто лише починає читати любовні романи, можливо навіть підліткам. Тоді у вас може бути менше питань до неї:)
December 31, 2025
Мені загалом воно було окей, легке чтиво, але чим більше я ходила й думала про неї, то все більше запитань у мене виникало 😅. Проте, давайте по порядку!
Якщо коротко про сюжет: Настя мріє відвідати Лапландію, має їхати туди з коханим, але практично перед самою подорожжю, вони розходяться. Проте в тур вони все таки їдуть. Однак Марк не доїде 😅😁.
По-перше, якщо ви куплятимете книгу в книгарні, читайте не лише те, що пише на книзі ззаду, а й відкрийте анотацію! Бо за тим, що пише ззаду, я подумала, що це троп «другий шанс», а воно не так. Ну і слава богу, бо я такого не люблю 😁.
По-друге, початок прям дійсно інтригує! Щось таке трошки містичне творилося, але потім ми розуміємо, що все дуже навіть реалістично, але подано гарно. Однієї миті, в автобусі замість колишнього біля неї опиняється Люк. Вихідець з України, який живе у Литві. Він письменник і зараз якраз пише любовний роман.
По-третє, в них стається майже Різдвяне дивно. «Майже», бо вони будуть багато сратися і в результаті ніц не вийде. Після туру їхні стежки розійдуться. Проте Люк усе-таки не втрачає надії побачити знову Настю, хоч і на це піде рік.
А тепер те, що не сподобалося: герої не чіпляють, Настя представляється Аною, бо, бачте, хоче в турі бути в новій личині. Йой. А потім ще буде залівати Люку, що він їй збрехав. Ага… Але, чесно, вони там справді одне одного варті 😅. Якісь такі ніякі, чужа людина намагається їм допомогти, щоб вони притерлися, а ті щось морозяться, а коли щось таки виходить, то вони майже одразу все просирають🫠. З кожним розділом, вони бісили мене все більше. Фінал, звичайно ж, щасливий, але теж є запитання. Цікаво, коли вона йому скаже, що вона таки Настя, а то той бідолага шукав Ану… Ну, але ладно, тут я докулуплююсь, бо фінал такий романтік 😁.
З хорошо: читалося мегалегко й швидко, 300 сторінок за 2,5 години. А ще книжка дуже красива! Я ще й зріз розмалювала
Якщо коротко про сюжет: Настя мріє відвідати Лапландію, має їхати туди з коханим, але практично перед самою подорожжю, вони розходяться. Проте в тур вони все таки їдуть. Однак Марк не доїде 😅😁.
По-перше, якщо ви куплятимете книгу в книгарні, читайте не лише те, що пише на книзі ззаду, а й відкрийте анотацію! Бо за тим, що пише ззаду, я подумала, що це троп «другий шанс», а воно не так. Ну і слава богу, бо я такого не люблю 😁.
По-друге, початок прям дійсно інтригує! Щось таке трошки містичне творилося, але потім ми розуміємо, що все дуже навіть реалістично, але подано гарно. Однієї миті, в автобусі замість колишнього біля неї опиняється Люк. Вихідець з України, який живе у Литві. Він письменник і зараз якраз пише любовний роман.
По-третє, в них стається майже Різдвяне дивно. «Майже», бо вони будуть багато сратися і в результаті ніц не вийде. Після туру їхні стежки розійдуться. Проте Люк усе-таки не втрачає надії побачити знову Настю, хоч і на це піде рік.
А тепер те, що не сподобалося: герої не чіпляють, Настя представляється Аною, бо, бачте, хоче в турі бути в новій личині. Йой. А потім ще буде залівати Люку, що він їй збрехав. Ага… Але, чесно, вони там справді одне одного варті 😅. Якісь такі ніякі, чужа людина намагається їм допомогти, щоб вони притерлися, а ті щось морозяться, а коли щось таки виходить, то вони майже одразу все просирають🫠. З кожним розділом, вони бісили мене все більше. Фінал, звичайно ж, щасливий, але теж є запитання. Цікаво, коли вона йому скаже, що вона таки Настя, а то той бідолага шукав Ану… Ну, але ладно, тут я докулуплююсь, бо фінал такий романтік 😁.
