What do you think?
Rate this book
Тріумф її величності
Племінницю короля звинуватили в державній зраді. Її батька стратили, друзів відправили у вигнання, а саму Сюзанну позбавили титулу й видали заміж за Макса Штрогге — темного мага й головного ката Лідора.
Однак двох таких різних людей поєднує не лише навʼязаний шлюб, а й спільна ненависть до короля. Сюзанна прагне помсти, Штрогге — свободи, ключ до якої — знеславлена герцогиня. Водночас Макс зберігає таємниці, які можуть привести Сюзанну або до загибелі, або до трону.
Та якщо минуле повстане, коли до омріяних цілей залишиться тільки один крок?
Однак двох таких різних людей поєднує не лише навʼязаний шлюб, а й спільна ненависть до короля. Сюзанна прагне помсти, Штрогге — свободи, ключ до якої — знеславлена герцогиня. Водночас Макс зберігає таємниці, які можуть привести Сюзанну або до загибелі, або до трону.
Та якщо минуле повстане, коли до омріяних цілей залишиться тільки один крок?
- GenresFantasy
520 pages, Hardcover
Published January 1, 2025
5 people are currently reading
28 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 12 of 12 reviews
October 24, 2025
4/5 ⭐️ лише тому що йшла в цю книгу з хибними сподіваннями. Це не ромфентезі, і навіть не ром-дарк-фентезі.
Ця історія суто політична, і треба бути готовим в усе це лізти з головою. Тож переключати мозок треба було дуже швидко і на ходу.
Але книга просто Вау! Останні сторінок 150+ неслись просто навіженним темпом. І хто любить повороти і інтриги - це точно для вас історія)
Ця історія суто політична, і треба бути готовим в усе це лізти з головою. Тож переключати мозок треба було дуже швидко і на ходу.
Але книга просто Вау! Останні сторінок 150+ неслись просто навіженним темпом. І хто любить повороти і інтриги - це точно для вас історія)
November 2, 2025
Я вперше пишу відгук, бо хочу, щоб цю книгу точно прочитали.
Героїня і її чесність з самою собою 100/10
Спочатку анотація нагадала мені книгу Анжеліка, але чудово, що це виявилось не так. Це політичне фентезі і сюжет захоплює з перших сторінок.
За епілог окреме дякую❤️
Героїня і її чесність з самою собою 100/10
Спочатку анотація нагадала мені книгу Анжеліка, але чудово, що це виявилось не так. Це політичне фентезі і сюжет захоплює з перших сторінок.
За епілог окреме дякую❤️
October 16, 2025
Книга Анни Кос "Тріумф її величності" уразила мене у саме серце! Я купила цю книгу на ярмарці у Київі та пішла додому, сподіваясь, що почитаю на вихідні. Але, коли зайшла у квартиру, то вирішила відкрити книгу і... закрила я її через три дні, коли дочитала до останьої крапки. Мої робочі діла стояли, їжа не готувалась, дзвонки чекали відповіді. Мене настільки захопив сюжет, мова, герої, що, навіть, усі діла відступили на "потім". Ця книга дала передохнути, переключитися, заспокоїлись нерви. Я дуже вдячна письменниці за книгу, за те добро, що вона транслює. Хочу сказати, що це відмінне вкладення грошей, бо потім книгу прочитали всі мої родичі і її можна читати ще раз та ще раз. Приємно, що у нас в країні з'являється така література, що стоїть на рівні зі світовими шедеврами. Сподіваюсь, що по сюжету знімуть фільм накшталт "Володаря перстнів!" Однозначно рекомендую цю книгу для купівлі.
November 15, 2025
Анна Кос створює у своєму романі простір, де людська гідність постає не як абстракція, а як жива сила, здатна виходити за межі обставин і диктувати власний ритм буття. “Тріумф її величності” – це не історія про героїзм у звичному розумінні, а про внутрішню вісь, яка змушує людину не згинатися навіть тоді, коли світ наполегливо вимагає цього.
Стиль Кос нагадує розмову з особистою правдою: м’який, але точний, з уважністю до дрібниць, що зазвичай губляться у галасі буденності. Авторка не ховається за пафосом — її мова прозора, іноді майже камерна, завдяки чому напруга й емоційний підтекст відчуваються сильніше. Діалоги, позбавлені театральності, звучать так, ніби підслухані в житті; описи — не декоративні, а працюють як додаткові сенси.
