Відьомський спадок

by Катерина Юнакова, Марія Зінкевич (Illustrator)

Чи мріяла Тамара, студентка медичного універу, про власну квартиру в Києві? А якщо до неї додається мертва бабка, диваки сусіди і демонічний кіт? Чи під силу простій дівчині розпутати клубок інтриг та здобути силу роду?

Після років перемир’я в магічному світі назріває конфлікт. Як він пов’язаний з Тамарою, та її родиною? Що за таємничий незнайомець переслідую дівчину, і що за тварюка вбиває дівчат, так схожих на неї? Щоб знайти відповіді на ці питання, Тамара за допомогою подруги Лесі та Чорнорукого чаклуна, має спочатку знайти вбивцю своєї бабки, про існування якої вона дізналась лише за день до похорону.

Genres: Fantasy

440 pages, Paperback

First published September 26, 2025

About the author

Катерина Юнакова — юристка, лікарка, кулінарка письма.

Reviews

[Юлія Бернацька · Rating 4 out of 5]

Мені сподобалося, дуже хороша історія з цікавою детективною лінією. Для мене читання "Відьомського спадку" було більше розважальним, хоч тут і підняті доволі серйозні теми. Єдине що, не впевнена чи читатиму продовження, якщо воно буде (бо натяк ніби є на нього), бо жоден з персонажів не зачепив мене аж настільки, щоб хотілося б дізнатися, що на них чекає далі. Але як одиночна історія - дуже навіть добре)

[Наталія Довгопол]

Маємо одну героїню, у котрої померла бабуся — про існування якої вона навіть не здогадувалася. Маємо один будинок, населений чорт-зна-ким (аби без спойлерів :)) Маємо багато відьмської бюрократії й дуже нестандартні збори ОСББ. А ще одного демонічного кота. І добро й зло, яке в цій історії амбівалентне, але сторону обирати таки доведеться.

У цьому міському фентезі студентка Тамара розслідує таємничу смерть своєї бабусі, а за одно знайомиться з новим для себе світом і створіннями, що спокійно собі мешкають поміж людей у знайомому їй Києві. Трошки містики й дрібка романтики для осінніх вечорів — для тих, хто любить неспішні історії в українському сеттингу.

[Лобарєва Надія · Rating 4 out of 5]

Книга чудова, не без мінусів. Але вона легка, атмосферна з приємними персонажами. Окреме дякую за малюнки і обкладинку.
Найбільший плюс - це атмосфера, старого будинку з сусідськими чварами та таємницями. стара захаращена квартира старої жінки, яка зберігає купу таємниць. І в усьому цьому дві дівчини, які і живуть, і копирсаються в усьому цьому.
Ще з плюсів - персонажі, не те що б детально прописані, але вони різні, виконують свою функцію в сюжеті та ненапрягають.
А тепер до мінусів. Сюжет нікуди не рухається перші 300 сторінок. А потім дуже швидко летить.
Так, наче ГГ повина дізнатись про свід відьом, і вона щось там дізнається, але замало для 300 сторінок. По суті пів книги герої ходять і розмовляють. В принципі це не заважає читати, бо цікаво і легко написано. Але під кінець є відчуття ошуканості. Бо нам дуже мало розповіли про злі сили, які полювали за ГГ.
Ще один мінус це видання самої книги, Видавництво не вміє видавати книги в м'якій палітурці, тож читати складно, бо книга тяжко розкривається і тримати однією рукою нереально.

Якщо підсумувати то книга сподобалась і я б з радістю купила б продовження. Бо світ зацікавив, але його малувато розкрили. Хотілось би більше.

[Maryna · Rating 4 out of 5]

Ой, мені прям дуже сподобалось!

Вона добре написана, Київ+фентезі+відьми та інші чарівні істоти+детектив — це любов! На початку мені трошки віддавало Чародолом Щерби (вибачте…), але потім все ж таки це стало самобутньою історією (як не крути, попаданці — доволі популярний троп всюди).

Тут багато сварливості, і, якщо я правильно зрозуміла, вона тут спеціально для автентичності відьомського світу, але мені вона була трошки зайва саме в такій кількості.

Спочатку я не зрозуміла, чому авторка закинула сюжет аж в 2013 рік, а потім як зрозуміла! І оцей сюжетний поворот з особистого в суспільне мені дуже припав до душі.