З хорошо: читалося мегалегко й швидко, 300 сторінок за 2,5 години. А ще книжка дуже красива! Я ще й зріз розмалювала
December 29, 2025
усю дорогу головна героїня ниється, яке життя несправедливе, яка вона бідна нещасна і до останнього скаржиться нахіба вона все ж поїхала у ту Лапландію. головний герой не краще: писати він не вміє, жінок він не розуміє, тато кинув родину і тд і тп. санту так і не показали бзв хоча це була найбільша мрія Ани (яка Настя по-простому) якою вона усім прожужала вуха. до авторки також питання (гигигага) нахіба мені стільки риторичних питань господи
December 29, 2025
Як на мене, то досить посередньо. Початок був багатообіцяючий – автобусний тур з Харкова до Лапландії, головна героїня тільки розійшлася з хлопцем і хоче змінити своє життя, а тут ще й симпатичний незнайомець який випадково переплутав автобуси і стає її супутником.
Але далі було стільки ниття, що я читала через силу. Ана, як виявилося, дуже песимістична і невпевнена у собі людина, яка постійно бурчала собі під носа як вона нікуди не хоче йти і нащо взагалі сюди поїхала. Постійно були якісь флешбеки до минулого, де вона розказувала як вона завжди намагалася бути усім зручною. І в цілому це міг би бути хороший персонаж, просто не для ромкому, де хочеться власне романтики і втечі від реальних проблем.
Люк - цікавий персонаж за яким цікаво спостерігати, і Боже мій, як же він намагався зловити конект з Аною. Натомість пів книги маємо моменти із розряду: «йому подзвонила жінка, отже він одружений…але звісно Ана не буде питати чи дійсно це так, бо хто так робить 😃»
Мені дуже сподобалося оформлення книги і моменти, коли книга згадувала що вона ромком взагалі то. Сподобалася атмосфера автобусного туру і нових міст. Але усього цього було не достатньо, щоб поставити книзі хоча б «добре»
Дуже не хочеться сваритися на авторку, але цю книгу дійсно можна було б допрацювати
Але далі було стільки ниття, що я читала через силу. Ана, як виявилося, дуже песимістична і невпевнена у собі людина, яка постійно бурчала собі під носа як вона нікуди не хоче йти і нащо взагалі сюди поїхала. Постійно були якісь флешбеки до минулого, де вона розказувала як вона завжди намагалася бути усім зручною. І в цілому це міг би бути хороший персонаж, просто не для ромкому, де хочеться власне романтики і втечі від реальних проблем.
Люк - цікавий персонаж за яким цікаво спостерігати, і Боже мій, як же він намагався зловити конект з Аною. Натомість пів книги маємо моменти із розряду: «йому подзвонила жінка, отже він одружений…але звісно Ана не буде питати чи дійсно це так, бо хто так робить 😃»
Мені дуже сподобалося оформлення книги і моменти, коли книга згадувала що вона ромком взагалі то. Сподобалася атмосфера автобусного туру і нових міст. Але усього цього було не достатньо, щоб поставити книзі хоча б «добре»
Дуже не хочеться сваритися на авторку, але цю книгу дійсно можна було б допрацювати
December 26, 2025
*3.8 ⭐️
Мені сподобалося! Це невелика, легка зимова книжка на кілька вечорів.
Герої відчувалися справжніми і я рада, що любовний інтерес Анастасії не був просто її «прикрасою», а людиною і, як і головна героїня, мав свої проблеми, таргани в голові та інше.
Їхні стосунки розвивалися досить гармонійно, попри такий короткий проміжок часу і це було справді цікаво та комфортно читати.
Попри те, що Анастасія та Люк нормально не вирішували свої проблеми (тіпікал для ромкомів…), а уникали їх, я все одно не сильно злилася. Бо люди різні, як то кажуть.