Головна ідея роману — віднайти силу там, де, здавалось би, не залишилося жодної опори. Персонажі Кос не ідеалізовані, їхні вади помітні, інколи навіть гострі, але саме тому вони такі живі. Їхня боротьба не зводиться до опору зовнішнім подіям; значно важче протистояти власним сумнівам, тіням минулого, мовчазним страхам, що проростають у щоденних рішеннях. І в цьому внутрішньому протистоянні й народжується той самий “тріумф” — тихий, але незаперечний.
У романі відчутна повага до жінки як до носійки сили, яка не потребує гучних жестів. Величність тут — не титул і не поза, а здатність залишатися собою, коли все навколо спрямоване на те, щоб знецінити або зламати. Кос демонструє це через багатошарову психологічну перспективу: кожна дія персонажів ніби освітлена різними відтінками їхніх внутрішніх мотивацій.
“Тріумф її величності” — це книга, що не вчить і не моралізує. Вона діє інакше: занурює в історію так глибоко, що читач сам починає відчувати, де у власному житті приховані точки опори, які варто віднайти або створити. Роман Анни Кос залишає по собі не гасла, а післясмак роздумів — можливо, найцінніший результат літературної подорожі.
Стиль Кос нагадує розмову з особистою правдою: м’який, але точний, з уважністю до дрібниць, що зазвичай губляться у галасі буденності. Авторка не ховається за пафосом — її мова прозора, іноді майже камерна, завдяки чому напруга й емоційний підтекст відчуваються сильніше. Діалоги, позбавлені театральності, звучать так, ніби підслухані в житті; описи — не декоративні, а працюють як додаткові сенси.
Головна ідея роману — віднайти силу там, де, здавалось би, не залишилося жодної опори. Персонажі Кос не ідеалізовані, їхні вади помітні, інколи навіть гострі, але саме тому вони такі живі. Їхня боротьба не зводиться до опору зовнішнім подіям; значно важче протистояти власним сумнівам, тіням минулого, мовчазним страхам, що проростають у щоденних рішеннях. І в цьому внутрішньому протистоянні й народжується той самий “тріумф” — тихий, але незаперечний.
У романі відчутна повага до жінки як до носійки сили, яка не потребує гучних жестів. Величність тут — не титул і не поза, а здатність залишатися собою, коли все навколо спрямоване на те, щоб знецінити або зламати. Кос демонструє це через багатошарову психологічну перспективу: кожна дія персонажів ніби освітлена різними відтінками їхніх внутрішніх мотивацій.
“Тріумф її величності” — це книга, що не вчить і не моралізує. Вона діє інакше: занурює в історію так глибоко, що читач сам починає відчувати, де у власному житті приховані точки опори, які варто віднайти або створити. Роман Анни Кос залишає по собі не гасла, а післясмак роздумів — можливо, найцінніший результат літературної подорожі.
November 15, 2025
«Тріумф її величності» — це книга, яка не просто читається, а проживається. Вона затягує з перших сторінок і тримає до самого фіналу .Здається, ніби авторка бере тебе за руку й проводить крізь бурю почуттів, де кожна сторінка — це новий удар по серцю, а потім ніжна подушка, у яку хочеться зануритися. Авторка дуже тонко і чітко відчуває, де додати напруги, а де — тепла.
Головна героїня — жінка, яка вчиться підніматися щоразу, коли світ намагається збити її з ніг. За нею хочеться спостерігати, нею хочеться пишатися. Кожен її крок уперед — маленька, але дуже щира перемога, яка відгукується в мені самій. Читаючи ти наче проживаєш це все на власній «шкурі».
Анні Кос створила історію, в якій є все: і болючі сумніви, і моменти, що змушують серце стискатися, і теплота, яка обволікає так, що навіть після фіналу хочеться просто сидіти, переосмислювати і відчувати.
Це історія про перемогу — але не пафосну, а дуже особисту, людську.
Ця книга залишає після себе дивне, але прекрасне відчуття — ніби я стала трішки сильнішою. Ніби доторкнулася до чогось справжнього. Ніби це ще один доказ того , що я все зможу, потрібне тільки бажання .