Якшо чесно, я би почитала сіквел або приквел :)

[Misty Garden · Rating 5 out of 5]

українське урбаністичне фентезі • cozy mystery фентезі • 14+

✍🏻 мене заманило те, що події розгортаються в Києві
• жарти про метро на Троєщину присутні 🤌🏻

📖 Тамара студентка медичного. Все в її житті звичайне допоки вона не дізнається існування своєї бабусі. Але є нюанс: це відбуваються за день до її похорону.
• попри те, що Тамара нічого не знає про магічний світ, в ньому назріває конфлікт, а головну героїню починають переслідувати.

✨ маю зазначити, що у книжки рейтинг «14+» — це завчасно показує, що надто кривавих та моторошних деталей не буде. І це саме той рейтинг, який чудово підкреслює сюжет та не дає йому перейти в категорію трилерів та жахів { стараюсь їх оминати }

🌿 Отримавши у спадок квартиру, Тамара дізнається, що її бабуся — відьма, і неабияка, а одна з наймогутніших. Це, звісно, шокує Тамару, але є дещо гірше: їй доводиться розбиратись з цим, адже на неї починається полювання.

• в книзі чудово прописаний Київ, жарти, обіграно прекрасних «чорноротих» сусідок й загалом добре розкрита історія ворогування та «жадібності до влади», але при цьому показано, що це лише дрібне зло. Страшніше за нього те, яке ми не бачимо. Воно завжди діє чужими руками.

Тут є й легка романтика, й трагічна доля кохання, багато дуже різних персонажів та істот • не всі відьми чи чаклуни, тут і домовий, і перевертень, і демонічний кіт…

☕️ Найбільше запамʼяталась історія роду та те, що найсильніші речі не завжди фізичні. Мені подобається, що магія це не тільки про предмети та заклинання, це щось більше…

Поки детективна лінія розгортається навколо вбивства бабусі Тамари, інша лінія поступово розкриває важливі теми спадку, змін у суспільстві, вибору й відповідальності.

В книзі багато другорядних персонажів. Вони умисне мають карикатурні прізвища, й самі по собі балакучі, смішні. Деякі сцени досить абсурдні, але саме цим веселили, бо інакше й не могло бути: як ще показати людину у світі магії, яка не те, що не знається на тому, а й має то прийняти?

⏳ Це було легко, смішно, я не любителька розгадувати загадки й шукати вбивць, тому не намагалась зосередитись на цій сюжетній арці. Але знайшла для себе багато знайомого та важливого. Залишу цитату:

— Жодна влада не виправдовує вбивства, тортури й страждання.

[Oksana]

Перший недочит цього року - на 39%

Дуууже сильно відчувається, що це дебютна книга. Я справді старалась пробитись далі по сюжету, але книга дедалі більше дратувала

Плюси: класні ілюстрації і сучасний правопис.

Мінуси: діалоги. Так живі люди не говорять, це дуже слабко 🥺

[Anastasiia Luminofor · Rating 5 out of 5]

Я би сказала, що це cozy fantasy, і я дуже боялася, що через це мені ця історія не сподобається, бо до цього цей жанр не приносив мені задоволення.
Але я задоволена на 200%🥰.
Така кайфова, з цікавими персонажами, з сюжетом, з детективною лінією, романтичною, магічною, ще й все відбувається в Києві. Я не очікувала, що мені настільки це сподобається.

Сподіваюся на продовження цієї історії!

Шайзехен та Лідія Іванівна полонили моє сердечко ❤️

[Reader · Rating 5 out of 5]

«Відьомский спадок» рекомендую читати повільно, смакуючи кожну сторінку

[tasia.knygarys · Rating 4 out of 5]

після "Діви, матері і третьої" Юлії Нагорнюк я була максимально заряджена на гумористичне, легке cozy fantasy у відьомському українському антуражі, тож рука сама потягнулася до книги в схожому жанрі.

і хоча "Відьомський спадок" Катерини Юнакової — це теж про відьом, сеттинг і настрій тут відчуваються трохи інакше. я віддала цій історії 3,5 зірки з 5 і далі поясню, чому.

це доволі непоганий представник неспішного затишного фентезі, але в ньому постійно відчувалося, що десь щось недокрутили, а десь — відверто недотиснули.