Мені також сподобалося, як авторка закінчила книжку. Тобто, нам ніби дали надію, проте не задовольнили цікавість — і це не було розчаруванням.
А ще, вперше мені захотілося, аби ромком був довшим…
Мені сподобалося! Це невелика, легка зимова книжка на кілька вечорів.
Герої відчувалися справжніми і я рада, що любовний інтерес Анастасії не був просто її «прикрасою», а людиною і, як і головна героїня, мав свої проблеми, таргани в голові та інше.
Їхні стосунки розвивалися досить гармонійно, попри такий короткий проміжок часу і це було справді цікаво та комфортно читати.
Попри те, що Анастасія та Люк нормально не вирішували свої проблеми (тіпікал для ромкомів…), а уникали їх, я все одно не сильно злилася. Бо люди різні, як то кажуть.
Мені також сподобалося, як авторка закінчила книжку. Тобто, нам ніби дали надію, проте не задовольнили цікавість — і це не було розчаруванням.
А ще, вперше мені захотілося, аби ромком був довшим…
December 31, 2025
Це дуже тепла й атмосферна романтична історія, що занурює у справжню зимову казку. Анастасія, вирушає в тижневий автобусний тур до Лапландії, після важкого розриву, де зустрічає Люка - письменника, який не вірить у кохання. Їхня несподівана близькість стає для обох шансом на новий початок.
Книга легка, затишна і дуже святкова: сніг, вогники, аромат кориці, присмак глінтвейну та дух Різдва відчуваються на кожній сторінці. Це приємне читання, що дарує тепло й віру в маленькі дива.
Рекомендую тим, хто хоче розслабитися, підняти собі настрій і відчути магію свят.
Книга легка, затишна і дуже святкова: сніг, вогники, аромат кориці, присмак глінтвейну та дух Різдва відчуваються на кожній сторінці. Це приємне читання, що дарує тепло й віру в маленькі дива.
Рекомендую тим, хто хоче розслабитися, підняти собі настрій і відчути магію свят.
December 15, 2025
Обережно! Книга, після якої хочеться в Лапландію, літри глінтвейну
Добре прописані персонажі, прочитала на одному диханні, це була приємна подорож
Добре прописані персонажі, прочитала на одному диханні, це була приємна подорож
December 31, 2025
це було легко і безтурботно
November 19, 2025
Дуже милий різдвяний ромком, я навіть не знайшла причин закочувати очі 😄
November 29, 2025
Все було так гарно й класно, я заворожена атмосферою та максимальним рівнем зимової казки. І сама історія між героями дещо наївна, але чому ні. Курортний роман в наймагічнішу пору року, гарні локації і стосунки між гг, але в фіналі пішло щось не туди. Конфлікт, як на мене був ні про що, (я б була на 7 небі від щастя якби про мене писали книгу) але є що є. Для мене було цілком логічно завершити саме через відкритий фінал, але не такою дитячою поведінкою 🫣😌
December 25, 2025
Анастасія вирушає у подорож своєї мрії — автобусний тур до Лапландії ☃️ Звучить просто ідеально,чи не так? 😍 Але куди ж без ложки дьогтю? Подруга не змогла скласти їй компанію, а поруч опиняється колишній, що настільки дріб’язковий, що не готовий втратити вже витрачені кошти. І що хочеться зробити в такий момент: утекти або щоб колишній просто зник? Мабуть, у Всесвіту хороше ��очуття гумору, бо в якийсь момент на місці колишнього з’являється незнайомець. Випадковості не випадкові, як гадаєте?
Виявляється, що Люк, саме так звуть незнайомця, переплутав автобус 🚌 і в нього не залишається іншого вибору, окрім як їхати далі.