Це не просто історія — це емоційний тріумф, який хочеться пережити ще раз.
Головна героїня — жінка, яка вчиться підніматися щоразу, коли світ намагається збити її з ніг. За нею хочеться спостерігати, нею хочеться пишатися. Кожен її крок уперед — маленька, але дуже щира перемога, яка відгукується в мені самій. Читаючи ти наче проживаєш це все на власній «шкурі».
Анні Кос створила історію, в якій є все: і болючі сумніви, і моменти, що змушують серце стискатися, і теплота, яка обволікає так, що навіть після фіналу хочеться просто сидіти, переосмислювати і відчувати.
Це історія про перемогу — але не пафосну, а дуже особисту, людську.
Ця книга залишає після себе дивне, але прекрасне відчуття — ніби я стала трішки сильнішою. Ніби доторкнулася до чогось справжнього. Ніби це ще один доказ того , що я все зможу, потрібне тільки бажання .
Це не просто історія — це емоційний тріумф, який хочеться пережити ще раз.
October 15, 2025
Ковальський FM
Рубрика: «Вот це по-нашому»
Іноді історія болить так, що хочеться заплющити очі.
Але саме тоді вона стає правдивою.
Сьогодні — така.
Анні Кос @annikosfantasy — «Тріумф її величності ».
Не казка. Не “щасливо після весілля”.
Це книга, де світ падає, а людина стоїть.
Сюзанна Альгейра — донька герцога, ще вчора — гордість королівського двору.
А сьогодні — в’язень, злочинниця,
жінка, яку ведуть під вінець до свого ката.
Так, саме так: до людини, яка стратила її батька.
«Він тримав мене за руку, і я відчувала,
як холод проходить під шкіру.
Але ще холодніше було всередині».
Макс Штрогге — темний маг, чоловік без посмішки,
з очима, у яких живе тиша могил.
Він не хоче цієї жінки, але і не може її відпустити.
Вона — його покарання. Вона — його спасіння.
Їхній шлюб — це не любов, а вирок.
І водночас — початок усього.
Там, де біль, з’являється життя.
Там, де крик, народжується сила.
«Ти забрав в мене все», — каже вона.
«А ти — змусила мене згадати, що я живий», — відповідає він.
Сюзанну принижують, зраджують, змушують мовчати.
Але кожна її сльоза — це не слабкість. Це — зброя.
Вона падає на кам’яну підлогу, а потім піднімається.
Без корони, без захисту,
але з серцем, яке ніхто більше не зламає.
І коли весь двір сміється з “жінки ката”,
вона мовчки стоїть у білому,
а над нею — не небо, а попіл.
І саме тоді народжується королева.
«Свободу не дають.
Її виривають — з болю, з крові, з власного страху».
Макс падає разом із нею, і саме це — їхній катарсис.
Бо тільки той, хто торкнувся дна,
може підняти іншого до світла.
І коли наостанок вона стоїть перед троном,
з очима, у яких — усі втрачені, усі прощені,
вона каже:
«Я більше не чиясь.
Я — своя».
Це не роман про любов.
Це роман про виживання.
Про те, як із приниження народжується гідність.
Як жінка, яку хотіли зламати,
стає тією, хто змінює історію.
«Тріумф її величності » — книга, після якої мовчиш.
Не тому що не знаєш, що сказати.
А тому що серце ще не встигає відійти.
Темрява, що веде до світла.
Ненависть, що стає ніжністю.
Сльози, що перетворюються на корону.
Оце — по-нашому.
З вами був Ковальський FM.
Рубрика — «Вот це по-нашому».
Читайте те, що болить.
Читайте те, що залишає в серці шрам —
і світло в очах.
Рубрика: «Вот це по-нашому»
Іноді історія болить так, що хочеться заплющити очі.
Але саме тоді вона стає правдивою.
Сьогодні — така.
Анні Кос @annikosfantasy — «Тріумф її величності ».
Не казка. Не “щасливо після весілля”.
Це книга, де світ падає, а людина стоїть.
Сюзанна Альгейра — донька герцога, ще вчора — гордість королівського двору.
А сьогодні — в’язень, злочинниця,
жінка, яку ведуть під вінець до свого ката.
Так, саме так: до людини, яка стратила її батька.