почнемо з того, що справді сподобалося. авторка створила дуже цікавий, об'ємний магічний світ зі своїми установами, Колами, ієрархією та правилами. концептуально це чимось нагадало мені магічний світ Роулінг, але органічно перенесений в українські реалії. тут магічні слідчі органи співіснують зі звичайними людськими, влада магічна переплітається зі звичайною нам бюрократією. і хоча вся ця політично-адміністративна магія йде радше фоном, вона створює напрочуд прикольний, щільний бекграунд, у який хочеться вірити.

також ідея поселити різношерстну магічну братію під одним дахом — це просто топ. [їй-богу, перша думка, яка виникла в голові: це справжнє магічне ОСББ]. бестіарій порадував: у нас є не тільки відьми та чаклуни, а й колоритний домовик, характерник і навіть демон [харизматична сволота]. як сусіди вони виглядають прикольно, але якщо почати їх розбирати з точки зору психології, то вилазить проблема: мені катастрофічно не вистачило в них м'яса. якісь вони трошки картонні, наче взаємозамінні. у них немає яскраво виражених, контрастних темпераментів, через що їхні голоси для мене іноді зливалися в один.

на жаль, головні героїні — Тамара і Леся — мене теж не зачепили. по-перше, знову вилазить цей дивний баг [який я ловила і у Нагорнюк]: чому маґли так просто, буквально з півоберта, сприймають новину про існування магії? ніякого шоку, ніякого зламу картини світу. по-друге, подружка головної героїні [як і сама Тамара] виявилася доволі прісною. мені так хотілося більш колоритної, драйвової героїні на другому плані, але це суто мої хотєлки і тут я розумію, що просто занадто розбалувала себе феєричною Орисею у Нагорнюк (тому це ніяка не притензія).

діалоги іноді різали вухо - вони здалися мені не надто правдоподібними, надто літературними. живі люди в стресових чи побутових ситуаціях так не говорять, але менше з тим.

за що авторці окрема подяка, так це за введення в сюжет типових чорноротих сусідок. це такий тонкий, суто наш культурний нюанс, якого я мабуть ще ніде не бачила в українському фентезі, і він додав тексту неабиякої жвавості. а от що стало моїм найбільшим болем, так це Жужа. ця чарівна машина настільки крута, колоритна вигадка, що я вже почала мріяти про нашу власну українську Імпалу [іф ю ноу, вот ай мін]. живий автомобіль з характером міг би стати повноцінним персонажем, але сцен з нею було злочинно мало, і її потенціал залишився абсолютно нерозкритим.

сюжет тут доволі рівний і протягом майже всієї книги не відбувається ніяких карколомних подій. ми просто плаваємо у цій затишній рутині, і це в принципі навіть ок, але... у фіналі все відбувається надто швидко, всі події і пояснення вивалюються на читача одразу, плюс щедро накидається купа інтриги [скоріше за все, це жирний заділ на продовження]. при цьому гігантської несподіванки не сталося — в принципі, було зрозуміло, до чого авторка веде і хто тут найголовніше зло. але я не відчула того самого вау-ефекту, заради якого читаються детективи, хай навіть і такі лайтові .

➕ плюси:
• чудова світобудова з магічно-людським бюрократичним симбіозом;
• будинок з різноманітними представниками магічного світу;
• епізоди на кладовищі (вони справді написані дуже атмосферно);
• чорнорота сусідка, кіт і Жужа — найкраще, що є в цій історії.

➖ мінуси:
• картонність більшості персонажів, яким бракує унікального голосу;
• неприродні діалоги та занадто спокійна реакція звичайних людей на магію;
• скомканий фінал.

отже тому тільки 3,5 з 5 ⭐ це приємна, не напружена історія, з якою можна скоротати вечір, якщо вам хочеться чогось дуже неспішного, затишного і свого, а на мінуси ви можете легко закрити очі і просто насолоджуватися цим світом.

[Tasha · Rating 5 out of 5]

Книга, яка окунає читача в свій сюжет разом із головною героїнею Тамарою просто-таки з розгону. Ось ми всі дізнаємося, про існування Вербени Тихонівни, бабусі Тамари з маминого боку, причому дізнаємося на її похороні, а ось одразу й починає творитися якась повна дичина, з'являється купа народу одночасно — і все це, чесно кажучи, трохи оглушує й ошелешує. Тож від першого десятка сторінок може бути потрібно трохи віддихатися.
Якщо ви теж забуксовали десь тут і роздумуєте, чи варто взагалі продовжувати (440 сторінок як-ніяк), щиро кажу — варто.