❄️Мені дуже хотілося, щоб ця книга припала мені до душі, але любови не сталося. Я не відчула ні різдвяної атмосфери, ні яскравих описів місцевості, щоб поринути у віртуальну подорож незнайомими містами, ні курйозних ситуацій, щоб посміятися. Була надія на романтику, але й вона померла 🥲
У книзі дуже багато кліше. Було відчуття, ніби це збірка всіх популярних сюжетних ходів із романтичних фільмів, а всі подальші події легко передбачити. Так, між персонажами траплялися милі моменти, але нелогічні вчинки головної героїні усе це руйнували. Я розумію, що за класикою жанру не може бути все ідеально й потрібна якась драма, але конфлікт між головними героями був висосаний із пальця 🙄
Найбільше в цій книзі мене дратувала головна героїня. Вона поводилася дуже інфантильно й нелогічно: то ще страждає за колишнім, то вже наступної секунди їй подобається Люк — і все це триває протягом усієї книги.
Я також не побачила, що дівчина насправді горіла бажанням побачити Лапландію. Вона з більшим задоволенням сиділа б в автобусі або готелі. Коли ти по-справжньому чогось хочеш, то хоча б намагаєшся дізнатися і побачити щось нове.
До Люка теж є багато запитань, але на фоні Анастасії він виглядає трохи адекватнішим 🤭 Хоча не можу не зауважити: він письменник, який має контракт на написання любовного роману, але при цьому не вміє писати любовні романи, і це його перша книга.
Насправді ідея цієї книжки — на мільйон, але сама історія потребує серйозного допрацювання.
Виявляється, що Люк, саме так звуть незнайомця, переплутав автобус 🚌 і в нього не залишається іншого вибору, окрім як їхати далі.
❄️Мені дуже хотілося, щоб ця книга припала мені до душі, але любови не сталося. Я не відчула ні різдвяної атмосфери, ні яскравих описів місцевості, щоб поринути у віртуальну подорож незнайомими містами, ні курйозних ситуацій, щоб посміятися. Була надія на романтику, але й вона померла 🥲
У книзі дуже багато кліше. Було відчуття, ніби це збірка всіх популярних сюжетних ходів із романтичних фільмів, а всі подальші події легко передбачити. Так, між персонажами траплялися милі моменти, але нелогічні вчинки головної героїні усе це руйнували. Я розумію, що за класикою жанру не може бути все ідеально й потрібна якась драма, але конфлікт між головними героями був висосаний із пальця 🙄
Найбільше в цій книзі мене дратувала головна героїня. Вона поводилася дуже інфантильно й нелогічно: то ще страждає за колишнім, то вже наступної секунди їй подобається Люк — і все це триває протягом усієї книги.
Я також не побачила, що дівчина насправді горіла бажанням побачити Лапландію. Вона з більшим задоволенням сиділа б в автобусі або готелі. Коли ти по-справжньому чогось хочеш, то хоча б намагаєшся дізнатися і побачити щось нове.
До Люка теж є багато запитань, але на фоні Анастасії він виглядає трохи адекватнішим 🤭 Хоча не можу не зауважити: він письменник, який має контракт на написання любовного роману, але при цьому не вміє писати любовні романи, і це його перша книга.
Насправді ідея цієї книжки — на мільйон, але сама історія потребує серйозного допрацювання.
December 28, 2025
Відразу хочеться відмітити, як приємно тримати книгу в руках — у неї дуже класна тактильна обкладинка. Великий шрифт теж став величезним плюсом, бо під час читання зовсім не доводиться напружувати очі. А от рішення виділяти глави від імені двох персонажів різними шрифтами здалося мені дещо незвичним експериментом, і можливо зайвим
У центрі сюжету ми бачимо Настю, яка раптом вирішує стати Аною, бо навіть своє ім'я не може нормально сказати. Вона починає так себе ідентифікувати в усіх наступних частинах, і це виглядає дещо дивно, хоча, можливо, саме так авторка хотіла показати її внутрішні зміни
Настя та Люк ще зовсім молоді, і це дуже відчувається в їхній поведінці. Вони поки не навчилися адекватно спілкуватися одне з одним, накопичують образи й часто просто не знають, як підступити до співрозмовника. Звісно, тут не обійшлося без драми, бо без неї історія навряд чи була б такою динамічною. Але у деяких моментах я закочувала очі з думкою "що знов?"