«Він тримав мене за руку, і я відчувала,
як холод проходить під шкіру.
Але ще холодніше було всередині».
Макс Штрогге — темний маг, чоловік без посмішки,
з очима, у яких живе тиша могил.
Він не хоче цієї жінки, але і не може її відпустити.
Вона — його покарання. Вона — його спасіння.
Їхній шлюб — це не любов, а вирок.
І водночас — початок усього.
Там, де біль, з’являється життя.
Там, де крик, народжується сила.
«Ти забрав в мене все», — каже вона.
«А ти — змусила мене згадати, що я живий», — відповідає він.
Сюзанну принижують, зраджують, змушують мовчати.
Але кожна її сльоза — це не слабкість. Це — зброя.
Вона падає на кам’яну підлогу, а потім піднімається.
Без корони, без захисту,
але з серцем, яке ніхто більше не зламає.
І коли весь двір сміється з “жінки ката”,
вона мовчки стоїть у білому,
а над нею — не небо, а попіл.
І саме тоді народжується королева.
«Свободу не дають.
Її виривають — з болю, з крові, з власного страху».
Макс падає разом із нею, і саме це — їхній катарсис.
Бо тільки той, хто торкнувся дна,
може підняти іншого до світла.
І коли наостанок вона стоїть перед троном,
з очима, у яких — усі втрачені, усі прощені,
вона каже:
«Я більше не чиясь.
Я — своя».
Це не роман про любов.
Це роман про виживання.
Про те, як із приниження народжується гідність.
Як жінка, яку хотіли зламати,
стає тією, хто змінює історію.
«Тріумф її величності » — книга, після якої мовчиш.
Не тому що не знаєш, що сказати.
А тому що серце ще не встигає відійти.
Темрява, що веде до світла.
Ненависть, що стає ніжністю.
Сльози, що перетворюються на корону.
Оце — по-нашому.
З вами був Ковальський FM.
Рубрика — «Вот це по-нашому».
Читайте те, що болить.
Читайте те, що залишає в серці шрам —
і світло в очах.
November 23, 2025
«…Якщо я щось і можу подарувати тобі в перший день весни, то тільки час»
«Тріумф її величності»
Анна Кос
Я давно знайома з творчістю Анни Кос і прекрасно бачу, як сильно вона виросла як авторка.
У цій книзі - зрілий, рівний, впевнений слог, глибина, продуманість і відчуття великого світу. Це вже зовсім інша Анна - сильніша, сміливіша, масштабніша.
“Тріумф Її Величності” - це dark політичне фентезі, де є все, що я люблю:
✅ політика й дипломатія
✅ інтриги
✅ боротьба за владу та сп��дкоємство
✅ магія, прокляття і таємниці
✅ емоції, які не народжуються з повітря, а проходять шлях
Головні герої - Сюзанна та Макс - просто знахідка.
Між ними немає зв’язку «істинної пари» чи миттєвої закоханості. Лише холодний розрахунок: хто кого вигідніше використає. І саме в цьому їхня хімія. Це так чесно для dark політичного роману, що я кайфувала кожен розділ.
Не можу не сказати декілька слів про Карла. Якщо Макс - це вовк, то Карл - це карамелька, яку просто забули у кишені. Карамелька, бо він весь такий солодкий, що хотілось його вдарити чимось важким 🤭
До речі, про dark: так, у книзі є сцени насильства, катувань, жорстокості - але Анна свідомо не заглиблюється в деякі подробиці. Вона робить акцент не на «м’ясі», а на наслідках, на психології, на політиці. І це працює. Хоча, чесно, у певних моментах мені хотілося трохи більше жорсткості - просто щоб емоція добила.
Фінал чудовий і абсолютно справедливий. Я закрила книгу з повним відчуттям задоволення - дуже рідкісне відчуття, коли фінал і правильний, і емоційно насичений.
«Тріумф її величності» -
це красиве, сильне, продумане dark політичне фентезі з живими персонажами, великим світом, інтригами, магією та тим самим смаком влади й зради, заради якого хочеться гортати сторінку за сторінкою.
Я вражена. І я безмежно рада за авторку, яка зробила настільки потужний ривок уперед 💖
«Тріумф її величності»
Анна Кос
Я давно знайома з творчістю Анни Кос і прекрасно бачу, як сильно вона виросла як авторка.