«Спадок» — справді гарне міське фентезі. Зі старовинним будинком, строкатою громадою, різними магічними видами, історичною ворожнечею з поясненням, не завжди безпечними пригодами, дрібкою дуже милої молодої закоханості, суворими правилами магічного світу, відьмами на будь-який смак і навіть котиком. Для когось він точно стане улюбленим персонажем, хоч і та ще сволота (але треба визнати, перфоманс з віником був спритний).
Окремо прекрасно в книгу вписані локація та історія — і не лише Києва. Дуже сподобалося. Було що погуглити і почитати додатково.
Детективна лінія також у наявності (і непогана). Про магію буде розказано доволі детально (не перетворюючи при цьому сюжет на статті з вікі) і логічно.
При цьому я не сказала б, що «Спадок» можна впевнено віднести до «еталонного» паранормального затишного фентезі, адже не все у книзі достатньо лайтове. Починаючи з того, що все має ціну (навіть трави для магічних настоянок, навіть якщо відьма сама їх посадила й виростила) — і ціна ця буває гірка, — завершуючи трупами і доволі серйозною загрозою. Це мені, до речі, сподобалось також: не плюнула-дунула і все стало зашибісь, а думай головою, роби нелегкий вибір і зважуй наслідки.

Щоб не створювати завищених очікувань ідеальної історії, скажу, що недоліки, об які шпортаєшся, теж є: маленькі дрібнички, які можна було б легко викинути і сюжет не постраждав би, а читалося б спокійніше; трохи забагато персонажів, які дещо дублюють функції одне одного (через що, наприклад, в останній чверті Леся відходить не просто на другий, а на двадцять другий план, а вона ж, наче, найкраща подруга і сусідка по квартирі) і, на жаль, всі однаково говорять і однаково лаються. І, повторюсь, весь цей іскристий вир обвалюється на читача з порога і темпа майже не збавляє.

Втім книга справді гарна й захоплива і продовження, як на мене, не потребує. А от пріквел або вбоквел (про пригоди юного слідчого Івана, наприклад) було б почитати добре.

[Reader · Rating 1 out of 5]

Чого я вважаю, що книга Відьомський спадок від Катерини Юнакової - це найгірша книга прочитана мною за останні декілька років, попри оцінку 4,4 на гудрідс?

По-перше, це якість другу самої книги. Вона коштує 550 гривень, але подрузі ти її вже не даш прочитати. Бо її розперло у всі боки 🤦‍♀️

По-друге, це що написано у книжці. Там не має як такової кульмінації та розвʼязки. У книзі не було жодної інтриги, детективна лінія була на рівні колобка.

Як реагує головна героїня на новину, що магія існує і вона відьма: Що правда? Ну ок. Значить буду відьмою. Я вже не кажу, що її подруга реагує на все так само. В цілому у книзі не дуже розкриті головні герої, точніше вони однаково пласкі. Так наче різна зовнішність та «вид»(відьми, характерник, демон), але по факту вони всі однакові.

Хоча задумка була дуже файна та багатообіцяюча…

[Book pleasure · Rating 5 out of 5]

Відьомський спадок" - еталонна українська версія того, що англомовні видавництва позначають як paranormal cozy mistery. Тобто паранормальне затишне розслідування. І до цієї книги я вже зневірилась побачити щось подібне в українському сеттингу, ще й на рівні моїх улюблених британських авторів.

Це надзвичайно захоплива та дуже кумедна історія, яка читається на одному диханні і є чимось свіжим в наших реаліях.

Раджу від усього серця, як чудові ліки від нечитуна, поганого настрою, сезонної хандри і довгих повітряних тривог. Бо дуже давно я не була в такому захваті від книги, як сьогодні.

[Tania · Rating 3 out of 5]

книжка досить цікава стала ближче до середини коли події почали розготались швидше і більше звернулись до самого розслідуання і сил Тамари. взагалі цікаво, але ніби чогось недостатньо в сюжеті

[Yelen · Rating 2 out of 5]

Я змусила себе це дочитати. Не захопило. Взагалі у цього видавництва немає жодної хорошої історії.

[Olga Yakim · Rating 3 out of 5]

Цікаво було читати бо події відбуваються в Києві. Герої відвідували заклади в яких я була. Атмосфера Києва прекрасно передана. Ідея цікава, спробую почитати другу частину