Загалом книга вийшла дуже солодкою. Я вже доросла людина, тому мене важко переконати, що в реальному житті можна отак до нестями закохатися всього за сім днів. Але ж на те це і різдвяна історія, щоб дарувати нам те, чого часто не вистачає в буденності
Попри мій скепсис, у певні моменти Настю цілком можна зрозуміти. Якщо подивитися на її минулі стосунки та складну самоідентифікацію, про яку вона розповідає, то її вчинки стають логічними, майже завжди. Зрештою, хто з нас не був тим самим наївним студентом, який ще тільки шукає себе у цьому світі? Це була гарна мандрівка у засніжену казку
У центрі сюжету ми бачимо Настю, яка раптом вирішує стати Аною, бо навіть своє ім'я не може нормально сказати. Вона починає так себе ідентифікувати в усіх наступних частинах, і це виглядає дещо дивно, хоча, можливо, саме так авторка хотіла показати її внутрішні зміни
Настя та Люк ще зовсім молоді, і це дуже відчувається в їхній поведінці. Вони поки не навчилися адекватно спілкуватися одне з одним, накопичують образи й часто просто не знають, як підступити до співрозмовника. Звісно, тут не обійшлося без драми, бо без неї історія навряд чи була б такою динамічною. Але у деяких моментах я закочувала очі з думкою "що знов?"
Загалом книга вийшла дуже солодкою. Я вже доросла людина, тому мене важко переконати, що в реальному житті можна отак до нестями закохатися всього за сім днів. Але ж на те це і різдвяна історія, щоб дарувати нам те, чого часто не вистачає в буденності
Попри мій скепсис, у певні моменти Настю цілком можна зрозуміти. Якщо подивитися на її минулі стосунки та складну самоідентифікацію, про яку вона розповідає, то її вчинки стають логічними, майже завжди. Зрештою, хто з нас не був тим самим наївним студентом, який ще тільки шукає себе у цьому світі? Це була гарна мандрівка у засніжену казку
January 9, 2026
Затишна зимова історія з дуже приємною обкладинкою та легкою подачею. Книга читається швидко й невимушено, має теплу атмосферу зими та подорожей - ідеальний варіант, щоб відволіктися від повсякденності.
Сюжет побудований навколо автобусної подорожі до Лапландії з зупинками в різних містах. Проте для мене ці епізоди здалися надто одноманітними: ярмарки, глінтвейн, схожі сцени повторюються з міста в місто. Хотілося більшої різноманітності та глибших описів. Особливо шкода, що самій Лапландії - фінальній точці маршруту - приділено зовсім мало уваги. Це місце мало великий потенціал для магії та атмосфери, але він залишився не до кінця розкритим.
Персонажі загалом приємні, однак головна героїня в окремих моментах викликала роздратування. Її реакція на вчинок Люка (без деталей, щоб не спойлерити) здалася надто різкою й по-дитячому імпульсивною. Особливо зважаючи на те, що вона сама була не до кінця чесною з ним і водночас очікувала повної відкритості. Її поведінка не завжди відповідала віку персонажа.
Фінал залишає простір для власних інтерпретацій, що само по собі цікаво. Проте остання нотка здалася мені трохи негативною й дещо зруйнувала відчуття повноцінного хепі-енду.
Попри всі зауваження, варто враховувати, що це дебютна книга авторки. Текст легкий, ненавантажений, читається дуже швидко - і в цьому його сильна сторона. Це приємне сезонне читання, хоча особисто мені хотілося б більшої глибини й розгорнутості.