У цій книзі - зрілий, рівний, впевнений слог, глибина, продуманість і відчуття великого світу. Це вже зовсім інша Анна - сильніша, сміливіша, масштабніша.
“Тріумф Її Величності” - це dark політичне фентезі, де є все, що я люблю:
✅ політика й дипломатія
✅ інтриги
✅ боротьба за владу та сп��дкоємство
✅ магія, прокляття і таємниці
✅ емоції, які не народжуються з повітря, а проходять шлях
Головні герої - Сюзанна та Макс - просто знахідка.
Між ними немає зв’язку «істинної пари» чи миттєвої закоханості. Лише холодний розрахунок: хто кого вигідніше використає. І саме в цьому їхня хімія. Це так чесно для dark політичного роману, що я кайфувала кожен розділ.
Не можу не сказати декілька слів про Карла. Якщо Макс - це вовк, то Карл - це карамелька, яку просто забули у кишені. Карамелька, бо він весь такий солодкий, що хотілось його вдарити чимось важким 🤭
До речі, про dark: так, у книзі є сцени насильства, катувань, жорстокості - але Анна свідомо не заглиблюється в деякі подробиці. Вона робить акцент не на «м’ясі», а на наслідках, на психології, на політиці. І це працює. Хоча, чесно, у певних моментах мені хотілося трохи більше жорсткості - просто щоб емоція добила.
Фінал чудовий і абсолютно справедливий. Я закрила книгу з повним відчуттям задоволення - дуже рідкісне відчуття, коли фінал і правильний, і емоційно насичений.
«Тріумф її величності» -
це красиве, сильне, продумане dark політичне фентезі з живими персонажами, великим світом, інтригами, магією та тим самим смаком влади й зради, заради якого хочеться гортати сторінку за сторінкою.
Я вражена. І я безмежно рада за авторку, яка зробила настільки потужний ривок уперед 💖
November 24, 2025
«Тріумф її величності» - книга, після прочитання якої мені знадобилося декілька днів, щоб переосмислити прочитане і вдихнути на повні груди.
Фентезі. Темне за своєю атмосферою та психологізмом, політичне - за сюжетом та суттю.
Авторка створює свою політичну шахову партію в якій кожна фігура є самодостатньою та важливою.
Герої книги - це поєднання чорного та білого в різних пропорціях, а відтак всі персонажі постають перед читачем як індивідуальний психо-емоційний світ з власною красою та потворністю, де кожен - це унікальний голос, який ділиться власними цінностями, бажаннями, переживаннями, амбіціями та цілями. Авторка не одразу «оголює» їхні істинні пориви, а поступово, шар за шаром, завдяки сюжетним поворотам дозволяє читачу розкривати персонажів для себе та будувати власну думку.
Бруд політичної гри, який авторка психологічно тонко прописує, не дозволяє героям проживати істинно власні бажання, а робити вибір «на благо» корони.
Атмосфера книги доволі темна та напружена завдяки тригерним моментам, які проживають герої.
Романтична лінія доволі ефемерна, але завдяки хорошим партнерським стосункам та вмінню говорити, головні герої доходять певних компромісів на шляху до своєї цілі.
Сюзанна - приклад сильної героїні, яка поставивши перед собою ціль, йде до неї попри приниження та падіння. Це жінка, яка пройшовши тортури, біль та низку інших тригерних моментів зберігає в собі гідність титулованої особи і доводить, що гендер зовсім не є показником у політиці.
Макс та Жаньї попри власне походження постають більш людянішими персонажами на противагу представників світлих богів, що створює доволі суперечливі внутрішні конфлікти між походженням героя та його вчинками.
Фінал книги - це приклад здорового бачення власних помилок і вміння їх визнавати та приймати покарання.
А епілог у вигляді історичної хроніки дозволяє переосмислити весь сюжет по-новому…
Фентезі. Темне за своєю атмосферою та психологізмом, політичне - за сюжетом та суттю.
Авторка створює свою політичну шахову партію в якій кожна фігура є самодостатньою та важливою.
Герої книги - це поєднання чорного та білого в різних пропорціях, а відтак всі персонажі постають перед читачем як індивідуальний психо-емоційний світ з власною красою та потворністю, де кожен - це унікальний голос, який ділиться власними цінностями, бажаннями, переживаннями, амбіціями та цілями. Авторка не одразу «оголює» їхні істинні пориви, а поступово, шар за шаром, завдяки сюжетним поворотам дозволяє читачу розкривати персонажів для себе та будувати власну думку.
Бруд політичної гри, який авторка психологічно тонко прописує, не дозволяє героям проживати істинно власні бажання, а робити вибір «на благо» корони.
Атмосфера книги доволі темна та напружена завдяки тригерним моментам, які проживають герої.
Романтична лінія доволі ефемерна, але завдяки хорошим партнерським стосункам та вмінню говорити, головні герої доходять певних компромісів на шляху до своєї цілі.
Сюзанна - приклад сильної героїні, яка поставивши перед собою ціль, йде до неї попри приниження та падіння. Це жінка, яка пройшовши тортури, біль та низку інших тригерних моментів зберігає в собі гідність титулованої особи і доводить, що гендер зовсім не є показником у політиці.
Макс та Жаньї попри власне походження постають більш людянішими персонажами на противагу представників світлих богів, що створює доволі суперечливі внутрішні конфлікти між походженням героя та його вчинками.
Фінал книги - це приклад здорового бачення власних помилок і вміння їх визнавати та приймати покарання.
А епілог у вигляді історичної хроніки дозволяє переосмислити весь сюжет по-новому…
October 15, 2025
Епілог до сліз...
Це найкраще, що могло статися з головними героями!
Я в дикому захваті від книги! Це було сильно, нешаблонно, захоплююче; сюжетні повороти як на американських гірках🎢
Одним словом - це полум'я🔥🔥🔥
Трохи по героях.
Сюзанна надихає розумом, силою і цілеспрямованістю. З приводу суттєвих недоліків, як і говорив автор, вона продукт свого часу. Це як зі Скарлет О'Хара (чомусь прийшла така асоціація), вона може викликати захоплення, відразу, розуміння, неприйняття або усе разом, але точно не залишить байдужим. ...
Макс. Складний мужчина, до пари нашій героїні. Він як уособлення сили, опори, мудрості. Але недоліки свої теж має:) взагалі відносини головних героїв пікантні, з перчинкою (з кількома видами перців:)
Камі. Такі люди дійсно, як промінчик світла в темряві чи вогник, біля якого грієшся. Свічка дуже в тему.
Жаньї. На перший погляд цинічний, харизматичний засранець-інтриган. А що там за маскою?
Ключові герої всі цікаві і багатогранні. Книгу хочеться ще раз перечитати, щоб прям розібрати подетально)
Автору і видавництву, дякую за вир емоцій, подарований цією історією! Подальшого натхнення вам, працьовитої музи і вірних читачів!
Це найкраще, що могло статися з головними героями!
Я в дикому захваті від книги! Це було сильно, нешаблонно, захоплююче; сюжетні повороти як на американських гірках🎢
Одним словом - це полум'я🔥🔥🔥
Трохи по героях.
Сюзанна надихає розумом, силою і цілеспрямованістю. З приводу суттєвих недоліків, як і говорив автор, вона продукт свого часу. Це як зі Скарлет О'Хара (чомусь прийшла така асоціація), вона може викликати захоплення, відразу, розуміння, неприйняття або усе разом, але точно не залишить байдужим. ...
Макс. Складний мужчина, до пари нашій героїні. Він як уособлення сили, опори, мудрості. Але недоліки свої теж має:) взагалі відносини головних героїв пікантні, з перчинкою (з кількома видами перців:)
Камі. Такі люди дійсно, як промінчик світла в темряві чи вогник, біля якого грієшся. Свічка дуже в тему.
Жаньї. На перший погляд цинічний, харизматичний засранець-інтриган. А що там за маскою?
Ключові герої всі цікаві і багатогранні. Книгу хочеться ще раз перечитати, щоб прям розібрати подетально)
Автору і видавництву, дякую за вир емоцій, подарований цією історією! Подальшого натхнення вам, працьовитої музи і вірних читачів!