Оцінка: 6-7/10
Сюжет побудований навколо автобусної подорожі до Лапландії з зупинками в різних містах. Проте для мене ці епізоди здалися надто одноманітними: ярмарки, глінтвейн, схожі сцени повторюються з міста в місто. Хотілося більшої різноманітності та глибших описів. Особливо шкода, що самій Лапландії - фінальній точці маршруту - приділено зовсім мало уваги. Це місце мало великий потенціал для магії та атмосфери, але він залишився не до кінця розкритим.
Персонажі загалом приємні, однак головна героїня в окремих моментах викликала роздратування. Її реакція на вчинок Люка (без деталей, щоб не спойлерити) здалася надто різкою й по-дитячому імпульсивною. Особливо зважаючи на те, що вона сама була не до кінця чесною з ним і водночас очікувала повної відкритості. Її поведінка не завжди відповідала віку персонажа.
Фінал залишає простір для власних інтерпретацій, що само по собі цікаво. Проте остання нотка здалася мені трохи негативною й дещо зруйнувала відчуття повноцінного хепі-енду.
Попри всі зауваження, варто враховувати, що це дебютна книга авторки. Текст легкий, ненавантажений, читається дуже швидко - і в цьому його сильна сторона. Це приємне сезонне читання, хоча особисто мені хотілося б більшої глибини й розгорнутості.
Оцінка: 6-7/10
December 30, 2025
Знаєте, як легко змусити мене зненавидіти книгу?
Коли головну героїню 59 разів за 37 сторінок називають одним ім’ям, а на наступних 37 - ще 57 разів, але вже іншим.
Ідея з автобусним туром цікава, але я дуже сумніваюсь що авторка хоч раз була в такому турі. Адже все в турі бронюється по паспорту.
Поселення — теж по паспорту.
Ви не можете просто взяти іншу людину замість заброньованої.
Забути людину на зупинці в іншій країні?
Запросити рандомну людину в тур без оплати?
Поселити людину під іншим ім’ям?
Це не романтика. Це привід звільнити гіда.
І ще — у турах двомісні номери майже завжди з двома окремими ліжками.
Це навіть не обговорюється.
Героїня їде в подорож, яка як нам кажуть її дитяча мрія. Що робить героїня 90% часу? Ниє. Ниє і жаліється на життя. При тому вона не особливо цікавилась маршрутом, місцями куди можна сходити, і взагалі вважає що краще просидіти декілька годин в автобусі, замість прогулянки по місту. Серйозно?
Мені дуже шкода, але особисто для мене ця книга — порожня.
• Немає атмосфери.
• Опис сухий.
• Герої дивні й неприродні.
• Діалоги викликають дискомфорт.
• Головна героїня постійно ниє, замість того щоб хоча б спробувати насолодитися подорожжю.
А фінал - виглядає так, ніби авторка просто не захотіла писати далі. Він просто обірваний.
Оцінка: 3/10.
Більше, на жаль, ця історія не заслуговує.
Коли головну героїню 59 разів за 37 сторінок називають одним ім’ям, а на наступних 37 - ще 57 разів, але вже іншим.
Ідея з автобусним туром цікава, але я дуже сумніваюсь що авторка хоч раз була в такому турі. Адже все в турі бронюється по паспорту.
Поселення — теж по паспорту.
Ви не можете просто взяти іншу людину замість заброньованої.
Забути людину на зупинці в іншій країні?
Запросити рандомну людину в тур без оплати?
Поселити людину під іншим ім’ям?
Це не романтика. Це привід звільнити гіда.
І ще — у турах двомісні номери майже завжди з двома окремими ліжками.
Це навіть не обговорюється.
Героїня їде в подорож, яка як нам кажуть її дитяча мрія. Що робить героїня 90% часу? Ниє. Ниє і жаліється на життя. При тому вона не особливо цікавилась маршрутом, місцями куди можна сходити, і взагалі вважає що краще просидіти декілька годин в автобусі, замість прогулянки по місту. Серйозно?
Мені дуже шкода, але особисто для мене ця книга — порожня.
• Немає атмосфери.
• Опис сухий.
• Герої дивні й неприродні.
• Діалоги викликають дискомфорт.
• Головна героїня постійно ниє, замість того щоб хоча б спробувати насолодитися подорожжю.
А фінал - виглядає так, ніби авторка просто не захотіла писати далі. Він просто обірваний.
Оцінка: 3/10.
Більше, на жаль, ця історія не заслуговує.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 13, 2025
Книга читається на одному диханні, легка, різдвяна. А якщо її читати разом з чашкою гарячого шоколаду та запаленою свічкою - так точно прийде святковий настрій.
Автобусний тур в Лапландію, що може бути краще для різдвяного дива? Особливо, коли стається стільки пригод, хоч і не завжди приємних.
З мінусів: була вудка про не своє імʼя, що вона не Анастасія, а Ана, але це не зіграло в сюжеті ніяк взагалі, окрім як постійно хотілося виправити або на Анастасію, або на Анну вже.
Занадто багато думок і спогадів про батька Люка, які теж не к місцю мені, наче його батько пішов перед самою поїздкою, а не роки тому.
І інколи не зрозумілі переходи від однієї глави до іншої, або шматка тексту не вистачає, або часова лінія порушується і в наступній главі описується, те, що було перед попередньої.
І момент, що вони так швидко закохалися прям один в одного, і навіть через рік їм так боліла ця ситуація🤨
І дійсно початок книги все ж набагато більше чіпляє чимось нетривіальним, цікавими поворотами, але кінцівка трохи смазана вийшла.
Автобусний тур в Лапландію, що може бути краще для різдвяного дива? Особливо, коли стається стільки пригод, хоч і не завжди приємних.
З мінусів: була вудка про не своє імʼя, що вона не Анастасія, а Ана, але це не зіграло в сюжеті ніяк взагалі, окрім як постійно хотілося виправити або на Анастасію, або на Анну вже.
Занадто багато думок і спогадів про батька Люка, які теж не к місцю мені, наче його батько пішов перед самою поїздкою, а не роки тому.
І інколи не зрозумілі переходи від однієї глави до іншої, або шматка тексту не вистачає, або часова лінія порушується і в наступній главі описується, те, що було перед попередньої.
І момент, що вони так швидко закохалися прям один в одного, і навіть через рік їм так боліла ця ситуація🤨
І дійсно початок книги все ж набагато більше чіпляє чимось нетривіальним, цікавими поворотами, але кінцівка трохи смазана вийшла.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 30, 2025
Бачить бог, я намагалась дочитати цю книгу, але останні 60 сторінок просто не змогла вже в себе запхати! Приклади, чому:
Ось вони їдуть разом в автобусі, і він мимохідь думає, чи є йому якийсь сенс брати білет додому
Починається наступний розділ, гг вже сидить сама і злиться , що він поїхав додому (КОЛИ це сталось??)
Потім в неї різко виникає думка, що ну його ж вдома чекає чи то дружина, чи то дівчина з донькою, то дійсно чого ж йому лишатись
ЗВІДКИ це взялось?? Чому вона не думала про це раніше, коли в них вже були якісь романтичні моменти? ЧОМУ вона так подумала?
Я ніби пропустила декілька розділів, ну серйозно
Подруга гг іноді спілкується з нею по відеозвʼязку, і це починається так неочікувано завжди, ніколи не описується, як вона їй дзвонить. таке враження, ніби вона просто поруч сидить, а не телефоном розмовляють
Гг і її любовний інтерес - обидва персонажі постійно ниють
Героїня звинувачує всіх, окрім неї, всю поїздку, відмовляється приймати наслідки будь-яких своїх рішень
Персонаж відповідає на думку, якої героїня не промовляла вголос
Що. Це. Було :((
Ось вони їдуть разом в автобусі, і він мимохідь думає, чи є йому якийсь сенс брати білет додому
Починається наступний розділ, гг вже сидить сама і злиться , що він поїхав додому (КОЛИ це сталось??)