October 12, 2025
Книгу придбала на фестивалі BookForum у Львові, фактично один з перших примірників, які тільки вийшли з друку. До того читала фентезі онлайн цієї авторки і мені дуже сподобався її письменницький стиль. Темне фентезі «Тріумф...» теж справило сильне враження. А це безумовно воно, з усіма атрибутами жанру: похмура атмосфера нагадує середньовіччя, інтриги, таємниці, небезпека на кожному кроці, складний вибір і шлях у головних героїв, жорстокі рішення... «Владу отримує найсильніший» - а на що ти готовий і чи вистачить сили, щоб ним стати? Спойлерити не буду. Залишає післясмак глибоких роздумів. Мене захопило з першої сторінки, фактично прочитала на одному диханні. Любителям фентезі однозначно рекомендую читати цей роман.
До речі, сподобалося і те, що сама друкована книга має вельми комфортний для очей шрифт і віддінок паперу, від цього читання було ще приємнішим.
До речі, сподобалося і те, що сама друкована книга має вельми комфортний для очей шрифт і віддінок паперу, від цього читання було ще приємнішим.
December 28, 2025
Книга дуже сподобалася, навіть не очікувала. У ній є все:
політичні інтриги;
хімія між персонажами;
цікава й сильна головна героїня;
логічна та справді крута кінцівка.
У книзі багато елементів, які гармонійно поєднуються між собою(магія, інтриги, кохання). Що буває рідко, героїня не втрачає голову через чоловіка і його голого торса :), а упевнено йде до своєї мети.
політичні інтриги;
хімія між персонажами;
цікава й сильна головна героїня;
логічна та справді крута кінцівка.
У книзі багато елементів, які гармонійно поєднуються між собою(магія, інтриги, кохання). Що буває рідко, героїня не втрачає голову через чоловіка і його голого торса :), а упевнено йде до своєї мети.
January 2, 2026
Коли я розповідаю іншим про цю книгу, що роблю доволі часто, я кажу, що тим, кому подобається Аберкромбі, сподобається і ця книга. Чому? Тому що морально сірі персонажі це те що поєднує авторів🤌
Історія просто зачарувала, це було болісно, це було темно, але це було прекрасно.
Те як переплітаються інтриги різних персонажів, як в одному моменті ти наче вхопився за нитку істини, а в наступний в тебе її виривають з пальців і кажуть, що ти йдеш хибним шляхом.
Всі персонажі сірі, так, ти можеш їм співчувати в моменті, але, якщо вдивлятись повністю, то всі персонажі з "гнильцою" і це так освіжає, бо іноді набридає читати про єдиноправильних і німбоносних персонажів.
Звісно ж моїм улюбленцем десь з середини книги і до самого кінця залишився Макс🫦🫶 чудовий чоловік, чудовий персонаж і вообще, цей світ його явно не заслуговує, але як добре що він в ньому є🤌
Велике дякую авторці, Дякую тобі Анна, за таку прекрасну, болючу, шокову(бо кінець був все ж таким, не все я розгадала) історію. І сподіваюся на ще більше і більше таких. Бо якщо перша видана книга, настільки шикарна я буду з превеликими надіями очікувати наступних історій (п.с. знаю про букнет, читаю читаю)
Історія просто зачарувала, це було болісно, це було темно, але це було прекрасно.
Те як переплітаються інтриги різних персонажів, як в одному моменті ти наче вхопився за нитку істини, а в наступний в тебе її виривають з пальців і кажуть, що ти йдеш хибним шляхом.
Всі персонажі сірі, так, ти можеш їм співчувати в моменті, але, якщо вдивлятись повністю, то всі персонажі з "гнильцою" і це так освіжає, бо іноді набридає читати про єдиноправильних і німбоносних персонажів.
Звісно ж моїм улюбленцем десь з середини книги і до самого кінця залишився Макс🫦🫶 чудовий чоловік, чудовий персонаж і вообще, цей світ його явно не заслуговує, але як добре що він в ньому є🤌
Велике дякую авторці, Дякую тобі Анна, за таку прекрасну, болючу, шокову(бо кінець був все ж таким, не все я розгадала) історію. І сподіваюся на ще більше і більше таких. Бо якщо перша видана книга, настільки шикарна я буду з превеликими надіями очікувати наступних історій (п.с. знаю про букнет, читаю читаю)
Displaying 1 - 12 of 12 reviews