Потім в неї різко виникає думка, що ну його ж вдома чекає чи то дружина, чи то дівчина з донькою, то дійсно чого ж йому лишатись
ЗВІДКИ це взялось?? Чому вона не думала про це раніше, коли в них вже були якісь романтичні моменти? ЧОМУ вона так подумала?
Я ніби пропустила декілька розділів, ну серйозно
Подруга гг іноді спілкується з нею по відеозвʼязку, і це починається так неочікувано завжди, ніколи не описується, як вона їй дзвонить. таке враження, ніби вона просто поруч сидить, а не телефоном розмовляють
Гг і її любовний інтерес - обидва персонажі постійно ниють
Героїня звинувачує всіх, окрім неї, всю поїздку, відмовляється приймати наслідки будь-яких своїх рішень
Персонаж відповідає на думку, якої героїня не промовляла вголос
Що. Це. Було :((
December 15, 2025
Були високі очікування. Не хочу образити авторку, але рівень тупості головних героїв вражає.
Особливо ситуація з смс від Гелен.
Не було ніякої проблеми сказати коротке речення «я відправив не той файл», так вона могла не повірити, але все ж таки схиляюсь, що повірила б. Дівчина так хотіла, щоб її полюбили, що пробачила б що б завгодно, сидром терпіли трохи присутній.
І якщо це б не спрацювало, то нормальна
записка, точно б все виправила. Не можна було
її залишити і піти десь пити каву, поки вона прочитає? Так, тут робиться акцент на тому, що хлопець не шарить в коханні, але ж не стільки.
Щодо пошуку контактів. Я можу помилятися, але здається вони все ж обмінювалися номерами.
Автобус 100% мав якесь брендування,
можна було звернутися в компанію і запитати хоча б номер Лізи, та б точно дали контакт Ани.
(До речі, автобус на обкладинці червоний, а по сюжету білий 🙃)
Тож третя частина книжки — суцільне розчарування та шалене роздратування. Драма заради драми.
Особливо ситуація з смс від Гелен.
Не було ніякої проблеми сказати коротке речення «я відправив не той файл», так вона могла не повірити, але все ж таки схиляюсь, що повірила б. Дівчина так хотіла, щоб її полюбили, що пробачила б що б завгодно, сидром терпіли трохи присутній.
І якщо це б не спрацювало, то нормальна
записка, точно б все виправила. Не можна було
її залишити і піти десь пити каву, поки вона прочитає? Так, тут робиться акцент на тому, що хлопець не шарить в коханні, але ж не стільки.
Щодо пошуку контактів. Я можу помилятися, але здається вони все ж обмінювалися номерами.
Автобус 100% мав якесь брендування,
можна було звернутися в компанію і запитати хоча б номер Лізи, та б точно дали контакт Ани.
(До речі, автобус на обкладинці червоний, а по сюжету білий 🙃)
Тож третя частина книжки — суцільне розчарування та шалене роздратування. Драма заради драми.
This entire review has been hidden because of spoilers.
January 12, 2026
«Один поганий день зовсім не означає, що все життя погане»
Історія закоханості у відпустці з чудовою зимовою атмосферою. Бо подорож відбувається до Лапландії, тож ви відчуєте аромат глінтвейну та холоду.
«Це не допомагало. Може, Настя має десь ушитий магніт, що притягує придурків?»
Герої і їх відносини передали мені настрій сучасних пар. Героїня зникала, коли виникали проблеми. Хлопець постійно щось псує і вони не можуть обговорити важливі питання між собою. І, мабуть, не зовсім такого розвитку мені хотілося. Трохи інших реакції на ситуації і події я очікувала. Може це лише мій романтизований погляд.
Але їх поведінка місцями ну дуже дратувала. Як створити проблему з нічого і намагатись її або вирішити, або споглядати, що буде далі. Брати відповідальність ніхто не хотів.
З великим плюсів- зимова, святкова атмосфера і загалом читається легко. В одному моменті навіть затягнуло, було цікаво. А потім… їх непорозуміння і вся чарівність кудись зникла.
Displaying 1 - 30 of 50 reviews